Характеристика основних документів планування навчального процесу з фізичного виховання

Всі документи планування ФВ в школі поділяються на 2 групи: державні документи і документи, що складаються самим вчителем.

До державних документів планування ФВ відносяться:

Þ навчальний план (що зумовлює кількість годин, відведених на предмет “фізична культура”.)

Þ типова навчальна програма.

Згідно діючого навчального плану на вивчення предмету “ФК” відведено 2 год. в тиждень (68-72 год. в рік в залежності від класу).

Законом України “Про фізичну культуру і спорт” (ст.12) передбачено не менше 3 обов’язкових уроків з ФК на тиждень починаючи з 1995/1996 н.р.

Типова навчальна програма діяла в Україні з 1993 р. і мала назву “Комплексні програми середньої загальної школи”. Фізична культура 1-11 класів. В основу діючої Комплексної програми “Фізична культура” була покладена ідея комплексного підходу до вирішення задач фізичного виховання за рахунок використання в єдиній системі всіх форм організації фізичного виховання школярів, встановлення єдиного гігієнічно обґрунтованого фізкультурно-оздоровчого режиму, забезпечення якомога більшої різнобічності педагогічного впливу на формування їх особистостей, фізичного вдосконалення і зміцнення здоров’я.

Оскільки реальний процес ФВ будується у формі великих, середніх та малих циклів, то їх тривалість, як правило і становить масштаби планування та типи планування, а саме:

Річний графік навчально-виховної роботи - перспективне планування.

Робочий план на чверть - етапне планування.

План-конспект уроку - оперативне планування.

Як свідчить досвід роботи найкращих педагогів-вчителів ФК, необхідно мати ще ряд допоміжних документів планування, щоб на підставі системи планів, які логічно пов’язані між собою, ефективно розв’язувати завдання ФВ школярів.

В першу чергу це такі допоміжні документи планування, як сітка годин, програми вивчення. Розглянемо ці документи в логічній їх послідовності і взаємозв’язку.

Орієнтовна сітка годин - розподіл навчального часу на різні види програмного матеріалу - наведена в державній програмі. В ній вказаний обсяг навчального часу на відповідні розділи - гімнастику, легку атлетику і т.д. на навчальний рік. Оскільки кліматичні умови, матеріальна база та інші об’єктивні умови в школах України різні, то вчитель складає сітку годин для даної школи, враховуючи розподіл годин конкретно на кожну чверть навчального року. При цьому розкривається не тільки кількість годин по періодах навчального року, але визначається і порядок їх чергування на протязі року.

Коли сітка годин з врахуванням кліматичної зони, матеріальної бази для занять, інтересів учнів, спортивної спеціалізації вчителя ФК та інших чинників відкоректована, вона стає вихідним документом для реального планування.

Річний план-графік навчально-виховної роботи складається для паралельних класів. Його функція - рівномірно, доцільно розподілити навчальний матеріал і систематизувати навчально-виховну роботу на рік. При цьому передбачаються результати, які належать здобути до кінця року, проводяться визначення опорних (основних) вправ і аналізується час, необхідний для їх вивчення. Розрахунок часу, необхідний для засвоєння опорних вправ, проводиться на підставі “програм вивчення”, які студент повинен нагромаджувати, вивчаючи спортивно-педагогічні дисципліни.

Відомо три способи планування вивчення розділів шкільної програми - паралельне, послідовне і змішане.

При паралельному проходженні розділів матеріалу в уроки водночас включають матеріал із різних розділів (комплексні уроки).

Послідовне проходження розділів програми частіше практикується в старших класах і передбачає почергове вивчення вправ гімнастики, легкої атлетики, тощо (предметні уроки).

Змішане планування проходження навчального матеріалу - комбінації першого і другого способів, тобто деякі розділи вивчаються паралельно, інші окремо.

При будь-якому способі планування навчальний матеріал з лижної підготовки і плавання завжди вивчається концентровано. В педагогічній літературі багато років триває дискусія про те, що кожний з названих способів має свої переваги. Вибір цих способів залежить від віку учнів, їхньої підготовленості, етапу навчання, кліматичних умов, матеріальної бази. Частіше всього використовується графічна форма річного плану (за місцем і номером уроків). Технологія розробки цього та інших документів планування розглядається на практичних заняттях.

Програми вивчення. Для реалізації системного планування необхідно використовувати серії фізичних вправ, які мають високий “направлений” ефект, тобто необхідно підбирати навчальний матеріал, щоб отримати від мінімальної кількості вправ максимально корисний ефект.

Як вказує Г.А.Васильков (1988), “програми вивчення” повинні включати в себе :

¨ вправи для розвитку рухових якостей за принципом “скороченого впливу”;

¨ вихідні і кінцеві положення рухової дії, що вивчаються;

¨ фонові рухи, що забезпечують умови використання основних вправ;

¨ частини (фази) вправи, що розучуються і підвідні вправи;

¨ вправи, що розучуються в цілому.

Інакше цей допоміжний документ планування розглядається проф. Б.М.Шияном. На його думку, програми вивчення рухових дій повинні відповідати на такі питання:

¨ яка мета ставиться на даний та майбутній роки, якщо вправа запланована навчальною програмою в декількох класах;

¨ які заняття і фізичні якості треба мати, щоб успішно засвоїти дану рухову дію;

¨ скільки уроків треба витратити на її опанування;

¨ які конкретні завдання передбачаються розв’язати на кожному із запланованих уроків і якими засобами;

¨ які завдання для самостійної роботи доцільно давати учням;

¨ як і коли контролювати хід засвоєння вправи;

¨ як використовувати дану вправу для самовдосконалення.

Робочий план складається на чверть або систему уроків. В науково-методичній літературі під “системою уроків” розуміють такий ряд суміжних уроків, коли вивчається один із розділів програми (система уроків легкої атлетики). При цьому між цими уроками повинен бути логічний та причинний зв’язок, кожний урок базується на попередньому і в свою чергу, обумовлює наступний.

У робочому плані вчитель спочатку визначає завдання і засоби основної частини кожного заняття, використовуючи при цьому раніше складені програми навчання. Після визначення змісту основної частини обирають засоби підготовчої. Тут записують характер загально розвиваючих вправ (наприклад, вправи з гімнастичними палицями, в парах, без предметів тощо) і конкретно вказують, які спеціальні вправи будуть запропоновані учням.

Плануючи заключну частину, завжди передбачайте зв’язок проведеного уроку з наступним. Це досягається шляхом націлення учнів на самостійну роботу, спрямовану на закріплення вивченого і підготовку до засвоєння матеріалу на майбутніх уроках. Сюди включають вправи на розслаблення і вправи на гнучкість. Робочий план відносять до поточного планування.

План-конспект уроку - найбільш конкретний план роботи вчителя, відноситься до оперативного планування. Він завершує систему планування і виконує в ній організаційну функцію. Конспект розробляється на основі безпосередньої підготовки вчителя до уроків. Він містить конкретні завдання, які повинен вчитель розв’язати на даному уроці з врахуванням рівня підготовленості учнів, в ньому послідовно записуються вправи, що підлягають вивченню на уроці, теоретичні відомості і навчання. В конспекті знаходять відображення дозування фізичних вправ, методи і прийоми роботи вчителя, шляхи взаємодії педагога і учнів та інші питання.

Технології розробки цього документу планування присвячується окреме практичне заняття.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Значення планування процесу фізичного виховання	\|	Значення та форми контролю навчального процесу з фізичного виховання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.