• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Доведення.

Зведення квадратичної форми до суми квадратів

Розглянемо два різні способи зведення квадратичної форми до суми квадратів, тобто знайдемо методи вибору такого базису у векторному просторі V , по відношенню до якого квадратична форма подається в канонічному вигляді

А(х, х) = λ₁x'²₁ + λ₂x'²₂ + … + λ_nx'²_n,

де x'₁, x'₂, …, x'_n – координати вектора хв новому базисі. Коефіцієнти λ₁, λ₂, …, λ_n називаються канонічними коефіцієнтами.

Оскільки кожному перетворенню базису відповідає невироджене лінійне перетворення координат (і навпаки), то питання про зведення квадратичної форми до канонічного вигляду можна розв’язувати шляхом відшукання відповідного невиродженого перетворення координат.

а) Метод Лагранжа

Скористаємось індукцією за кількістю змінних і методом Лагранжа, який полягає в послідовному доповненні квадратного тричлена за кожною змінною до повного квадрата.

Якщо в А(х, х) входить тільки одна координата, то

А(х, х) = а₁₁х²_1,

твердження теореми доведене.

Припустимо, що це твердження справедливе для всіх квадратичних форм, які залежать від к-1 координат, і розглянем для випадку к:

А(х, х) = a₁₁x₁²+2a₁₂x₂x₁+a₂₂x₂²+…+a_kkx_k².

Якщо тут є хоч один квадрат з ненульовим коефіцієнтом, наприклад, якщо а_kk ≠ 0, то зберемо всі члени, що містять х_k , і виділимо повний квадрат:

Тоді А(х, х) = (a_1kx₁ + a_2kx₂ + … + a_kkx_k)² + B(х, х) , де квадратична форма B(х, х) містить вже тільки k-1 координат x₁, x₂, …, x_{k –1}. Покладемо:

Оскільки визначник цього перетворення

,

то цей перехід до нових координат викликається переходом до деякого нового базису (з матрицею переходу, оберненою до матриці даного визначника).

Згідно припущення індукції, форму B(x,x), яка залежить від к-1 змінних x₁, x₂, …, x_{k –1},

шляхом переходу до нового базису можна звести до суми квадратів. При цьому відбудеться кінцеве зведення до суми квадратів і форми А(х, х).

Ми вважали, що хоча б один із квадратів входить в форму А(х, х) з ненульовим коефіцієнтом. Якщо це не так, тобто якщо всі a_ii=0, то припустимо, що, наприклад, a_i20, іпокладемо

x₁=y₁+y₂,

x₂=y₁–y₂,

x₃=y₃,

_{………..........}

x_n=y_n..

Це відповідає переходу до нового базису

= e₁ + e₂,

= e₁ – e₂,

= e₃,

………

= e_n

з матрицею переходу

_,

яка є невиродженою (її визначник дорівнює –2). При цьому добуток перетвориться в , і ми перейдемо до першого випадку (існування квадрата з ненульовим коефіцієнтом).

Таким чином, доведено, що якщо в n – вимірному векторному просторі V задана довільна квадратична форма, то в просторі V існує такий базис, в якому ця форма зведеться до суми квадратів:

А(х, х) = λ₁x'²₁ + λ₂x'²₂ + … + λ_nx'²_n,

де – координати вектора xв новому канонічному базисі.

Коефіцієнти можуть мати різні знаки чи дорівнювати нулю. Якщо здійснити підстановку , то А(х, х) = ± z₁² ± z₂² ± … ±z_n² ,

де коефіцієнт перед кожним невідомим рівний або +1, або –1.

Змінивши ще й нумерацію базисних векторів, отримаємо

А(х, х) = z₁² + z₂² + … +z_p² – z_p+1² - z_p+2² - … - z_p+q² .

Ця форма запису квадратичної форми A(x,x) називається нормальною.

Приклад.

Звести квадратичну форму до суми квадратів. Знайти відповідне невироджене лінійне перетворення і канонічний базис.

Розв’язання.

А(х, х)

Лінійне перетворення:

Þ Û

Û

Це перетворення невироджене, оскільки

Канонічний базис має вигляд:

f₁ = (1, 0, 0),

f₂ = (),

f₃ = (-).

б) Метод Якобі

При деяких додаткових припущеннях про квадратичну форму А(х, х) можна вказати явні формули переходу від даного базису e=(e₁, e₂,…, e_n) до канонічного базису f=(f₁,f₂,,…, f_n) і формули для канонічних коефіцієнтів .

Введемо попередньо поняття трикутного перетворення базисних векторів.

Перетворення базисних векторів e₁, e₂,…, e_n називається трикутним, якщо воно має наступний вигляд:

Оскільки визначник матриці цього трикутного перетворення відмінний від нуля (дорівнює 1), то вектори f₁,f₂,…, f_n утворюють базис.

Розглянемо кутові мінори матриці A=[a_ij] коефіцієнтів форми A(x, x) в базисі e, позначивши їх :

Теорема. Якщо кутові мінори матриці A квадратичної форми A(x, x) відмінні від нуля, то існує єдине трикутне перетворення базисних векторів, з допомогою якого форму A(x, x) можна звести до суми квадратів.

Доведення.

Нагадаємо, що коефіцієнти b_ij квадратичної форми A(x, x) в базисі f₁,f₂,,…, f_n обчислюються за формулами b_ij = A(f_i, f_j).

Якщо форма A(x,x) в базисі f₁,f₂,,…, f_n має канонічний вигляд, то при . Тому для доведення теореми досить побудувати (з допомогою трикутного перетворення) такий базис f₁,f₂,,…, f_n, в якому будуть виконуватися співвідношення A(f_i, f_j ) = 0 при , або, що те саме, при .

При цьому треба переконатися, що шукане перетворення єдине.

Згідно останньої формули

A(₁, f_j ) = 0, A(₂, f_j ) = 0, …, A(_j-1, f_j ) = 0, j = 1, 2, …, n (*)

Запишемо ці формули в розгорнутому вигляді. Для цього підставимо в ліві частини цих формул вираз із трикутного перетворення:

Використовуючи властивість лінійності A(x,x) за кожним аргументом: позначення , отримаємо в результаті систему лінійних рівнянь для невідомих коефіцієнтів :

Визначник цієї системи дорівнює, який, за умовою, відмінний від нуля.

Значить, отримана система має єдиний розв’язок. Таким чином, можна побудувати єдине трикутне перетворення базисних векторів, з допомогою якого форма A(x,x) зводиться до канонічного вигляду. ▲

Відшукаємо формули, за якими можна обчислити коефіцієнти шуканого трикутного перетворення, і формули для канонічних коефіцієнтів .

Позначимо символом мінор матриці A=[a_ij], розміщений на перетині рядків з номерaми 1,2,…, j-1 і стовпчиків з номерами 1,2,…, i-1, i+1,…, j. Тоді, скориставшись формулами Крамера, із останньої системи лінійних рівнянь знайдемо

Обчислимо тепер канонічні коефіцієнти .

Підставимо в ці формули отримані вище значення для :

Чисельник отриманого виразу є сумою добутків елементів рядка з номером j у визначнику на алгебраїчні доповнення даних елементів. Значить, цей чисельник дорівнює визначнику . Тому

, j = 2, 3, …, n.

Оскільки то

.

Приклад. Звести квадратичну форму до канонічного виду методом Якобі .

Розв’язання.

Запишемо матрицю цієї форми

.

Обчислимо кутові мінори

.

Знаходимо канонічні коефіцієнти

.

Отже, шуканий канонічний вигляд: .

Читайте також:

1. Доведення.
2. Доведення.
3. Доведення.
4. Доведення.
5. Доведення.
6. Доведення.
7. Доведення.
8. Доведення.
9. Доведення.
10. Доведення.
11. Доведення.

Переглядів: 961