У парамагнітному тілі виникає власне магнітне поле, напрямлене в той самий бік, що й зовнішнє магнітне поле.

Парамагнетики.

При внесенні діамагнітної речовини у магнітне поле в кожному її атомі виникає магнітний момент рті , напрямлений протилежно вектору напруженості -Н магнітного поля.

Значення магнітної сприйнятливості діамагнетиків дуже мале (порядку 10^-6). Тому діамагнітний ефект незначний. Істотно, що цей ефект виникає в усіх без винятку речовинах, внесених у магнітне поле. Проте в пара- й феромагнетиках діамагнітний ефект непомітний.

Якщо векторна сума орбітальних магнітних моментів у всіх електронів атома (або молекули) не дорівнює нулю, то атом в цілому має певний магнітний момент р_т . Такі атоми (молекули) називають парамагнітними, а речовини, що з них складаються, — пара-магнетиками.

До парамагнетиків належать: кисень, оксид азоту, алюміній, платина, рідкісноземельні елементи, лужні й лужноземельні метали тощо.

Процес намагнічування парамагнетика полягає в упорядкуванні розміщення магнітних моментів його атомів (або молекул) щодо напряму магнітного поля, в подоланні при цьому впливу теплового руху, що зумовлює, якщо немає поля, хаотичний розподіл цих моментів. Магнітний момент окремого атома р_ті має значення порядку 10^-23 Дж/Тл (10^-20 ерг/Гc), але сукупна дія магнітних моментів усіх атомів, які містяться в одиниці об'єму речовини, приводить до ефекту намагнічування, що значно перевищує діамагнітний ефект.

Магнітна сприйнятливість парамагнетиків, і її значення за звичайних температур перебуває в межах 10^-3 ... 10^-5. Здатність парамагнетиків намагнічуватись різна за різних температур, тобто їхня магнітна сприйнятливість залежить від температури: вона зменшується з підвищенням температури. Магнітна сприйнятливість діамагнетиків практично не залежить від температури. Для багатьох парамагнітних речовин залежність від температури описується законом Кюрі:

де С — стала Кюрі, що залежить від роду речовини; Т — абсолютна температура.

Магнітна сприйнятливість таких речовин монотонно змінюється з температурою. Подібні речовини, прикладом яких є багато солей елементів рідкоземельної групи і групи заліза, називають нормальними парамагнепгиками. За дуже низьких температур спостерігаються відхилення від закону Кюрі.

Другу групу парамагнетиків становлять речовини з аномальним парамагнітним ефектом, який полягає в тому, що для них Х практично не залежить від температури. Прикладом таких парамагнетиків є лужні і лужно-галоїдні метали — ванадій, манган тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Діамагнетики.	\|	ФЕРОМАГНЕТИКИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.

У парамагнітному тілі виникає власне магнітне поле, напрям­лене в той самий бік, що й зовнішнє магнітне поле.

У парамагнітному тілі виникає власне магнітне поле, напрямлене в той самий бік, що й зовнішнє магнітне поле.