Розвиваючи свою гіпотезу, X. Лоренц показав, що для подолання суперечностей, які виникли при поясненні досліду Майкельсона та інших, треба ввести нові рівняння для перетворення координат при переході від системи координат, що перебуває в стані спокою, до системи координат, яка рухається рівномірно і прямолінійно відносно першої. До цього фізики користувались перетвореннями координат Галілея, із яких випливає, що в усіх системах відліку, які рухаються рівномірно і прямолінійно одна відносно одної, час проходить однаково, а тіла зберігають свої розміри сталими.
Якщо система К1 рухається відносно системи К зі швидкістю v0, то перетворення Галілея матимуть вигляд:
z1= z
y1 = y
x1 = x - v0* t
t1 = t
Лоренц запропонував свої перетворення координат.
Розглянемо дві системи відліку К і К' (рис. 14.5), просторові координати яких є прямокутними, декартовими. Позначимо їх відповідно через х, у, z і х', у', z'.