• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Черевної порожнини та заочеревинного простору

ДУЖИЙ І.Д.

Закриті ушкодження черепа, грудної клітки,

1 Пошкодження черепа і головного мозку.

2 Пошкодження хребта.

3 Травма грудної клітки.

4 Травма живота.

5 СТС – синдром травного стискання.

1 Пошкодження черепа і головного мозку. Поєднані пошкодження – до 85-90%, при них смертність » 60%, ізольовані - 10-15%, смертельні – 40%.

Головна причина – ДТП (40%) та падіння з висоти (25%).

Причини летальності в гострому періоді – пошкодження життєво важливих структур мозку; на пізніх етапах – гнійно-запальні ускладнення та нейротравми.

При наданні допомоги таким хворим треба виявити такі пошкодження, які вимагають невідкладної допомоги:

- м¢які тканини - кровотеча;

- лицевий скелет та основа черепа - кровотеча;

- перелом склепіння черепа наростаюче здавлення

(із вдавленням кісток) - головного мозку;

- важкі забої головного мозку - наростаюче здавлення

головного мозку;

- рани шлуночків - лікворея.

Особливу увагу надають таким простим тестам: положення очних яблук,величинатарівномірність зіниць,порівняння сухожильних рефлексів (справа, зліва).

Діагностику черепно-мозкових пошкоджень в ургентних обставинах проводять одноразово з реанімацією. При цьому треба виділити супутні пошкодження. Серед них за частотою треба виділити: травми грудної клітки (50%), травми нижніх кінцівок (5%), таза (40%), живота (3%), верхніх кінцівок (30%), хребта і спинного мозку (10%). Для цього застосовують: рентгенографію черепа у 2-х проекціях – лінійні переломи констатувати не важко. Найнебезпечніші з них – переломи в ділянці середньої мозкової артерії (можлива значна епідуральна кровотеча), та зони великого венозного синуса (нерідко смертельна кровотеча).

Вдавлені переломи – травмують тверду мозкову оболонку – речовину мозку.

В усіх випадках - необхідна спино-мозкова пункція: вивчають характер рідини, тиск (в N 80-120 мм рт ст).

При пункції ліквор видаляють дуже повільно, інакше можливе вклинення мозочка у великий потиличний отвір. Пункція окрім діагностичного значення має велике лікувальне, а іноді і єдино можливе для нормалізації життєво важливих функцій: дихання, кровообігу, температури тіла. Закінчують пункцію введенням антибіотиків.

УЗД – має відносне значення, значно більше – електроенцефалографія.

Лікування ЧМТ (черепно-мозкова травма) можливе при вирішенні 3-х завдань: нормалізації порушення дихання, екстренний гемостаз, стабілізація АТ (артеріального тиску) та гемодинаміки в цілому.

Головним все ж залишається боротьба з набряком головного мозку. Останній при ЧМТ починає розвиватися у найближчі години і досягає максимума за добу. Класичні симптоми набряку: блювота, набряк диска головного нерва (через 1-2 доби), збільшення АТ та брадикардія, ритм дихання порушується.

Розрізнити набряк і гематому клінічно неможливо. - отже: спино-мозкова пункція.

Лікування: форсований діурез

- манітол (0,5-1,5 г/кг маси) у вигляді 20% розчину за 20-30 хв. (швидко).

- фуранмід(лазикс) – 1 мг/кг

Гормони – недоцільні.

ШВЛ + оксібуткрат (10-15 мг/кг), але дуже повільно (можлива зупинка дихання, зниження АТ).

Добре: реланіум, седуксен.

Читайте також:

1. I. Оболонки та підоболонкові порожнини головного мозку
2. V. Антропогенне забруднення навколоземного простору.
3. Аналіз паралельного інтерейсу з DSP-процесорами: запис даних в ЦАП, що під’єднаний до адресного простору пам’яті
4. Аналіз паралельного інтерфейсу з DSP-процесорами: читання даних з АЦП, що під’єднаний до адресного простору пам’яті
5. Бар’єри простору і часу.
6. Векторного простору
7. Відношення органів черевної порожнини до очеревини.
8. Властивості простору і часу у класичній механіці
9. Вплив кольору на сприйняття простору
10. Доповнення простору.
11. Єдність матерії, руху, простору і часу.
12. Єдність матерії, руху, простору і часу.

Переглядів: 684