Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Поділ іменників І відміни за групами. Відмінювання іменників І відміни.

Поділ іменників на відміни та групи.

Логіка викладу

Тема 3. Правописні особливості іменників. Парадигма іменників.

Лекція № 3

1. Поділ іменників на відміни.

2. Поділ іменників І відміни за групами. Відмінювання іменників І відміни.

3. Поділ іменників ІІ відміни за групами.Відмінювання іменників ІІ відміни чоловічого роду.

4. Закінчення родового відмінка іменників чоловічого роду ІІ відміни однини як місце морфологічного ризику.

5. Специфіка визначення групи та вибору відмінкового закінчення іменників з основою на .

6. Відмінювання іменників ІІ відміни середнього роду.

7. Відмінювання іменників ІІІ відміни.

8. Відмінювання іменників IV відміни.

9. Особливості творення кличного відмінка іменників усіх відмін.

10. Відмінювання субстантивованих прикметників.

Рекомендована література

1. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. – 3-тє вид., перероб. і доповн. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – 248 с.

2. Сучасна українська літературна мова: Підручник / А. П. Грищенко, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ та ін.; За ред. А. П. Грищенка. – 3-тє вид., допов. – К.: Вища шк., 2002. – 493 с.

3. Український правопис / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Ін-т укр. мови НАН України. – К.: Наук. думка, 2008. – 288 с.

4. Шкуратяна Н. Г., Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2007. – 823 с.

5. Ющук І. П. Українська мова. – К.: Либідь, 2003. – 640 с.

 

В основі поділу іменників на відміни лежать такі критерії:

1) змінюваність чи незмінюваність іменника;

2) родова належність чи відсутність роду (множинність);

3) характер закінчення в називному відмінку однини.

 

Поза відмінамиперебувають такі іменники:

1) незмінювані іменники, зокрема й абревіатури: драже, ООН;

2) множинні іменники: ножиці, висівки;

3) субстантивовані частини мови, що перейшли до іменників з інших лексико-граматичних класів слів: заміжня, шашлична, черговий, Коцюбинський.

Відповідно до зазначених критеріїв, усі іменники поділяють на чотири відміни:

І відміна ІІ відміна ІІІ відміна ІV відміна
Чол. рід Жін. рід Спільн. рід -а (-я)   Чол.рід -о, -□ Жін. рід -□,мати Сер. рід -а, -я (якщо з’являються суфікси -ат, -ят, -ен, -єн)
Сер.рід   -о, -е, -я
Подв. рід -о, -е
Наприклад: Микола, Джеря; книга, пісня, мрія; колега, суддя. Наприклад: батько, дідуньо, стіл, день; вікно, поле, збіжжя; дідисько, ручище. Наприклад: радість, Об, матір, жовч, піч, міць, вуаль, Умань. Наприклад: курча – курчати, теля – теляти, ім’я – імені, плем’я – племені.

 

АЛГОРИТМ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ВІДМІНИ

 

Чоловічий рід ä І ] -а (-я)
æ ІІ ] -о, -□

 

Жіночий рід ä І ] -а (-я)
æ ІІІ ] □,мати

 

Середній рід ä ІІ ] -о, -е ] (-я)!!! !!! не з’являються суфікси -ат, -ят, -ен, -єн)
æ ІV ] -а (!) ] (-я)!!! !!! з’являються суфікси -ат, -ят, -ен, -єн)

 

 

Поділ іменників І відміни на тверду, м’яку та мішану групи

 

Тверда група М’яка група Мішана група
З основою на твердий приголосний З основою на м’який приголосний З основою на шиплячий (ж, ч, ш, дж)
Новина, Микола, колега Подія, зоря, соня Вежа, міхоноша, вдача

Відмінювання іменників І відміни (однина)

Тверда група М’яка група Мішана група
З основою на твердий приголосний З основою на м’який приголосний З основою на шиплячий (ж, ч, ш, дж)
Н. в. одн. – закінчення -а. Н. в. одн. – закінчення -я. Н. в. одн. – закінчення -а.
Род. -и(книги) Род. -і, -ї (пісні, мрії) Род. -і (миші, вежі)
Дав. -і(книзі) Дав. -і, -ї (пісні, мрії) Дав. -і (миші, вежі)
Зн. -у(книгу) Зн. -ю (пісню, мрію) Зн. -у (мишу, вежу)
Ор. -ою(книгою) Ор. -ею, -єю(піснею, мрією) Ор. -ею(мишею, вежею)
М. (...)-і(у книзі) М. (...) -і, -ї (пісні, мрії) М. (...) -і (миші, вежі)
Кл. -о(книго) Кл. -е, -є(пісне, мріє) Кл. -е(мише, веже)

Примітка 1. Перед закінченням -і в давальному та місцевому відмінках приголосніг, к, х чергуються відповідно із з, ц, с: Ольга – Ользі, рука – руці, муха – мусі.

Примітка 2. У звертаннях, що складаються з двох власних назв – імені та по батькові, обидва слова мають закінчення тільки кличного відмінка: Ганно Іванівно, Маріє Василівно.

 

Відмінювання іменників І відміни (множина)

Тверда група М’яка група Мішана група
Н. в. -и(руки). Н. в. -і, -ї(судді, надії). Н. в. -і (миші, вежі)
Род. -□(рук), кілька іменників – -ів, губів, бабів, старостів) Род. !!!!! -□(робітниць, надій, бур),   кілька іменників –-ів, -ей (суддів, легенів, свиней, сімей, статей) Род. -□ (душ, веж),     кілька іменників – -ей(мишей)
Дав. -ам(рукам) Дав. -ям (суддям, надіям) Дав. -ам (мишам, вежам)
Зн. Істоти = Род. в. (колег) Зн. Істоти = Род. в. (суддів) Зн. Істоти = Род. в. (мишей)
Неістоти = Наз. в. (руки) Неістоти = Наз. в. (надії) Неістоти = Наз. в. (вежі)
Окремі свійські тварини – паралельні форми:гнати овець (вівці), пасти корів (корови), годувати свиней (свині).
Ор. -ами (руками) Ор. -ями (суддями, надіями) Ор. -ами (мишами, вежами)
М. (...)-ах(у руках) М. (...)-ях(суддях, надіях) М. (...) -ах(мишах, вежах)
Кл. = Наз. в. Кл. = Наз. в. Кл. = Наз. в.

Примітка 1. !!! Закінчення родового відмінка множини (-□, -ей, -ів).

 

1) Нульове закінчення мають іменники твердої, м’якої та мішаної груп:

баббабів),

верст (від верста – давня міра відстані),

верств (від верства – шар, прошарок),

верстов (від верства – давня міра відстані),

вúгід(від вúгода),

вигóд(від вигóда),

губгубів),

доріг, машин, назв, свобод, фабрик, шкіл;

бур, долонь,

легеньлегенів), надій, робітниць;

круч, меж, площ.

2) Кілька іменників жін. роду закінчуються на-ей: мишей, свиней, сімей, статей (від стаття) та ін.

3) Закінчення -ів мають деякі іменники чол. роду: суддів, старостівстарост – з іншим значенням), окремі іменники жін. роду (див. вище п. 1), а також прізвища: Журбів, Чупринків і т. ін.

Примітка 2. !!! Чергування о та ез нулем звука в родовому відмінку множиниіменників, що перед закінченням мають два приголосні звуки.

Оз’являється:

1) переважно в тих іменниках, які мають після приголосного основи суфікс : дочок, книжок, кульок, мисок і т. ін.,

2) в іменниках гра (мн. ігри) – ігор, кухня – кухонь, поверхня – поверхонь, сосна – сосонсосен), сукня – суконь.

Ез’являється в інших іменниках: боєнь, воєн (і війн), домен, копалень, лазень, мітел, шабель.

Вставних звуків, як правило, не буває в іменниках іншомовного походження: арф, догм, пальм, шайб; тільки в іменниках на -к (а) за аналогією до відповідних українських з’являється о: арка – арок, марка – марок.

Примітка 3. Родовий відмінок множини іменників іншомовного походження. Подвоєні приголосні в родовому відмінку множини зберігаються: бонн (від бонна), булл (від булла), ванн (від ванна), вілл (від вілла), панн (від панна).

Примітка 4. Орудний відмінок множини. Закінчення -ми (паралельно з формами на -ами, -ями) мають лише поодинокі іменники: слізьми сльозами), свиньми свинями).


Читайте також:

  1. I. Доповнення до параграфу про точкову оцінку параметрів розподілу
  2. IV. Розподіл нервової системи
  3. V. Розподільний диктант.
  4. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
  5. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
  6. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
  7. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
  8. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
  9. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами
  10. Автоматизація водорозподілу регулюванням за верхнім б'єфом
  11. Автоматизація водорозподілу регулюванням за нижнім б'єфом
  12. Адміністративний і територіальний поділи Запорозької Січі




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Заключна частина | Давальний відмінок однини – паралельні форми -ові, -у.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.