• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Традиційно гіпертонічні кризи класифікують

КЛАСИФІКАЦІЯ ГІПЕРТОНІЧНИХ КРИЗІВ.

Показання до добового моніторування АТ.

Ультразвукові методи дослідження судин.

Допплеровські методи з оцінкою артеріального кровотока. Відео - ехосигнал для аналізу структури судинної стінки. Дослідження розтяжності судинної стінки, її товщини і визначення швидкості пульсової хвилі.

Швидкість поширення пульсової хвилі прямо корелює з рівнем серцево-судинної і загальної смертності.

В останні роки повноцінне обстеження хворого гіпертонічною хворобою неможливо уявити без добового моніторування АТ. По його результатах розрізняють хворих з адекватним зниженням АТ вночі ( dipper) і без такого

(non-dipper). До ″нондипперів″ відносяться хворі, у яких вночі АТ знижується менш, ніж на 10% від денного. Прогноз у таких хворих дещо гірший.

1. Висока варіабельність артеріального тиску.

2. Підозра на гіпертонію „білого халата”.

3. Симптоми гіпотонії.

4. Рефрактерна до лікування артеріальна гіпертензія.

При добовому мониторуванні АТ визначаються:

1. Середні значення систолічного АТ і діастолічного АТ за добу;

2. Активний (день) і пасивний (ніч) періоди;

3. Індекси часу для АТ_сист. і АТ_діаст. за активний і пасивний періоди (Індекс - це % часу, протягом якого величина АТ перевищувала критичний рівень - 140\ 90 для денного і 120\ 80 - для нічного АТ);

4. Добовий індекс - різниця між середньоденним і середньонічним АТ;

5. Варіабельність АТ – стандартне відхилення АТ_сист. і АТ_діаст. окремо для дня і ночі;

6. Величина ранкового підіому АТ_сист. і АТ_діаст (з 5 до 10 годин).

Для проведення дослідження на протязі попередніх 7 - 10 днів пацієнти не повинні одержувати гіпотензивних препаратів.

Гіпертонічні кризи.

Гіпертонічний криз - це гостре значне підвищення артеріального тиску, яке супроводжується клінічною симптоматикою пораження органів-мішеней, вторинної щодо гіпертензії. Головною особливістю кризу є підвищення АТ. При цьому систолічне підвищується на 20 - 100 мм. рт.ст., а діастолічне - на 10 - 50 мм рт.ст. У ряді робіт пропонується встановити як діагностичний критерій кризу цифри АТ 210/120 мм рт.ст. Однак прямої залежності між рівнем АТ і вагою кризу виявити не вдається, оскільки у формуванні клінічної картини кризу не менше значення мають інші патогенетичні механізми: ступені порушення мозкового, коронарного і ниркового кровотоку, водно - електролітного обміну і розвитку набряку мозку. Кризи часто називають квінтесенцією гіпертонії.

1) По клініці розвитку:

( перший тип

( другий тип

2)По переважному пораженні органів - мішеней

( гіпертензивна енцефалопатія;

( серцева недостатність;

( ниркова недостатність;

( гіпертензивні пораження очей.

3) По стану центральної геодинаміки:

( гіперкінетичний;

( гіпокінетичний;

( нормокінетичний.

4) По терміновості надання медичної допомоги:

( невідкладна;

( екстрена.

Гіпертонічні кризи I типу характеризуються швидким (протягом декількох годин ) початком, вираженими вегетативними розладами (головний біль, відчуття тремтіння в тілі, серцебиття, почуття припливів жару, мерзлякуватість кінцівок, сухість у роті, частішання сечовипускань, психомоторні розлади і т.і. ).

Кризи II порядку характеризуються повільним розвитком ( десять годин або доба) на тлі довгостроково триваючої АГ з вираженою симптоматикою набряку мозку, затримки рідини, явищами наростаючого периферичного вазоспазма і прогресування серцевої недостатності.

Щодо поразки органів-мішеней передбачається виділення клінічної картини провідної ланки, хоча необхідно відзначити, що всі органи - мішені не можуть залишатися інтактними і, маючи місце у хворого в різних сполученнях, зливаються в єдиний симптомокомплекс.

Розподіл за станом центральної геодинаміки використовується винятково для раціонального підбора терапії.

Неускладнені гіпертонічні кризи - кризи, що протікають без гострої або прогресуючої поразки органів – мішеней, являють собою потенційну загрозу для життя хворого і вимагають швидкого (протягом декількох годин або за добу) зниження АТ.

Ускладнені гіпертонічні кризи протікають із гострим або прогресуючим пораженням органів – мішеней і, представляючи собою пряму загрозу для життя хворого, вимагають екстреного зниження АТ у перші години лікування.

Відносно неускладнених кризів, необхідно пам'ятати, що вони все ж таки являють загрозу для життя хворого. По переважанню симптоматики вони діляться на кардиальні і церебральні. До них же потрібно відносити підвищення АТ до 240/ 140 мм рт. ст. навіть без явних симптомів поразки органів - мішеней, значне підвищення АТ в ранньому післяоперацііному періоді і випадки носових кровотеч при підвищенні АТ.

Читайте також:

1. Аналітична робота в умовах кризи.
2. Англійський фахівець з паблик рилейшнз Сэм Блэк ділить кризи на «відоме невідоме» і «невідоме невідоме».
3. Вплив світової кризи на Україну та антикризова стратегія її соціально-економічного розвитку
4. Дворянство як верхівка традиційного суспільства
5. Діагностика фінансової кризи із застосуванням дискримінантного аналізу
6. До основних форм прояву кризи слід віднести наступне.
7. До основних форм прояву кризи слід віднести наступне.
8. Економічна думка в період кризи і ліквідації кріпацтва
9. Економічні цикли: сутність, види. Економічні кризи
10. Етносоціальні процеси в УРСР у період загострення кризи радянської системи 1960-1980-х р.
11. Завчасна готовність до кризи
12. Загальні питання менеджменту кризи.

Переглядів: 604