МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Філософія софістівСофісти— філософська школа в Древній Греції, що існувала в V — першій половині IV вв. до н.е. Представники даної філософської школи виступали не стільки як філософів-теоретиків, скільки як філософів-педагогів, що навчали філософії, ораторському мистецтву й іншим видам знань (у перекладі з грецького “софісти” — мудреці, вчителі мудрості). 2. Для софістів характерно: • прагнення усі перевірити на практиці, логічно довести правильність чи неправильність тієї чи іншої думки • заперечення старих традицій, звичок, правил, заснованих на недоведеному знанні • прагнення довести умовність та відностість норм моралі • суб'єктивізм в оцінках і судженнях, заперечення об'єктивного буття і спроби довести те, що дійсність існує тільки відносно людини. 3. Свою правоту представники даної філософської школи доводили за допомогою софізмів— логічних прийомів, завдяки яким правильний з першого погляду умовивід виявлявся в підсумку помилковим і співрозмовник заплутувався у власних думках. Прикладом даного умовиводу є софізм: “Те, що ти не втратив, ти маєш; ти не втратив роги; виходить, ти їх маєш”. Даний результат досягається в результаті некоректного використання логічних операцій, оскільки перша посилка помилкова, але видається за правильну. Таким чином софісти вчили досягати перемоги в суперечці при будь-якій ситуації. Видним представником старших софістів був Протагор(V в. до н.е.). Своє філософію Протагор виразив у висловлюванні: "Людина є міра всіх речей, в тому, що вони існують, і неіснуючих, в тому, що вони не існують". Це означає, що як критерій оцінки навколишньої дійсності, гарного і поганого софісти висунули суб'єктивну думку людини, вважаючи, що поза людською свідомістю нічого не існує, немає нічого раз і назавжди даного, а уся навколишня дійсність залежить від чуттєвого сприйняття людини.
3. Філософія Сократа(469 - 399 р. до н.е.).
Основний метод, вироблений Сократом, одержав назву "майєвтика",суть цього методуне в тім, щоб навчити істини, а в тім, щоб завдяки логічним прийомам, навідним запитанням підвести співрозмовника до самостійного віднаходження істини. Для цього Сократ запровадив ще один діалогічний або діалектичний метод знайдення істини — шляхом її доказу у вільній суперечці. Суперечності у відповідях співрозмовників, що їх виявляв Сократ, свідчили про неможливість звести загальний зміст понять до їх конкретно-індивідуальних проявів. Сократ створював свою філософію у формі відкритої бесіди – діалогу, суперечки (для чого ввів поняття “діалектика” як вміння вести бесіду, сперечатися), темами якої були проблеми, актуальні і нині: добро, зло, любов, щастя, чесність і т.д. Таким чином Сократ повертає філософські дослідження від вивчення Космосу, природи до проблем людини як духовної істоти. “Пізнай самого себе” , “Я знаю лише те, що я нічого не знаю” – такими е головні тези сократівського філософствування. Сократ не був зрозумілий людьми і сприймався ними як філософ, що підриває підвалини традиції та суспільства, збиває з користі молодь і не шанує богів. За це він був у 399 р. до н.е. присуджений до смерті і прийняв чашу з отрутою. Однак виховав багато учнів, продовжувачів своєї справи (наприклад, Платона, стояв у джерел цілого ряду так званих “сократичних шкіл”). Читайте також:
|
||||||||
|