• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Формування знань і вмінь при вивченні населення.

Навчальний матеріал розділу „Населення України” має специфічні риси:

- велика кількість статистичного матеріалу в цифровому або графічному вигляді;

- динамізм, що виявляється в тому, що відбувається постійна зміна кількісних показників населення, що може призводити до зміни якісних характеристик населення (вчителю слід слідкувати за оновленням статистичних даних, що використовуються на уроці);

- гуманістичне спрямування, адже в центрі вивчення стоїть населення – сукупність людей, які проживають в Україні і становлять коріння держави;

- величезне виховне і світоглядне значення (учні повинні відчути себе органічною і невід’ємною часткою одного славетного народу, однієї великої європейської нації – українців).

Вивчення розділу „Населення України” перед вивченням господарства невипадкове. Така послідовність дозволяє донести до учнів думку, що географія населення (геодемографія) є центральним блоком в системі суспільно-географічних дисциплін. Довгий час географія населення визначалася свого роду „служницею” економічної географії, а населення розглядалося як продуктивна сила суспільства, як дещо другорядне у порівнянні з господарством. Такі погляди є дещо застарілими і неактуальними на даний момент, оскільки вони є наслідком переважаючої в радянський період тенденції розгляду населення лише як фактора, що впливає на розвиток і розміщення продуктивних сил суспільства. Такий підхід є недопустимим в умовах зміни пріоритетів в сучасній суспільній географії, що, насамперед, проявлється в процесі гуманізації географічної науки. Прибічники гуманістичних ідей вбачають людину в центрі всіх суспільно-географічних досліджень, а географію населення визначають центральним блоком цієї науки. Тому вивчення розділу „Населення” в курсі географії 9-го класу має надзвичайно важливе світоглядне значення і має надзвичайне значення, оскільки демографічна проблема в Україні стоїть однією з найперших серед інших проблем. Над пошуком вирішення проблеми поглиблення демографічної кризи в державі працюють вчені, урядовці тощо. Стратегічним напрямком в країні є формування обгрунтованої і результативної демографічної політики. Деякі заходи вживаються вже і насьогодні (наприклад, підвищення виплат матерям на народження дитини: першої – 12470 грн., другої – 25000 грн., третьої – 50000 грн.).

На вивчення розділу за програмою 2001 р. відводиться 8 годин, за новою – 6 годин. Втім, зміст навчального матеріалу не змінюється.

Крім того, програмою передбачено виконання двох практичних робіт:

- Практична робота № 3. Побудова графіка зміни кількості населення за певний період;

- Практична робота № 4. Побудова секторної та стовпчикової діаграм національного складу населення України.

При вивченні теми „Кількість, розміщення і густота населення, його вікова і статева структура” в учнів формуються такі поняття: „кількість населення”, „густота населення”, „природний рух населення”, „механічний рух населення”, „природний приріст”, „депопуляція”, „еміграція”, „імміграція”, „національний склад”, „статево-вікова структура”, „статево-вікова піраміда”, „механічний рух населення”, „міграції”, „імміграція”, „еміграція” тощо.

При кількості, розміщення і густоти населення доцільно спиратися на опорні знання учнів. Для цього слід запропонувати учням пригадати визначення основних понять теми „кількість (чисельність) населення” та „густота населення”, які вивчалися учнями в попередніх класах. Тому в даному випадку найефективнішим методом буде бесіда.

При знайомстві учнів з кількістю населення доцільно використовувати такі методи і прийоми:

Робота зі статистичними матеріалами

Таблиця – це зведений перелік, розклад будь-яких об’єктів або явищ, представлених в найбільш зручному для сприйняття порядку. Значення таблиць при вивченні суспільно-географічного матеріалу:

- відбір найбільш важливих даних у матеріалі, який вивчається;

- систематизація найбільш важливого і суттєвого матеріалу;

- подання відібраного матеріалу в зручній для сприйняття формі;

- таблиці допомагають осмислити, охопити у найбільш зжатій формі динаміку явища, контраст в тих чи інших процесах, виокремити об’єкти, які співставляються.

Таблиці, які використовуються при виченні економічної і соціальної географії значно складніші, ніж ті, що використовувалися в курсах фізичної географії.

Вимоги до складання таблиць:

- єдині одиниці вимірювання;

- єдина система скорочень, узагальнень, генералізації;

- чітко і лаконічно сформульовані заголовки таблиці та колонок.

При роботі учнів з таблицею слід звернути їхню звернути увагу на:

§ заголовок;

§ побудову таблиці (основні графи);

§ одиниці вимірювання;

§ чи округлені цифри і в якій мірі;

§ на який час складена таблиця.

Останній пункт дуже важливий оскільки матеріал надзвичайно динамічний і потребує систематичного оновлення. Тому матеріал, поданий в таблицях додатку підручника часто виявляється застарілим і від вчителя вимагається оновлення даного матеріалу і власноруч побудованої таблиці. При цьому слід враховувати те, що таблиця містить дві основні частини: перелік об’єктів, про які йде мова, та ознаки, що характеризують ці об’єкти. Таблиці можуть відображати як кількісні, так і якісні показники.

Види таблиць:

1. Конспективно-довідникові, або систематизуючі (мають на меті представити певний матеріал в короткій формі, яка зручна для запам’товування. Це переважно текстові таблиці з невеликою кількістю статистичних показників. Такі таблиці часто застосовують в довідниковій літературі. Іноді в таку таблицю можна записати основний зміст уроку. Наприклад, при вивченні населення можна використовувати таку таблицю:

2. Порівняльні таблиці передбачають порівняння певних показників. При вивченні населення України такі таблиці можна використовувати для порівняння демографічної ситуації в різних регіонах країни і тоді вони матимуть переважно текстовий характер, а можна – для порівняння кількісних показників на різний час, наприклад, кількість населення, природний приріст, коефіцієнти народжуваності, смертності, міграцій тощо в різні роки.

3. Таблиці виділення провідних ознак передбачають формування в учнів певних закономірностей. При виченні населення такими провідними ознаками можуть бути природний приріст населення, сальдо міграцій тощо.

4. Комбіновані таблиці – це таблиці, в яких комбінуються табличний матеріал з іншими формами графічних ілюстрацій (схеми, графіки, діаграми, малюнки, профілі тощо). Це дає змогу поєднати зоровий матеріал, який легко запам’ятовується з лаконічними записами необхідних відомостей.

Прийоми роботи з таблицями при вивченні економічної і соціальної географії:

§ ілюстрація настінних таблиць;

§ ілюстрація таблиць через кодоскоп чи епідіаскоп;

§ ілюстрація таблиць за допомогю засобів мультимедіа;

§ складання таблиці на дошці паралельно з поясненням нового матеріалу;

§ записування навчального матеріалу в зошити у вигляді таблиці;

§ закріплення нового начального матеріалу шляхом заповнення таблиці;

§ перевірка знань учнів шляхом заповнення ними таблиці;

§ аналіз таблиць;

§ складання порівняльних таблиць тощо.

Схеми

Схеми належать до найпростіших і неохідних видів ілюстрацій. З грецької мови слово „схема” означає „зовнішній вигляд”, „образ”, „форма”.Схема в навчанні – це найпростіше креслення, що передає за допомогою умовних позначень (звичайно без дотримання масштабу) та деяких надписів найважливіші риси і взаємозв’язки основних елементів в даному об’єкті, явищі, процесі.

Перевага: схема дає увлення про сутність даного об’єкта, явища чи процеса. Негативні риси: це лише допоміжний засіб і її часте використання, особливо в тих випадках, коли явище багатогранне і різноманітне, може штучно спростити, збіднити навчальний матеріал.

Н.М. Баранський говорив, що схема в економічній географії – це ілюстрація, запис певних міркувань в короткій, зручній для огляду формі. Зрозуміти схему – означає зрозуміти сутність даного міркування. При застосуванні схем варто супроводжувати їх розповіддю, поясненням, „прив’язувати” до карти. Тобто основним методом є пояснювально-ілюстративний. Але в наш час, коли відбувається зміщення акцентів в бік активної діяльності учнів, надзвичайно важливо навчити учнів працювати зі схемами самостійно, і не тільки з готовими схемами, а, головне, сформувати вміння їх будувати.

Тому можна виділити наступні прийоми роботи зі схемами на різних етапах уроку:

§ ілюстрація схеми з поясненням;

§ побудова схеми на дошці в ході викладання нового матеріалу;

§ закріплення нового матеріалу шляхом ілюстрації готової схеми або її побудови разом з учнями;

§ аналіз схеми;

§ складання схеми учнями (самостійно) тощо.

Вимоги до схем:

§ схеми повинні бути порівняно нескладні і негроміздкі;

§ окремі елементи повинні розташовуватися рівномірно за основними осями;

§ надписи робляться відповідним шрифтом;

§ лінії взаємозв’язків і стрілки при ілюстрації динамічних процесів і явищ повинні бути чіткими і виразними;

§ схеми мають бути виразними з художньої точки зору та пропорційними в усіх частинах.

За способом графічного вираження схеми можуть бути у вигляді:

o комбінацій простих геометричних фігур з відповідними короткими надписами;

o „схем-формул”, де у найбільш скороченому вигляді (перших літер, символів) відображається основний зміст матеріалу;

o комбінацій найпростіших зображень малюнків і символів зі стрілками.

Схеми в економічній географії застосовуються при:

Ø класифікації суспільно-географічних понять, явищ, процесів, ілюстрації їх структури (відповідно, класифікаційні та структурні схеми);

Ø при ілюстрації виробничих зв’язків;

Ø при ілюстрації взаємозв’язків явищ в географії.

При виченні населення, наприклад, можна використовувати останній вид схем для ілюстрації чинників, що впливають на зміну кількості населення. Класифікаційні схеми використовуються, наприклад, при вивченні класифікацій міграцій за їх напрямком, тривалістю, причинами.

Читайте також:

1. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
2. III. Актуалізація набутих знань
3. III. Контроль знань
4. IV. Закріплення й узагальнення знань
5. IV. Повідомлення теми та мети уроку V. Сприймання і засвоєння нових знань, умінь та навичок.
6. IІ. Актуалізація опорних знань учнів.
7. V. Закріплення знань
8. V. Засвоєння знань
9. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
10. VI. Узагальнення та систематизація знань
11. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.
12. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.

Переглядів: 541