• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Єдина система цивільного захисту.

Єдина державна система цивільного захисту населення і територій (далі єдина система цивільно захисту (ЄСЦЗ)) – сукупність органів управління, сил та засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту.

Структуру ЄСЦЗ становлять центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування і створювані ними функціональні та територіальні підсистеми ЄСЦЗ.

Підсистеми ЄСЦЗ - -сукупність підпорядкованих МНС функціональних та територіальних органів управління, на які пкладаються визначені законом завдання у конкретних сферах цивільного захисту.

Функціональні підсистеми ЄСЦЗ створюються центральними органами виконавчої влади (міністерствами та ведомствами) для організації роботи, повя’заної із запобіганням НС та захистом населення і територій в разі їх виникнення.

Організація, завдання, склад сил і засобів, порядок діяльності функціональних підсистем визначаються положеннями про ці підсистеми, затвердженими відповідними міністерствами та ведомствами за погодженням із МНС. Приклади функціональних підсистем:

· навчання з питань життєдіяльності (міносвіти);

· забезпечення охорони громадського порядку, безпека руху на автомобільних дорогах (МВС);

· медицина катастроф (МОЗ);

· транспортн забезпечення заходів реагування на НС (мінтранс);

· державна система екологічного моніторингу навколишньго середовища (мінекоресурсів);

· установлення міжнародних зв’язків з питань НС (МІС);

· оповіщення населення про НС, захисту населення і територій при виникненні НС, життєзабезпечення постраждалого населення, проведення аварійно-пошуково-рятувальних та інших невідкладних робіт, сил і засобів реагування на НС, розроблення планів дій в разі виникнення НС (МНС);

· сили і засоби попередження і реагування на НС на об’єктах:

a) агропромислового комплексу – мінагропром;

b) рибного господарства – держкомрибгосп;

c) житловокомунальної сфери – держбуд;

d) лісового господарства – держкомлісгосп та інші функціональні підсистеми, загалом близько 50.

Територіальні підсистеми створюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для запобігання та ліквідації наслідків НС техногенного, природного та військового характеру в межах відповідних територій і влючають територіальні органи управління МНС та відповідні комісії техногенно-екологічної безпеки і НС (ТЕБ і НС). Всьго їх 27 одиниць.

Організація, завдання, склад сил і засобів, порядок діяльності територіальних підсистем ЄСЦЗ визначаються положеннями, які затверджуються МНС за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

ЄСЦЗ може функціонувати у режимі повсякденного функціонування, підвищенної готовності та в режимах надзвичайної ситуації, надзвичейного або воєнного стану.режим функціонування ЄСЦЗ у межах конкретної території встановлюється залежно від існуючої або прогнозованої обстановки, масштабу НС за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України. Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласной Київської та Севастопольської міської, районної державної адміністрації і міської ради.

Режим повсякденного функціонування ЄСЦЗ встановлюється за умов нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (в тому числі бактеріологічної), сейсмічної, гідрогіологічної та гідрометеорологічної обстановки, за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій. У режимі повсякденного функціонування органи управління, сили і засоби ЄСЦЗ:

· забезпечують спостереження і контроль за обстановкою на потенційно небезпечних об’єктах і прилеглих до них територіях, а також чергування оперативного персоналу;

· проводять постійне прогнозування обстановки щодо її погіршення, яке може призвести до виникнення НС;

· виконують іншу планову роботу.

Режим підвищенної готовності ЄСЦЗ встановлюється в разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (в тому числі бактеріологічної), сейсмічної, гідрогіологічної та гідрометеорологічної обстановки, за наявності загрози виникнення НС. У режимі режимі підвищенної готовності органи управління ЄСЦЗ:

· надають оперативну допомогу органам і структурам причетним до забезпечення цивільного захисту, в разі виникнення несприятливих, побутових або нестандартних ситуацій;

· формують комісії для виявлення причин погіршення обстановки беспосередньо в районі можливого виникнення НС, готують пропозиції щодо її нормалізації;

· посилюють спостереження і контроль за ситуацією на потенційно небезпечних об’єкиах і прилеглих до них територіях, здійснюють прогнозування можливості виникнення НС та їх масштабів;

· розробляють заходи із захисту населення і територій в умовах НС;

· приводять у стан підвищенної готовності наявні сили і засоби реагування, залучають додаткові сили і засоби, уточнюють плани їх дій та направляють їх у разі потреби в район загрози виникнення НС;

· здійснюють заходи із запобігання виникненню НС.

Режим надзвичайної ситуаціі ЄСЦЗ встановлюється в разі виникнення та під час ліквідації наслідків НС. У режимі надзвичайної ситуаціі органи управління ЄСЦЗ:

· визначають межи території, на якій виникла НС;

· організують захист населення і територій в умовахНС;

· організують роботи з локалізації або ліквідаціїї наслідків НС, залучають необхідні сили і засоби;

· здійснюють бесперервний контроль за розвитком НС, становищем на аварійних об’єктах і прилеглих до них теріторіях;

· оперативно доповідають вищим органам управління про розвиток НС, вжиті заходи та оповіщають населення.

Режим функціонування ЄСЦЗ в умовах надзвичайного стану встановлюється відповідно до вимог закону України «Про правовий режим надзвичайного стану». Надзвичайний стан – це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні НС техногенного або природного характеру у тому числі застосування засобів ураження не нижче загальнодержавного рівня або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню ( у тому числі силам цивільного захисту МНС) та органам місцевого самоврядування додаткових повноважень, що визначаються указом Президента України про введення надзвичайного стану і затвержденого Законом України, а також допускає тимчасове обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України про введення надзвичайного стану можуть запроваджуватись такі заходи:

· встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;

· обмеження руху транспортних засобів;

· посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечуююь життєдіяльність населення та об’єктів господарської діяльності;

· тимчасова чи бесповоротна евакуація людей з місць небезпечних для проживання;

· встановлення для юридичних осіб квартирної повинності для тимчасового розміщення евакуйованого населення;

· встановлення карантину та проведення інших обов’язкових санітарних та протиепідемічних заходів;

· запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності;

· мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності для відвернення небезпеки та ліквідаціїї НС з обов’язковою компенсацією понесених втрат;

· цільова мобілізація населення, обсяги і строк проведення якої визначаються в указі Президента України.

Режим функціонування ЄСЦЗ в умовах воєнного стану, порядок підпорядкування її військовому командуванню визначається відповідно до закону України «Про правовий режим воєнного стану». Воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування додаткових повноважень, а також тимчасое обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У місцевосцях, де ведуться бойові дії, запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану покладається беспосередньо на військове командування, в інших місцевосцях, де введено воєнний стан - військовим командуванням у щільній взаємодії органів виконавчої влади усіх рівнів. Військове командування під час дій воєнного стану вживає всіх заходів для забезпечення захисту безпеки населення та інтересів держави та несе відповідальність за іх запровадження на відповідній території.

Заходи правового режиму воєнного стану:

· запровадження трудової повинності для працездатних осіб з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідація НС техногенного, природного та воєнного характеру;

· встановлення порядку використання сховищ, споруд та інших об’єктів для захисту населення, а також для задоволення потреб оборони;

· проведення евакуації населення з місць і районів, небезпечних для проживання;

· запровадження в разі необхідності нормованого забезпечення населення основними продовольчими та непродовольчими товарами та ліками;

Військові формування (у тому числі МНС) залучаються до вирішення завдань і заходів правового режиму воєнного стану відповідно до їх призначення та специфіки діяльності.

4. Управління Єдиною Системою Цивільного Захисту.

Загальне керівництво Єдиною Системою Цивільного Захисту здійснює Кабінет Міністрів України. Начальником цивільного захисту України є Прем’єр-Міністр України. Бесппосереднє керівництво діяльністю Єдиною Системою Цивільного Захисту покладається на МНС. Міністр МНС Є заступником начальника цивільного захисту України.

Керівництво територіальними підсистемами ЄСЦЗ здійснюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольські міські державні адміністрації, а голови цих адміністрацій є начальниками териротиальних підсистем за посадою. Керівники територіальних органів МНС за посадою є заступниками відповідних начальників териротиальних підсистем ЄСЦЗ.

У складі МНС діють:

· урядовий орган державного нагляду у сфері цивільного захисту;

· органи оперативного реагування на НС у сфері цивільного захисту;

· органи мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи та інших НС.

МНС забезпечує реалізацію державної політики та здійснює державний нагляд за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, забезпечує діяльність ЄСЦЗ, здійснює інші заходи, передбачені законом. МНС здіснює свої повноваження через територіальні органи відповідно до адміністративно-територіального поділу до району включно.

До складу урядового органу державного нагляду у сфері цивільного захисту входять підрозділи державного нагляду відповідно у сфері техногенної та у сфері пожежної безпеки, територіальні та місцеві органи державного нагляду у сфері цивільного захисту. Керівник урядового органу державного нагляду у сфері цивільного захисту за посадою одночасно є головним державним інспектором України з нагляду у сфері цивільного захисту.

Територіальні органи державного нагляду у сфері цивільного захисту підпорядковуються урядовому органу державного нагляду. Місцеві органи державного нагляду у сфері цивільного захисту районів, міст і районів у містах підпорядковуються обласним органам державного нагляду. Місцеві органи державного нагляду очолюють державні інспектори з нагляду у сфері цивільного захисту відповідно районів, міст і районів у містах.

До органів оперативного реагування на НС у сфері цивільного захисту входять органи управління, сили і засоби оперативного реагування на НС у складі МНС, органи управління, сили і засоби цивільного захисту в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах та районах у містах.

На органи управління органів оперативного реагування на НС у сфері цивільного захисту покладається:

· забезпечення готовності до дій сил і засобів, призначених для реагування на НС;

· здійснення комплексу заходів із реагування на НС, ліквідація наслідків НС;

· управління підпорядкованими силами реагування, спеціальними і спеціалізованими формуваннями;

· координація дій органів управління, сил і засобів цивільного захисту, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування під час реагування на НС;

На сили оперативного реагування на НС покладаються функції з локалізації НС та ліквідації їх наслідків. Ліквідація наслідків НС – проведення комплексу які включають аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи (РІНР), що здійснюються в разі виникнення НС техногенного, природного і військового і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження здоров’я людей, а також на локалізацію зон надзвичайних ситуацій.

До органів мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи та інших НС належать:

· спеціально уповноважений орган державного управління у сфері здійснення заходів на територіях радіоактивно забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи;

· підприємства, установи та організації, залучені в установленому порядку для здійснення заходів на радіоактивно забруднених територіях з метою мінімізації шкідливого впливу цих територій на здоров’я громадян і довкілля та поводження з радіоактивними відходами;

· підрозділи цивільного захисту та забезпечення особливого режиму і додержання правил перебування на радіоактивно забруднених територіях.

Завданнями органів мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи та інших НС є:

· реалізація державної політики у сфері ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на радіоактивно забруднених територіях та у сферах поводження з радіоактивними відходами;

· організація, координація і контроль за діяльністю підприємств, установ та організацій, залучених для здійснення заходів на радіоактивно забруднених територіях;

· відродження та соціально-економічна реабілітація територій, забруднених внаслідок радіаційних аварій;

· організація заходів із цивільного захисту в 30-км зонах атомних електростанцій та навчання населення, яке проживає в них діям у разі виникнення радіаційних аварій;

· проведення наукових досліджень довготривалих наслідків аварій.

До сил цивільного захисту центрального підпорядкування належать:

· оперативно-рятувальна служба цивільного захисту – спеціальне вєнізоване формування, на яке покладається захист населення і територій від НС техногенного, природного і військового характеру, участь в заходах територіальної оборони, а також міжнародних рятувальних та інших гуманітарних операціях;

· спеціальні (воєнізовані) і спеціалізовані аварійно-рятувальні формування та їх підрозділи;

· аварійно-відновлювальні формування, спеціальні служби центральних та інших органів виконавчої влади, на які покладено завдання цивільного захисту;

· формування особливого періоду;

· авіаційні та піротехнічні підрозділи;

· технічні служби та їх підрозділи;

· підрозділи забезпечення та матеріальних резервів.

До сил цивільного захисту регіонального та місцевого підпорядкування належать:

· аварійно-рятувальні формування та підрозділи;

· спеціалізовані аварійно-рятувальні служби;

· сили і засоби місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

· сили і ізасоби територіальних підсистем ЄСЦЗ;

· сили і ізасоби підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і підпорядкування, які залучаються у відповідному порядку до здійснення заходів цивільного захисту;

· добровільні рятувальні формування.

Координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту здійснюють;

· Рада національної безпеки і оборони України в межах, передбачених законом «Про Раду національної безпеки і оборони України» (від 1998р.);

· Кабінет Міністрів України;

· Комісії з питань техногено-екологічної безпеки і НС регіольнаго, місцевого та об’єктового рівнів;

· у разі необхідності для ліквідації наслідків НС Кабінет Міністрів України створює спеціальні комісії загальнодержавного, регіольнаго, місцевого та об’єктового рівнів.

5. Організаційна структура цивільної оборони на об’єктах господарської діяльності.

Система цивільної оборони об’єкта господарської діяльності будується на основі Закона України «Про цивільну оборону України», «Положення про цивільну оборону України» зметою захисту робітників, службовців і населення, яке мешкає у відомчому житловому фонді або попадає у зону ураження від об’єкта від НС техногенного, природного, екологічного та воєнногохарактера. Вона включає органи управління, сили і засоби попередження і ліквідації наслідків від НС.

Керівництво цивільною обороною здійснює адміністрація об’єкта господарської діяльності. Начальником цивільної оборони об’єкта є керівник адміністрації об’єкта господарської діяльності. Беспосередньє керівництво виконанням завдань ЦО покладається на штаб ЦО та з надзвичайних ситуацій об’єкта, а також на штатних працівників ЦО підприємств.

Функції штабу ЦО та з надзвичайних ситуацій;

· розробляє плани дій з НС, розвідку і вдосконалення ЦО об’єкта господарської діяльності;

· розробляє і втілює в життя заходи щодо захисту робітників, службовців і населення, що мешкає у відомчому житловому фонді;

· розробляє і подає пропозиції щодо фінансового, матеріально-технічного та транспортного забезпечення заходів ЦО в умовах НС;

· відповідає за постійну готовність систем управління, оповіщення і зв’язку, сил і засобів ЦО до дій в умовах НС;

· контролює та забезпечує своєчасне і повне інформування робітників та населення на прилеглій території при загрозі або виникненні НС;

· веде облік і звітність з питань ЦО за об’єкт;

· формує заявки на матеріально-технічні засоби та здійснює контроль за їх накопиченням та збереженням;

· організовує підготовку керівного складу, органів управління із сил ЦО робітників і службовців до дій в умовах НС

· організує контроль за підтримкою готовності систем попередження і аналізу можливої обстановки на підприємстві;

· готовить проекти рішень начальника цивільної оборони об’єкта, накази та розпорядження з питань ЦО та з НС

Штаб ЦО та НС об’єкта очолює начальник штабу. Посада начальника штабу може бути штатною або за сумісництвом. Начальник штабу є заступником начальника ЦО об’єкта господарської діяльності.

Для проведення заходів цивільної оборони штабом ЦО та з НС об’єкта господарської діяльності на підставі рекомендацій відділу з питань НС та ЦЗ населення району (або міста обласного підпорядкування) розробляються плани:

· план розвитку і удосконалення ЦО;

· план ЦО (дій органів управління та сил у разі НС).

Об’єкт господарської діяльності, чисельний склад працівників якого перевищив 30 осіб, за винятком радіаційних, хімічно, пожежо, і вибухонебезпечних об’єктів, розробляє інструкцію дій у разі НС. Плани ЦО затверджуються керівником адміністрації об’єкта господарської діяльності (начальником ЦО) після погодження з відділом з питань НС та ЦО населення району (міста обласного підпорядкування).

Плани ЦО вводяться в дію у разі виникнення НС начальником ЦО об’єкту або вищим органом управління.

Для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РІНР) у разі НС застосовуються сили ЦО, які включають спеціалізовані і невоєнізовані формування. Для ліквідації наслідків НС допускаються сили ЦО об’єкта, які мають відповідну підготовку, підтверджену в атестаційному порядку, і під керівництвом відповідних органів управління у сфері ЦО. Комплектування спеціалізованих формувань здійснюється за контрактом з числа фахівців, які мають досвід роботи з ліквідації наслідків НС.

Невоєнізовані формування ЦО створюються об’єктом господарської діяльності відповідно до завдань, що встановлені відділом з питань НС та ЦО населення району (або міста обласного підпорядкування). До невоєнізованих формувань належать загони, команди, групи та ланки, які призначені для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у разі НС.

Для забезпечення захисту робітників, службовців і населення, що мешкає на прилеглій території, попередження та проведення спеціальних робіт на базі структурних підрозділів об’єкта господарської діяльності можуть створюватися служби ЦО за відповідним пизначенням: енергетики, інженерна, комунально-технічна, матеріального забезпечення, медична, оповіщення і зв’язку, протипожежна, торгівлі і харчування, транспортна, технічна та інші.

Для проведення евакуаційних заходів в умовах НС і життєзабезпечення потерпілого населення на базі адміністрації об’єкта господарської діяльності створюються евакуаційні органи (евакуаційні комісії, збірні та приймальні пункти).

Організаційні засади створення служб ЦО і евкуаційних органів визначаються наказами начальника ЦО району або міста та у відповідних положення про ці служби та органи.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
3. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
4. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
5. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
6. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
7. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
8. VI. Узагальнення та систематизація знань
9. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.
10. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
11. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
12. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.

Переглядів: 1723