• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Та Макування товарів

Товарна інформація – відомість про товар призначені суб’єктам комерційної діяльності, контрольним службам та споживачам.

1) Залежно від призначення товарну інформацію поділяють на три види: основоположну, комерційну та споживчу.

Основоположна товарна інформація – це основні відомості про товар, які мають вирішальне значення для ідентифікації і призначені для всіх суб`єктів ринкових відносин. До основоположної товарної інформації в першу чергу відносяться вид і назва товару, ґатунок, кількісні характеристики, назва підприємства-виробника, дата виготовлення, терміни зберігання чи придатності.

Комерційна товарна інформація – це відомості про товар, які доповнюють основоположну інформацію і призначенні для виробників, постачальників та продавців. Ця інформація є малодоступною для споживачів. Вона містить відомості про підприємства-посередники, нормативні документи на відповідні товари, асортиментні номери за класифікаторами продукції. Типовим прикладом комерційної інформації є штрихові коди.

Споживча товарна інформація – це відомості, призначені для створення споживчих переваг товару. Вони мають показати споживачу, які переваги він отримує, використовуючи або застосовуючи саме цей товар. Отже, споживча товарна інформація спрямована саме на споживача і містить відомості про споживчі властивості товару, які є найбільш привабливими для нього.

2) За формою (способам) надання товарну інформацію поділяють на словесну, цифрову, образну, символьну та штрихову.

Словесна інформація є найбільш доступною для населення, якщо вона надається відповідною мовою. Недоліком її є потреба у значних площах на товарі або упаковці для її розміщення. Для сприйняття інформації в цій формі необхідний певний час, причому, якщо вона надмірно насичена, споживач не зможе чи не захоче витрачати час на сприйняття цієї інформації.

Цифрова інформація застосовується найчастіше для доповнення словесної та в тих випадках, коли необхідно надати кількісну інформацію про товар (номери продукції, маса нетто, об`єм, довжина, дата виготовлення тощо). Цифрова інформація відрізняється від інших форм інформації чіткістю, лаконічністю, однотипністю, проте в більшості випадків вона доступна лише професіоналам і є незрозумілою для споживача (асортиментні номери, цифрові коди підприємств, що потребують дешифрування).

Образна інформація забезпечує зорове та емоційне сприйняття відомостей про товар за допомогою художніх і графічних зображень безпосередньо товару, репродукцій з картин, фотографій, листівок та інших об`єктів (квітів, тварин, комах тощо), які несуть естетичне навантаження. Основним призначенням цієї форми інформації є створення для товару споживчих переваг через естетичне задоволення споживача під час сприйняття інформації.

Символьна інформація – це відомості про товар, що подаються у формі інформаційних знаків. Символом позначають певну характеристику, відмінну особливість товару, максимально стисло подаючи суть інформації. Для цієї інформації характерні стислість, лаконічність, однозначність, проте їхнє сприйняття потребує певної професійної підготовки.

Штрихова форма інформації – це інформація у вигляді штрихових кодів.

«Три Д» - Доступність, достатність, достовірність – головні вимога до товарної інформації.

Достовірність товарної інформації перш за все полягає у правдивості та об`єктивності відомостей про товар, відсутності дезінформації та суб`єктивізму при наданні інформації, які можуть привести до формування хибних висновків користувачів щодо властивостей товару. Недостовірна інформація у більшості випадків кваліфікується як інформаційна фальсифікація. Недостовірна інформація може бути також наслідком недостатнього рівня професійних знань суб`єктів, які її надають, або нечітких вимог до певних відомостей.

Маркуванням називають текст, умовне позначення або малюнок, які наносяться на упаковку чи товар, а також інші допоміжні засоби, призначенні для ідентифікації товару або окремих його властивостей.

Основною метою маркування є доведення до зацікавлених суб`єктів ринку інформації про виробників, про кількісні та якісні характеристики товару.

Розрізняють маркування товарне, відправне, транспортне, спеціальне.

Маркування як засіб товарної інформації виконує чотири основні функції – інформаційну, ідентифікаційну, мотиваційну та емоційну.

Інформаційна функція маркування є основною. У зв`язку з цим найбільшу питому вагу в маркуванні має основоположна та споживацька інформація, меншу – комерційна. Основоположну інформацію на маркуванні дублює основоположна інформація в супровідних документах. Невідповідність даних основоположної інформації в цих документах може бути ознакою фальсифікації.

Ідентифікаційна функція маркування є надзвичайно важливою тому, що вона забезпечує простежуваність товарних партій на всіх етапах просування товарів.

Мотиваційна та емоційна функції маркування є взаємопов`язаними. Яскраво оформлене маркування, роз’яснюючі тексти, застосування зрозумілих символів викликає у споживачів позитивні емоції та є важливою мотивацією для прийняття рішення про купівлю товару.

Вимоги до маркування. Усі вимоги до маркування як засобу товарної інформації поділяють на загальні та специфічні.

Загальні вимоги до маркування співпадають з вимогами до товарної інформації взагалі (три «Д»). До специфічних в першу чергу слід віднести чіткість тексту та ілюстрацій, однозначність тексту, відповідність його споживчим властивостям товару, достовірність відомостей щодо кількості, якості, виробника, країни походження. Нанесення маркування має передбачати стійкі та нешкідливі для здоров`я барвники.

Структура маркування. Загалом маркування складається з трьох основних елементів: тексту, малюнку, умовних позначень. Ці складові відрізняються співвідношенням відведених для них площ, ступенем доступності товарної інформації, поширенням та функціями.

Текст (займає 50-100% площі) як форма письмової інформації є найбільш поширеним елементом маркування. Для тексту характерними є високий ступінь доступності інформації про товар для всіх суб`єктів ринкових відносин. Він виконує всі основні функції маркування, але більше йому притаманні інформаційна та ідентифікаційна функції.

Малюнок (0-50%) не завжди є елементом маркування, проте він має високий ступінь доступності і в основному мотиваційну та емоційну функції. У вигляді малюнків може подаватися інформація, пов`язана з експлуатацією чи використанням товару.

Умовні позначення (0-30%) характеризуються логічністю, невеликою площею при достатній інформативності, проте інформація не завжди є доступною. У більшості випадків вони потребують спеціального декодування, що буде розглядатися окремо.

Види маркування.

Виробничим маркуванням називають маркування, яке наноситься виробником продукції на товар, упаковку чи інші носії інформації. Вимоги до виробничого маркування встановлюються в основному стандартами на маркування та упакування, а також загальних технічних умов на продукцію. Окрім стандартів вимоги до складу маркування окремих груп товарів встановлюються Правилами роздрібної торгівлі непродовольчими та продовольчими товарами та Правилами торговельного обслуговування населення.

Носіями виробничого маркування можуть бути:

етикетка – носій товарної інформації, відрізняються інформаційною ємкістю, наносяться типографічним способом;

кол’єретки (різновид етикеток, наносяться на горличко пляшки);

вкладиші (про виробника і номер зміни чи відповідальну особу, іноді це рекламний листок);

ярлики і бирки (приклеюється або підвішується до товару, має основну але обмежену інформацію про товар). Бирки менші за ярлики, як правило, містять тільки назву товару і фірму-виробника. Ярлики містять ще й адресу виробника, артикул товару, ціну;

контрольні стрічки – коротко дублюють товарну інформацію з етикетки, на випадок її втрати;

тавра і штампи – наносяться за допомогою спец пристрою. Розрізняють – ветеринарні, товарознавчі і карантинні. Тавра використовуються ветеринарами ставляться на тушах домашніх тварин і птиці. Штампи ставлять, як правило, на консервах, зовнішній стороні днища скляної тари, двигунах автівок, інших електроприборів іноді на тканинах.

Торговим маркуванням називають текст, умовні позначення чи малюнок, нанесені продавцем на упаковку чи інші носії інформації.

Основними носіями торгового маркування є цінники, торгові та касові чеки. На відміну від виробничого, торгове маркування наноситься не на товар, а на згадані носії чи експлуатаційні документи.

Особливість торгового маркування полягає в тому, що воно більше пов`язане з даними про продавця, ніж з даними про товар. Це зумовлене особливостями носіїв торгового маркування – невеликими розмірами, заповненням при кожному акті купівлі-продажу, іноді обмеженими технічними можливостями нанесення інформації на носій. Торгове маркування є основою для пред`явлення претензій продавцю у разі виявлення прихованих дефектів товарів і нанесення шкоди споживачеві.

Інформаційними знаками називають умовні позначення, призначені для ідентифікації окремих або сукупних характеристик товару.

Інформаційним знакам характерні лаконічність, виразність, наочність і впізнавання.

Інформаційні знаки охоплюють великий блок інформаційних даних про товар. У зв`язку з цим постає питання про їх класифікацію.

Товарні знаки:

1) За об`єктам товарної інформації:

- фірмові – для ідентифікації виробника товару (назва або логотип фірми);

- асортиментні – ідентифікує асортиментну приналежність (назва товару або торгова марка, яка чітко вказує на вид товару). Торгова марка – знак, який вирізняє один товар з поміж інших того ж виду за певними споживчими властивостями.

2) Знаки місця походження товару. Під назвою місць походження товарів розуміють назву країни, населеного пункту, місцевого чи іншого географічного об`єкта, що використовується для маркування товару (Made in USA). Знаки країн походження поділяють на міжнародні та національні.

3) Розмірні знаки – інформують про фізичні величини, що визначають кількісну характеристику товару (Маса/нетто, об’єм, метраж).

4) Знаком відповідності, або якості називають відповідним чином захищений знак, який виданий відповідно до правил системи сертифікації. Це знак інформує про те, що забезпечується необхідна впевненість у тому, що дана продукція відповідає певним вимогам стандарту чи іншого нормативного документа.

5) Штриховий код – це інформаційний знак, призначений для автоматизованих способів ідентифікації та обліку інформації про товар, яка закодована у вигляді комбінації послідовно розміщених паралельних штрихів та проміжків між ними, розміри та розташування яких встановлені певними правилами.

6) Експлуатаційними називають інформаційні знаки, які передбачені для надання споживачеві інформації про правила експлуатації, способи догляду, монтажу чи налагоджування споживчих товарів. Такі знаки наносяться на етикетки, ярлики, бирки, упаковки, контрольні стрічки чи безпосередньо на товар (Ручне прання! Не прасувати! Прасувати при 100^о С).

7) Попереджувальними називаються інформаційні знаки, призначені для забезпечення споживача відомостями про товари, експлуатація яких є потенційно небезпечною для нього чи навколишнього середовища. Ці знаки або попереджують небезпеку, або вказують на дії, що попереджують небезпеку. Відповідно попереджувальні знаки поділяють на два види:

знаки, що попереджують небезпеку (Небезпечно!);

знаки, що попереджують про дію з безпечного використання виробу (Вибухонебезпечне!).

8) Маніпуляційні знаки – інформаційні знаки, передбачені для інформування користувачів про способи поводження з товарами. Маніпуляційні знаки можуть бути додатковим елементом ідентифікації товарів і вантажів. Вони наносяться на транспортну тару (Обережно, скло! Бережіть від вологи! Верх!).

9) Екологічні знаки (еко-знаки) - інформують про екологічну чистоту, експлуатацію та утилізацію товару (Знак, що призиває не засмічувати середовище упаковкою).

10) Конструкційні інформаційні знаки - інформують про особливості будови виробів, застосування оригінальних вузлів чи блоків доцільно відзначити окремо як конструкційні. Надають споживачеві можливість зробити власні висновки щодо споживчих властивостей виробів, які сформовані саме завдяки застосуванню певного конструкційного елементу.

Читайте також:

1. IV. Вартість знака для товарів і послуг та фірмового найменування
2. V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
3. VII. За видами товарів і послуг
4. Автомати для продажу штучних товарів
5. Аналіз міжринкової взаємодії товарів і грошей
6. Аналізцін і товарівконкурентів
7. Асортимент шкільних товарів
8. Аудит готової продукції та продажу товарів, робіт та послуг
9. Більш широкий вибір товарів і послуг
10. Вартісний та кількісний облік товарів ЗЕД.
11. Величина доходу від використання праці, землі й капіталу визначається величиною їхнього граничного внеску у виробництво певних товарів чи послуг.
12. Виведення нових товарів на ринок

Переглядів: 1883