Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Контрольні питання.

Література.

Висновки.

Законодавча влада — це відокремлена в умовах поділу влад гілка влади, головним призначенням якої є здійснення державної влади шляхом законотворення. Вона визначає організацію та функціонування виконавчої та судової влади і в такий спосіб відіграє визначальну роль стосовно цих гілок державної влади. У відносинах з іншими гілками державної влади, а також для визначення ролі законодавчої влади в суспільстві важливе значення має реальна, тобто фактична сила законодавчої влади.

Зазвичай вважають, що в сучасних умовах у демократичних державах законодавча влада — це сильна влада. Вона іноді приймає закони (поправки до них) усупереч волі уряду (наприклад, закони про соціальні стандарти) або глави держави. Вона здійснює дієвий контроль стосовно виконавчої влади. Формами контролю парламенту є робота слідчих комісій, звіти уряду та інших посадових осіб тощо.

Верховна Рада України — єдиний законодавчий орган державної влади України, який має колегіальну будову і складається з чотирьохсот п'ятдесяти народних депутатів України, обраних строком на п'ять років на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади, що уповноважений приймати закони. Чинна Конституція України визначає Верховну Раду України як єдиний загальнонаціональний постійнодіючий, колегіальний, виборний орган законодавчої влади (статті 75-76 Конституції). Верховна Рада є загальнонаціональним представницьким органом державної влади, оскільки вона має право представляти весь Український народ - громадян України всіх національностей і виступати від імені всього народу.

Функціями Верховної Ради є: законодавча; представницька; установча (державотворча, організаційна); функція парламентського контролю; бюджетно-фінансова функція; зовнішньополітична функція. Серед функцій українського парламенту особливе місце займає законотворча. Законодавчий процес — це процедура ухвалення закону, яка складається з певних стадій — самостійних, логічно завершених етапів і організаційно-технічних дій.

Верховна Рада України може приймати різні за назвою і юридичною силою акти: закони, постанови, декларації, звернення, регламенти. Найвищою силою з перелічених актів наділені закони України. Закон - нормативно-правовий акт найвищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави, який регулює найбільш важливі суспільні відносини. Закони та інші правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ч. 2 ст. 8 Конституції України). Вплив українського парламенту на державно-владні та інші суспільні відносини у значній мірі здійснюється саме через законодавство.

  1. Актуальні проблеми конституційного права України [текст]: підручник / за заг. ред. проф. Олійника А.Ю. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 554 с.
  2. Журавльова Г. Форми та механізми парламентського контролю // Верховенство права.- Вісник Центральної виборчої комісії.- 2007.- №1 (7).- С.51-55 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/visnyk/pdf/2007_1/Zhyravljova.pdf
  3. Мартинюк Р. С. Перспективи розвитку парламентаризму як форми правління в Україні // Часопис Національного університету "Острозька академія". Серія "Право". – 2012. – № 1(5) : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lj.oa.edu.ua/articles/2012/n1/12mrspvu.pdf.
  4. Кузьмінчук С.М., Пастухова В.І. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/Vnuvgp/2009_3_3/v47174.pdf
  5. Серьогіна С. Форма правління в Україні: досвід, проблеми, перспективи // Теоретичні та практичні проблеми реалізації Конституції України: Тези доповідей та наукових повідомлень учасників всеукраїнської науково-практичної конференції. – Х.: Нац. юрид. акад. України. – 2006. – С. 155 - 160
  6. Кафарський В. І., Припхан І. І. Конституційне право України у схемах (Реком. МОН).-Навч. посібник– К.: Видавництво Ліра-К, 2013. – 272с.
  7. Контрольні функції парламенту: український та зарубіжний досвід. – Інформаційно-аналітичне дослідження./ За ред. Ковриженко Д.С. – К.: Програма сприяння парламенту України, 2006. – С. 84. // http://parlament.org.ua/index.
  8. php?action=draft&draft_id=1258Павленко Р. Парламентська відповідальність уряду: світовий та український досвід – К.: КМ Академія, 2002. – С. 67 - 70
  9. Погорілко В. Ф., Федоренко В. Л. Конституційне право України. - Підручник– К.: Видавництво Ліра-К, 2012. –576с.
  10. Погорєлова А. Слухання у комітетах Верховної Ради України в контексті культури парламентаризму [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.viche.info/journal/1154/
  11. Сіра І.Б. Становлення інституту Уповноваженого з прав дитини в Україні
  12. Чебаненко О. Інформаційний супровід роботи сучасних парламентів // «Часопис ПАРЛАМЕНТ».-2010.-№ 3.-0С.12-18
  13. Шаповал Т. Про особливості парламентаризму в Україні (теоретичний і конституційний аспекти) // Вісник Національної академії пркуратури України.- 2013.- №1.-С.36-41 http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum%20/Vnapu/2013_1/05Shapov.pdf
  14. Шаповал В. Форма держави в конституційному праві // Вісник Конституційного Суду України. – 2003. − № 2. − С. 52-57
  1. Дайте визначення понять: «парламент», «парламентаризм», «Верховна Рада України», «законодавчий процес», «апарат Верховної Ради України», «Рахункова палата України», «Уповноважений Верховної Ради України з прав людини».
  2. Назвіть єдиний орган законодавчої влади.
  3. Назвіть ознаки сучасного парламенту.
  4. Перелічіть функції Верховної Ради України.
  5. Охарактеризуйте законодавчу функцію Верховної Ради України.
  6. Охарактеризуйте представницьку функцію Верховної Ради України.
  7. Охарактеризуйте функція парламентського контролю Верховної Ради України.
  8. Охарактеризуйте бюджетно-фінансову функцію Верховної Ради України.
  9. Перелічіть основні повноваження Верховної Ради України.
  10. Назвіть структуру Верховної Ради України.
  11. Верховна Рада України є однопалатним чи двопалатним парламентом?
  12. Назвіть кількісний склад українського парламенту.
  13. Назвіть засади виборів народних депутатів України.
  14. Перелічіть не менше п’яти законів, які є правовою базою роботи Верховної Ради України.
  15. Перелічіть не менше п’яти підзаконних актів, які є правовою базою роботи Верховної Ради України.
  16. Назвіть і охарактеризуйте стадії законодавчого процесу.
  17. Що є завданнями Рахункової палати?
  18. Назвіть функції і повноваження голови Рахункової палати України.
  19. Назвіть функції і повноваження головних контролерів Рахункової палати України.
  20. Охарактеризуйте територіальні управління Рахункової палати.
  21. Назвіть законодавчо встановлені цілі парламентського контролю.
  22. Назвіть гарантії незалежності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
  23. Якою є сферу компетенції українського омбудсмана.
  24. Який термін повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
  25. Яка природа актів Верховної Ради України?

 

Керівник курсу КПУ

Доцент Розвадовський В. І.


Читайте також:

  1. Грошові кошти — готівка, кошти на рахунках у банку та депозити до запитання.
  2. Дайте відповіді на контрольні питання
  3. Друге питання. Елементи та ознаки складу злочину
  4. Друге питання. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів.
  5. Друге питання. Структура суспільних відносин і визначення механізму заподіяння шкоди об'єкту злочину
  6. Друге питання. Суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність) як обов’язкова ознака об’єктивної сторони.
  7. Експертиза вогнепальної зброї вирішує ідентифікаційні та неідентифікаційні питання.
  8. Запитання.
  9. Запитання.
  10. Запитання.
  11. І Питання. Етнопсихологія як галузь наукових та психологічних знань
  12. ІІ Питання. Предмет етнопсихології




Переглядів: 439

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Юридична природа актів Верховної Ради України | М'ЯЗОВЕ ВОЛОКНО

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.