Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Планування поверхні грунту.

Таблиця 1. Критерії оцінки якості культуртехнічних робіт

 

Показники Допустимі відхилення
Мінімальні максимальні
Первинна оранка: Глибина, см Оборот пласта, град. Дискування, діаметр грунту, см Нерівність поверхні, см Залишки деревини, шт Залишки каміння діаметром 12-15 см, шт     ± 2 ± 4     ± 6 145-169 ± 7  

 

Якщо допустимі відхилення складають 50%, то культуртехнічні роботи оцінюються на "задовільно", 26-50% - на " добре", і менше 25% - на "відмінно".

 

Після проведення робіт по видаленню деревної та кущової рослинності, каміння і купин залишаются окремі нерівні поверхні - ями, котловани, насипи,тощо.

Для їх видалення і створення поверхні придатної для первинного обробітку грунту виконують попереднє планування бульдозерами, грейдерами та скреперами. Невеликі ями заорюють чагарниково-болотними плугами, великі котловани та ями засипають грунтом, який розробляється в кар"єрах. Після попереднього планування проводять первинний обробіток грунту.

Експлуатаційне планування виконується довгобазовими планувальниками. Для підвищення якості планування грунт розрихлюють перед кожним проходом планувальника, а планувальні роботи виконують при оптимальній вологості. Допустима вологість для грунтів:

ü глинисті - 20-28% від абсолютно сухої маси;

ü важкосуглинисті - 19,25%; середньосуглинисті - 19-23%;

ü легкосуглинисті - 13-17%; пісчані пилуваті - 12-16% лесовидні - 19-21%.

Середня плотність планування не повинна перевищувати 1,2-1,4 г/см3. Роботи по плануванню поверхні суміщують з внесенням органічних добрив, їх застосовують в залежності від товщини зрізання родючого шару. Максимальна величина зрізання за один прохід довгобазового планувальника не повинна перевищувати 3…4 см. Норма внесення органічних добрив на кожний сантиметр зрізаного родючого шару в залежності від її товщини складає:

 

Товщина грунтового шару ,см Доза добрив, т/га

5 2-4

10 4-6

15 6-8

В перші роки після планування проходить інтенсивна осадка насипного грунту. Післяосадочне планування включає ліквідацію просадок по трасах засипаних каналів, ям, кар"єрів, а також вирівнювання поверхні.

 

3. Створення та окультурення орного шару.

 

Після проведення всіх перелічених культуртехнічних робіт чагарниково-болотними плугами провадять первинну оранку новоосвоюваних земель на глибину від 20 до 35 см.. При освоєнні торф"яних і торф"яно-болотних грунтів первинну обробку можна робити тільки розпушувальними знаряддями, не перевертаючи дерновий шар.

Важливим заходом по створюванню орного шару є прикочування. Воно усуває дефект оранки і сприяє кращому капілярному зв"язку орного горизонту з підорним.

Одним із основних заходів, що забезпечують окультурення орного шару, який має кислу реакцію, є вапнування.

За ступенем кислотності осушені землі поділяються на сильно-, середньо- і слабкокислі:

- до сильнокислих належать грунти верхових боліт з кислотністю рН = 2,5…3,5;

- до середньокислих-грунти перехідних боліт і мінеральні грунти з рН =3,5…4,5;

- до слабкокислих-деякі низинні болота та мінеральні грунти з рН = 4,5…6,0.

При внесенні вапна слід враховувати, які культури будуть вирощуватись на цих грунтах. Підвищену кислотність грунту добре сприймають такі культури, як овес, озиме жито, картопля, люпин. На середньокислих грунтах можна вирощувати яру пшеницю горох, віку, льон, соняшник, багаторічні злакові трави. На слабкокислих грунтах вирощують озиму пшеницю, кукурудзу, буряки, капусту, цибулю, коноплю.

Приблизні дози вапна: для слабкокислих грунтів -0,5…1 т/га, для середньокислих - 1…2 т/га, для сильнокислих 3…4 т/га. Матеріалом для вапнування є вапняні туфи, гіпс, вапняне борошно, гашене вапно і сланцева зола. При окультуренні осушених земель важливу роль відіграє глибина обробки орного шару і його оструктурення. Для створення окультуреного орного шару достатньої потужності потрібно не менше трьох років. У перші роки освоєння вирощуються попередні культури, які менш чутливі до низького агрофону. Грунт у цей період піддається дії обробки, вносяться добрива, прискорюється процес органічних залишків, що є в орному шарі, досягається потрібний рівень окультуреності, при якій освоєні землі можна включати в сівозміну. Найраціональніше як попередні культури на мінеральних грунтах вирощувати льон, ячмінь, жито, віку з вівсом, горох на сіно і силос, а на торф"яних грунтах - віку з вівсом, коноплю. На другий і третій роки доцільно висівати просапні кормові культури -ріпу, турнепс, капусту, брукву, моркву, іноді картоплю, буряки.

При недостатній потужності орного шару велике значення має поглиблення цього шару. Цей захід рекомендується застосовувати при освоєнні і окультуренні підзолистих або ілювіальних горизонтів грунту. Основними прийомами поглиблення орного шару підзолистих грунтів є: приорювання нижчих горизонтів, розпушування орних шарів з наступною глибокою обробкою, різні варіанти ярусної обробки.

При освоєнні верхових і перехідних боліт застосовують змішаний метод освоєння, який полягає у перемішуванні при оранці верхнього шару торфу з привозним мінеральним грунтом (пісок, глина), що насипається на поверхню болота шаром 3…4 см. Це приводить до того, що на піскованих або глинових площах, завдяки сприятливим водно-повітряним і тепловим режимам кореневмісного шару, інтенсифікуються процеси розкладання торфу і поліпшуються фізичні властивості торф"яних грунтів та збільшується їх родючість.

Докорінне поліпшення фізико-хімічних властивостей і родючості содових солонців можливе тільки при застосуванні комплексу агромеліоративних прийомів, до якого входить осушення за допомогою матеріального дренажу, внесення меліорантів і добрив, розпушення грунтів, сівба культур-меліорантів, дощування, внутрішньогрунтове циклічне зволоження.

На Броварській осушувально-зволожувальній системі Київської області, запропонований комплекс агромеліоративних заходів дав змогу протягом трирічного періоду освоєння здійснити докорінну меліорацію грунтів. Солончаковий солонець перетворився в окультурений слабкозасолений грунт.


Читайте також:

  1. IV. Агротехніка квітково-декоративних рослин відкритого грунту.
  2. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
  3. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
  4. Алгоритм розрахунку температури поверхні чипу ІМС процесора
  5. Аналіз та планування витрат організації на професійне навчання персоналу
  6. Бар’єри стратегічного планування та заходи щодо їх подолання
  7. Бізнес-план як один із головних інструментів редакційного планування
  8. Бізнес-планування
  9. Бізнес-планування інвестиційного проекту. Розробка планів фінансового проекту
  10. Бізнес-планування, його суть та призначення
  11. Бюджетне планування
  12. Бюджетне планування та прогнозування.




Переглядів: 1297

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Стрес визиває фізіологічні зрушення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.1 сек.