• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Майданчики для короткочасного відпочинку

Під час руху по автомобільній дорозі водій втомлюється в ре­зультаті емоційного напруження, яке створює навколишнє середо­вище. При цьому знижується увага, гальмується реакція і збіль­шується число помилок при управлінні транспортним засобом.

Для зниження емоційної напруженості і забезпечення безпеки руху після трьох годин роботи рекомендується відпочинок протягом 15 хв, після шести годин роботи — 30 хв.

Для цього на дорогах передбачені майданчики відпочинку.

Зупинки на дорогах роблять з метою зняття емоційних і фізич­них напружень, поповнення запасів питної води та їжи, уточнення маршруту руху й огляду красивих ландшафтів і краєвидів.

Майданчики короткочасного відпочинку можуть бути: просто придорожніми зупиночними або відпочинку, з оглядовими естакадами, інформаційними біля маршрутних схем.

Відстань між майданчиками відпочинку рекомендується розташовувати: на дорогах I-а, І-б і II категорій – 15-20 км, III категорії – 25-30 км, IV-V категорій – 35-40 км.

Майданчики для короткочасного відпочинку повинні являти со­бою комплекс, що складається з окремих зон: легкового транспор­ту, вантажного транспорту, технічного самообслуговування авто­мобілів, побутового обслуговування, санітарної зони. Усі ці зони мають створювати єдиний ансамбль і бути зв'язані між собою проїздами, під'їздами та проходами.

На майданчиках-стоянках доцільно передбачати окремі стоянки для великовантажних автомобілів і для автобусів. Зона для ван­тажних автомобілів і автобусів може бути один або кілька блоків-стоянок, розташованих паралельно, перпендикулярно або під кутом 30, 45, 60° один до одного.

Зона для легкових автомобілів повинна мати блок — місця на один, два і три автомобілі, розміщених окремо для поліпшення умов відпочинку.

Майданчики відпочинку влаштовуються за межами земляного полотна. Відстань від кромки проїзної частини має бути не меншою від 2,7 м і бажано не більшою від 150 м. При розміщенні майдан­чика на мінімальній відстані необхідно влаштовувати розділовий острівець, обрамлений бортовим каменем. Відстань від кромки проїзжої частини до бортового каменю повинна бути 0,75 м для доріг І і II категорії і 0,5 м для доріг III категорії.

Для в'їзду на майданчики і виїзду з них влаштовують перехідно-швидкісні смуги. Мінімальні радіуси кривих на в'їздах приймають 25 м для доріг І —II категорій і 15 м Для доріг IV, V категорій.

Нормами на проектування автомобільних доріг передбачено, необхідно визначати ємність майданчиків короткочасного відпочинку розрахунком, але не менш як на:

2 автомобілів на дорогах IV і V категорій,

5 автомобілів на дорогах III категорії

10 nавтомобілів на дорогах II і І категорії.

Для забезпечення безпеки руху необхідно передбачати комплекс заходів з організації руху на майданчиках відпочинку. Майданчики відпочинку вздовж проїзної частини на дорогах I-а, І-б,II і III категорій необхідно відокремлювати від останнього проїзду смугою завширшки не менше 2,7 м. При розміщенні майданчика на мінімальній відстані від дороги необхідно передбачати роздільний острівець, обладнаний відповідно до ДСТУ Б.В.2.3-9.

Відстань між майданчиками відпочинку може бути визначена за формулою

Де q - середня кількість місць на стоянці майданчика відпочинку;

f - середня тривалість перебування пасажирів і водіїв на майданчику;

v_p – розрахункова швидкість руху км/год;

N_доб - середньодобова інтенсивність руху авт./добу

При складанні генерального плану великих майданчиків для відпочинку понад 25 змішаних типів автомобілів) рекомендується зонувати територію з виділенням місць стоянок (окремо для легкових та вантажних автомобілів), профілактичного обслуговування автомобілів (естакади для огляду автомобілів.), побутового обслуговування (питне джерело, місця для вогнища, підігріву приготування їжі, харчування, контейнери для сміття, туалет), зони відпочинку, де, крім окремих кутків відпочинку, повинні бути передбачені місця для наметів, дитячі майданчики для гри, спортивні майданчики тощо.

Читайте також:

1. Вибір оптимального режиму роботи і відпочинку.
2. Вимоги до режимів праці і відпочинку та профілактичних медичних оглядів
3. Господарські майданчики
4. За роботу понад встано­влений службовий час за дні відпочинку та святкові дні грошове забезпечення військовослужбовцям додатково не виплачується!
5. Заняття ф.в. у межах розширення активного відпочинку.
6. Лекція № 17. Тема: Робочий час і час відпочинку.
7. Лекція. ЧАС ВІДПОЧИНКУ
8. Майданчики для шикування засуджених.
9. Основні положення режиму праці і відпочинку водіїв, що здійснюють міжнародні перевезення
10. Охорона праці та здоров’я, умови праці та відпочинку
11. Поняття відпочинку та його види

Переглядів: 1247