Польсько-турецькі війни

Участь Речі Посполитої в Лівонській війні. Боротьба зі Швецією

Після укладення унії Польща втрутилась у Лівонську війну (1558—1583 рр.), в якій Литва виступала на боці Лівонського ордену. Поляки розуміли, що перемога Московської держави у війні приведе до значного посилення останньої, а тому вирішили вступити у війну проти неї.

Король Стефан Баторій зумів завдати відчутних ударів війську Івана Грозного. У 1579 р. польська армія оволоділа Полоцьком і розпочала облогу Пскова. У 1582 р. Стефан Баторій підписав угоду з Московською державою, за умовами якої вона мусила залишити Лівонію.

Ця угода була значним успіхом. Польща зупинила просування Московської держави, не дозволивши їй оволодіти землями Лівонського ордену.

Проте незабаром у Польщі довелося вести війну за Лівонію зі Швецією. Ця війна тривала з перервами з 1600 до 1635 р. В результаті війни Рига з Ліфляндією відійшли до Швеції, а Курляндія залишилась під владою Речі Посполитої. Такий розподіл не влаштовував жодну з сторін і через 20 років війна спалахнула знову.

Приєднавши за Люблінською унією українські землі, Польща мусила приділяти увагу обороні цих земель. Українські козаки, які захищали свої землі від татар і самі здійснювали походи до турецьких берегів, тепер опинилися під владою польського короля. Наприкінці XVI — на початку XVII ст. відносини між Польщею та Османською імперією різко загострилися.

У 1620 р. турецько-татарські війська виступили проти Польщі. Турецька армія вдерлася до Молдавії та Валахії. Під Цецорою поблизу Ясс польське військо гетьмана Жолкевського було вщент розбито турками, а сам Жолкевський загинув. Залишившись без армії, польський король мусив звернутися по допомогу до козаків. Внаслідок переговорів у Варшаві з козацькою делегацією на чолі з гетьманом П. Сагайдачним було досягнуто згоди про виступ 40-тисячного козацького війська на допомогу Польщі.

А тим часом на Польщу наступала 260-тисячна турецько-татарська армія під проводом султана Османа ІІ. У 1621 р. обидві армії — турецька і польська — зустрілися біля міста Хотина. Польською армією командував К. Ходкевич, козацьким військом, що входило до її складу, — П. Сагайдачний. Боротьба між двома арміями тривала протягом 40 днів.

“У боях під Хотином 1621 р. головні удари турків були скеровані на козацький табір, — писав історик І. Крип'якевич, — і козаки своєю обороною та атаками здобули собі велику славу в усій Європі, — панегіристи порівнювали їх зі спартанцями, що обороняли Фермопіли від персів. Козацькі загони вдерлися до табору султана, розгромили його та змусили Османа ІІ розпочати мирні переговори”.

Внаслідок перемоги поблизу Хотина Польща змогла зупинити наступ Османської імперії на її землі, але вона зобов'язувалася не допускати нападів козаків на турецькі володіння та їхніх морських походів.

На цьому протислояння Польщі і Османської імперії не припинилося. Двом державам ще не раз довелося помірятися силами у продовж ХVІІ ст.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Люблінська унія	\|	Культура

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.