Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Методи дезінфекції

Предмети, що підлягають дезінфекції, різняться один від одного по ступені іх інфікова-ності, фізичним властивостям, по призначенню. Епідемічне значення їх визначається біль-шою чи меншою частотою використання людиною (твариною), місцем розташування збуд-ника інфекції на предметі (поверхня предмету чи її товщина), агрегатним станом. Вказані відмінності предметів, що піддягають дезінфекції, зумовлюють необхідність вмілого вибо-ру таких методів і засобів, які би забезпечили здійснення надійного знезараження їх.

В практиці дезінфекції використовують фізичні і хімічні засоби знезараження і відповід-но фізичний і хімічний способи (методи) дезінфекції. Кожний з них використовують в практиці або як єдино ефективний, або в поєднанні з іншим.

Фізичний спосіб дезінфекції зводиться до застосування для знезараження різних видів високої та низької температур (вогонь, гаряче повітря, кип’ятіння, водяний пар, заморо-жування, сонячне світло, УФ-промені, ультразвук, висушування), а також опромінення ін-фікованих предметів різними видами опромінення. Фізичний метод включає в себе також всі види механічних прийомів, які ведуть не до знищення мікробів, а дише до видалення їх з предметів, що підлягають знезараженню. Знезаражені таким шляхом предмети стають менше небезпечними чи цілком небезпечними в епідемічному відношенні.

Засоби фізичного методу дезінфекції:

- вогонь використовують для спалювання інфікованих предметів, які не мають великого значення чи ціни в житті населення (старі шпалери, сміття, дерев’яні іграшки та ін.), для знезараження мокроти хворих туберкульозом, трупів тварин, що загинули від особливо не-безпечних хвороб, а також для обпалювання деяких предметів з метою повного знищення мікрофлори на їх поверхні (платинові петлі для посівів в баклабораторіях та ін.)

- гаряче повітря використовують в повітряних стерилізаторах та інших апаратах для знеза-раження лабораторної посуди та інструментарію, для дезінфекції одягу, білизни, предметів постелі та деяких інших речей. Прасування білизни, одягу також приводить до знезара-ження цих предметів, так як тривале прасування тканин знищує мікроорганізми, а також вошей і їх гнид (температура в товщині виробу з тканини досягає до 170ºС). Недолік цього засобу в тому, що гаряче повітря виявляє в основному поверхневу дію, крім того деякі речі не витримують дії високої температури. Дія гарячого повітря на мікробну клітину зумов-лено тим, що протоплазма клітини зневоднюється і звертається. Дезінфекційну дію гарячо-го повітря збільшують, зволожуючи його водяним паром. Зволожене гаряче повітря швид-ше і глибше проникає в знезаражуючі предмети. Нерухоме чи малорухоме гаряче повітря має меншу бактерицидну дію чим рухоме, тому апарати, де використовують гаряче повітря обладнують пристроями для примусового руху повітря.

- гаряча вода (60-100ºС) з розчиненими в ній миючими засобами використовують при пран-ні і прибиранні для механічного видалення забруднень разом з мікроорганізмами. Всі пато-генні мікроорганізми (вегетативна форма) не втримують нагрівання до температури більше 80ºС протягом 2,5 хвилин, а більшість з них гине при ТºС 60-70ºС протягом 30 хв.

- кип’ятіння використовують для знезараження посуду, предметів догляду, білизни, залиш-ків їжі, іграшок та ін., які не псуються при такій обробці. В воді нагрітій до температури до 100ºС вегетативні форми мікроорганізмів гинуть протягом 1-2 хвилин, а їх спорові форми протягом кількох хвилин. Знезаражуюча дія кип’ятіння посилюється якщо до води прибав-ляють 1-2 % лугів - соди, мила та ін.

- водяний пар температурою 100ºС і вище є одним з кращих знезаражуючих засобів по силі і надійності дії і властивостям проникати всередину знезаражуючих предметів. Під дією водяного пару білки мікробної клітини набухають і згортаються в результаті чого клітина гине. Знезаражуюча дія водяного пару залежить від його ТºС, ступені насищення і тиску в апараті. Розрізняють водяний пар насичений і перегрітий. Насичений пар це пар, ТºС якого рівна ТºС киплячої води; перегрітий пар це пар ТºС якого більша, чим вона повинна бути при даному тиску. Перегрітий пар в дезінфекційній практиці не використовують Насиче-ний водяний пар використовують в дезінфекційних камерах для знезараження одягу, предметів постелі та інших мя’ких речей; в парових стерилізаторах для стерилізації перев’язу-вального матеріалу, інструментів та ін.

- сонячне світло (УФ-промені) використовують для зниження бактерійної обсеміненості повітря та поверхні предметів та об'єктів. УФ-промені одержують за допомогою бактери-цидних опромінювачів. Таке знезараження використовують для знезараження повітря в приміщеннях, особливо інфекційних лікарень, в операційних, в дитячих закладах та ін., а також в харчовій промисловості, на виробництві бакпрепаратів і спеціальних лікарських засобів та інших засобів.

В деяких випадках для знезараження можливе використання низьких температур, ви-сушування, пастеризації і тиндалізації.

При фізичному методі дезінфекції часто використовують також механічні засоби чи прийоми - зрошення, протирання, провітрювання, миття, чищення, прання, прибирання, вентиляція. Всі механічні прийоми дезінфекції приводять до звільнення поверхні оброб-лених предметів від пилу, бруду, жирових і білкових частинок, а разом з цим звільнення з предметів значної кількості мікроорганізмів. Чим досконаліші апарати для механічної дез-інфекції, тим більша кількість мікроорганізмів вилучається з оброблених предметів.

Хімічний спосіб дезінфекції зводиться до використання різних хімічних речовин від яких гинуть мікроорганізми на поверхні і всередині різних об’єктів і предметів оточуючого середовища, а також в повітрі і різних субстратах (фекалії, мокрота, гній та ін.).

Для дезінфекції використовують такі хімічні препарати, які мають властивості знищува-ти мікроорганізми в оточуючому середовищі і цим вони відрізняються від хімічних препа-ратів, що знищують мікробні клітини всередині організму людини чи тварини. Останні препарати в медицині використовують для лікування різних хвороб людини чи тварин і но-сять загальну назву хіміотерапевтичні засоби.

Хімічні речовини, що вбивають бактерії називають бактерицидами, а речовини, що при-гничуюь їх життєдіяльність називають бактеріостатиками. Хімічні речовини, що вбивають спори називають спороцидами, вбиваючих віруси - вірулоцидами, вбиваючих грибки - фунгіцидами.

Основні вимоги до хімічних засобів дезінфекції :

1. Швидко і повністю розчинятись у воді або добре змішуватись з нею, утворюючи стійкі емульсії;

2. Діяти швидко і в малих концентраціях;

3. Забезпечувати знезаражуючу дію навіть при наявності органічних речовин, таких як кров, сеча, харкотиння;

4. Бути достатньо стійкими при зберіганні;

5. Бути малотоксичними для людей;

6. Бути доступними, дешевими у виробництві, зручними для транспортування і зберігання.

Найкраще середовище для контакту бактерицида з мікробною клітиною є вода, тому дезінфектанти використовують добре розчинені в воді. Нерозчинні чи малорозчинні пре-парати для дезінфекції використовують лише після переведення їх і розчинний стан.

Наявність в середовищі органічних речовин (кров, мокрота та ін.) сповільнює процес знищення мікроорганізмів. На процес дезінфекції впливає також рН середовища. Так дія хлору сильніша в кислому середовищі, чим в лужному. Бактерицидний ефект також збіль-шується при підвищенні температури, розчину.

Результат знезараження залежить також від стійкості мікроорганізму: спорові форми більш стійки до дії хімічних засобів, чим вегетативні. Різні види мікроорганізмів по різно-му реагують на один і той же хімічний препарат. В одних випадках це можна пояснити не-однаковою стійкістю різних мікробів до дії дезінфікуючих засобів, в других – вибірковою дією засобу на мікроорганізми. Одні засоби згубні тільки для мікробів, другі – для вірусів, треті – для грибків; деякі з них можуть бути активні не до одного, а до кількох видів мікро-організмів. Середньою стійкістю до хімічних засобів володіють збудники інфекцій кишко-вої групи, стафілококи і стрептококи значно більш стійки, найбільшою стійкістю серед ве-гетативних форм володіють палички (мікобактерії) туберкульозу і прокази. Саму велику стійкість мають спори деяких мікробів (палички правця, сибірки).

Ефективність дезінфекційного процесу визначається, крім того, концентрацією дезін-фектанта, його кількістю, особливостями знезаражуючих предметів, способами їх обробки і терміном дії (витримки). При використанні знезаражуючих засобів хімічного походження міттєвого знищення всіх мікробів не відбувається, спочатку гинуть менш стійки форми, а потім більш стійки, на знищення яких потрібно більше часу. Дуже важливо також вірно виготовити робочий розчин дезінфектанта – він повинен бути розчиненим повністю. Наяв-ність в розчині грудок засобу або на дні приведе до зменшення розрахункової концентрації робочого розчину.

Суть дії хімічних засобів на мікроорганізми зводиться до різного роду реакціям між мік-роорганізмом і хімічною речовиною, реакціями, що виникають між дезінфектантом і біл-ком мікроорганізму. При дії деззасобу на мікробну клітину, спочатку дезінфектант прони-кає в клітину, а потім проходить реакція між діючою речовиною.

Забезпечення достатньої концентрації деззасобу в робочих розчинах чи емульсіях важ-ливо по слідуючим причинам:

а) збудники різних інфекцій мають різну стійкість до тих чи інших деззасобів;

6) ефективність дії дезінфектанта залежить не тільки від стійкості мікроорганізму, а і від характеру і властивостей об'єкту знезараження, ступення його забруднення. Більша час-тина деззасобів значно зменшують свою активність при наявності органічних речовин, бруду неорганічного походження.

Важливою умовою використання хімічного способу дезінфекції е забезпечення необхід-ного контакту між деззасобом і патогенним мікроорганізмом. Це можливо забезпечити в тому випадку, якщо в дезінфекційному процесі використати достатню кількість деззасобу. Так при дезінфекції поверхні предметів обстановки, стін, площі підлоги в вогнищі з веге-тативними формами мікроорганізмів збудників інфекції, прийнято використовувати при грубодисперсному розпиленні автомакс чи гідропульт (0,3-0,5л робочого розчину дезін-фектанта на кожний 1м² площі предмету). При цьому повинно бути забезпечено суцільне і рівномірне покриття площі об'єкту робочим розчином. Для знищення більш стійких видів патогенних мікроорганізмів (спори сибірки), а також мікроорганізмів захищених від дії де-зінфектанта наявністю в середовищі органічних речовин, застосовують 1-2л робочого роз-чину на 1м² площі. В деяких випадках використовують як норму 5-10л. В усіх випадках ви-користана норма робочого розчину повинна забезпечити повне знищення патогенного мік-рорганізму при мінімальній концентрації дезінфектанта в робочому розчині. Використання інших концентрацій дезінфектанта, крім мінімальних, в ту чи іншу сторону не доцільно не тільки по економічним причинам, але і тому, що в менших концентраціях не забезпечуєть-ся достатній контакт мікроорганізму з дезінфектантом і збільшується термін знезараження; при використанні концентрацій дезінфектанта в розчинах в більших концентраціях можли-ва взаємодія останнього з об'єктом знезараження і його псування.

Успішне застосування хімічного способу дезінфекції забезпечується дотриманням ви-значеного терміну дії деззасобів на знезаражувальний об'єкт (експозиція) для повного зни-щення збудника інфекції. Тривалість процесу взаємодії мікробної клітини і дезінфектанта залежить від різних чинників: особливостей і фази розвитку мікроорганізму, складу сере-довища в якому знаходиться збудник, властивостей об'єкту та ін. Практично патогенні мік-роорганізми на поверхні предметів гинуть протягом 30-60хв. і тільки деякі з них (при наяв-ності забруднень, пилу, виділень) гинуть від дії дезінфектанта протягом близько 2 годин. Підвищення ТºС прискорює процес дезінфекції. При використанні підігрітих розчинів дез-інфектантів прискорюється процес розчинення жирових частинок, бруду та інших части-нок, що зменшує механічний захист збудника від дії дезінфектанта. Навпаки, зниження ТºС робочого розчину сповільнює цей процес, тому терміни дезінфекції надвірних санітарних споруд та інших об'єктів в холодні пори року збільшують.

Незважаючи на те, що хімічні засоби дезінфекції відносяться до найбільш застосовува-них, механізм дії їх на мікроорганізми ще не повно досліджений (визначений). Вважнеть-ся, що дія хімічних засобів на мікроорганізм зводіться до різного роду реакцій між складовими частинами клітини мікроорганізму і дезінфектантом. При цьому дезінфектант спочат-ку проникає в клітину, а потім проходять реакції. Ці процеси залежать як від структури і складу клітини, так і від складу, будови і агрегатного стану деззасобу. Деззасоби, що роз-різняються по своїй хімічній природі чинять різну дію на клітину мікроорганізму (вибірко-ва дія). Так окисники (хлор, хлормісткі засоби, пересис водню та ін.) викликають реакцію окислення; мінеральні кислоти і луги - реакцію гідролізу; фенольні засоби - коагуляцію білків клітини та ін. Таке схематичне уявлення про механізм дії хімічних засобів на мікро-організм не вичерпує всіх складних шляхів впливу на мікробну клітину (дія на фермента-тивну систему, процеси дихання чи обміну речовин та ін.). Таким чином при використанні хімічних засобів обов’язково слід враховувати специфічні властивості чи особливості збуд-ника, властивості середовища в якому його необхідно знищити, властивості предметів і об’єктів дезінфекції яких необхідно виконати.

Умови ефективного застосування хімічних засобів дезінфекції :

1. Використання хімічних засобів дезінфекції в рідкому стані, в основному розчиненими в воді, або в формі емульсій чи суспензій.

2. Забезпечення відповідної концентрації дезінфектанта і робочому розчині.

3. Забезпечення достатнього контакту між дезінфектантом і об'єктом знезараження.

4. Забезпечення встановлених термінів дії дезінфікуючих засобів.

На практиці частіше використовують вологий метод дезінфекції при якому дезінфек-танти застосовують розчиненими в воді чи інших розчинниках, або як аерозолі. Занурен-ням в розчини знезаражують білизну, посуд, іграшки та ін., зрошенням - площу підлоги приміщень, стіни, меблі, протиранням зволоженою дезрозчичином ганчіркою - картини, поліровані речі та ін. Як дезінфектанти, при хімічному способі дезінфекції застосовують велику кількість речовин, що відносяться до різних груп хімічних сполук: галоідномісткі речовини, спирти, окисники, феноли, кислоти, луги, миючі засоби та ін.

І. ХЛОРВМІСТКА ГРУПА - КУДИ ВХОДЯТЬ:

З хімічних сполук в сучасний час для дезінфекції застосовують хлор і хлормісткі речо-вини. Хлор і його сполуки по механізму дії відносяться до окисників. Хлор вбиває мікроб-ну клітину безпосередньою дією на її життєві функції через порушення окисно-відновлю-вальних процесів в клітині, що створює умови при яких мікроорганізм гине. В загальному вигляді цей процес можна уявити таким чином: взаємодія молекули хлору з молекулою во-ди створює молекулу хлорноватої кислоти, яка далі розкладається з виділенням атомарного кисню, який і є сильним окислювачем, що порушує відповідні окислювально-відновлю-вальнІ процеси в клітині.

Cl2 + H2O = HClO + HCl → O2 HClO → HCl + O

Хлор - газ жовтувато-зеленого кольору з задушливим запахом і сильною подразнюю-чою дією на слизисті дихальних шляхів. Добре розчиняється в воді при звичайній темпера-турі. Дія дезінфекції використовують хлорну воду в концентрації хлору 7 мг/мл (0,7% роз-чин) для знезараження стічних вод, води для пиття, дезінфекції приміщень для тварин при ящурі, чумі свиней (домашніх птахів). Хлор у вигляді газу зберігають в металевих балонах під тиском.

З препаратів хлору використовують: хлорне вапно, ДГС-ГК, хлорамін та ін.

1. Хлорне вапно - білий сухий порошок з різким запахом хлору в воді розчинний частково, але утворює з водою суспензії. Головна складова частина хлорного вапна гіпохлорид каль-цію, з якого в водних розчинах виділяється активний хлор. Промисловість випускає сухе хлорне вапно з активністю хлору 26%, 32, 35%. Для користування можна використовувати хлорне вапно не нижче 25% активності хлору. Зберігати необхідно в темному, сухому міс-ці в щільно закритій тарі, навіть при правильному зберіганні втрата акт. хл. в. місяць 1-3%. Хлорне вапно володіє бактерицидними і спороципними властивостями, які визначаються наявністю в її водних розчинах хлорноватої кислоти і кисню.

СаОСІ2 + 2НСІ = СаСІ2 + 2НСlO 2HClO = H2O + OCl2; OCl2 = O + Cl2

В дез. практиці знаходять примінення в трьох випадках:

- 10-20% для грубої дезінфекції надвірних санустановах, грунту, нечистот, відходів і виді-лень хворих;

- освітлені розчини 0,5% конц. для дезінфекції приміщень при кишкових інфекціях і ди-хальних шляхів, 3% при вірусних гепатитах, 5% - туберкульозі, 10% - ін. захворюваннях

- сухе хлорне вапно для дезинфекції різних виділень (мокрота, гній, сеча, кров).

Дезінфікуючі властивості сухого хлорного вапна і його робочих розчинів оцінюють виз-начаючи в них в % кількість активного хлору. Активним хлором називають ту кількість хлору, яка може бути витіснена з хлормістких засобів чи їх розчинів дією на них сильних кислот.

В звязку з тим, що хлорне вапно в воді малорозчинне, виготовлення робочих розчинів його має особливості.

1. Розчини виготовляють в емальованій, скляній, пластмасовій чи дерев’яній посуді, що закривається кришкою.

2. Визначену кількість промислового препарату спочатку змішують з невеликою час-тиною води стану рідкої каші, після чого добавляють решту води і знову ретельно пере-мішують і відстоюють.

3. Рібочі розчини виготовляють з 10 чи 20% концентрованих розчинів (маточних розчинів) хлорного вапна після відстоювання їх протягом доби в темному прохолодному місці шляхом розбавлення освітленого і профільтрованого шару розчину над осадом (хлор-ного молока) до необхідної концентрації.

Хлорне вапно гігроскопічне, під впливом вологи, тепла, світла швидко розкладається в зв’язку з чим кількість активного хлору в ньому значно зменшується. Тому зберігати хлор-не вапно слід в темних, холодних приміщеннях в закритій тарі, захищеній якимсь чином від корозії. Забороняється її зберігання разом з продуктами харчування, маслами, метале-вими виробами, вогненебезпечними предметами та ін.

В зв’язку з тим, що хлормісткі засоби при зберіганні, втрачають активний хлор, важливе значення має визначення активного хлору в промисловому препараті і в його розчинах, яке проводиться частіше йодометричним методом. Такий метод оснований на тому, що в кислому середовищі активний хлор препарату окисляє йодоводневу, кислоту (результат взаємодії йодистого калію і сірчаної кислоти) з виділенням елементарного йоду. Останній титрується тіосульфатом натрію. Витрата тіосульфату натрію на взаємодію з елементарним йодом і визначає кількість активного хлору.

Визначення проводиться таким чином: точну наважку препараті вагою близько 1г в мірні колби ретельно розчинюють в 50 мл дистильованої води, після чого розчин в колбі дистильованою водою доводять до мітки і все ретельно перемішують. Після відстоювання отриманого таким чином розчину, 10 мл його переносять в колбу для титрування місткістю 250 мл. В цю колбу попередньо вливають по 10-15 мл 5% розчину йодистого калію і 25% розчину сірчаної кислоти, вміст колби перемішують, накривають годинниковим склом і за-лишаюсь на 5-10 хв. в темному місці. Потім в колбу добавляють 50 мл дистильованої води і виділений йод титрують 0,1% розчином тіосульфата натрія до появи світло-жовтого кольору розчину. Далі в колбу добавляють 4-5 капель 1% розчину крохмалю і продов-жують титрування до зникнення синього кольору розчину.

Процентний вміст активного хлору розраховують по формулі :

Х = 0,003545*У*К*10*100

Н*10

2. Гіпохлорит Са (ЛТОГК) по дії близький до хлорного вапна і містить акт. хл. від 50% до 52%, більш стійкий за хлорне вапно. Може зберігатись по 5 років, при цьому втрачає всього біля 8% акт. Він володіє бактерицидними, спороцидними і вірулоцидними влас-тивостями, використовується в тих випадках, що і хлорне вапно, але розхід його майже в 2 рази менше. В практиці дезінфекції ця перевага дає змогу використовувати значно менші концентрації чи зменшувати термін дезінфекції. Дезінфекційна дія ДГС-ГК така ж як і хлорного вапна, розчини його можливо використовувати без відстоювання. Пра-вила зберігання такі ж як і хлорного вапна.

3. Нейтральний гіпохлорит Са (НГК) - білий порошок з запахом хлору, випускається 3-х видів: 50%, 60%, 70% акт. хл., відповідно 1-го, 2-го чи 3-го сорту. Використовують також як і хлорне вапно. При зберіганні більше стійкий, активність зберігає до 8 років. Умови зберігання такі ж самі. Препарат приміняють для дезінфекції нежилих примі-щень, надвірних установ, прибирального інвентарю, при кишкових інфекціях, інф. ди-хальних шляхів бак. і вірусної етіології, при туберкульозі.

4. Гіпохлорит Са і Ма - активність від 9,5 по 17%, володіє бак. і спороцидними властивос-тями, приміняють для проф. дезінфекції і знезараження стічної води.

5. Хлораміни - складні органічні сполуки в яких один чи два атоми водню при азоті заміщені хлором, відповідно і називають їх монохлораміни чи діхлораміни. В залежнос-ті від речовини, взятої для синтезу розрізняють: хлорамін Б (виготовлений з бензолу), хлорамін ХБ (виготовлений з хлорбензолу) і хлорамін Т (виготовлений з толуолу). Хло-раміни кристалічні речовини з незначним запахом хлору, розчинні в воді, стійкі при збе-ріганні, вміст активного хлору від 25 до 29%. В нас приміняють хл. Б, ХБ. Хлорамін Б (монохлорамін Б) містить 26% акт. хл., білий кристалічний порошок, інколи з жовту-ватим відтінком, розчинність в воді при кімнатній температурі до 20%. Володіє бакт., віруліцидними і спороцидними властивостями. Теплі розчини (40-50%) володіють вели-кою акт. Розчини хлораміну більш стійкі при зберіганні, чим розчини хлорного вапна, що дає можливість готовити їх заздалегідь і користуватись ними протягом 10-15 днів після виготовлення. В невеликих концентраціях розчини хлораміну не псують виробів і не придають їм неприємного запаху .

Хлорамін ХВ - по зовнішньому вигляді та хімструктурі подібний до хл.Б, но розчиню-ється в воді повільніше, розчини його жовтуваті і трохи мутні. Володіє бактерицидни-ми, віруліцидними і спороцидними властивостями. Негативні властивості – подразнюю-ча дія на слизові дихальних шляхів з явищами отруєння, а також впливає на колір тка-нин і шпалер. Хлораміни входять в склад препарату "Дезам".

В практиці використовують активовані розчини хлормістких препаратів, концентра-ції яких в розчині зменшується в 2-10р, експозиція в 3-4р, витрати в 2-10р. Активовані розчини - це розчини хлормістких препаратів до яких добавлений активатор - речовина, що прискорює вивільнення активного хлору в розчині дезінфектанта. Для покращення активізації використовують амонійні солі,хлор,нітрат,сульфат амонію,а також10% наша-тирний спирт. Співвідношення активатора (солі амонію) і хлорного препарату повинно бути 1:1, 1:2. Готують активовані розчини безпосередньо перед використанням. Спочат-ку готують розчин хдормісткого засобу і до нього добавляють активатор і перемішують.

6. Дезам - 13% активного хлору, антимікробна дія. Порошок білого чи жовтуватого кольо-

ру з слабким запахом хлору, добре розчинного в воді. Препарат містить 13% активного хлору і має високу антимікробну властивість. В його склад входить 50% хлораміну Б і 5% щавлевої кислоти.

7. Хлордерин - 11-15% активного хлору, антимікробна дія.

Для поточної і заключної дезінфекції. Для кишкових, крапельних бактерій і вірусів.

8. Хлорцин - активний хлор від 11 до 15% - широкого спектру дії. Крім того для знезара-ження інструментів. При вірусному гепатиті використовують 1% розчин.

9. ДП - 2 активний хлор 40% широкого спектру дії. Термін зберігання - 3 роки. Робочі роз-чини від 0,1 до 0,5% визиває корозію металів, не рекомендується приміняти його в присутності людей, а особливо дітей.

10.Пантоцид – таблетки, що містять 4 мг активного хлору. Одна таблетка рекомендується

для знезараження 1000мл. води для пиття, шо містить ентеропатогенні бактерії.

11.Натрієва і калієва сіль дихлорізоціанурової кислоти - білий кристалічний порошок, що

містить 56-60% активного хлору, розчинний в воді. Має бакктерицидні, спороцидні і

фунгіцидні властивості. Входить в склад препаратів Хлордезін і хлорцин.

ІІ ГРУПА. Окислювачів

1. Перекис водню готують з 30% розчину пергідролю, отримують з 16%. Водні розчини 3% концентрації володіють бактерицидними і віруліцидними властивостями, а 6% - і спороцидними. 6% розчин використовують для стерилізації мед інструментарію.

2. Надоцетова і надмурашина кислота - антимікробна дія надоцетової кислоти проявля-ються в концентрації 0,01%, більш високої концентрації володіють спороцидною дією. Надмурашину кислоту готують перед використанням, так як вона швидко розпадається, в комплексі з іншими сполуками вона рекомендується для миття рук хірургів під назвою "С" або "первомур", крім обробки рук її використовують як стерилянт експозицією 15хв. В первомурі рекомендують стерилізувати майже всі вироби, включаючи рукавиці, дре-нажні трубки, катетери (після стерилізації необхідно промити вироби 2 рази содовим розчином).

3. Дезоксон - існує дезоксон 1, 2, 3, 4, широкого спектру дії для дезінфекції використо-вують 0,1%, для стерилізації - 1%. Експозиція 30хв. Не можна підігрівати. Використо-вують при захворюваннях бактеріальної і вірусної етіології.

4. Перманганат калія (КМnO4) – має бактерицидну дію, використовують для промивання ран водні розчини рожевого кольору (1:10000, 1:5000, 1:2000).

ІІІ ГРУПА. Бром, йод та їх сполуки (йодофори) – комплекс йода з ПАР.

Йод, йодінол, йодонат, йодопірон, йодовідон. Їх перевага в тому, що вони не викликають алергію і при обробці ними рук на протязі 1 години на руках відсутня флора. Мають бак. і спороцидну дію.

IV ГРУПА. Фенольма

Найбільше застосування у дезинфекції знаходять фенол, лізол, неочищена карболова кислота. У практиці найбільше приміняють лізол.

Промисловість випускає лізол А і Б (двох марок).

Лізол А використовують для дезинфекції приміщень, предметів, білизни, виділень.

Лізол Б застосовують для грубої дезинфекції.

V ГРУПА. Спирти

1. Етиловий спирт 96% слабкий бактерицид, 70% спирт має найбільш сильні бактерицидні властивості. Розчини етилового спирту використовують для знезараження операційного поля, рук медперсонала в ЛПЗ.

2. Триетиленглюколь - в концентрації 10 мг на 1 м³ повітря приміщення - має бактерицид-ну дію на стрептокок і стафілокок.

VI ГРУПА. Детергентів (миючі засоби)

1. Нітрам - має високу бактерицидну дію, застосування розчину препарату дозволяє об'єд-нати кінічне і механічне знезараження. Використовують в 3% концентрації для примі-щень, предметів, посуду, білизни. Він стійкий при зберіганні, не міняє своїх властивос-тей протягом 5 років, розчин втрачає активності при довгому зберіганні.

2. Цегміцин - володіє вираженими бактерицидними властивостями, може використовува-тись в 10% концентрації, як для дезінфекції, так і для знезараження рук хірургів і опера-ційного поля. Термін зберігання - 1 рік. (Властивості пігменту такі ж).

3. Амфолам - протягом 2-х років збергіає активність, використовують як миючий і знеза-ражуючий засіб. Широкого спектру дії для профілактичних внутрілікарняних інфекцій (не діє на сигментну палочку, палочку туберкульозу, не викликає корозії металів, не псує тканину, використовують 0,5, 1 і 2%. Особливо його - не приміняти для зрошуван-ня, оскільки сильно піниться.

VII ГРУПА. Гуаніціміл.

1. Гібітан - (хлоргексидин) - випускають у вигляді 20% водного розчину, це антисептик, приміняється для обробки рук, оптичних приладів та всіх інших предметів. використо-вують спиртовий та водний розчин.

2. Полісепт - (метацид) 25% розчин, стійкий при зберіганні, зберігає активність 2 роки. Ви-користовують для профілактики поточної, заключної дезінфекції, крім туберкульозу. При обробці утворюється на поверхні плівка, яка після експозиції 30-60 хв. легко змива-ється. Забороняється розчином полісепта обробляти руки хірурга, хірургічний інстру-мент і інші вироби. Під час роботи з даним середником користуються рукавицями.

VIII ГРУПА. Альдегіди

1. Глутаровий альдегід - випускається у вигляді 20-25% водного розчину, угорський пре-парат, використовують для дезінфекції і стерилізації.

2. Формалін - 35-40% водний розчин формальдегіда. Має бактерициду, фунгіцидну, спо-роцидну дію. Широко використовують в камерній дезінфекції. Оптимальна знезаражу-юча активність формаліна в камерах при температурі 60ºС

ХІ ГРУПА. Імпортні препарати

1. Лізитол Німеччина - використовують для дезінфекції і передстереалізаційної обробки. Випускають у вигляді концентрату, який добре розчиняється у воді. Робочі розчини ста-більні 7 діб. Використовують 1 і 3% концентрації як бактерицидний, туберколоцидний, віруліцидний, фунгіцидний, не викликає корозію металів.

2. Гайгасепт ФФ - широкого спектру дії. Використовують як бактерицид, спороцид, тубер-колоцид, фунгіцид, віруліцид. Термін збергіання робочих розчинів - 16 днів. Не викликає корозію металів. Використовують, як дезінфектант, стерилянт.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Види дезінфекції	\|	Знезараження окремих предметів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.