• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Завдання, принципи і система спецтактики ППМ

ВСТУП

ПЛАН

ВСТУП

1. Актуальні питання дисципліни “Спеціальна тактика підрозділів податкової міліції”

2. Предмет, теорія і мета дисципліни

3. Завдання, принципи і система спецтактики ППМ

4. Елементи оперативно-розшукової тактики.

4.1. Оперативно-розшукова ситуація.

4.2. Оперативно-тактичне рішення.

4.3. Оперативно-тактичне моделювання.

4.4. Оперативно-тактичне прогнозування.

4.5. Тактичний прийом.

ВИСНОВОК

Аналіз злочинності у сфері оподаткування свідчить що однією з її головних рис є зростання організованості та професіоналізму.

Сучасні злочинці у цій сфері у своїй більшості це високоосвічені громадяни, деякі з них мають достатній досвід злочинної діяльності. З метою вчинення тяжких латентних злочинів вони об'єднуються в злочинні групи та організації які мають своїх лідерів, високий рівень конспірації та планування своєї кримінальної діяльності.

Як правило для таких злочинних організацій притаманні внутрішня дисципліна, розподіл ролей, ієрархія, підвищене технічне забезпечення, сучасне озброєння, наявність у державних органах влади «дахів», шляхів відходу за кордон з метою уникнення кримінальної відповідальності за здійснення злочинів тощо.

Такий стан потребує від оперативних підрозділів податкової міліції адекватних заходів реагування.

Досвід протидії податковій злочинності показує що боротися з нею тільки гласними заходами дуже важко або практично неможливо.

Вирішення цього питання здійснюється як правило за допомогою сил, форм, методів та засобів оперативно-розшукової діяльності основною категорією якої є оперативно-розшукова тактика.

При вирішенні завдань у сфері суспільної діяльності, в тому числі й оперативно-розшукової, потрібно зазвичай керуватися вихідними положеннями (директивами, рекомендаціями, наказами), що закріплені нормативно-правовими актами. Дія цих положень може бути розрахована як на короткий, так і на тривалий час, і тому вони можуть містити тактичні рекомендації щодо здійснення окремого заходу або цілого комплексу заходів.

Тому сьогодні, на наш погляд, особливого значення набувають питання необхідності викладення теоретичних та методологічних основ оперативно- розшукової тактики, її місця та ролі у виявленні, припиненні і розкритті злочинів оперативними підрозділами податкової міліції.

1. Актуальні питання дисципліни “Спеціальна тактика підрозділів податкової міліції”

Спеціальна тактична підготовка є важливою складовою спеціального навчання та виховання курсантів факультету податкової міліції, невід’ємною частиною їх професійної освіти. Під організацією спеціальної тактичної підготовки розуміється цілеспрямований, планомірний, спеціалізований та поетапний процес навчання і виховання, який здійснюється з метою здобуття курсантами спеціальних знань, умінь і практичних навичок, необхідних для їх подальшої професійної та оперативно-службової діяльності.

На працівників податкової міліції поширюються права, передбачені Законом України “Про міліцію”. У зв’язку з цим програма підготовки курсантів факультету податкової міліції побудована як на базі теорії і практики діяльності підрозділів податкової міліції, так і органів міліції МВС України.

Ряд завдань підрозділи податкової міліції вимушені вирішувати в екстремальних умовах або в умовах складної оперативної обстановки. Прикладом цього може бути затримання неплатників податків, які переховуються у законспірованих місцях, або, навіть, озброєних злочинців. Крім того, це дії підрозділів при групових порушеннях громадського порядку чи в умовах надзвичайного стану.

Сфера використання і застосування сучасних можливостей різних наук з метою боротьби із злочинністю постійно розширюється. Питання тактики дій підрозділів податкової міліції в екстремальних умовах і в складній оперативній обстановці включається в орбіту інтересів такої навчальної дисципліни, як “Спеціальна тактика підрозділів податкової міліції”. Проблема раціонального, ефективного використання тих чи інших способів спеціальної тактики у боротьбі з економічною злочинністю привертає увагу наукових і практичних працівників податкової служби. Їх актуальність сьогодні обумовлена розвитком нашої державності й демократії, яка надає більш широкі права та можливості громадянам, у тому числі і в галузі приватного підприємництва. Але демократизація не означає послаблення боротьби із злочинністю, особливо в системі оподаткування. До того ж не можна не враховувати підвищення технічного оснащення правопорушників, рівень їх знань у галузі економіки, бухгалтерського обліку, комп’ютерної техніки тощо.

Тому значення спеціальної тактики, тактичних способів проведення оперативно-розшукових і слідчих дій, прийомів застосування спеціальних технічних засобів, спеціального озброєння, маневрів силами і засобами – ось далеко не повний перелік вимог забезпечення успішної боротьби підрозділів податкової міліції в екстремальних умовах. Виконання цього завдання потребує від курсантів оволодіння знаннями з теорії спеціальної тактики, які є мето-дичними для спеціальних дисциплін і лежать в основі практичних заходів, які застосовують підрозділи податкової міліції в екстремальних умовах.

Лекція присвячена змісту спецтактики, розкриттю закономірностей, що діють у межах цієї навчальної дисциплін, з’ясуванню предмета, мети та завдань спецтактики, а також розгляду її як цілісної системи.

2. Предмет, теорія і мета дисципліни

У вирішенні загальнодержавного завдання боротьби із злочинністю у сфері оподаткування велике значення мають зусилля підрозділів податкової міліції, які спрямовані на профілактику, попередження, розкриття та розслідування податкових правопорушень. Для цього використовуються різні методи переконання, а у випадку необхідності – і примусові заходи. Примус застосовується з метою підкорення поведінки особи волі держави, яка виражена у правових нормах. Державні примусові заходи здійснюються за допомогою психологічного, фізичного або матеріального впливу на особу, основи і порядок використання якого закріплюються нормативними актами.

Якщо уявити собі весь спектр застосування сил податкової міліції, то можна відмітити, що нерідко вони діють в екстремальних ситуаціях, які викликані економічними, політичними, регіональними та іншими проблемами. Мова йде також про умови, які характерні для надзвичайного стану, стихійних лих, великих виробничих аварій, катастроф, дій підрозділів, які беруть участь в охороні громадського порядку.

Проблема спеціальної підготовки особового складу податкової міліції, який залучається до дій в екстремальних ситуаціях, зумовлює необхідність вивчення тактичних способів і прийомів застосування спецзасобів, озброєння, спорядження, оперативної техніки, маневру силами і засобами.

При загостренні оперативної обстановки, в екстремальних ситуаціях, а також при проведенні спеціальних податкових операцій податкова міліція може використовувати силові дії в якості надзвичайної міри, коли всі інші заходи не дали очікуваного результату. Тому керівний і начальницький склад системи податкової міліції повинен бути озброєний спеціальними знаннями, вмінням щодо ведення спеціальних податкових операцій силами підрозділів фізичного захисту та управління ними.

Отже, предметом спеціальної тактики ППМ є вивчення теорії і практики тактичних способів проведення оперативно-розшукових і слідчих дій, методів виявлення умисних ухилень від сплати податків, прийомів застосування спеціальних технічних засобів і оперативної техніки, спеціального озброєння, маневрів силами і засобами під час проведення спецоперацій.

Основною теорії спецтактики ППМ є наукове узагальнення правових аспектів діяльності податкової міліції, нормативної бази оперативно-розшукової, кримінально-процесуальної та охоронної функції податкової міліції, осмислення норм, що регламентують дії податкової міліції в умовах надзвичайного стану, організацію і тактику їх здійснення.

Ця теорія вивчає також принципи спецтактики, характер екст-ремальних ситуацій, причини їх виникнення та умови, які їм сприяють; можливості сил податкової міліції щодо локалізації і ліквіда-ції надзвичайних обставин та їх наслідків; методи роботи оперативного керівника з планування й організації дій особового складу, управління силами в різних екстремальних ситуаціях; структуру та організацію підрозділів податкової міліції.

Таким чином, визначається мета спеціальної тактики підрозділів податкової міліції.

Мета дисципліни полягає в оволодінні теоретичними знаннями та практичними навичками, які необхідні для глибокого розуміння теорії спеціальної тактики, типових способів, методів і прийомів дій працівників податкової міліції в умовах службової діяльності.

Програмою дисципліни “Спеціальна тактика підрозділів податкової міліції” передбачається вивчення проблем виконання підрозділами податкової міліції оперативно-службових завдань з виявлення, документування та розкриття податкових злочинів, а також дій в екстремальних умовах із застосуванням зброї та спеціальних засобів.

Крім того, необхідно дати уявлення про те, що ми розуміємо під поняттями “сили” та “засоби” з точки зору спеціальної тактики ППМ.

Сили податкової міліції – це весь наявний особовий склад підрозділів податкової міліції Міністерства доходів і зборів України, починаючи від найнижчої районної ланки і закінчуючи працівниками усіх структурних підрозділів Головного управління податкової міліції, які можуть за-лучатися до виконання завдань різного ступеня складності.

Засоби податкової міліції – це бойова техніка та озброєння, спеціальні та оперативно-технічні засоби, автотранспорт і системи радіозв’язку, комп’ютерна та організаційна техніка, різноманітне спорядження, яке знаходиться на балансі підрозділів податкової міліції і застосовується для вирішення службово-оперативних і спеціальних завдань працівниками в різних умовах оперативної обстановки та при надзвичайному стані.

У вирішенні загальнодержавних завдань боротьби зі злочинністю в системі оподаткування велике значення мають зусилля податкової міліції, які безпосередньо спрямовані на викриття та затримання неплатників податків, попередження злочинів, які вони скоюють.

У цих зусиллях важлива роль належить формуванню у працівників високих моральних, вольових якостей, необхідних при виконанні ними службово-оперативних завдань в екстремальних ситуаціях.

Можливість вибору того чи іншого прийому спецтактики з урахуванням ситуації, яка склалась, є обов’язковою властивістю кожного тактичного прийому, без якого він перестає бути таким.

Оскільки змістом спецтактики в основному є тактика викриття та затримання злочинців у різних ситуаціях, то важливим завданням її розвитку є вироблення у співробітників системного підходу до прийняття рішення на виконання поставлених завдань у різних умовах оперативної обстановки.

Розглядаючи більш повно предмет спеціальної тактики ППМ, можна сказати, що завданнями цієї дисципліни є вивчення:

1) структури, організації, озброєння і завдань підрозділів податкової міліції;

2) правових основ боротьби із злочинністю у сфері оподаткування;

3) планування та організації розкриття податкових злочинів;

4) тактичних прийомів проведення огляду місця події, допитів, обшуків та вилучень;

5) методик виявлення умисних ухилень від сплати податків;

6) організації збору та аналізу інформації про податкові злочини;

7) організації охорони та оборони службових приміщень підрозділів податкової міліції.

З’ясування поняття принципу спецтактики нерозривно пов’язане з поняттям принципу науки взагалі. Принципом спецтактики слід вважати основу, на якій базується певна сукупність знань у цій галузі як навчальній дисципліні, яка має власну загальнотеоретичну конструкцію.

Тут, як і в питаннях методології наукового пізнання, представленого окремими науками, існують загальні, часткові та спеціальні принципи, які стосуються окремих розробок спецтактики, наприклад, тактики затримання озброєного злочинця в різних умовах.

Так, до загальних принципів, які знаходять своє вираження у спецтактиці, належать:

1) принцип єдності науки й практики;

2) історизму;

3) невідворотності покарання;

4) творчого використання в спецтактиці досягнень загальної тактики, адміністративної діяльності, оперативно-розшукової діяльності, технічних, природничих наук;

5) відповідності змісту спецтактики змісту суміжних юридичних наук.

Ці принципи названі загальними, бо вони, відображаючи зміст спецтактики, у той же час властиві і групам інших юридичних наук.

Часткові принципи спецтактики характерні, в основному, для данної науки, породжені її потребами, а названі таким чином, бо відображають інтереси однієї навчальної дисципліни.

До них належать наступні принципи:

1) єдності правової природи спецтактики;

2) єдності системи навчальної прикладної дисципліни – спец-тактики;

3) законності практичних рекомендацій, які розробляються спецтактикою;

4) оптимальності практичних рекомендацій;

5) раціональної організації службової діяльності податкової міліції.

Спеціальні принципи спецтатктики покладені в основу розробки окремих типових спецоперацій. До їх числа належать наступні:

1) пппринцип цілеспрямованості, який полягає в концентруванні основних зусиль на досягненні головної мети – підготовки підрозділів і всього особового складу до дій в екстремальних ситуаціях;

2) постійної бойової готовності сил і засобів податкової міліції, призначених для вирішення завдань в екстремальних ситуаціях;

3) системи підпорядкування, який полягає в чіткому розподілі відповідальності, обов’язків з наданням певних прав керівникам, які очолюють підрозділи податкової міліції.

Спецтактика тісно пов’язана з багатьма науками, у тому числі і суспільно-політичного характеру. Це виражається в тому, що всі вони в теоретичному аспекті базуються на основних законах логіки, філософії, воєнної історії.

У силу зворотного зв’язку спецтактика бере участь у розробці форм і методів морально-психологічнної роботи, які забезпечують підтримання високих вольових і моральних якостей в особового складу, який бере участь у виконанні службово-оперативних завдань в екстремальних ситуаціях.

Тісний зв’язок спецтактики як навчальної дисципліни з адмі-ністративною діяльністю зумовлений тим, що кожна з них у своєму обсязі та мірі, з урахуванням предмета вивчають і розробляють наукові основи виконавчо-розпорядчої діяльності. Це і зумовлює їх взаємозв’язок. Відповідні прийоми спецтактики розробляються, втілюються у практику і використовуються тільки в повній відповідності з нормами, які регулюють виконавчо-розпорядчу діяльність податкової міліції.

Крім того, спецтактика вивчає таку якісну сторону виконавчо-розпорядчої діяльністі, як тактична спрямованість дій податкової міліції, які викликали необхідність використання державного примусу до правопорушників, наприклад, при примусовому стягненні податків.

Зв’язок спецтактики з правовими юридичними дисциплінами базується на дотриманні принципів законності на всіх етапах розробки, організації і проведення спецоперацій за участю оперативних працівників та підрозділів фіззахисту.

На практиці реалізація положень спецтактики породжує питання, вирішення яких неможливе без звернення до загальновійськової тактики, а також оперативно-розшукової діяльності.

Так, при організації і проведенні спецоперацій із затримання не-платників податків використовуються методи і прийоми загальновійськової тактики, а з метою спостереження – оперативні прийоми ОВС.

У сфері спецтактики чітко проявляється її зв’язок з криміналі-стикою. Наприклад, при проведенні огляду місця події використовуються прийоми пошуку слідів, розроблених цією наукою. Крім того, обшуки, виїмки, дослідження документів також тісно пов’язані з криміналістикою.

Важливим завданням спецтакткики є вивчення і розробка питань ефективності проведення спецоперацій щодо затримання озброєних злочинців. Очевидно, що ці питання повинні вивчатись на базі певного статистичного аналізу, щоб вироблені рекомендації тактичного характеру відображали відповідні положення і потреби практики.

При підході до розгляду системи спецтактики важливо мати на увазі взаємозв’язок системи як цілого (структура) та елементів, що її складають. У цьому аспекті предмет спецтактики як навчальної дисципліни є системою багатьох елементів – характеристик екстремальних ситуацій і умов складної оперативної обстановки, причин їх виникнення та умов, що їм сприяють; тактичних прийомів підрозділів в умовах екстремальних ситуацій і складної оперативної обстановки; особливостей планування та організації слідчих дій і управління силами підрозділів податкової міліції.

За внутрішніми зв’язками спецтактика містить у собі системи одноосібної підготовки співробітників, дії нарядів при виконанні службово-оперативних завдань, роботи оперативних начальників щодо керівництва при проведенні спецоперацій.

Усі ці системи взаємопов’язані всередині загальної системи спецтактики і є її елементами.

Очевидним є зв’язок одноособової підготовки співробітника як елемента предмета спецтактики з іншим її елементом – дією нарядів при виконанні службово-оперативних завдань. Прийоми спецтактики є стимулом для розвитку теоретичної бази спеціальної тактики. На цьому положенні взаємозв’язку елементів структури спецтактики особливо яскраво виступає прямий і зворотний вплив елементів цілого, обов’язкового для будь-якого виду системи. Це взаємозв’язок упорядкованої множини елементів, які створюють цілісну систему предмета спецтактики.

Програма курсу “Спеціальна тактика працівників податкової міліції” має два розділи.

Перший розділ передбачає вивчення курсантамисутності, змісту та поняття оперативно-розшукової тактики, її місця та ролі в оперативно-розшуковій діяльності податкової міліції, правової основи оперативно-розшукової тактики та її інформаційного забезпечення.

Після закінчення вивчення першого розділу курсанти пишуть МКР.

У другому розділі програми курсанти вивчають такі елементи оперативно-розшукової тактики, як оперативно-розшукова ситуація та оперативна комбінація.

Вивчення курсу “Спеціальна тактика підрозділів податкової міліції” закінчується складанням екзамену, який сприяє перевірці та закріпленню теоретичних знань курсантів.

У результаті вивчення курсу “Спеціальна тактика підрозділів податкової міліції” курсанти повинні:

а) знати:

– основи теорії спеціальної тактики, її мету і завдання;

– структуру сил податкової міліції, їх призначення і можливості;

–види галузевих підрозділів податкової міліції, їх склад і при-значення;

– тактику дій співробітників при виконанні службових завдань у різних умовах оперативної обстановки;

– основи організації і проведення огляду місця події, опитувань, обшуків та вилучень під час розслідувань податкових злочинів;

– тактику дій з виявлення умисних ухилень від сплати податків;

- елементи оперативно-розшукової тактики, а саме:

1. Оперативно-розшукова ситуація.

2. Оперативно-тактичне рішення.

3. Оперативно-тактичне моделювання.

4. Оперативно-тактичне прогнозування.

5. Тактичний прийом.

6. Оперативна комбінація.

б) уміти:

– узагальнювати дані оперативної обстановки, приймати доцільні рішення, грамотно ставити підлеглим завдання, організовувати їх взаємодію і управляти в реальних умовах;

– застосовувати спеціальні засоби, засоби спостереження і до-кументування, а також зв’язку при розслідуванні податкових злочинів.

4.Елементи оперативно-розшукової тактики.

3.1. Оперативно-розшукова ситуація.

Оперативно-розшукова ситуація посідає центральне місце у структурітактики,оскільки прийоми тактики в ОРД застосовуються з обов'язковим урахуванням існуючої реальності, відповідних умов, що склалися або штучно створені. Саме умови, в яких діє оперативний підрозділ і застосовує тактичні прийоми, засоби, методи, визначає суть оперативно-розшукової ситуації.

До складових частин оперативно-розшукової ситуації входять:

- оперативно-тактична характеристика відповідної криміногенної чи кримінальної події, у зв'язку з чим проводяться оперативно- розшукові заходи;

- характеристика умов, у яких проявилася ця подія;

- реальні можливості оперативного підрозділу, котрому необхідно здійснити відповідні заходи для вирішення завдання, що виникло.

Оперативно-розшукова ситуація - є реально існуючий на даний момент стан конкретної криміногенної чи кримінальної події, у зв'язку з яким здійснюються оперативно-розшукові заходи, умови, в яких вони проводяться, і спроможності оперативного підрозділу (працівника) здійснити ці заходи.

3.2. Оперативно-тактичне рішення.

Будь-яка людська діяльність характеризується певною цілеспрямованістю. Визначивши ціль, суб'єкт обирає спосіб та захід її досягнення. У зв'язку з цим прийняття рішення являє собою, перш за все, вольовий акт.

Детально проаналізувавши оперативно-розшукову ситуацію, оперативний працівник податкової міліції повинен прийняти рішення, яке буде направлене на ефективне виконання поставленого завдання.

Оперативно-тактичне рішення є елементом структури тактики та включає:

- вибір дій, їх послідовність, поєднання (сполучення);

- період проведення дій (наприклад, візуальне спостереження);

- забезпечення конспірації та законності здійснюваних дій, залучених сил, використовування засобів, методів ОРД тощо.

Оперативно-тактичне рішення передбачає постановку цілі, яку необхідно досягнути, та вибір способу дій що може бути вироблений для даного випадку або запозичений у теорії та практиці ОРД.

Рішення оперативного працівника можуть бути різні. Вони залежать від складності завдання, яке потрібно виконати, і тому можуть бути простими або складними.

Простим є таке рішення, яке приймається в умовах повної інформаційної визначеності, коли достатньо інформації про елементи оперативно-розшукової ситуації (відомі умови, в яких необхідно буде діяти, чітко видно мету, яку необхідно буде досягти, є необхідні засоби й очевидні методи, що можна застосувати). Під складним рішенням розуміється рішення, що приймається в умовах інформаційної невизначеності, коли завдання дуже складне, складається з декількох підзавдань, кожне з яких потребує певного обсягу інформації.

У цьому випадку нерідко виникає необхідність здійснення наступних заходів:

- поділу завдання на підзавдання;

- додаткового збору інформації, яка вноситься до кожного із завдань чи окремо з них;

- розумової чи реальної реконструкції події, яка вивчається, чи окремих її елементів;

- імітація думок і дій осіб, які перевіряються (розробляються) при одночасному аналізі власних роздумів (як би я повів себе на місці особи, яка розробляється) тощо.

Прийняття оперативно-тактичного рішення починається з аналізу існуючої інформації та її оцінки.

Практика свідчить, що інформація може бути повною або неповною, достовірною або недостовірною. Тому оперативний працівник податкової міліції на цьому етапі повинен вирішити дане питання. Крім того, йому потрібно вибрати тільки ту інформацію, яка зможе забезпечити вибір оптимального рішення.

У більшості випадків має місце декілька варіантів рішень або, як говорять, їх конкуренція.

Прийняття рішення у даному випадку пов'язано з тим, що віддається перевага одному з підготовлених варіантів. Воно відбивається на їхній оцінці з урахуванням таких обставин: по-перше, який з варіантів рішення може з більшим успіхом привести до досягнення поставленої мети за умови його простоти, найменших затрат зусиль, засобу і часу; по-друге, наскільки кожен з варіантів відповідає пред'явленим до нього вимогам.

Прийняте оперативно-тактичне рішення може бути уявним або письмово оформленим. Уявним воно буває при вирішенні простих завдань, а письмового оформлення потребують складні оперативно-тактичні завдання (плани проведення оперативно-тактичних комбінацій, введення негласних працівників у злочинне угруповання, вивід негласних працівників з оперативної розробки тощо).

Але,яким би рішення не було,воно повинне відповідати ряду вимог і,перш за все,бути своєчасним,реальним для виконання,законним.

3.3. Оперативно- тактичне моделювання.

Моделювання в структурі сучасного наукового знання розглядається як один із методів пізнання та відображення дійсності, що сприяє розкриттю закономірностей природи й суспільства. Цей ефективний метод пізнання використовується різними науками та галузями знань, і якщо раніше існувала думка про те, що місце моделювання – лише технічні та природні науки, то тепер використання цього методу у суспільних науках вважається доцільним і перспективним.

Найбільше поширення цей метод отримав у сфері кримінального судочинства для вирішення різноманітних криміналістичних завдань.

Оперативно-тактичне моделювання – це метод дослідження різноманітних систем, побудови їх моделей з їх переносом на предмет дослідження.

При підготовці та здійсненні оперативно-тактичних заходів оперативний працівник податкової міліції уявно або письмово моделює обставину, в якій йому доведеться діяти, можливі ситуації розвитку подій, варіанти зашифровки оперативно-розшукових заходів, варіанти зміни своєї поведінки залежно від виникнення різних ситуацій.

Структура моделювання, являє собою:

- чітку систематизацію інформації про процес, що досліджується, викладення її в упорядкованому вигляді;

- пояснення та ілюстрацію найбільш суттєвих властивостей і складних залежностей за допомогою більш простих, апробованих понять (наприклад, виділення і пояснення таких організаційно-тактичних форм, як оперативний пошук, оперативна розробка, оперативно-розшукова профілактика);

- одержання нової інформації про властивості досліджуваного процесу чи явища шляхом поглибленого аналізу та розумового експериментування, здійснення на цій основі прогнозу про можливості зміни його стану (наприклад, встановлення неадекватності реальних організаційно-тактичних форм характеру злочинності);

- перевірку реальності раніше висунутих прогнозів та уточнення нових, про розвиток процесів і явищ в ОРД (наприклад, передбачення можливих практичних заходів щодо удосконалення системи оперативного обслуговування об'єктів (території) шляхом оптимального поєднання різноманітних організаційно-тактичних форм оперативно-розшукової діяльності).

Оперативно-тактичне моделювання поділяється на:

1) Мислене моделювання.

2) Фізичне (матеріальне) моделювання.

Мислене моделювання. Оперативний працівник податкової міліції при одержанні первинної інформації про злочин обов'язково здійснює мислене моделювання самої події, тактики проведення оперативних заходів та необхідність застосування засобів ОРД, які планується використати для його розкриття.

Моделювання на початковому етапі розкриття злочину диктує постановку й вирішення конкретних завдань, зміст яких визначає характер діяльності оперативного працівника, його досвід і спеціальні знання, обсяг оперативно- розшукової (доказової) інформації про подію податкового злочину. Вже на цьому етапі розкриття злочину виникає необхідність використання деяких типових пояснень події злочину. Вони розглядають можливі версії і до певного часу виступають зумовлюючими елементами уявної моделі події. Такі типові моделі (версії) можуть дати пояснення причинної залежності обставин, які входять до складу злочину, походження окремих криміногенних явищ. При накопиченні інформації уявна модель поступово матеріалізується. Чисельність версій, характерних для початкового етапу розкриття злочину, змінюється однозначним поясненням події відповідно до дійсності, а уявна модель з моменту формування підлягає коригуванню.

У випадку, коли зміст інформації свідчить про підготування злочину або про осіб, які протягом деякого часу вже вчинюють злочинні дії оперативний працівник податкової міліції здійснює мислене моделювання використовування методів, сил, форм та засобів ОРД з метою ефективного документування злочинної діяльності підозрюваних осіб.

Процес моделювання до порушення кримінальної справи при документуванні дій підозрюваних у вчиненні злочину здійснюється інакше ніж на початковому етапі.

Моделювання процесу документування злочинних дій спрямовано на отримання фактичних даних негласним шляхом:

а) моделюються об'єкти, які необхідно зафіксувати в оперативно- розшукових документах;

б) ведеться оперативне (гласне або зашифроване) опитування громадян як майбутніх свідків у кримінальній справі;

в) негласно беруться на дослідження зразки продукції чи інших матеріалів, що несуть на собі сліди злочину з тим, щоб потім процесуально провести їх експертне дослідження, а також виявити і зафіксувати їх шляхом обшуку, виїмки чи інших слідчих дій.

Найбільш відповідальний етап для оперативного працівника податкової міліції - це реалізація напрацьованих оперативним шляхом матеріалів або введення їх у кримінальний процес у якості доказів. На цьому етапі оперативний працівник уявно зображує хід дій (наприклад, зміст плану проведення першочергових оперативно-слідчих дій, порядок та черговість затримання членів злочинного угруповання, забезпечення їхньої внутрікамерної розробки, підготовка для цього негласних працівників тощо).

У процесі реалізації оперативно-розшукових даних негласно отримана інформація порівнюється з гласною інформацією, процесуально отриманими доказами та їх джерелами, результатами провадження додаткових оперативно- розшукових, слідчих і судових дій. Саме тому побудова тактики розкриття злочину знаходиться у площині формування моделей оперативно-розшукового документування та реалізації негласно отриманої інформації.

Процес моделювання в оперативно-розшуковій тактиці має відповідну структуру, яка включає в себе:

1) ознайомлення з початковими фактичними даними (інформацією);

2) пошук найбільш правильного пояснення суті підготовки чи вчинення злочину (кримінальної події у сфері оподаткування);

3) формування певного висновку про подію злочину чи його підготовку;

4) конкретизацію уявної моделі на основі додатково отриманої оперативно-розшукової інформації;

5) оцінку оперативно-розшукової ситуації, яка склалася у процесі моделювання.

Фізичне (матеріальне) моделювання. Під таким моделюванням розуміється створення матеріальних моделей відповідних натурі. Тобто, створення матеріалізованих моделей, які відповідають дійсності.

Оперативні працівники податкової міліції у боротьбі зі злочинністю змушені іноді діяти в непередбачених умовах. Але вони повинні чітко знати, якіфакти у процесі розробки їм потрібно задокументувати у матеріальному вигляді.

В оперативно-розшуковій тактиці фізичними моделями документування злочинної діяльності та реалізації оперативно-розшукових даних найчастіше виступають матеріали фото-, кіно-, і відеозйомки, візуального спостереження, застосування оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів. Ці матеріали можуть відтворювати не тільки зовнішні ознаки об'єкта, а й процеси, які протікали в часі і були недоступні безпосередньому сприйняттю.

Як показує практика, оперативний працівник податкової міліції у процесі розшуку злочинців, як правило, використовує фотографії, фотороботи, портрети, малюнки розшукуваних осіб та інше. Це теж матеріальні моделі.

Часто оперативний працівник податкової міліції у боротьбі зі злочинністю проводить негласні оперативно-розшукові заходи (наприклад, впровадження штатного негласного співробітника у злочинне угруповання, з відповідним плануванням, підготовка матеріалів для здійснення камерної розробки, оперативних комбінацій тощо). Це теж фізичні (матеріальні) моделі.

До таких матеріальних моделей належать:

а) схеми розташування об'єктів, які підлягають негласному огляду, схеми житлових приміщень, до яких планується негласне проникнення з метою документування правопорушення;

б) макети (муляжі) предметів, виробів, речовин, подібних до оригіналу;

в) макети (муляжі) предметів, документів, технічних засобів, які зашифровують особу чи відомчу належність працівників, приміщень і транспортних засобів оперативних підрозділів.

3.4. Оперативно-тактичне прогнозування

Прогноз - наукове передбачення на основі певних даних щодо напряму, характеру і особливостей розвитку явища і процесів у природі та суспільстві. Широко використовується у всіх сферах суспільного і державного життя, у тому числі, для розробкиперспектив розвитку правової системи країни, визначення завдань довгострокової законодавчої політики. Прогноз є засобом обґрунтування вибору тієї чи іншої стратегії та прийняття конкретних рішень органами законодавчої і виконавчої влади, органами місцевого самоврядування щодо регулювання соціально-економічних процесів.

Сучасна юридична наука розглядає термін «прогнозування» як адміністративно-управлінську діяльність керівництва правоохоронного органу, що здійснюється на основі аналізу стану оперативної обстановки. При цьому без цієї діяльності науково організувати роботу органу неможливо. Аналіз стану оперативної обстановки надає можливість своєчасно виявити проблеми, тенденції, протиріччя в організації боротьби зі злочинністю, правильно оцінювати і вести пошук шляхів і засобів їх вирішення, обґрунтувати прийняття управлінських рішень. Прогнозування використовується також для вироблення правильної програми дій і прийняття управлінських рішень, що забезпечують досягнення найкращих результатів при виконанні поставлених завдань.

Прогнозування злочинності є одним із провідних засобів ефективної боротьби оперативних працівників податкової міліції зі злочинністю як на індивідуальному рівні, так і на рівні протидії організованій злочинності. По суті, прогнозування було і є важливішим елементом оперативно-розшукової діяльності «та її основної категорії - оперативно-розшукової тактики».

В структурі аналітичної роботи ОРД обов'язково присутні елементи передбачення, оскільки будь-яке рішення (включаючи тактичне) звернено в майбутнє, відповідає на запитання : «як треба діяти». Прогнозування - це різновид передбачення, він базується на раніше зібраній впорядкованій (систематизованій) інформації, на знаннях закономірностей розвитку злочинної поведінки осіб, які представляють оперативний інтерес, особливостей умов, в яких діють негласні співробітники або застосовуються методи ОРД, на оцінюванні тактичних можливостей оперативників тощо.

Оперативно-тактичне прогнозування є результатом мислення оперативного співробітника, пошуку ним відповідей на питання про те, як може змінитися оперативно-тактична ситуація, як потрібно діяти в очікуваній ситуації, як поведе себе протиборча сторона.

Прогнозування індивідуальної злочинної поведінки є самостійним видом прогнозування, під яким розуміють визначення ймовірності вчинення злочину в майбутньому конкретною особою.

Прогнозування злочинної поведінки має важливе значення для організації і здійснення індивідуального попередження злочинності. Передбачення можливої поведінки особистості служить передумовою для прийняття багатьох організаційних і правових рішень.

Кримінологічний прогноз - це ймовірне судження про майбутній стан (рівень, структуру, динаміку) злочинності та її детермінанти, можливості профілактики й інші засоби впливу на злочинність у певний період часу. Кримінологічне прогнозування має такі мету і завдання:

- з'ясування показників, що характеризують розвиток або зміну злочинності в ретроспективі, виявлення на основі цього небажаних тенденцій і закономірностей, встановлення способів їх зміни в необхідному напрямі;

- з'ясування всіх обставин, що мають істотне значення для розробки перспективних планів;

- розроблення загальної концепції боротьби зі злочинністю, складовою частиною якої є вибір оптимального розвитку правоохоронних органів;

- встановлення можливих змін у рівні, структурі та динаміці злочинності в майбутньому і виявлення обставин, що сприяють таким змінам.

Ретроспективна оцінка нормативних актів, які регламентують спеціальну оперативну роботу, узгодження спеціальної літератури, дисертаційних досліджень дозволяє зробити висновок про те, що прогнозування як тактична категорія є:

· результатом розумової діяльності оперативного працівника у зв'язку з чим прогнозування є найважливішим елементом тактичного мислення;

· інформаційно-логічним процесом, який ґрунтується на початковій інформації, прийнятті тактичних рішень для виконання завдань;

· позитивним впливом на зміст найбільш доцільних у конкретній ситуації конкретних рішень;

· раціональним вибором засобів та методів, необхідних для ефективної реалізації прийнятих рішень у оперативно-розшукових заходах та успішних досягнень цілей ОРД.

Оперативно-тактичне-прогнозування - елемент оперативно-розшукової тактики, один з видів галузевого прогнозування та різновид наукового передбачення майбутньої поведінки особи, групи осіб, що представляють оперативний інтерес для податкової міліції, яке базується на основі аналізу оперативної обстановки (оперативно-тактичної ситуації) на певний період часу та здійснюється з метою недопущення особою, групою осіб до якої вона належить, вчинення злочину.

3.5. Тактичний прийом.

Прийом - спосіб виконання або здійснення чого-небудь. Певний захід для здійснення чого-небудь, досягнення якоїсь мети.

В основі тактики проведення оперативно-розшукових заходів знаходяться тактичні прийоми - найбільш раціональні способи дій суб'єктів оперативно- розшукової тактики, основані на такому поєднанні ОРЗ які в найбільшій ступені забезпечують рішення поставлених завдань.

Тактичний прийом є одним з основних елементів оперативно-розшукової тактики, оскільки це поняття визначає найбільш доцільний та ефективний спосіб дій або найбільш придатну у даних умовах лінію поведінки оперативного працівника у процесі боротьби зі злочинністю, або у конкретній оперативно-розшуковій ситуації. Для більш чіткого розуміння природи та сутності тактичного прийому розглянемо це поняття з погляду вчених криміналістів. Як ми з'ясували раніше, оперативно-розшукова діяльність виникла на основі такої науки як криміналістика. У зв'язку з цим сутність елементів оперативно-розшукової тактики та слідчої тактики подібні за своїм змістом.

В існуючих багаточисельних визначеннях тактичного прийому, окрім загального поняття, відокремлюються та підкреслюються будь-які його сторони та риси.

Особливо виділяються науковий та рекомендуючий характер тактичного прийому.

Науковість тактичного прийому обумовлена його походженням від спеціальних наук та узагальнення слідчої практики, що також є одним із наукових методів.

Рекомендуючий характер полягає у тому, що оперативний працівник податкової міліції повинен мати можливість вибору того чи іншого тактичного прийому залежно від ситуації, яка склалася. Тактичному прийому притаманні такі властивості: структурна форма, тобто належність його до системи прийомів; законність у розумінні необхідності точно додержуватися усіх процесуальних правил, у межах яких застосовується тактичний прийом, відповідність етичним нормам.

Тактичний прийом з точки зору криміналістичної тактики - це прийоми організації та планування розслідування в цілому, підготовки та проведення окремих слідчих дій, а також вибір та здійснення особою, яка проводе розслідування найбільш доцільної лінії поведінки.

Тактичний прийом має три рівні:

· технологічний

· тактичний

· стратегічний

Технологічний - складають технологічні операції, що входять у якості складових частин в ту чи іншу оперативно-слідчу дію. Тактичний рівень припускає прийняття та здійснення рішень планування підготовки та проведення оперативно-слідчих дій, для досягнення тактичних, тобто проміжних цілей та проведення тактичних операцій у цих цілях. Стратегічний рівень - це рівень розслідування у цілому, на якому здійснюється оцінка оперативно-розшукової ситуації, прогнозування її змін, підготовка та планування управлінських рішень, висунення версії тощо.

Тактичний прийом це найбільш цілеспрямований та ефективний в даній оперативно-розшуковій ситуації спосіб дій, який забезпечує вирішення тактичного завдання та оптимальне використання для цього технічних методів.

У криміналістиці це науково та експериментально обґрунтований, раціональний та допустимий спосіб дії або лінія поведінки при зборі, дослідженні та використанні доказової інформації суб'єктом відповідного виду криміналістичної тактики в умовах потенційної та реальної, безпосередньої або опосередкованої протидії з боку осіб та (або) органів, які мають інші чим даний суб'єкт професійні інтереси у кримінальному судочинстві.

Аналіз робіт вчених та практиків в галузі криміналістики та оперативно- розшукової діяльності показує, що поняття тактичного прийому як в ОРД, так і в криміналістиці дуже близькі за своїм змістом.

Наприклад, тактичному прийому в ОРД також притаманні такі риси як науковість і рекомендуючий характер, технологічний, тактичний і стратегічний рівень тощо.

Як приклад, оперативний працівник податкової міліції на технологічному рівні приймає рішення по застосуванню того чи іншого методу, засобу або сил ОРД у конкретній оперативно-розшуковій ситуації, що склалася.

На тактичному рівні він приймає рішення та здійснює його при плануванні та проведенні якогось оперативного заходу тощо.

Стратегічний рівень - це прийняття рішень у кожній оперативно- розшуковій ситуації керівником оперативного підрозділу податкової міліції.

Тактичні прийоми поділяються на закріплені у правових нормах та на прийоми які не містяться у правових нормах.

Тактичні прийоми закріплені у правових нормах ОРД, підрозділяються на обов'язкові та факультативні. Обов'язкові прийоми повинні застосовуватись таким чином та в такому порядку, як це передбачено нормативним актом.

До них, наприклад, відносяться тимчасове вилучення у процесі документування предметів та документів з метою їх негласного дослідження тільки при умові, що у ході дослідження не буде якісно змінено їх стан, а їх тимчасову відсутність не буде встановлено розроблюваним.

Факультативні прийоми використовуються за власним розсудом оперативного працівника. Він має право застосовувати рекомендуємий прийом або відмовитись від нього, та замінити його іншим. До таких прийомів можна віднести зашифровку зв'язку з агентом. У нормативному акті вказано, що для виклику агента використовуються приводи які відповідають легенді і використовуються обставини що склалися. Таким чином, оперативний працівник сам вибирає конкретний прийом зашифровки зв'язку з негласним співробітником. Але час та мета і обставини виклику повинні відповідати загальному порядку, щоб у розроблюваного та осіб не виникло підозри по відношенню до агента.

Вибір конкретного тактичного прийому проходе з урахуванням оперативно-розшукової характеристики злочинів та ситуації яка склалася. Оперативно-розшукова характеристика це наукова розроблена система найбільш істотних, типових для визначеної категорії злочинів (боротьба зякими віднесена до компетенції оперативних підрозділів), рис, властивостей, ознак, які відображаються у об'єктивній дійсності.

Узагальнюючи усе вищевикладене, можна прийти до висновку, що тактичний прийом в оперативно-розшуковій діяльності є істотним елементом оперативно-розшукової тактики та являє собою найбільш раціональний та ефективний в умовах конкретної оперативно-розшукової ситуації що склалася, спосіб здійснення того або іншого оперативно-розшукового заходу, включаючи безпосереднє використання окремих засобів та методів ОРД.

3.6. Оперативна комбінація.

Розв'язання загальних завдань оперативно-розшукової діяльності правоохоронних органів (своєчасне припинення злочинів, швидке та повне їх розкриття, розшук осіб, які приховуються від слідства та суду, а також безвісти відсутніх) досягається у результаті вирішення окремих завдань цієї діяльності. До них можна віднести виявлення осіб, які замислюють або готуються до вчинення злочину, виявлення злочинів, які вже здійснені, забезпечення збереження фактичних даних, які можуть бути доказами, впровадження негласного співробітника в оперативну розробку тощо.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
3. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
4. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
5. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
6. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
7. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
8. VI. Узагальнення та систематизація знань
9. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.
10. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
11. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
12. Автоматична система сигналізації

Переглядів: 1025