Предмет і завдання курсу.

ОСНОВИ ТЕОРІЇ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

Модуль 1

Тема 1. Загальні питання технологічної підготовки учнів.

1.Предмет і завдання курсу.

2.Технологічна освіта та її складові частини.

3.Методи наукових досліджень.

4.Перспективний педагогічний досвід організації технологічної підготовки учнів. (С)

5.Аналіз навчальної і науково-методичної літератури з технологій. (С).

Методика навчання технології (трудового навчання) – це обґрунтована система знань, умінь та навичок, досвіду творчої діяльності покликана забезпечити підготовку майбутніх вчителів технологій до реалізації державних стандартів змісту освітньої галузі «Технології» в загальноосвітніх навчальних закладах.

Курс «Теорії і методики навчання технології» є провідною дисципліною у підготовці майбутніх учителів технологій, яка має забезпечити теоретичну, практичну і методичну готовність студентів до організації і проведення урочної і позакласної технологічної підготовки учнів.

Основними завданнямививчення дисципліни є:

1. Розкриття змісту основних положень Державного стандарту освітньої галузі «Технології» та нової структури технологічної підготовки у загальноосвітніх навчальних закладах.

2. Оволодіння майбутніми вчителями технології теоретичними і методичними знаннями та вміннями проведення уроків технологій (трудового навчання) відповідно до нових тенденцій реформування освітньої галузі «Технології» з використанням активних, інтерактивних методик, інформаційних засобів навчання.

3. Показ шляхів забезпечення освітньої, розвиваючої і виховної функції технологічної підготовки школярів.

4. Здійснення зв'язків технологічної підготовки учнів з основами наук, інтеграція знань учнів про техніку, технологію і виробництво.

5. Визначення змісту роботи вчителя по організації, плануванню і матеріальному забезпеченню технологічної підготовки школярів.

6. Підготовка і розробка необхідної документації для вчителя технології.

Майбутній учитель технології повинен уміти:

1) добре засвоїти зміст, ідеї і принципи побудови шкільних програм і навчальних посібників з трудового навчання;

2) чітко уявляти характер і зміст роботи вчителя щодо організації, планування і матеріального забезпечення технологічного навчання учнів у школах (на уроках, позакласних заняттях і при проходженні виробничої практики па промислових підприємствах);

3) вміти готуватися до теоретичних і практичних занять, правильно будувати й проводити ці заняття у школі і виробничих умовах, складаючи потрібну для занять навчально-технічну документацію;

4) правильно організовувати суспільне корисну продуктивну працю учнів різного віку в школі, поза школою та у виробничих умовах (добір видів праці, нормування, облік та ін.);

5) організовувати й проводити позаурочну роботу учнів з технічної творчості і праці, а також факультативні заняття;

6) правильно здійснювати зв'язок теоретичних занять з техніки з практичними заняттями і працею учнів, а всієї технічної і трудової підготовки - з основами наук;

7) поєднувати навчання і виховання учнів у процесі занять і позакласної роботи.

При вивченні теорії і методики технології треба спиратися на знання з педагогіки і психології, які становлять її загально-педагогічну основу. Треба також мати міцні знання, з спеціальних предметів, таких як "Основи виробництва", "Машинознавство" та ін.

Методика навчання технології дає знання, потрібні для роботи над курсовою роботою, готує до педагогічної практики.

Перед методикою навчання технології, як галуззю педагогічної науки стоять такі завдання: обґрунтування завдань методики навчання технології в школі та розкриття їхнього освітнього і виховного значення.

Завдання навчання технології деталізуються в процесі аналізу основних тенденцій розвитку науки і техніки, вимог сучасного виробництва до трудової підготовки молоді. Вони визначаються до певної міри місцем цього навчального предмета в системі шкільної освіти. Тому методика розкриває дидактичний взаємозв'язок трудовою навчання з іншими навчальними предметами (насамперед з предметами з основ наук), наступність трудового навчання в молодших, середніх і старших класах.

У процесі трудового навчання розв'язуються завдання, спільні для всіх навчальних предметів: всебічний розвиток особистості, підготовка до життя і праці, формування світогляду та ін. Проте ці завдання розв'язуються на специфічному навчальному матеріалі і тому для їхнього виконання ставляться вужчі, характерні лише для трудового навчання завдання: навчання прийомів користування різними інструментами, формування вмінь із керування машинами, вивчення правил безпеки та ін.

Треба також розкрити освітнє і виховне значення навчальних завдань, яке мас свої особливості порівняно з іншими навчальними предметами. Так, у процесі трудового навчання створюються найсприятливіші умови для виховання любові до праці, поваги до людей фізичної праці, оскільки ці якості формуються не внаслідок словесної агітації, а в процесі включення учнів у продуктивну працю. На заняттях з трудового навчання створюються також особливо сприятливі умови для розвитку просторової уяви, технічного мислення, уміння встановлювати зв'язки між різними технічними об'єктами і процесами.

Обґрунтування змісту навчального матеріалу.Як видно з визначення поняття "навчальний предмет", обґрунтування його змісту повинно полягати:

1) у відборі матеріалу з того, що має наука;

2) у систематизації відібраного матеріалу в певній послідовності, яка враховує вікові особливості учнів, їхні знання з основ наук.

Тепер у будь-якій галузі людської діяльності нагромаджено значні обсяги знань. Наприклад, тільки обробці металів різанням присвячено декілька розділів технічної науки (теорія різання, технологія машинобудування, розрахунок і конструювання різального інструменту та ін.). Великий обсяг знань і вмінь нагромаджено в галузі обробки деревини, тканин та ін.

Отже, з великого обсягу знань і вмінь доводиться відбирати ті з них, які найбільшою мірою відповідають завданням загальної освіти і можуть дати учням правильне уявлення про теоретичні основи і практичне застосування виучуваних виробничих процесів. Очевидно, щоб вирішити, який матеріал с ціннішим, треба мати критерії відбору. Установлення таких критеріїв входить у завдання методики.

Обґрунтування змісту навчальної програми ніколи не можна вважати закінченим. Наприклад, розвиток обробки матеріалів продовжується і в наші дні. Це треба враховувати, щоб вносити в зміст програми відповідні корективи.

Особливу проблему становить систематизація навчального матеріалу. Справа в тому, що поняття "просте" і "складне" в науці і в навчальному процесі не збігаються. Систематизація навчального матеріалу не може копіювати системи побудови науки, а повинна відповідати навчально-виховним завданням. Методика знаходить найефективніші шляхи і засоби для виконання цієї важливої умови. Результати досліджень, які проводяться в зв'язку з обґрунтуванням змісту шкільною предмета, мають бути покладені в основу навчальної програми.

Побудова навчального процесу включає:

- підготовку навчально-методичної літератури;

- викладання (діяльність учителя);

- уміння (діяльність учня).

Усі три складові частини впливають й на ефективність навчального процесу і тому досліджуються методикою для виявлення найефективніших форм і методів, які забезпечують виконання завдань, поставлених у процесі трудового навчання.

При побудові процесу навчання технології використовують досвід інших навчальних предметів, а також дані дидактичних досліджень. Разом з тим методиці трудового навчання доводиться розв'язувати багато питань самостійно. Так, при оцінці результатів праці учнів треба враховувати такі фактори, які для інших навчальних предметів не є істотними: виконання правил безпеки, організація робочого місця, правильність виконання трудових прийомів та ін. Цілком зрозуміло,, що в цьому випадку треба виробити критерії, які дали б змогу об'єктивно оцінити працю учнів. Цим повинна займатися методика.

У практиці позитивно зарекомендували себе чотири основні форми організації роботи учнів: фронтальна (одночасно всі учні виконують роботу), бригадна (роботу виконують по бригадам 2-3), індивідуальна (один учень виконує певну роботу) та за розподілом праці (один учень вшиває рукав, інший пристрочує кишеню) . Проте треба знати, залежно від яких умов доцільно застосовувати ту або іншу форму організації роботи: залежить це насамперед від складності виробу або від підготовленості учнів? Визначається вибір тільки завданнями навчання або завданнями виховання? На ці питання повинна дати відповідь методика.

Відомо, що інтерес учнів до виконання завдання значно знижується, якщо воно не має характеру продуктивної праці. І навпаки, інтерес учнів до роботи зростає, якщо вони виготовляють будь-які речі і до того ж знають, що ці речі знайдуть практичне застосування.

Обґрунтування змісту та методики позакласної і позашкільної роботи.Позакласна і позашкільна робота з навчання технології знайшла досить широке застосування. Майже в кожній школі є гуртки з обробки матеріалів, гуртки юних техніків. Такі самі гуртки існують на дитячих технічних станціях та ін. Практикою роботи гуртків вироблено різноманітні форми організації занять. Завдання методики полягає в тому, щоб узагальнити цей досвід, визначити в ньому те, що є найбільш вдалим, ефективним, поширити передовий досвід, зробити його досягненням усіх учителів праці.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Наявність управління як особливого виду діяльності.	\|	Технологічна освіта та її складові частини.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.