Вибір формату публікації

Одним з перших елементів, що визначають компонування макета, є формат.

У Європі, формати випускаються промисловістю, і використовуються в друкарнях, укладаються в так називану А-серію, визначену стандартом Міжнародної Організації Стандартизації (ISO). У Німеччині цей стандарт відомий під іншим ім'ям - DIN (Deutsche Industrie-Norm) - Німецький промисловий стандарт. Німецький стандарт DIN постулює ряд форматів, об'єднаних у DIN-Ax-серію.

Усі формати ряду являють собою похідні від основного формату DIN АТ, що має розміри 1189x841 мм. Якщо розрізати такий лист навпіл поперек довгої сторони, то вийдуть два листи формату DIN A1. Якщо повторити цю операцію, то вийдуть аркуші формату DIN A2 і т.д. Найменшим форматом із широко розповсюджених є формат поштової картки - А6. Найбільш відомі формати DIN А5, А4 і A3.

Рядки на сторінці можуть бути розташовані по-різному. Розташування рядків уздовж короткої сторони листа називається книжкової чи портретний (від англ. Portrait) орієнтацією сторінки, а вздовж довгої - альбомною чи ландшафтною (від англ. Landscape)

У горизонтальних макетах погляд читача переміщається зліва направо. Таку орієнтацію друкованого аркуша застосовують в основному для створення рекламних плакатів, оголошень та інших документів, в яких присутня невелика кількість тексту. Це обумовлено тим, що в разі використання горизонтального макету довжина текстового рядка може виявитися занадто великою для комфортного читання.

Вертикальні макети характерні для книг, газет і журналів, тобто видань, насичених текстовим матеріалом. У таких макетах погляд переміщається не тільки зліва направо, але і зверху вниз.

Формат видання визначається в залежності від обладнання, встановленого в друкарні. Тому, приступаючи до проектування макета, слід передусім з'ясувати, на якому обладнанні буде вироблятися друк, і визначити переважний формат, що забезпечує найбільш раціональну витрату паперу. Найпоширенішим форматом в країнах СНД на сьогоднішній день є A3, тому більшість книг і журналів робляться таким чином, щоб на формі формату A3 розмістилося максимальне число розворотів (якщо формат сторінки А4, то на формі поміщається один розворот, якщо А5 - два).

При створенні презентаційних та представницьких документів іноді потрібно нестандартний формат, який підкреслює індивідуальність видання. У цьому випадку доведеться змиритися з тим, що частина паперу буде втрачена, і застосування нестандартного формату обійдеться дорожче. З іншого боку, на невикористаної частини можна (при наявності достатнього вільного простору) розмістити будь-яку додаткову інформацію (наприклад, надрукувати календарів, закладки або візитки).

Якщо ж потрібно видання більшого формату, ніж A3, потрібно знайти друкарню, що розташовує широкоформатного друкарською машиною. Друк на таких машинах, як правило, відрізняється високою якістю, але і, відповідно, більш високою ціною.

Визначивши формат друкованого листа, можна приступати до розрахунку робочого поля публікації. Робочим полем називають ту область, яка буде надрукована. Все, що розташовується за межами робочого поля, буде обрізано.

Щоб розрахувати розміри робочого поля, потрібно відняти з формату листа припуск на обрізку (зазвичай 3-5 мм) і область для розміщення спеціальних позначок. Для цього потрібно, щоб розмір робочого поля в обох вимірах був як мінімум на 23 мм менше обраного формату паперу. Крім того, слід врахувати обмеження пристрою виведення, так як не всі пристрої можуть проводити друк до самого краю паперу або плівки.

Наприклад, якщо передбачається надрукувати повнокольоровий рекламний плакат формату А4, максимальне робоче поле після вирахування необхідного простору для розміщення позначок і обрізних полів (по 12 мм з кожного боку аркуша) може скласти 185x272 мм.

Для того щоб надрукувати ілюстрацію «в обріз» (або, як ще кажуть друкарі, «навиліт»), потрібно розмістити її таким чином, щоб вона виходила за лінії обрізу, але при цьому не перекривала область для друку позначок. У цьому випадку обрізка буде виконана прямо по ілюстрації.

Ширина полів, що відокремлюють текст на сторінці від країв листа, залежить від характеру тексту, що верстається та дизайну (наприклад, в рекламних листівках і плакатах полів може не бути взагалі), якщо макет передбачає друк тільки з одного боку аркуша то ліве і праве поля зазвичай мають рівну ширину. Верхнє поле повинне бути ширше лівого і правого, а нижнє зазвичай робиться ширше верхнього. Рекомендується наступна ширина в відносних одиницях для лівого і правого полів - 5 для верхнього, 8 для нижнього.

Місце для розміщення позначок розміром 24 мм (рахуючи від краю листа до лінії обрізу)

У тих випадках, коли друк проводиться на обох сторонах листа, слід в першу чергу подбати про те, щоб поля були «дзеркальними», тобто текстові блоки на різних сторонах листа збігалися. При підготовці багатосторінкових публікацій необхідно пам'ятати, що частина внутрішнього поля використовується для палітурки. Величина внутрішнього поля, яка залишена для палітурки, залежить від кількості сторінок і технології палітурки, тому дане значення потрібно погодити в друкарні. Якщо цього не зробити, то текст може виявитися розташованим дуже близько до корінця книги, що може утруднити читання або зробити його взагалі неможливим.

Для розрахунку величини полів сторінки можна скористатися наступним алгоритмом. Спочатку варто визначити ширину частини сторінки, виділеної під текст (ширину набору), включивши сюди при многоколонном наборі ширину міжколонних інтервалів. Різниця між шириною сторінки (без обліку ширини плетіння) і шириною набору варто поділити на три рівні частини. Одна з цих частин виділяється на внутрішнє (чи палітурне) поле, розташоване з тієї сторони листа, що буде підшиватися. Дві що залишилися частини відводяться на зовнішнє поле, розташоване з протилежної обрізної сторони листа. Далі варто провести діагональ з лівого нижніх у правий верхній кут сторінки. Провівши горизонтальні лінії через крапки перетинання цих діагоналей із границями лівого і правого полів можна одержати границі верхнього і нижнього полів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Планування видання	\|	Визначення розміру полів за допомогою розбиття статті на 9 рівних частин

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.106 сек.