Риторика в Давній Греції та Римі

З історії становлення та розвитку риторики.

Ораторське мистецтво в елементарних формах з’являється з виникненням людського суспільства. Дар слова вже тоді виявлявся як могутня зброя підкорення своїй волі інших, спосіб живого спілкування, цей дар став наріжним каменем в утвердженні могутності людини і людства. Однак красномовство тоді було “більше даром природи, ніж плодом мистецтва. Саме в умовах рабовласницького суспільства Стародавніх Греції та Риму красномовство стало мистецтвом, яке впливало на розум і волю громадян.

У давніх Афінах провідну роль відігравали три установи: народні збори, рада п’ятисот, народний суд. За законами тогочасної демократії громадяни, що відстоювали свої права, мусили публічно виступати перед тисячним зібранням з промовою, тому широким попитом користувалася робота логографів, які за наймом писали ораторські промови. Саме їм і належать перші спроби створити теорію красномовства, зокрема судових промов.

Серед відомих риторів античності – імена Коракса, Лісія, Сократа, Платона, Демосфена, цілу епоху в розвитку риторики складає діяльність Аристотеля, який створив теорію красномовства, розширивши його предмет і пов’язавши з діалектикою. Основним завданням ритора Аристотель вважав здатність знаходити усі можливі засоби переконання стосовно будь-якого предмета. У своїй “Риториці” він виділяє три частини. У першій аналізуються принципи, на основі яких оратор може примусити до чого-небудь своїх слухачів або відмовити їх від якихось дій. Друга частина характеризує особисті якості оратора, які стануть у пригоді для завоювання довіри слухача, – це розум, добропорядність, стан духу. У третій частині Аристотель розглядає технічні аспекти риторики: способи вираження думок, побудову промови. Тут же наведено багато тонких психологічних зауважень з приводу взаємостосунків оратора і слухачів. Особливу увагу античний теоретик риторики звертає на необхідність ясності мови, підкреслюючи, що ясність – достоїнство стилю, і кожному роду промови відповідає свій стиль. Поради, які дає Аристотель риторам, і дотепер мають велику практичну вагу.

Під впливом грецької риторики розвивається з ІІІ ст. до н. е. красномовство і в Давньому Римі. Розквіт римського ораторського мистецтва припадає на І ст. до н. е., коли із загостренням боротьби між різними верствами народу особливо зросла роль народних зборів і судів. Вершиною розвитку риторики Давнього Риму стала діяльність Цицерона. Він був видатним політичним і державним діячем, адвокатом і став одним із найвидатніших ораторів світу, залишивши після себе 100 промов, 57 з яких збереглися і є риторичною скарбницею для всіх часів і народів. Суть його риторичної системи викладено в книгах “Про оратора”, “Брут”, “Оратор”. Уся сила оратора – в умінні підкорити собі слухача. Цицерон розробив вимоги до ритора, серед яких найперше – широка освіченість, ерудиція, знання філософії, права, теорії ораторського мистецтва.

Теорію римського красномовства найповніше викладено в працях Квінтіліана – учителя риторики. Автор значну увагу приділяє вихованню майбутнього оратора – ним розроблена низка педагогічних проблем, які знайшли відгук у педагогіці ХVІ – ХVІІІ ст. Особливу увагу він звертає на необхідність розвивати пам’ять, бо вважає, що імпровізація, експромт – результати величезної попередньої роботи. Окремо зупиняється на вихованні в оратора таких високих моральних якостей, як вихованість і мужність.

Таким чином, антична риторика передбачала три джерела красномовства: обдарування, навчання і вправи. Ці фактори забезпечували найвищу майстерність оратора.

У середні віки, у часи феодалізму, класична риторика вироджується. Панівне на той час церковне (католицьке) красномовство набуває догматичного, схоластичного характеру, на перший план виступає зовнішня форма. І тільки в часи буржуазних революцій ХІХ ст. риторика розквітає знову.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Риторика як складова соціально-гуманітарних наук	\|	Історія красномовства у східних слов’ян

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.