• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Система основних категорій і законів соціології

Як і будь-яка інша наука, соціологія має свій категоріальний апарат. Особливістю категоріального апарату соціології є його універсальність. Це обумовлюється тим, що багато понять сучасної соціології прийшли в науку із суміжних наук і дисциплін.

Серед найбільш уживаних категорій соціології можна виділити суспільство, стратифікація, мобільність, людина, спільнота, соціальне тощо. Система категорій і понять в соціології має складний характер будови і субординаційних залежностей понять.
Соціальний закон - це відображення істотного, загального та необхідного зв'язку соціальних явищ і процесів, насамперед зв'язків соціальної діяльності людей або їх власних соціальних дій. Існують загальні і специфічні закони в соціології. Загальні закони соціології - предмет вивчення філософії. Специфічні закони соціології вивчаються саме соціологією й складові її методологічну основу. Крім даної класифікації, існують і інші типи законів, що розрізняються за таких підстав:
За часом дії:

А)закони, характерні для соціальної системи в будь-який період її існування (закон вартості і товарно-грошових відносин);
б) закони, характерні тільки для однієї або декількох соціальних систем, що відрізняються специфічними властивостями (закон переходу від одного типу суспільства до іншого)

За способом вияву:

А) динамічні - визначають динаміку (напрямок, форми, фактори) соціальних змін, фіксують чітку послідовність соціальних явищ у процесі зміни;
б)статистичні - відображають загальні тенденції соціальних явищ незалежно від змін, що відбуваються, характеризують соціальні явища в цілому, а не конкретні їх прояви;

в) причинні - фіксують існуючі причинно-наслідкові зв'язки між різними соціальними явищами;

г) функціональні - закріплюють суворо повторювані і емпірично спостережувані зв'язку між соціальними явищами.

Закономірності засновані на існуванні в суспільстві детермінант, що визначають життя суспільства: влада, ідеологія, економіка.
Типологію соціальних закономірностей можна зробити за наступними критеріями, які відображають існуючі між соціальними явищами форми зв'язку:
1) закономірності, що фіксують незмінні зв'язки між соціальними явищами, їх взаємну обумовленість. тобто якщо є явище А, то обов'язково має бути і явище Б;

2) закономірності, що відображають вплив зміни соціальної дійсності на внутрішню структуру соціального об'єкта;

3) функціональні закономірності (приклад: чим активніше студенти працюють на заняттях, тим краще вони володіють навчальним матеріалом);
4) причинні закономірності, що закріплюють причинно-наслідкові зв'язки між соціальними явищами (приклад: необхідною умовою підвищення народжуваності в країні є покращення соціально-побутових умов для жінок);

5) закономірності, що встановлюють ймовірність зв'язків між соціальними явищами (імовірнісні закономірності) (приклад: зростання економічної самостійності жінок підвищує ймовірність розлучень).
При цьому необхідно пам'ятати, що соціальні закономірності втілюються в життя в конкретній формі - у діяльності людей. Кожна окрема людина здійснює свою діяльність у конкретних умовах суспільства, в умовах конкретної соціально-політичної або виробничої діяльності, в системі яких вона займає певне виробниче і соціальне становище.
Якщо ми спостерігаємо за однією людиною - ми закон не побачимо. Якщо ми спостерігаємо безліч, то з урахуванням відхилень у кожного індивіда в тому чи іншому напрямку отримуємо закономірність.
Таким чином, можна стверджувати, що об'єктивність соціальної закономірності - це ряд сукупних дій мільйонів людей.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
3. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
4. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
5. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
6. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
7. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
8. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
9. VI. Узагальнення та систематизація знань
10. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.
11. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
12. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру

Переглядів: 568