• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

За зміною предмету вивчення психології у її розвитку

Принципи, завдання.

Визначення психології як науки, її значення, предмет, основні

Психологія (грец. psyche – душа, logos – наука) – наука, що

вивчає факти, закономірності й механізми психіки.

Слово «психологія» у перекладі з древньогрецького означає «наука про

душу».

Будь-які дослідження, що здійснюються психологією,

базуються на таких керівних положеннях – принципах:

а) принцип детермінізму – психіка визначається способом життя і

змінюється зі зміною зовнішніх умов;

б) принцип єдності свідомості й діяльності – свідомість і

діяльність перебувають у нерозривній єдності; свідомість утворює

внутрішній план діяльності людини;

в) принцип розвитку – психіку можна правильно зрозуміти, якщо

розглядати її у безперервному розвитку, як процес і результат

діяльності.

Значення психології:

- дає можливість розбиратись у психічному житті людей;

- допомагає розбиратись у своєму психічному житті, розуміти свої

сильні і слабкі сторони, правильно організовувати свою розумову

працю і т. д.

Психологія має тривалу історію свого розвитку – з часів

античності (розвивалась у межах філософії) і до наших днів. При

чому становлення психології як самостійної науки пов’язують з

кінцем ХІХ століття, коли активно розвивалась природнича наука.

Офіційним роком заснування психології як самостійної науки

вважають 1879, коли в Німеччині у місті Лейпциг Вільгельм Вундт

відкрив першу психологічну лабораторію. У ній вивчались відчуття,

сприймання, час реакцій людей на різні подразники. Відразу

зазначимо, що предмет вивчення психології протягом історії її

розвитку змінювався.

виокремлюють такі періоди:

а) з античних часів до середини ХVІІ століття – предмет

вивчення – душа: у працях відомих філософів (Геракліт, Демокрит,

Аристотель, Платон, Анаксагор та ін.) ідеться про співвідношення

душі й тіла, про складові душі, про її властивості, рівні розвитку

тощо;

б) із середини ХVІІ століття до кінця ХІХ століття – предмет

вивчення – свідомість: визначення свідомості як предмету

психології бере свій початок з ідей Рене Декарта про те, що

найсуттєвішим є те, що думає людина, переживає у кожен

конкретний момент часу, а отже, досліджувати треба свідомість.

Як метод дослідження запропонував інтроспекцію –

самоспостереження. Вважав, що тільки сама людина може пізнавати

себе;

в) початок ХХ століття – предмет вивчення – поведінка:

поведінка як предмет психології постала у зв’язку з дослідженнями

американських учених Едварда Лі Торндайка, Джона Брадауса

Уотсона та ін. Вони звернули увагу на те, що вивчення свідомості з

допомогою інтроспекції не дає достовірних результатів та ставить

під сумнів їх об’єктивність. Тому вивчати потрібно те, що можна

досліджувати з допомогою об’єктивних методів, наприклад,

спостереження, а саме – поведінку;

г) ХХ століття і до наших днів – предмет вивчення – психіка,

психічні явища.

Нині предметом вивчення психології є психіка та психічні

явища як окремої людини, так і таких, що спостерігаються у групах.

Психологія має дуже довгу передісторію та коротку історію. Це значить, що вона пройшла дуже довгий шлях становлення як самостійної науки, відстоюючи самостійність свого предмета, стикаючись з релігією, філософією, мистецтвом. Проблеми, які вирішує сьогодні психологія, привертали до себе увагу дуже давно. Спочатку це була проблема душі, існуванням якої пояснювали всі психічні прояви людини: поведінку, діяльність, неповторність та схожість людей, сновидіння, смерть тощо.

Читайте також:

1. Cтатистичне вивчення причин розлучень.
2. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
3. II. Мета вивчення курсу.
4. III.Цілі розвитку особистості
5. III.Цілі розвитку особистості
6. III.Цілі розвитку особистості
7. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
8. IV. Вивчення нового матеріалу.
9. IV. Вивчення нового матеріалу.
10. IІІ. Вивченняння нового навчального матеріалу.
11. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
12. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.

Переглядів: 941