Методи навчання

Характеризуючи методи навчання в артпедагогіке, ми спираємося на класифікацію, запропоновану Ю. К. Бабанський, який виділяє три основні групи методів:

- Методи організації навчально-виховної діяльності;

- Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності;

- Методи контролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.

Виділення цих груп умовно, межі їх рухливі. Один і той же метод може на різних етапах навчання і в різних ситуаціях виконувати різні функції. Наприклад, метод бесіди, який входить у першу групу і використовується для виявлення наявних у учня знань, повідомлення нових знань і їх закріплення, на певному етапі навчання може бути і стимулюючим методом, і методом контролю за засвоєним матеріалом. Розглянемо перераховані методи більш докладно.

1. Методи організації навчально-виховної діяльності:

- Словесні методи (розповідь, лекція, бесіда про твори мистецтва, про історію їхнього створення, про їх творців і ін);

- Наочні(виконання художніх творів, показ ілюстрацій, малюнків, фотографій, предметів декоративно-прикладного мистецтва, скульптури, музичних інструментів, різних атрибутів і т. д.);

- Практичні (вправи у виконанні тих чи інших способів дій, застосовуваних у різних видах художньої діяльності). Ці методи направлені на передачу педагогом навчальної інформації та на її активне сприйняття учнями.

Всі перераховані методи мають свою специфіку і сприяють підвищенню ефективності навчання. Так, словесні методи дозволяють не просто передавати художню інформацію, але й певним чином емоційно налаштовувати учнів, створювати атмосферу співпереживання, співчуття тим настроям, думкам, які виражені в художніх творах, тим самим викликаючи відповідний відгук, викликаючи інтерес до тих подій чи героям, яким присвячено, наприклад, літературний або музичний твір.

Серед словесних методів використовуються методи повідомлення нових знань про мистецтво, про його специфічних особливостях - пояснення, розповідь, лекція (в молодшому і середньому шкільному віці використовуються елементи лекційного викладу), а також методи закріплення знань і формування нових знань і навичок - бесіда, робота з книгою (з підручником), екскурсія, ігровий метод, вправи та ін.

Наочні методи, так само, як і словесні, можуть широко використовуватися в навчанні дітей (з проблемами), оскільки дають безпосереднє уявлення про предмети мистецтва. Безпосереднє зорове, слухове або тактильне сприйняття можуть дати дитині набагато більше, ніж найдокладніша розповідь про них.

Наочний матеріал повинен бути доступним, переконливим, зрозумілим для сприймання. Застосування наочності розширює можливості пізнання. При цьому якість його значно поліпшується, якщо в сприйнятті бере участь максимальна кількість органів чуття.

Наочний метод передбачає вплив на всі органи чуття - слух, зір, тактильні відчуття. Так, у навчанні музиці широко використовується наочно-слуховий метод, заснований на виконанні (педагогом на музичному інструменті або за допомогою технічних засобів) твору в цілому або окремих його фрагментів для кращого сприйняття і запам'ятовування дітьми, а також з метою акцентування уваги на деяких виразних особливостях твори (наприклад, зміни темпу, ритму, зміни частин і т. д.). Цей метод з успіхом застосовується і в художньо-мовленнєвої діяльності, коли педагог виразно, емоційно читає вірші чи прозу, прагнучи мовними інтонаціями, мімікою передати особливості художнього твору.

В художньому навчанні дітей ефективно і широке використання різноманітної зорової наочності: дидактичних посібників, карток, малюнків, фотографій композиторів, художників, письменників, книжкових ілюстрацій, репродукцій з картин художників, музичних інструментів, іграшок, театральних ляльок, інших атрибутів (наприклад, стрічок, м'ячів , прапорців у рухах під музику; елементів народного костюма на уроках малювання; елементів театральних костюмів на уроках літератури або на заняттях з художнього розповідання т. д.).

Практичні методи навчання ефективні в разі освоєння дітьми способів художніх дій, наприклад навичок співу, руху під музику, прийомів гри на музичних інструментах, технічних прийомів малювання, ліплення, аплікації, вираження різних емоційних станів у сценічних етюдах і т. д.

Репродуктивні методи дозволяють учням досить швидко і добре запам'ятати навчальну інформацію та сформувати у них уявлення про художню культуру, про видах і жанрах мистецтва, про специфіку кожного виду мистецтва, а також сформувати необхідні навички художньої діяльності - навички малювання, ліплення, аплікації, художнього конструювання; навички сприйняття музики, співу, рухів під музику, гри на музичних інструментах; навички читання віршів, переказу художніх творів; драматизації, сценічної майстерності. Ці методи засновані на показі, наслідуванні зразком педагога.

Поряд з репродуктивними методами широко застосовуються методи проблемного навчання, або проблемно-пошукові. Їх основна мета - розвинути в учнів навички творчої навчально-пізнавальної діяльності. Ці методи сприяють розвитку гнучкості мислення, творчої уяви, що, безсумнівно, має велике значення при сприйнятті мистецтва і при включенні учнів у активну мистецьку діяльність.

Проблемно-пошукові методи допомагають розвивати художньо-творчі здібності дітей, реалізовувати їх потреби, пов'язані з різними видами художньої діяльності, дозволяють спрямувати дітей на пошук тих засобів художньої виразності, які найбільше відповідають поставленій задачі і дозволяють створити яскраві образи в малюнку, ліплення, в дизайні , при творі казок, віршів, попевок, власних танцювальних композицій, при сценічному втіленні персонажів.

Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності.

Представляє другу групу методів, можна віднести дидактичні ігри, цікаві вправи, створення ситуацій емоційних переживань, метод заохочення, метод створення ситуації успіху в навчанні, метод пред'явлення навчальних вимог та ін.

Гра є методом стимулювання художньої діяльності і може служити прекрасним засобом активізації процесів мимовільного запам'ятовування у дітей, підвищення їх інтересу до навколишнього, до різноманітної художньої діяльності. Дуже ефективне застосування цього методу в театралізовано-ігровій діяльності.

Дидактична гра може бути і засобом, і формою навчання і використовується при засвоєнні будь-якого програмного художнього матеріалу в різноманітних варіантах та в різних видах художньої діяльності дітей. Вона дозволяє забезпечити дитині розвиток при кількості повторень певних дій, операцій на різному художньої матеріалі при збереженні емоційно-позитивного ставлення до виконуваних завдань.

У спеціальну групу методів навчання можна виділити застосування технічних засобів навчання, серед яких - магнітофонні пристрої, відеоапаратура, кіноапаратура, музичні центри, діапроектор, діапозитиви, діафільми, радіо-та телепередачі, комп'ютерні програми.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи арт-педагогіки.	\|	Методи виховання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.