Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Система акредитації органів сертифікації (оцінки відповідності) та випробувальних лабораторій

Основним функціонуючим органом у Системі сертифікації УкрСЕПРО є органи із сертифікації продукції (послуг), які проводять сертифікацію продукції, процесів, послуг, видають сертифікати і ліцензії на застосування знаків відповідності, здійснюють усі дії, що пов'язані з оцінкою відповідності та сертифікацією продукції у галузі їх акредитації, мають право призупиняти або анулювати дію виданих документів. Вони надають також й інформаційні послуги. Основні правила організації, напрями діяльності, вимоги до органу із сертифікації продукції та порядок його акредитації визначені у ДСТУ 3411:2004.

Акредитація органів з оцінки відповідності проводиться Національним органом з акредитації згідно з законом України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» відповідно до вимог міжнародних та європейських стандартів з акредитації.

Організація може бути акредитована як орган із сертифікації (орган з оцінки відповідності), якщо вона є незалежною від розробника, виробника, постачальника, споживача і має компетентність, яка дозволяє їй проводити сертифікацію у заявленій галузі сертифікації (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Умови, за яких можлива акредитація організації в орган із сертифікації

Компетентність органу із сертифікації та можливість працювати у заявленому напрямі визначаються за наявності:

· організаційної структури, адміністративних та юридичних прав для управління роботами із сертифікації в заявленій галузі акредитації;

· компетентного персоналу, кваліфікація якого підтверджена документально за результатами атестації;

· чинного фонду нормативних документів на продукцію та методи дослідження;

· договірних зобов'язань з акредитованими в Системі випробувальними лабораторіями (центрами) для проведення випробувань продукції з метою сертифікації;

· статуту, що визначає діяльність;

· положення про орган із сертифікації;

· настанов з якості;

· документів, що встановлюють правила та порядок проведення технічного контролю за виробництвом та випробуванням сертифікованої продукції.

Орган із сертифікації має забезпечувати конфіденційність інформації, що становить професійну або комерційну таємницю, а його дії не повинні мати дискримінаційного характеру.

Загалом організаційну структуру органу із сертифікації утворюють: керівник, Рада та виконавчі групи (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Організаційна структура органу із сертифікації

До складу органу із сертифікації може входити акредитована випробувальна лабораторія (центр) (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Функціонування органів із сертифікації продукції: а — випробувальна лабораторія у структурі органу сертифікації; б — випробувальна лабораторія як самостійна структура

Акредитація органу із сертифікації у Системі є офіційним визнанням його права проводити сертифікацію продукції на відповідність вимогам нормативних документів відповідно до галузі його акредитації. Роботи щодо акредитації органів із сертифікації продукції організовує та проводить Національний орган із акредитації.

Акредитація органу із сертифікації передбачає такі основні етапи: — укладання договору між Держспоживстандартом України (органом з акредитації) і організацією-заявником на проведення акредитації в Системі;

· подання та експертиза документів;

· перевірка органу із сертифікації;

· розгляд результатів перевірки;

· оформлення та видача атестата акредитації;

· укладання угоди з Держспоживстандартом України.

При акредитації визначається порядок інспекційного контролю за діяльністю органу із сертифікації протягом строку акредитації.

Подання та експертиза документів. Організація, що претендує на акредитацію, подає заявку та комплект документів, що містить:

· проект «Положення про орган із сертифікації...»;

· проект «Порядок сертифікації...»;

· «Настанову з якості»;

· копію наказу керівника організації-заявника про створення на її базі структурного підрозділу — органу із сертифікації (за необхідністю);

· відомості про аудиторів;

· проект «Галузь акредитації».

За результатами експертизи документів, що подані, складається експертний висновок з оцінкою відповідності органу із сертифікації вимогам, що встановлені стандартом.

Перевірка органу із сертифікації здійснюється комісією, що складається з компетентних фахівців та призначається органом з акредитації.

Перевіркою встановлюється відповідність фактичного стану органу із сертифікації поданим документам та його здатність виконувати заявлені функції.

За результатами перевірки складається акт, який підписується членами комісії та доводиться до відома керівника органу із сертифікації.

Орган з акредитації розглядає результати перевірки та в разі позитивного рішення про акредитацію проводить;

· затвердження «Положення про орган із сертифікації...» та «Порядку сертифікації...»;

· підписання угоди між органом із сертифікації та Держспоживстандартом України;

· оформлення та видачу атестата акредитації.

Орган із сертифікації реєструється в Реєстрі Системи.

У період дії атестата акредитації та угоди орган з акредитації або інша організація за його дорученням здійснює інспекційний контроль за діяльністю органу із сертифікації.

У разі порушення умов акредитації та угоди орган з акредитації ухвалює рішення про припинення дії або скасування атестата акредитації та розірвання угоди. Орган із сертифікації може подати в зв'язку з цим апеляцію до Національного органу з акредитації.

За шість місяців до закінчення строку дії атестата акредитації орган із сертифікації, що має намір продовжити дію акредитації, подає заявку. Порядок повторної акредитації встановлюється залежно від результатів інспекційного контролю, і вона може проводитись за повною або скороченою процедурою. Склад комісії, програма і терміни перевірки регламентуються наказом Національного органу з акредитації.

Акредитований орган із сертифікації, що претендує на розширення своєї галузі акредитації, подає заявку. До заявки додаються всі необхідні відомості про додаткову галузь акредитації. Акредитація може проводитись за повною або скороченою процедурою, яка регламентується програмою перевірки з метою розширення галузі акредитації, затвердженої керівником органу з акредитації або його заступником. Ступінь скорочення встановлюється в кожному конкретному випадку.

У разі отримання позитивних результатів оформляється додаткова галузь акредитації органу за розширеною номенклатурою, яка затверджується наказом органу з акредитації.

Випробувальні лабораторії мають бути акредитовані на технічну компетентність та незалежність у Системі. Сертифікаційні випробування можна проводити також у випробувальних лабораторіях, що акредитовані тільки на технічну компетентність, але обов'язково разом з представниками органу із сертифікації продукції (послуг). Відповідальність за необ'єктивність таких випробувань несе орган із сертифікації або організація, що виконує його функції, за дорученням яких випробувальна лабораторія проводить випробування. Вимоги до випробувальних лабораторій (центрів) та порядок їх акредитації встановлені в ДСТУ 3412-96.

Акредитація випробувальної лабораторії в Системі є офіційним визнанням технічної компетентності та незалежності лабораторії від розробників, виробників (постачальників) та споживачів (покупців) продукції (послуг) або тільки її технічної компетентності щодо проведення випробувань заданої продукції (послуг) чи заданих видів випробувань відповідно до вимог стандартів чи інших нормативних документів. Акредитованою може бути будь-яка лабораторія, що подала заявку на проходження акредитації, незалежно від її галузевого підпорядкування та форми власності. Випробувальна лабораторія має бути юридичною особою та мати у своїй власності необхідні незалежні матеріальну, економічну та метрологічну бази. Випробувальна лабораторія не може входити до складу підприємства (організації) чи мати у своєму складі підрозділи, які є розробниками, виробниками, постачальниками чи споживачами продукції (послуг) в галузі її акредитації (рис. 2.5).

Акредитована випробувальна лабораторія має право разом з органом із сертифікації встановлювати терміни проведення випробувань продукції, послуг, що сертифікуються, форму протоколу випробувань, укладати субпідрядні договори на проведення заданих робіт тощо.

Рис. 2.5. Можливості акредитації випробувальних лабораторій

Лабораторія зобов'язана:

· забезпечувати задані достовірність, об'єктивність і точність випробувань;

· приймати на випробування тільки зразки, що ідентифіковані на відповідність до технічної документації;

· вести облік усіх претензій за результатами випробувань;

· інформувати вищі органи із сертифікації щодо результатів випробувань;

· своєчасно оплачувати витрати на інспекційний контроль;

· забезпечувати вільний доступ для акредитаційного контролювання її діяльності;

· брати участь у проведенні робіт з міжнародного визнання акредитованих лабораторій та Системи в цілому;

· надавати звіти щодо власної діяльності;

· надавати замовникові можливість спостереження за випробуваннями його продукції, послуг;

· реєструвати та забезпечувати конфіденційність результатів випробувань продукції, послуг, розрахунків, їх збереженість тощо.

В акредитованій лабораторії має бути необхідна актуалізована документація (нормативні документи, стандарти, технічні умови, правила, рекомендації, методики випробувань, протоколи, інструкції, робочі журнали, звіти тощо). Кожний співробітник лабораторії мусить бути компетентним у закріпленій сфері діяльності, знати свої права та обов'язки, мати професійну підготовку, кваліфікацію та досвід проведення випробувань, бути атестованим на право проведення заданих випробувань, комунікабельним тощо. Підтвердженням акредитації лабораторії є:

· позитивне рішення Держспоживстандарту України щодо її акредитації;

· затверджене Держспоживстандартом України «Положення про випробувальну лабораторію»;

· угода між Держспоживстандартом України та лабораторією;

· внесення лабораторії до державного Реєстру Системи;

· затверджений атестат акредитації лабораторії;

· узгодження умов інспекційного контролю лабораторії.

Інспекційний контроль за діяльністю акредитованих лабораторій здійснює Держспоживстандарт України або, за його дорученням, територіальні центри із сертифікації шляхом періодичних перевірок їхньої діяльності, участі в їхній роботі представників Держспоживстандарту України, надання лабораторією регулярної інформації щодо проведених нею випробувань, збору та аналізу інформації від організацій, що здійснюють громадський та державний контроль за якістю продукції, послуг.

Дострокове припинення акредитації лабораторії або її скасування можуть бути здійснені в разі невідповідності її вимогам, що висунуті до неї, та самостійного рішення лабораторії щодо дострокового закінчення дії її акредитації.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Учасники обов'язкової сертифікації та їхні функції	\|	Основні принципи, правила системи сертифікації УкрСЕПРО та порядок проведення обов'язкової сертифікації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.