Інтуїтивні рішення

Інтуїтивний спосіб розробки рішення є одним із найскладніших з точки зору психології. Йому властива ілюзія миттєвості, спонтанність ходу думок, неусвідомленість процесу. Інтуїція пов'язана як із особливостями мислення, так і загальними інтелектуальними здібностями і механізмами та досвідом. Інтуїтивний спосіб розробки рішення є маловивченим, хоча можна поділити його на два підвиди:

1) раптове осяяння (інсайт) — погляд на об'єкт під абсолютно іншим кутом зору. Таке тваринне інстинктивне відчуття трапляється надзвичайно рідко.

2) псевдоінтуїтивне — насправді воно «визріло» завдяки попередньому досвіду. Скажімо, якщо ідея насниться, це означає цілодобову напружену інтелектуальну роботу мозку. Підсвідомість реорганізує досвід та обробляє існуючу в пам'яті інформацію.

Модель нейролінгвістичного програмування передбачає, що інформація може потрапити не на стандартні місця у програмі, а піти іншим шляхом, тоді відбувається формування креативної думки. Отже, інтуїтивне рішення може сформуватися з багаторічного досвіду. Необхідно також зазначити, що не завжди інтуїтивні рішення є правильними, тому помилково покладатися лише на інтуїцію, краще свідомо розвивати креативний стиль мислення.

Організаційні фактори управлінських рішень, на перший погляд, ніби не підпадають під категорію інтуїтивних, проте внаслідок невизначеності і динамічності середовища, в якому вони приймаються, є сенс приділити увагу даному питанню.

Основні параметри внутрішнього і зовнішнього середовища організації позначаються поняттям факторів управлінських рішень. Сукупність цих факторів відрізняється складністю і великою різноманітністю, що обумовлено соціотехнічним типом організаційних систем і множинністю форм їх взаємодії із зовнішнім оточенням. В теорії управління склалося уявлення про існування трьох інтегральних параметрів середовища, які найбільше впливають на реалізацію даної функції, — невизначеність, складність і динамічність середовища прийняття рішення.

Головний параметр — невизначеність — це недостатність релевантної інформації для вибору управлінських альтернатив. Це інформація, адекватна змісту виникаючих проблем і необхідна для вироблення обґрунтованого рішення. Є багато причин виникнення невизначеності, основними з них вважаються: дефіцит інформації та її надмірність. Складність середовища прийняття рішення обумовлена значною кількістю факторів, які необхідно враховувати, їхнім тісним взаємозв'язком і взаємозалежністю. Під динамічністю середовища прийняття рішення розуміють ступінь мінливості внутрішньо- і зовнішньооргані-заційних факторів, тому будь-яке управлінське рішення має бути як діагностичним, так і прогностичним. Ці три інтегральних параметри діють синхронно, що ускладнює реалізацію функції прийняття рішен-ця. Але разом з тим ці параметри, виражені в різному ступені в кожній конкретній ситуації, у поєднанні дають повну картину умов реалізації цієї функції.

Поряд із цими загальними параметрами існує ще один важливий, специфічний параметр — ступінь конфліктності середовища. Управлінські рішення завдяки йому набувають ряд специфічних особливостей, одна з яких — компромісність. Загалом у процесі розробки креативного рішення необхідно врахувати, що воно приймається не лише за умов невизначеності, обмеженості ресурсів, але й суперечливих критеріїв. Приміром, основна мета інвестиційного менеджменту — забезпечити найефективнішу реалізацію капіталовкладень. Економічне зростання забезпечується насамперед шляхом інвестування, тобто потрібно витратити, щоб заробити, а це вже є дилемою. Також діаметрально протилежними завданнями менеджменту є:

1) забезпечення максимізації прибутку та фінансової стабільності;

2) забезпечення мінімізації ризиків, пов'язаних з несприятливими змінами кон'юнктури інвестиційного ринку.

Отже, часто ситуації управління є складними і суперечливими, що унеможливлює їх розв'язок за допомогою лише раціонального, логічного мислення. Розробники рішення мають бути спроможними до антиномії, тобто знаходити вихід незважаючи на антагоністичні умови задачі. В цілому управління підприємством має суперечливі вимоги та умови:

- плановість господарювання і невизначеність зовнішніх умов;

- стабільність і мінливість процесів та систем;

- цілісність організації і свобода підрозділів;

- централізація і децентралізація управління;

- виконавчість і творчість в діяльності працівників;

- науковий підхід і мистецтво підготовки управлінських рішень. Рішення можна назвати вдалим, якщо прийнята альтернатива є найкращою серед усіх потенційно можливих і забезпечує конструктивне подолання проблемної ситуації, ефективність управлінської діяльності може бути максимізована. До інших вимог щодо рішення належать: обґрунтованість, своєчасність, можливість реалізації (ви-конуваність), конкретність і регламентованість рішення, поєднання

1. Розкрийте двоїсту природу управлінського рішення.

2. Що означають поняття «поліформізм» і «полі функціональність управлінських рішень»?

3. Який зв'язок між прогнозуванням розвитку бізнесу і креативним менеджментом?

4. Яка роль гіпотези у процесі творчості? З якої сфери вашого життя вам доводилося висувати гіпотезу?

5. Назвіть властивості досвіду. Яку роль він відіграє у креативному менеджменті?

6. З якими труднощами в процесі прийняття рішень стикається менеджер?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Рішення, які ґрунтуються на досвіді і судженнях	\|	Тема: Організування комунікаційного процесу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.