НАВЧАННЯ

ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ПІДГОТОВКА У ПОЦЕСІ ТРУДОВОГО

З появою трудового навчання у загальноосвітній школі, а це сталось у середині XIX століття, виникли суперечки щодо його завдань. Одна частина фахівців розглядала трудове навчання як загальноосвітній предмет, а інша - вважала його метою професійну підготовку учнів. Ці суперечки тривають і до сьогодні. Щоправда, зараз уже ні в кого не виникає сумніву, що трудове навчання це загальноосвітній предмет, проте висловлюється думка, що в разі потреби він може брати на себе функцію початкового професійного навчання. До цього варто додати, що реальний стан трудового навчання у школі сьогодні викликає у багатьох дітей, їх батьків та педагогічної громадськості незадоволення. Воно пояснюється насамперед цім, що величезний загальноосвітній потенціал трудового навчання використовується вкрай незадовільно.

Така парадоксальна ситуація, коли у загальноосвітній школі не використовуються загальноосвітні можливості навчального предмету, може бути поясненою передусім тим, що вчителі не готові до цього. В теоретичному плані навчання розроблено досить глибоко і детально, але вчителі не мають відповідних матеріалів.

Щоб усвідомити можливості загальноосвітньої підготовки учнів у процесі трудового навчання, треба добре уявляти завдання загальноосвітньої школи та функції трудового навчання щодо їх виконання.

Щодо завдань загальноосвітньої школи проведено ряд досліджень, результати співпадають на виділенні серед них чотирьох головних:

- ознайомлення учнів із навколишнім середовищем;

- ознайомлення учнів із людською діяльністю;

- формування якостей особистості відповідно до вимог суспільства;

- здійснення індивідуального підходу до учнів для розвитку їх здібностей.

^Очевидно, роль кожної із шкільних навчальних дисциплін у виконанні цих завдань має визначати її місце у загальноосвітній підготовці середньої школи. Всім освітянам відомо, що в процесі трудового навчання створюються позитивні умови для гармонійного розвитку особистості школярів. Тут здійснюється їх розумовий та фізичний розвиток, моральне та естетичне виховання, формування світогляду загалом.

Залучення школярів до участі в різних видах навчальної конструкторсько-технологічної діяльності є ефективним засобом розвитку їх організму, вдосконалення координації рухів та інших сенсомоторних якостей особистості.

Систематична участь учнів у колективних трудових процесах створює основу для виховання таких важливих для сучасної людини якостей, як комунікативність, дух суперництва, підприємливість тощо.

Заняття художніми промислами, дизайном стимулюють культурний розвиток учнів, формують естетичні смаки, почуття органічної єдності людини з довкіллям.

У процесі усвідомлення важливості праці учні краще засвоюють закономірності розвитку природи та суспільства і включаються в активну перетворюючу діяльність. Поєднання навчання з продуктивною працею забезпечує дієвість їх поглядів та переконань, сприяє досягненню єдності світогляду та повсякденної практичної поведінки.

Проте така загальна картина загальноосвітніх можливостей трудового навчання не може задовольнити фахівців - учителів трудового навчання. Тому розглянемо детальніше, які функціїмають бути покладені на трудове навчання щодо кожного із зазначених завдань загальноосвітньої школи.

1. Ознайомлення учнів з основами виробництва.Відомо, що для формування в учнів уявлення про навколишнє середовище зміст загальної освіти має спиратись на класифікацію наук.

Зіставлення навчального плану з класифікаціями наук показує, що трудове навчання відповідає технічним наукам. Обґрунтуємо таке твердження.

Згідно із законом про освіту, загальна освіта знайомить учнів із людиною, природою, суспільством і виробництвом. Останнє є складним системним об'єктом. Знайомство з ним не може укластись у будь-яку одну навчальну дисципліну. В практиці сьогоднішньої школи природознавство дає уявлення про природничі наукові основи виробництва, суспільствознавство - про суспільні, а трудове навчання - про технічні.

У всіх навчальних предметах, крім трудового навчання, учні знайомляться з основами виробництва як з навчальним матеріалом, що залучається для ілюстрації практичного застосування відповідних закономірностей (природничих, суспільних). Самі ж закономірності є об'єктом вивчення предметів основ наук і становлять основу, навколо якої структурується весь навчальний матеріал. Таким чином, у предметах основ наук учні не можуть одержувати систематизованих знань про основи виробництва. Однак при сучасному рівні науково-технічного прогресу без цього неможливо уявити собі стандарт змісту освіти на будь-якому рівні. Забезпечити такий стандарт - одне з головних завдань трудового навчання, об'єктом вивчення якого є саме основи виробництва, які включають три основні елементи: техніку, технологію та управління(економічні основи).

Ознайомлення з виробництвом потрібне не лише для того, щоби дати уявлення про нього як про суттєву частину середовища, що оточує людину. Не мети важливо показати його динаміку, яка знаходить відображення у науково-технічному прогресі.

Прагнення підвищити продуктивність праці, що е одним із головних засобів конкурентної боротьби, призводить до безперервного удосконалення знарядь праці, технологічних процесів, організації виробництва. Як результат - з'являються нові професії, а існуючі наповнюються новим змістом. Зазначений процес закономірним. Молодь, яка приступає до трудового життя, повинна це усвідомлювати. Інакше вона не зможе зробити правильних висновків, не буде прагнути до підвищення своєї кваліфікації, буде "триматись" за застарілі професії тощо.

Отже, політехнічна освіта має показати, що в умовах сучасного науково-технічного прогресу удосконалення своєї професійної майстерності, оволодіння новими, більш прогресивними професіями стає вимогою часу. Але це ще не все. Політехнічна освіта розкриває, що є спільного у різних, часто зовні несхожих, професіях. Таким чином вона у якійсь мірі полегшує перехід від однієї до іншої.

2. Ознайомлення учнів із людською діяльністю.У законі України "Про освіту" вкачується, що загальноосвітня школа мас забезпечити професійне самовизначення учнів.

Особливо важливу роль у виконанні цього завдання, яке має велике соціально-економічне значення, повинне і може відігравати трудове навчання.

Професійне самовизначення відбувається у двох напрямах: з одного боку учні знайомляться зі світом професій, а з іншого - пізнають себе, свої можливості і здійснюють вибір з урахуванням реальних можливостей.

Такий підхід до профорієнтаційної роботи є новим, порівняно з тим, який мав місце у радянській школі. У колишньому Радянському Союзі на перший план враховувались інтереси держави, а інтереси кожної окремої особистості нехтувались. Школи одержували завдання від комісії з працевлаштування при місцевих органах РАЙОНО, скільки потрібно спрямувати випускників для працевлаштування на те або інше підприємство. При цьому індивідуальні психофізіологічні особливості дітей ніхто не вивчав, профконсультацій не проводив, та й проводити їх було нікому через нехватку фахівців.

Сьогодні ситуація має змінитись. У перспективі профорієнтаційна робота буде проводитись, як у всьому цивілізованому світі, де профорієнтація розглядається як одна із складників прав людини. Щоправда, економічна ситуація у нашій країні нині не сприяє, але завдання таке вже поставлено. Поки що основною фігурою з профорієнтаційної роботи у загальноосвітній школі є класний керівник, який до того ж і як учитель здійснює профорієнтаційну роботу за своїм фахом на заняттях та в позаурочний час.

Особливу роль має відігравати в цьому процесі вчитель трудового навчання.

Майже все населення України зайняте у сфері виробництва (матеріального та нематеріального). Тому саме через трудове навчання може забезпечуватись найширший "вхід" у світ професій, який органічно вписується у зміст трудового навчання. При цьому виключається будь-яка штучність ознайомлення із різноманіттям фахів і спеціальностей.

Дослідження психологів показують, що знайомство з професіями повинно носити не лише теоретичний, а й практичний характер, тобто учні повинні "приміряти до себе" певні професії. Сучасні методики профорієнтаційної роботи, які спираються на загально трудові вміння та навички, а саме вони мають формуватись у трудовому навчанні, дозволяють згрупувати професії і визначити типові серед них. Через типові професії вдається створити уявлення про професії загалом не порушуючи цілісності та логіки навчального процесу.

Таким чином, є підстави стверджувати, що трудове навчання відіграє домінуючу роль серед інших загальноосвітніх навчальних дисциплін у забезпеченні професійного самовизначення учнів.

3. Формування якостей особистості відповідно до вимог суспільства.Процес формування особистості передбачає вироблення цілісного комплексу якостей, потрібних людині як суб'єкту сучасного суспільства. Можливості формування цих якостей у значній мірі залежать від змісту навчання. Інакше кажучи, різним освітнім галузям властиві неоднакові можливості формування якостей особистості.

Трудовому навчанню, через специфіку його змісту, притаманні виняткові можливості, наприклад, у формуванні таких якостей, як працелюбність та творче ставлення до продуктивної праці.

Тому пріоритетним у процесі трудового навчання є трудове виховання. Разом із тим не можна не відзначити, що у трудовій діяльності учні стикаються з різноманітними аспектами життя суспільства, завдяки чому створюються умови для морального, естетичного, екологічного та економічного їх виховання. При правильній організації навчального процесу трудове навчання сприяє також розумовому та фізичному вихованню.

Таким чином, у системі формування особистості трудове навчання має власну нішу, яку воно займає завдяки своєму змісту.

Існують вагомі теоретичні та методичні напрацювання, які містять обґрунтовані рекомендації щодо оптимізації змісту навчання з метою кращого усвідомлення учнями значення праці в житті кожної людини та суспільства загалом, їх урахування може дати значний ефект.

4. Забезпечення індивідуального підходу до учнів для розвитку а здібностей. Нині, коли диференціація змісту навчання визнана однією з пріоритетних тенденцій розвитку системи освіти і її намагаються якомога ширше запроваджувати у практику, стає очевидним, що не всі освітні галузі мають для цього однакові умови.

Трудове навчання належить до тих галузей освіти, які можуть забезпечити індивідуальний підхід до учнів з точки зору змісту навчання. На жаль, набула поширення думка, що при ознайомленні з основами виробництва проблема індивідуального підходу до учнів не виникає. Спеціальним дослідженням доведено, що це не так. З точки зору здібностей до творчої технічної діяльності, творчої участі у технологічних процесах учні різняться так само, як на заняттях із математики, мови та інших навчальних дисциплін з основ наук. У методичному відношенні проблема індивідуального підходу до учнів з метою врахування їх здібностей розроблена досить детально. Але треба мати на увазі, що це стало можливим тільки завдяки особливостям змісту навчального матеріалу, що входить до трудового навчання.

У самому змісті конструкторської та технологічної діяльності закладені можливості диференціації завдань учням за складністю. При цьому, і це дуже важливо, може зберегтись колективний характер навчальної діяльності учнів, що полегшує керівництво нею з боку вчителя та дає учням реальне уявлення про організацію праці в умовах сучасного виробництва.

Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що трудове навчання є загальноосвітньою навчальною дисципліною, котра становить один з обов'язкових елементів змісту загальної середньої освіти, без якого неможливе повне здійснення її завдань. Причому через специфіку свого змісту трудове навчання виконує лише йому притаманні функції:

- при формуванні уявлення про навколишнє середовище знайомить учнів з основами сучасного виробництва, спираючись на закономірності розвитку природи та суспільства, які вивчаються у навчальних дисциплінах з основ наук;

- відіграє домінуючу роль у забезпеченні професійного самовизначення школярів, беручи за основу профорієнтацію на сферу виробництва;

- відіграє незамінну роль у підготовці учнів до майбутньої практичної діяльності, виховуючи якості особистості, які можуть бути сформовані лише в процесі продуктивної праці;

- забезпечує індивідуальний підхід у розвитку особистісного творчого потенціалу до майбутньої практичної діяльності у сфері виробництва.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
СТАРША ШКОЛА	\|	К о.б – необхідний розмір ккредитів, які залучаються в оборотні кошти.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.022 сек.