Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






За об’єктом відображення форми суспільної свідомості можна поділити на дві групи.

До першої належать політична, правова, моральна та естетична свідомості. Вони виникають і функціонують, відображаючи відповідний тип суспільних відносин.

До другої групи належать філософія, релігія та наука.

Форми суспільної свідомості відносно самостійні як одна щодо одної,так і щодо дійсності, яку відображають.

Ця особливість форм суспільної свідомості полягає, по-перше, в тому, що вони виникають неодночасно. По-друге, форми суспільної свідомості різною мірою пов’язані із соціальними процесами, практичною діяльністю людей.

 

 

  1. Поняття пізнання. Пізнання як форма духовного освоєння дійсності.

Пізнання – це зумовлений законами соціального розвитку, нерозривно пов'язаний з практикою процес активно-діяльнісного відображення в свідомості людей об’єктивної та суб’єктивної дійсності, що історично розвивається.

Становлення пізнання як форми духовного освоєння дійсності відбувається з формуванням і розвитком спеціалізованого духовного виробництва, коли пізнавальна діяльність перетворюється на відносно самостійний і окремий вид діяльності, відірваний від виробничої практики.

Сутність пізнання як духовного освоєння дійсності розкривають передусім такі властивості свідомості:

1. Свідомість як відображення дійсності;

2. Відносна самостійність, активність і творчий характер свідомості.

3. Свідомості властива здатність визначення цілей.

Пізнання – це складний та багаторівневий процес. Основними видами пізнавальної діяльності визнаються такі:

1. Наукове пізнання. Його метою є отримання знання про світ і людину.

2. Моральне пізнання, яке дозволяє встановити відмінність між добром і злом, визначити норма та цінності буття людей.

3. Естетичне (художнє).Для нього характерне пошук естетичних цінностей .

4. Ірраціональне,яке в літературі може мати різні назви, напр., - містичне. Для релігії цей спосіб пізнання пов'язаний з вірою. У філософії цей спосіб представлений в інтуїтивізмі.

Пізнання, як процес діяльності, розкривається через філософське розуміння двох його сторінсуб’єкта і об’єкта пізнання.

В основі пізнавального відношення лежить практичне, чуттєво-предметне відношення між людиною і світом. Людина – це активно-діяльнісна істота. Перетворюючи світ, вона пізнає його, а також саму себе. Таким чином, суб’єкт пізнання – це творчо-активна істота, що здійснює ціле направлену діяльність перетворення та пізнання світу.

Реальним суб’єктом пізнання є людство в цілому, воно є носієм усіх видів діяльності всієї практики і її результату – знання.

Під об’єктом пізнання традиційно розуміється та реальність, на яку направлена людська діяльність і яка перетворюється людьми з метою задоволення їх матеріальних та духовних потреб, внаслідок чого вона пізнається.

Об’єкт пізнання – це не вся матеріальна та духовна реальність, а лише та її частина, яка включена в сферу людської діяльності. Це природа, предметний світ, соціальне життя та духовне буття.

 

  1. Поняття методу пізнання.

Метод пізнання – це сукупність процедур, за допомогою яких людина отримує істинне знання про світ, сукупність прийомів та операцій теоретичного і емпіричного пізнання, а також практичного освоєння дійсності.

В цілому методи пізнання слід вважати сукупністю прийомів, способів та знарядь, за допомогою яких вивчають світ, отримують істинне знання про нього.

Оскільки нині налічують близько двох тисяч різних наук, то кількість методів неймовірно велика. Їх систематизація можлива з різних точок зору. З позицій філософського підходу всі методи наукового пізнання можна так класифікувати:

1. Загальнологічні методи.До них належать: абстрагування, аналогія, аналіз, синтез, індукція, дедукція, моделювання, методи аксіоматизації, формалізації. Ці методи нерідко відносять до методів теоретичного пізнання.

2. Методи емпіричного пізнання: опис, порівняння, спостереження, вимірювання, експеримент.


Читайте також:

  1. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
  2. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
  3. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
  4. Автоматизовані форми та системи обліку.
  5. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
  6. Акредитив та його форми
  7. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
  8. Антропогенез – процес виділення людини з тваринного святу, олюднення мавпи під впливом суспільної практики.
  9. Антропогенез – процес виділення людини з тваринного святу, олюднення мавпи під впливом суспільної практики.
  10. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
  11. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
  12. Безособові дієслівні форми на –но, -то




Переглядів: 783

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Кожна з форм суспільної свідомості має свої специфічні способи відображення. | Кожному з відзначених типів методів пізнання відповідають свої форми відображення, специфіка взаємодії суб’єкта і об’єкта пізнання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.