• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Практична робота з оцінки вартості підприємства. Порядок здійснення оцінки.

З метою правильної організації роботи щодо оцінки вартості майна необхідно дотримуватися певної послідовності дій та вибрати найоптимальнішу для конкретного об’єкта методику оцінки. В загальному вигляді оцінка вартості підприємства включає такі етапи ( рис. 3.1):

1. Укладання договору на проведення оцінки вартості підприємства.Оцінка виконується на підставі договору між суб’єк­том оціночної діяльності (оцінювачем) і замовником оцінки або на підставі відповідної ухвали суду. Замовником оцінки вартості підприємства можуть бути його власники, керівництво, органи державної влади. Перед укладанням угоди (чи перед поданням заявки на тендер щодо участі в оцінці) оцінювач повинен ідентифікувати об’єкт оцінки, мету, ознайомитись із загальною інформацією про підприємство й, у разі необхідності, особисто оглянути об’єкт оцінки.

2. Збір вихідної інформації про об’єкт оцінки. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ оцінювача до об’єкта оцінки, отримання ним необхідної та достовірної інформації про підприємство. Під час збору вихідних даних оцінювач повинен зібрати та проаналізувати всі суттєві відомості про об’єкт оцінки, зокрема дані про його правовий стан, техніко-економічні характеристики, інформацію про стан ринку об’єкта оцінки та продукції, яку реалізує підприємство.

3. Вибір та обґрунтування методології оцінки. Обираючи той чи інший методологічний підхід, оцінювач повинен виходити з наявної інформаційної бази, можливостей прогнозування майбутніх грошових потоків (доходів) та розрахунку ставки дисконтування (капіталізації), врахування фактора ризику, наявності банку даних здійснених транзакцій з купівлі-продажу аналогічних підприємств тощо. У практиці оцінювання вартості підприємства найуживанішим вважається метод дисконтуванняCash-flow, найменше використовується оцінка на базі балансової вартості активів.

4. Застосування методичних підходів, методів та оцінних процедур.

5. Проведення аудиторської перевірки та інвентаризації майна(якщо це передбачено законодавством чи обраним методологічним підходом). За допомогою інвентаризації виявляється фактична наявність основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів, грошових засобів, інших активів у натурі і перевіряється їх відповідність даним бухгалтерського обліку. Результати інвентаризації та аудиторської перевірки беруться оцінювачем до відома, однак вони не обов’язкові при складанні остаточних висновків щодо вартості підприємства.

6. Узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів і методів оцінки. Узгодження відбувається на основі аналізу впливу інформаційних джерел та найістотніших процедур оцінки на достовірність отриманих результатів.

7. Складання звіту про оцінку підприємства та висновку про вартість об’єкта оцінкина дату оцінки. Звіт про оцінку є документом, що містить висновки щодо його вартості та підтверджує виконані оцінювачем процедури з оцінки підприємства. Вимоги до змісту звіту, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна.

Звіт про оцінку повинен містити такі основні позиції:

- опис об’єкта оцінки;

- відомості про мету оцінки та обґрунтування відповідної бази оцінки;

- перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки;

- викладення всіх припущень, у межах яких проводилася оцінка;

- опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних під час виконання оцінки;

- висновки щодо найефективнішого використання об’єкта оцінки;

- викладення змісту використаних методичних підходів, методів та оцінних процедур;

- розрахунки, на основі яких зроблено висновок про вартість об’єкта оцінки;

- висновок про вартість об’єкта оцінки;

- додатки, що включають копії всіх необхідних документів, а також інші інформаційні джерела, які роз’яснюють та підтверджують припущення і проведені розрахунки;

- терміни дії звіту та висновку про вартість об’єкта оцінки.

Висновок про вартість об’єкта оцінки повинен містити інформацію про замовника оцінки та виконання звіту про оцінку; назву об’єкта оцінки, його коротку характеристику; зазначення мети та дати оцінки; вказівку про вид вартості та її величину; посилання на використані методичні підходи.

Звіт та висновок підписуються оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб’єкта оцінної діяльності.

8. Затвердження результатів оцінки. Звіт про експертну оцінки та висновки щодо вартості підприємства затверджують особи, які є замовниками оцінки.

9. Рецензування звіту про оцінку.З метою контролю за якістю оцінки вартості підприємства та на вимогу особи, яка використовує оцінку та її результати для прийняття фінансово-госпо­дарських рішень, а також інших заінтересованих осіб, законодавством передбачена можливість рецензування звіту. Воно полягає в неупередженому та об’єктивному розгляді оцінки вартості підприємства рецензентом, який не має особистої зацікавленості в результатах оцінки і здатен діяти об’єктивно і незалежно від будь-яких осіб, у т. ч. замовників та оцінювачів.

Аналіз науково-практичних джерел дозволяє виділити три основні способи виявлення факторів, які впливають на вартість підприємства:

1) шляхом аналізу послідовності (ланцюжка) створення вартості (для виявлення факторів, що впливають на вартість підприємства, потрібно знати характерну для них послідовність створення вартості, логічно впорядковану послідовність видів діяльності, що беруть участь у створенні вартості; або іншими словами, послідовність створення вартості – це комплекс задач, котрий необхідно виконати для того, щоб позиціонувати продукт чи послугу на ринку);

2) на основі аналізу джерел вартості ( застосовується на тому, що існує три групи джерел зростання акціонерної вартості: фінансові, маркетингові та організаційні; фінансові джерела вартості являють собою управлінські цілі, маркетингові джерела вартості базуються на виборі привабливих ринків, на знанні ринку, торговельних марках, лояльності споживачів продукції та відносинах із контрагентами);

3) через побудову дерева факторів вартості (передбачає собою взаємозв’язок ключового фактора вартості із показниками на певній стадії виробництва, які використовуються при оперативному плануванні).

Також, варто виділити, фактори вартості на різних рівнях діяльності організації (рис 3.2):

1-ий – загальний рівень (отриманий від операційної діяльності прибуток у поєднанні із показником інвестованого капіталу є основою для розрахунку рентабельності інвестицій);

2-ий – рівень бізнес-одиниць (клієнтська база, операційний дохід та ін.);

3-ій – оперативний рівень (прив’язка факторів вартості до конкретних рішень на рівні менеджерів середньої та нижчої ланок та їх реалізація).

Отже, оцінка вартості підприємства формується за допомогою етапів, які конкретизують методику оцінки майна підприємства, також складається звіт про оцінку вартості підприємства за допомогою якого можна охарактеризувати об’єкт оцінки майна, провести аналіз та зробити висновки по об’єкту оцінки. А для детальнішого розгляду аналітичної частини проведення оцінки вартості підприємства розглядатимемо в наступному питанні.

Читайте також:

1. II. Будова доменної печі (ДП) і її робота
2. III. Практична частина.
3. IV. Практична робота.
4. IV. Практична частина
5. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
6. The peace – порядок
7. VI. Домашня робота.
8. VI. Практична робота .
9. VI. Практична робота .
10. VI. Практична робота.
11. VI. Практична робота.
12. VI. Практична робота.

Переглядів: 902