• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування

Усне фахове спілкування відбувається у межах конкретних форм, яким властива особлива організація мовних засобів. В основу виокремлення цих форм покладено різні критерії:

1. За способом взаємодії між комунікантами виділяють:

Ø монологічне (говорить один учасник спілкування);

Ø діалогічне (зазвичай розмовляє двоє осіб);

Ø полілогічне спілкування (розмовляють троє і більше учасників).

2. За кількістю учасників виокремлюють:

Ø індивідуальне (спілкуються двоє);

Ø колективне спілкування.

3. З урахуванням каналів комунікації виділяють:

Ø безпосереднє спілкування ("обличчя до обличчя");

Ø опосередковане (телефон, радіо, телебачення).

4. Залежно від змісту повідомлення розрізняють:

· побутове (обговорення щоденних проблем);

· наукове (обговорення наукових проблем);

· фахово-ділове (спілкування між людьми як представниками фахових установ);

· естетичне (передавання естетичної інформації).

Усі ці форми мовленнєвого спілкування істотно різняться між собою і мають свою специфіку. Особливе значення для фахової підготовки мають такі форми мовного спілкування як діалог, монолог і полілог.

Діалог - це форма ситуаційно зумовленого спілкування двох осіб, комунікативні ролі яких упорядковано змінюються (мовець стає адресатом, а адресат перетворюється на мовця).

Висловлювання у діалозі називаються репліками (комунікативними кроками).

Діалогічне професійне спілкування завжди прогнозує мету і завдання, формується під впливом мотивів фахової діяльності. Найхарактерніші ознаки діалогу:

· безпосередність словесного контакту двох учасників спілкування;

· швидкий обмін репліками без попереднього обмірковування;

· ситуативна залежність реплік;

· можливість імпліцитного способу передачі інформації (репліки скорочені, нерозгорнуті);

· використання паравербальних засобів (жести, міміка, рухи тіла, погляд, відстань тощо), що реалізуються візуально;

· зорове й слухове сприйняття учасників діалогу;

· важливість інтонації, тембру, тональності. Інтонація сприяє формуванню діалогічного контексту.

Монолог- форма мовлення адресанта, розрахована на пасивне й опосередковане сприйняття адресатом. Отже, реакція слухача не матеріалізується в знаковій формі мови.

Усі форми усного монологічного мовлення можна переділити на дві групи:

Ø безпосередньо-контактне, або аудиторне монологічне мовлення (мовець і слухач перебувають у прямому контакті, бачать і чують один одного);

Ø посередньо-контактне, або мікрофонне мовлення (радіо, телебачення).

Окреме місце займає внутрішній монолог - мовлення "про себе", міркування, роздуми.

Найважливіші ознаки монологу:

Ø однобічний характер висловлювання, не розрахований на негайну реакцію слухача;

Ø підготовленість і плановість (лекція, доповідь тощо);

Ø певна тривалість у часі;

Ø індивідуальна композиційна побудова значних за розміром уривків;

Ø розгорнутіші й складніші синтаксичні побудови;

Ø композиційна завершеність і загальна структурна цілісність висловлювання.

Полілог - форма спілкування між кількома особами. Полілог характеризується такими ознаками:

Ø залежність від ситуації, в умовах якої відбувається спілкування;

Ø високий рівень непідготовленості;

Ø істотне значення правил ведення полілогу;

Ø більш-менш однакова участь у спілкуванні всіх учасників. У межах названих форм і відбувається усне фахове спілкування.

Читайте також:

1. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
2. Автоматизовані форми та системи обліку.
3. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
4. Акредитив та його форми
5. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
6. Анімізм – уявлення про існування духовних істот та віра в можливість спілкування з ними.
7. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
8. Бар’єри, які заважають ефективності педагогічного спілкування.
9. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
10. Безособові дієслівні форми на –но, -то
11. Безпосереднє спілкування з журналістами
12. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки

Переглядів: 1983