• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Форми прояву епізоотичного процесу: спорадичні захворювання, ензоотія, епізоотія, панзоотія. Закономірність виникнення епізоотій.

Механізм передачі збудника інфекції, шляхи поширення та переносники інфекційних хвороб. Фактори передачі інфекційних хвороб (предмети догляду, спорядження, гній, транспортні засоби та ін.).

Поняття про епізоотичний процес і ланцюг, джерело і резервуар збудника інфекції, мікробоносійство, епізоотичне вогнище інфекції, неблагополучне і загрозливе господарство.

Тема 2.3. Вчення про епізоотичний процес.

1 Поняття про епізоотичний процес та епізоотичний ланцю,епізоотичне вогнище інфекції, неблагополучне і загрозливе господарство.

2. Механізм передачі збудника інфекції,шляхи поширення та переносники хвороб.

3.Форми прояву епізоотичного процесу.Закономірність виникнення епізоототій.

4. Перебіг,сезонність та періодичність епізооті.,

Самостійне вивчення.

Особливості прояву епізоотичного процесу в умовах окремих спеціалізованих комплексів та фермерських господарств.

Епізоотичний процес це виникнення, розповсюдження і зникнення інфекційної хвороби тварин, що виявляється в вигляді епізоотичного ланцюга, безперервність якого забезпечується зберіганням в природі. Джерело збудника – фактор передачі – сприятливий макроорганізм. Так проходить зараження. Джерело збудника інфекції – де патогенний мікроорганізм може зберігатись, розмножуватись, і може виділятись у зовнішнє середовище, потрапляти в сприйнятливий організм тварин і спричинювати захворювання. Джерело збудника

– хворі тварини. Сукупність представників тваринного

світу, які є природними живителями патогенних мікроорганізмів, що забезпечує існування їх у природі називається – резервуаром інфекції. (Сказ – вовки лисиці). Мікробоносії, вірусоносії – перехворілі тварини які виділяють збудника інфекції. (Бруцельоз 6-7 років). Шляхи виділення збудника хвороби з організму – з молоком, слиною, витікання з носа, фекаліями, сечею, кон’юктивальним слизом, виділення з виразок, кров’ю при кровотечах, статевих органів і інше. Вогнище (осередок) інфекцій - місце перебування джерела збудника інфекції (хвора тварина, носії інфекції і найближче оточення, на яке поширюється в даних умовах його заражуючи дія. Приміщення, двори, пташники, територія, і інше) де є збудник і фактори, що можуть його передавати сприйнятливим тваринам. Вогнище інфекції може бути свіже, згасаюче, стаціонарне природне. Господарство не благополучне – коли тваринницькі об’єкти є вогнищами інфекції. Загрозливе господарство – яке суміжне з неблагополучним що до інфекційної хвороби. Можуть бути райони, області (ящур).

Механізм передачі починається з виділення збудника з організму тварини, знаходження збудника в зовнішньому середовищі, коли різні елементи зовнішнього середовища стають факторами передачі. Кінцевий етап – проникнення мікроорганізму нового господаря, в середовище якого даний збудник пристосований. При кожному інфекційному захворюванні є свої механізми передачі збудника і свої шляхи поширення:

1. Прямий контакт з хворою твариною може відбуватись при укусі (сказ), спаровуванні (вібріоз) лизанні (туберкульоз)

2. Не прямий контакт – Через корм і воду (аліментарні інфекції – чума, ящур, лептоспіроз), через ґрунт (ґрунтові інфекції – сибірка , правець, емкар), повітря (аерогенні інфекції – грип туберкульоз),через приміщення , тару, транспорт (пулороз курчат, ящур, пастерельоз птахів – яєць), трупи тварин, що загинули від інфекційних хвороб (сибірка, емкар, правець) не обеззаражена тваринна сировина ( шкіра, вовна, щетина, роги, копита, не знешкоджені продукти тваринництва). Має значення роль мишевидних гризунів і комах, які ссуть кров, в поширенні інфекційних хвороб.

В залежності від ступеня інтенсивності епізоотичного процесу розрізняють: спорадичні випадки, ензоотії, епізоотії, панзоотії.

Спорадичні випадки – такий прояв епізоотичного процесу, під час якого хвороба уражає поодиноких тварин або не велику кількість їх, але такі захворювання не мають спільного джерела інфекції. (Правець, злоякісна катаральна гарячка.)

Ензоотія - такий прояв епізоотичного процесу, під час якого інфекційне захворювання охоплює не велику кількість тварин на обмеженій території де є постійні джерела збудників інфекції або його живі переносники, є можливість для виникнення і повторення спалаху хвороби, саме в даній місцевості. (Вірусний гастроентерит свиней).

Епізоотія - прояв епізоотичного процесу, під час якого інфекція за певний відрізок часу уражає велику кількість тварин, що населяють значну територію або акваторію. (Чума, контагіозна плевропневмонія ВРХ.)

Панзоотія – інфекція уражає тварин на території кількох країн, материків. (Ящур, Нью- Касла)

Закономірність виникнення епізоотій – необхідна наявність і взаємообумовлений зв'язок чотирьох факторів: джерела збудника інфекції, сприйнятливих тварин, механізму передачі збудника хвороби від хворих тварин здоровим, певних умов зовнішнього середовища, необхідних для виникнення епізоотичного процесу.

4. Перебіг епізоотій:1.Перед епізоотична стадія – характеризується поступовим чи швидким наростанням у вогнищі інфекційних захворювань тварин, що призводить до нагромадження патогенних мікробів у зовнішньому середовищі і створює умови для дальшого розвитку епізоотій. 2.Стадія розвитку епізоотій – характеризується значним зростанням кількості хворих тварин і нагромадженням збудника у зовнішньому середовищі. 3.Стадія максимального піднесення епізоотій – найвища захворюваність тварин. 4.Стадія згасання епізоотій – зменшшення кількості хворих тварин з типовими ознаками хвороби, але збільшується кількість тварин з хронічним, атиповим та безсимптомним перебігом інфекції. 5.Післяепізоотична стадія – характеризується значним зменшенням рівня захворюваності тварин.

Сезонність і періодичність епізоотій проявляється при інфекційних захворюваннях на поширення яких впливають кліматичні, метеорологічні, та географічні умови. Сибірка – влітку – випасання. Хвороба Нью-Касла – весна, літо. Грип, пневмонія – восени. Сказ – в лісах. Лептоспіроз – стаціонарне захворювання. інфекційні захворювання повторюються через певний час. Ящур 11 років.

Читайте також:

1. XVII ст.). Виникнення козацтва.
2. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
3. Автоматизовані форми та системи обліку.
4. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
5. Акредитив та його форми
6. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
7. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
8. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
9. Безособові дієслівні форми на –но, -то
10. Безпосередньо збутові ризики та причини їх виникнення
11. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки
12. Білінійні і квадратичні форми в евклідовому просторі

Переглядів: 5595