Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Поняття про контент-аналіз. Завдання, форми, типи контент-аналізу. Переваги і недоліки методу.

Література

Лекція №5. Контент-аналіз у політичній аналітиці.

ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

Особливості розвитку міжнародної торгівлі на сучасному етапі:

1. Підвищені темпи зростання міжнародної торгівлі порівняно з темпами росту виробництва.

2. Зміни в товарній структурі міжнародної торгівлі на користь готової продукції(особливо наукоємної) та послуг.

3. Зростання ролі країн, що розвиваються, в міжнародній торгівлі.

4. Посилення ролі зовнішньоекономічної політики країн.

5. Транснаціоналізація міжнародної торгівлі.

6. Посилення ролі науково-технічного прогресу у розвитку міжнародної торгівлі.

 

 

 

1. Поняття про контент-аналіз. Завдання, форми, типи контент-аналізу. Переваги і недоліки методу.

2. Історія становлення методу.

3. Класичні методики контент-аналізу і особливості їх застосування.

4. Комп’ютеризований контент-аналіз.

1. Буда Т.Й. Соціологія (навчально-методичний комплекс з вивчення курсу). – Тернопіль, 2004. – 32 с.

2. Робоча програма з дисципліни «Методологія політичних досліджень». Запорізький національний університет. Укладач Горло Н.В. – Запоріжжя. – 2009. – 33с.

3. Тихомирова Є. Основи соціології: Підручник. – Рівне: Перспектива, 2006. – С. 71-73.

4. Юськів Б. М.Контент-аналіз. Історія розвитку і світовий досвід: Монографія. – Рівне.: «Перспектива», 2006. – 203 с.

 

 

Контент-аналіз - це переведення у кількісні показники масової текстової інформації з наступним її статистичним опрацюванням. Він застосовується у тих випадках, коли виникає потреба в опрацюванні великих масивів документальних джерел, недосяжних для інтуїтивного аналізу. Суть методу полягає у переведенні у кількісні показники текстової інформації через пошук у текстах певних ознак, рис, властивостей. До кінця ХХ ст. контент-аналіз як методика дослідження документальних комунікацій не лише вийшов з наукових келій, редакцій журналів і газет, а й став одним із агальнодоступних базових аналітичних інструментів, який завдяки комп’ютерній техніці та Інтернету нині потужно прогресує.

Б.Берельсон сформулював сімнадцять цілей, які можуть бути досягнуті з допомогою контент-аналізу. Серед них:

- опис тенденцій при зміні змісту комунікативних процесів;

- опис розходжень у змісті комунікативних процесів для різних країн;

- порівняння різних ЗМІ;

- виявлення використовуваних пропагандистських прийомів;

- визначення намірів і інших характеристик учасників комунікації;

- визначення психологічного стану індивідів і/або груп;

- виявлення настанов, інтересів і цінностей (ширше – систем переконань і "моделей світу") різних груп населення і суспільних інститутів;

- виявлення фокусів уваги індивідів, груп і соціальних інститутів.

 

Дещо пізніше О.Ольсті виділяє сім запитань, на які намагається відповісти кількісний контент-аналіз:

- опис тенденцій (на основі змісту тексту);

- виявлення взаємозв’язків між характеристиками і повідомленням тексту;

- оцінка відповідності стандартам комунікацій;

- аналіз методів переконань (пропаганди);

- аналіз стилю;

- виявлення взаємозв’язків між відомими характеристиками аудиторії і повідомленнями, підготовленими для неї;

- опис зразків (шаблонів) комунікації.

 

К. Нойєндорф указує на чотири головні ролі контент-аналізу, до яких належить описова, формування висновків, психометрична, прогностична.

Контент-аналіз проводиться, наприклад, для з'ясування, наскільки медіа-описи подій, об’єктів і явищ відповідають реальному життю. Л. Нейман наводить приклад дослідження, у якому вивчалася частота негативного зображення літніх людей у телевізійних виставах. Результатом концептуалізації став перелік стереотипних характеристик або негативних уявлень про літніх людей: фізична безпомічність, забудькуватість, дивакуватість, глухота, уповільненість дій, нездатність доглядати за собою, неактивність, консервативність. Хоча серед осіб віком понад 65 років лише 5% потребують догляду, у телепередачах 50% з них зображаються нездатними доглядати за собою, що свідчить про наявність негативної стереотипізації.

Основна претензія до контент-аналізу стосувалася того, що він досліджує явно виражені параметри в тексті, а це істотно звужує пізнавальні можливості методу і фактично зводить його до опису.

 

Наступне, що закидають контент-аналізу, – це втрата контексту і, як наслідок, принципова неможливість кількісно виміряти роль комунікації в ньому. Статистичний аналіз отриманих частотних таблиць ще більше спрощує ситуацію і віддаляє від реальності. Іншими словами, мова розуміється спрощено: вона уподібнюється словнику, у якому представлені лише слова, ізольовані від контексту. Витягнуті з цілого і проаналізовані окремо, елементи тексту не дають повноцінної картини.

Третій аргумент висувається проти положення, згідно якого частота появи понять фіксує певний феномен, ступінь його важливості. Хоча, як правило, вагомі елементи або зразки зустрічаються частіше, проте частота категорії та важливість теми для автора не завжди пов'язані лінійно. Наприклад, при розгляді болючої теми лише її одноразове згадування може дати більше для роздумів, ніж згадування шістнадцять разів порівняно з п'ятнадцятьма.

Але головною силою контент-аналізу є його здатність аналізувати масштабні дані задля вивчення змін, які мають місце в них, і специфіки домінант дискурсу Уже за своїм змістом не всі види контент-аналізу є об’єктивними, і суб’єктивність з'являється як у процесі кодування та здійснення вибірки, так і читання текстів. Запровадження жорстких правил проведення аналізу може зменшити до певної міри недоліки контент-аналізу.


 


Читайте також:

  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. PR-відділ організації: переваги і недоліки
  3. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  4. А/. Поняття про судовий процес.
  5. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  6. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  7. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  8. Але в реклами є і недоліки.
  9. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
  10. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  11. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання
  12. Базове поняття земле оціночної діяльності.




Переглядів: 1880

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Система показників розвитку міжнародної торгівлі | Історія становлення методу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.037 сек.