Постіндустріальне суспільство – це суспільство, в економіці якого, у результаті науково-технічної революції та істотного росту доходів населення, пріоритет перейшов від переважного виробництва товарів до виробництва послуг. Виробничим ресурсом стають інформація і знання. Наукові розробки стають головною рушійною силою економіки. Найбільш цінними якостями є рівень освіти, професіоналізм і креативність працівника. Близькими до постіндустріальної теорії є концепції інформаційного суспільства, постекономічного суспільства, постмодерну «третьої хвилі», «суспільства четвертої формації», «науково – інформаційного етапу принципу виробництва». Деякі футорологі вважають, що постіндустріалізм – це лише пролог переходу до «постлюдської» фази розвитку земної цивілізації.
У сучасному значенні цей термін уперше був застосований у кінці 1950-х років, а широке визнання концепція постіндустріального суспільства отримала у результаті робіт професора Гарвардського університету Даніїл Белл. У основі концепції постіндустріального суспільства лежить розділення усього громадського розвитку на три етапи: аграрне (доіндустріальне) – визначальною була сільськогосподарська сфера, головні структури – церква, армія; індустріальне – визначальною була промисловість, головні структури – корпорація, фірма: постіндустріальне – визначальними є теоретичні знання, головна структура – університет, як місце їх виробництва і накопичення.
Поступово складається ситуація, коли основну роль у створенні цінностей відіграє не фізична праця, а знання, оскільки саме знання стають джерелом вартостей. Якщо в індустріальному суспільстві в основі економічного розвитку була праця і капітал, то в індустріальному суспільстві основним джерелом вартості є знання та інформація.
Якщо в індустріальному суспільстві вирішальним винаходом можна вважати електрику, яка сприяла вдосконаленню й підвищенню ефективності виробничої діяльності, а її використування можна вважати відмітною ознакою індустріального суспільства, то для постіндустріального суспільства таким є винахід комп’ютера. Його можливості відкривають надзвичайно широкі перспективи для обробки великої кількості змінних і, таким чином, розробки складних моделей, у тому числі й соціальних. Вплив комп’ютерів привів до злиття системи телекомунікації і її обробки в єдину технологію, яка дозволила значно оптимізувати використування інформації; виникла можливість дистанційного копіювання тексту будь-якої складності й безпосереднього інформаційного зв’язку за допомогою використування бази даних, а відповідно й зміни освіти, зокрема виникнення такої її форми, як дистанційна.