Ціннісна орієнтація

Свою діяльність людина будує відповідно до норм і цінностей. Без усвідомлення людиною змісту цінностей, якими вона керується, неможливо визначити мету її діяльності. Саме цей суб’єктивний аспектвироблення мети суспільної діяльності людей і відображається категорією ціннісних орієнтацій.Ціннісні орієнтації формуються на основі системи цінностей, які в межах даного суспільства виконують споріднені функції, мають єдину систему значень і є найважливішим елементом в структурі особистості. У них відображається вибіркове, суб'єктивне відношення особи до об’єктивних умов її життя. Найважливішою функцією цих орієнтацій є функція регулятора зовнішньої поведінки індивіда.

Формування ціннісних орієнтацій – основна частина соціалізації людини, процесів виховання і самовиховання особи. Відповідно до ієрархії цінностей складається і ієрархія ціннісних орієнтацій особистості. Серед них – орієнтація на самоствердження, самореалізацію і самодіяльність людини.

Ціннісні орієнтації мають різні ступені інтенсивності, різну тимчасову тривалість. Одні орієнтації зникають чи ослабляються, інші – посилюються, підіймаються на вищі рівні ціннісних ієрархій. У наших умовах посилюються орієнтації на людину, на збереження природи, на заможність. Звичайно, далеко не завжди орієнтація на заможність дає позитивні практичні результати. Ціннісна орієнтація часто перетворюється на недосяжну мрію.

Ціннісні орієнтації можуть формуватися в будь-якій сфері життєдіяльності. Філософія розглядає тільки ті орієнтації, які виражають сутність людини універсальним чином. Ці універсальні цінності є загальнолюдськими якостями людей в їх відношенні до світу. Антропологи вважають, що глибинною основою загальнолюдських цінностей є такі загальні для всього людського роду біологічні чинники, як наявність двох статей, потреба в їжі, теплі, сексі, вікові відмінності, потреба в тривалій соціалізації дітей. Культурні універсалії, обумовлені родовими ознаками людського буття, є загальними для всіх людей і всіх етносів. Співвідношення елементів загальнолюдського і національного у кожному етносі є неповторним, що і обумовлює унікальність кожного співтовариства людей.

До базових загальнолюдських цінностей відносяться цінності добра (блага), свободи, користі, істини, правди, творчості, краси, віри. Добро виступало вищим життєвим орієнтиром людини, об’єднувало в собі і вищу мету її існування, і спосіб життя. Усвідомлення себе частиною універсуму, свого неповторного буття в ньому виражалося в цінності сенсу життя. Пафос перетворення світу орієнтував людину на користь, а подолання перешкод – на цінність свободи. Пізнання об’єктивного світу і суб’єктивного світу інших людей формували цінності істини і правди. Пізнання і перетворення світу обумовлювали відношення до нього на основі творчості. Цілісний погляд на світ піднімав людський дух до мудрості, а зв'язок з універсумом формував цінності краси і віри.

Вищі цінності відображають фундаментальні відносини і потреби людей, складають базис індивідуального світогляду. Які цінності можуть стати вищими для людини, залежить від багатьох обставин. Що для людини найважливіше, вона з'ясовує на рівні фундаментального вибору, коли визначає свою індивідуальність. Вищими цінностями можуть бути: здоров’я, сім’я, кохання, свобода, мир, держава, праця, істина, честь, творчість тощо. Затвердження вищої мети і цінностей власного життя складає сенс індивідуального існування. Потреба у сенсі фіксує потребу людини виявити свою значущість в міжособистісних відносинах, зрозуміти своє місце в універсумі. Приналежність до вищих цінностей, служіння їм дає можливість людині відчути цінність свого індивідуального буття.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Світ цінностей	\|	Свобода волі як цінність

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.