• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Концентрація розчина – це кількість розчиненої речовини в певній кількості розчину або розчинника.

Найчастіше застосовують такі способи вираження концентрації розчинів, як масова частка розчиненої речовини, молярна, нормальна, моляльна, мольна частка.

Масова концентрація, або масова частка розчиненої речовини показує, скільки грамів розчиненої речовини містить 100 г розчину.

щ =· 100%

Якщо в задачі замість маси розчину дається його об`єм, то маса розчину знаходиться за такою формулою m(р-ну) = с·V(р-ну), де с – густина розчину, V – його об`єм.

Молярна ( С_м ) – число молів розчиненої речовини в 1 літрі розчину.

С_м = ; якщо н = , тоді С_м =, де

М – молярна маса розчиненої речовини; V - об`єм розчину (л). Позначають молярну концентрацію буквою «м» біля цифри: 0,5 м, 1 м.

Моляльна ( С_m ) – число молів розчиненої речовини в 1 кг розчинника.

С_m =, де

М – молярна маса розчиненої речовини; g – маса розчинника. Позначають моляльну концентрацію буквою «m» біля цифри: 0,5 m, 1,5 m.

Молярна концентрація еквівалента ( або нормальність) – С_н – число молів еквіваленту розчиненої речовини в 1 літрі розчину.

С_н = , якщо н(екв.) = , тоді С_н =,де

М(еквів.) – молярна маса еквіваленту розчиненої речовини; V - об`єм розчину (л). Позначають нормальну концентрацію буквою «н» біля цифри: 0,5 н, 1 н. Згідно з законом еквівалентів: н(екв.)₁ = н(екв.)₂, маємо С_н1·V₁ = С_н2·V₂.

Мольна частка розчинника (розчиненої речовини) – відношення числа молів розчинника (розчиненої речовини) до загального числа молів розчину ( розчинника і розчиненої речовини).

Ч₁ =; Ч₂ =; де

n₁ – кількість молів розчинника; n₂ – кількість молів розчиненої речовини. Х₁ + Х₂ = 1.

Формули перерахунку концентрацій:

=;С_м = С_н·; С_н = С_м·.

С_м =; С_н =.

Приклади розв`язування задач

Задача 1.Яку масу 30% розчину солі треба додати до 300 г води, щоб отримати 10% розчин солі?

Розв`язання

Якщо потрібно змішати декілька розчинів однієї речовини, то розв`язання таких задач може бути зведене до розв`язання рівняння, яке відображає закон збереження маси

m₁щ₁ + m₂ щ₂ +… + щ_n m_n = ( m₁ + m₂ + … + m_n ) щ.

Масу розчиненої речовини в рівнянні подають , як добуток маси розчину на масову частку розчиненої речовини, виражену десятковим дробом. Одна з величин, що фігурують у рівнянні є невідомою, яку необхідно знайти. Серед компонентів, які змішуються, може бути чистий розчинник (його розглядають як розчин із концентрацією розчиненої речовини щ = 0 ) і суха речовина без розчинника ( її розглядають як розчин із стовідсотковою концентрацією щ = 1 ).

Повертаючись до нашої задачі: m (30% р-ну) = Х₁ г ; маса води m₂ = 300 г; щ₂ = 0; підставляємо в рівняння

Х₁·0,3 + 300·0 = ( Х₁ + 300 )·0,1; звідси маємо Х₁ = 150.

Задача 2.До якого об`єма потрібно розбавити 500 мл 20% розчину натрій хлориду( с = 1,152 г/см³), щоб отримати 4,5% розчин солі ( с = 1,029 г/см³) ?

Розв`язання

Цю задачу також можна розв`язати за допомогою рівняння m₁щ₁ + m₂ щ₂ = ( m₁ + m₂) щ. Позначимо розчин 20% концентрації № 1 – m₁ = с₁· V₁ = 500 · 1,152 = 576 г; його щ₁= 0,2;

Розбавити означає додати воду, тобто №2 – це вода – m₂ = Х; щ₂ = 0.

576 ·0,2 + Х·0 = ( 576 + Х )·0,045,

звідси Х = 1984 г – маса води, яку потрібно додати до розчину; тепер визначаємо масу розчину 4,5% концентрації m₃ = 576 + 1984 =2560 (г); об`єм розчину знайдемо V = ; V = = 2488 мл.

Задача 3.Густина 40% розчину нітратної кислоти дорівнює 1,25 г/см³. Визначити:

а) молярність і б) моляльність цього розчину.

Розв`язання

а) Молярність – кількість молів розчиненої речовини в 1 л розчину

С_м = ; приймемо V(розчину) = 1 л, тоді маса його m(р-ну) = с·V = = 1,25·1000 = 1250 г; маса розчиненої речовини (згідно з формулою) m(р.р.) = m(р-ну)·щ = = 1250·0,4 = 500 г.С_м = =7,94м.

б) Моляльність – кількість молів розчиненої речовини в 1 кг розчинника. 40% розчин – це розчин, який містить 40 г кислоти і 60 г води, тобто g = 60;

С_m = = 10,58 m.

2. Теорія електролітичної дисоціації. Реакції в розчинах електролітів. Гідроліз солей.

В основі теорії електролітичної дисоціації лежать два припу­щення: 1) розчинення електроліту супроводиться розкладом його молекул на йони; 2) електролітична дисоціація є оборотним про­цесом.

Внаслідок утворення йонів розчини та розплави багатьох речовин, які на­зиваються електролітами (солі, кислоти, основи), прово­дять електричний струм. При дисоціації утворюються позитивно і негатив­но заряджені йони, які відповідно називають каті­онами і аніонами. Наявність у розчині йонів, які без­перервно рухаються, зумовлює електропровідність розчинів електролітів.

Читайте також:

1. IV. Запасні речовини
2. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
3. Агрегатні стани речовини
4. Азот, фосфор, біогенні елементи та їх сполуки, органічні речовини
5. Азотисті речовини
6. Алфавітний підхід до вимірювання кількості інформації.
7. Аморфний та кристалічний стан твердої речовини.
8. Атомарний рівень будови речовини
9. Атомно-молекулярна будова речовини.
10. Барвні речовини
11. Барвні речовини
12. Біомаса - Кількість живої речовини на одиниці площі чи об'єму місцеперебування в момент спостереження. Визначається сумою біомаси усіх популяцій, що населяють дану екосистему.

Переглядів: 1337