Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ

НАВЧАЛЬНА МЕТА

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Анатомія та фізіологія органів травної системи

Загальні питання анатомії та фізіології процесу живлення і травної системи

Процес живлення

Життєдіяльність організму можлива лише за умови по­стійного надходження в організм поживних речовин. Вони не­обхідні як джерело енергії й як будівельний матеріал для рос­ту організму, для оновлення клітин і відновлення відмираю­чих частин тканин. До поживних речовин відносяться білки, жири, вуглеводи. Організму необхідні також мінеральні солі й вітаміни. Всі ці речовини поступають в організм з їжею, але тільки мінеральні солі, вода і вітаміни засвоюються в тому вигляді, в якому вони містяться в їжі. Білки, жири та вугле­води розщеплюються в травному каналі й всмоктуються в кров та лімфу.

У порожнині рота відбувається початковий аналіз речо­вин, що надходять в організм, рефлекторна сигналізація орга­нам системи травлення з рецепторів слизових оболонок, після чого розпочинається хімічне, механічне оброблення їжі та всмоктування деяких речовин.

Для вивчення функцій органів травлення в клініці викори­стовують різноманітні методи дослідження (ендоскопію, біо­псію, комп'ютерну томографію тощо), що дає змогу детально обстежити хворого.

Майбутнім медичним сестрам знання функцій органів травлення необхідні для ефективної оцінки результатів об­стеження, а також розуміння симптомів захворювань орга­нів травлення, у вивченні клінічних дисциплін.

Знати:загальні питання анатомії та фізіології процесу жи­влення і травної системи, роль порожнини рота, глотки, стра­воходу в системі травлення.

Уміти: оцінювати склад та властивості слини, знаходити на муляжах і вологих препаратах основні анатомічні утворен­ня порожнини рота, глотки, стравоходу.

Травлення — фізіологічний процес, завдяки якому відбу­вається фізичне й хімічне перетворення їжі, після чого пожив­ні речовини всмоктуються з травного каналу, надходять у кров та лімфу та засвоюються організмом для реалізації його плас­тичних і енергетичних потреб. У процесі травлення беруть участь органи травлення та нервово-гуморальні механізми ре­гуляції їхніх функцій.

Система органів травлення складається з травного кана­лу, завдовжки 8-10 м (ротова порожнина, глотка, стравохід, шлунок, тонка та товста кишки) та залоз (печінка, підшлун­кова залоза, три пари великих слинних залоз), які знаходять­ся поза травним каналом.

Система травлення виконує наступні основні функції:

секреторну — утворення секретів, які забезпечують гід­роліз органічних речовин;

моторну — перемішування та поступове пересування вмісту в травному каналі;

всмоктування — перехід продуктів гідролізу з просвіту

кишок у кров та лімфу;

екскреторну — виділення з внутрішнього середовища речовин у просвіт шлунково-кишкового тракту.

Кожен з органів травної системи виконує одночасно декіль­ка функцій і працює в тісній координації з іншими органами.

Всі відділи травного каналу мають схожу гістологічну бу­дову стінок:

• внутрішня оболонка — слизова (отримала назву в зв'яз­ку з тим, що її поверхня постійно зволожується слизом, який виділяється залозами). Її рельєф протягом усього травного кана­лу неоднорідний. Поверхня слизової оболонки може бути гла­денькою (губи, щоки), утворювати заглибини (ямочки в шлун­ку, крипти в кишках), складки, ворсинки (у тонкій кишці).

Підслизова основа утворена пухкою волокнистою сполуч­ною тканиною, наявність якої забезпечує рухомість слизової оболонки, утворення складок. Вона знаходиться між внутріш­ньою і середньою оболонками;

• середня оболонка — м'язова — складається зазвичай з Двох м'язових шарів — внутрішнього, циркулярного, та зовніш­нього, поздовжнього;

зовнішня оболонкасерозна — вкриває більшу части­ну травного каналу, у деяких відділах серозна оболонка відсут­ня, у цих місцях зовнішня оболонка представлена адвентицією, яка утворена сполучною тканиною.

Порожнину рота (cavitas oris)поділяють на два відділи:

присінок — спереду обмежений губами і щоками, ззаду_- яснами та зубами; власне порожнину рота — обмежена спереду яснами та зубами, зверху — твердим піднебінням та перед­ньою частиною м'якого піднебіння, знизу — діафрагмою рота і зайнята язиком, ззаду вона переходить у глотку.

Щоки та губи зовні вкриті шкірою, а зсередини — слизо­вою оболонкою. Їхню основу складають мімічні м'язи, а в ді­лянці щік міститься жирове тіло, яке в дітей виражене значно більше, ніж у дорослих, у немовлят воно сприяє ссанню.

Піднебінняскладається з двох частин: передні дві третини його мають кісткову основу (тверде піднебіння), яка утворена піднебінними відростками верхніх щелеп та горизонтальними пластинками піднебінних кісток. Задня третина — м'яке під­небіння — це дуплікатура слизової оболонки, в якій містяться м'язи з фіброзною пластинкою, а також залози. М'яке підне­біння своїм переднім краєм приєднується до твердого підне­біння, а задній відділ (піднебінна занавіска) вільно звисає вниз, утворюючи посередині виступ у вигляді язичка. З боків м'яке піднебіння переходить у дужки (передня йде до бічної поверхні язика, задня — до бічної стінки глотки). Між дужка­ми з кожного боку утворюються невеликі заглибини, в яких містяться піднебінні мигдалики. Кожен з них являє собою ова­льної форми скупчення лімфоїдної тканини і виконує захисну функцію.

Функція м'якого піднебіння — під час проходження їжі з порожнини рота в глотку воно герметично відділяє носоглотку від ротоглотки, а також бере участь у звукоутворенні.

Зів— отвір, який з'єднує порожнину рота з порожниною глотки і обмежений зверху заднім краєм м'якого піднебіння і язичком, з боків — піднебінними дужками, знизу — верхньою поверхнею кореня язика.

У порожнині рота знаходяться зуби, які є частиною жуваль­ного апарату.


Читайте також:

  1. III. Повторення вивченого матеріалу.
  2. III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
  3. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
  4. IV. Вивчення нового матеріалу.
  5. IV. Вивчення нового матеріалу.
  6. IV. Виклад інформаційного матеріалу
  7. IV. Виклад інформаційного матеріалу
  8. IV. Подання нового матеріалу
  9. IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
  10. IІІ. Вивченняння нового навчального матеріалу.
  11. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
  12. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.




Переглядів: 589

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ | Травлення в порожнині рота

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.