Горизонтальний та вертикальний поділ управлінської праці
Об’єктивність процесів управління вимагає поділу управлінської праці. При цьому слід виділити горизонтальний поділ праці – це сукупність певних видів діяльності одного рівня (призначення конкретних менеджерів для керівництва підрозділами) і вертикальнийподіл праці – передбачає їх координацію вищим рівнем управління (координація управлінської роботи).
Згідно поділу управлінської праці менеджери, незважаючи на рівень, можуть працювати в різних підрозділах усередині організації. Менеджери з маркетингу працюють у сфері, пов’язаній із функцією маркетингу – переконання споживачів, клієнти купувати товари і послуги організації. Їхні обов’язки: розробка нових продуктів, просування продуктів на ринку і реалізація. Фінансові менеджери переважно мають справу з фінансовими ресурсами організації. Вони відповідають за такі види діяльності. Як бухгалтерський облік, менеджмент руху готівки та інвестицій.
Діяльність операційних менеджерів пов’язана із створенням та керуванням виробничими системами, що виготовляють товари і послуги. Зазвичай обов’язки операційних менеджерів – виробничий контроль, контроль матеріальних запасів, контроль за якістю тощо. Менеджери людських ресурсів відповідальні за наймання та підвищення кваліфікації працівників. Їх залучають до планування людських ресурсів, вербування і підбирання працівників, навчання та підвищення кваліфікації, вирішення питань оплати праці та системи доплат, формування систем оцінки та звільнення недисциплінованих та некомпетентних працівників.
Загальні менеджери не пов’язані з якимись певними спеціальностями менеджменту. Можливо, найліпшим прикладом посади загального менеджера є адміністратор лікарні або клініки.
Адміністративні менеджери повинні бути обізнані з усіма функційними сферами менеджменту, а не спеціалізуватися у якійсь одній галузі.
Саме вертикальний поділ приводить до створення рівнів управління. Американський соціолог Парсонс виділяє три рівні управління:
§ технічний (нижчий);
§ управлінський (середній);
§ інституційний (вищий).
В організаціях існує певна ієрархія (рівні) управління (рис.1.2)