МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Урок аудіювання в 9 класіТЕМА: аудіювання тексту „Святогірський монастир” з книги „Таємниця духовного скарбу”. МЕТА: удосконалювати вміння й навички учнів уважно слухати текст, активно його сприймати, розуміти й відтворювати, концентрувати увагу на ключових відрізках тестового матеріалу, складати план, ділити почутий текст на частини; розвивати психофізіологічні механізми оперативної й довготривалої пам'яті, осмислення сприйнятого на слух; виховувати любов і пошану до української культури, духовних традицій свого народу. ТИП УРОКУ: урок розвитку зв'язного мовлення. МЕТОДИ Й ПРИЙОМИ: слово вчителя (виразне читання тексту, пояснення), бесіда (підготовча, репродуктивно-відтворювальна, підсумкова), виконання тестових завдань. ОБЛАДНАННЯ: малюнки із зображенням храмів України, книжки про Святогірський монастир, плакати з висловлюваннями митців про духовність, культуру України, аркуші з трирівневими тестами для кожного учня. ЛІТЕРАТУРА: 1. Горошкіна О., Попова Л. Збірник текстів для аудіювання на уроках української мови: 5-11 класи. - Луганськ: Шлях, 2001. Хід уроку: 1 .Вступне слово вчителя. Мотивація навчальної діяльності, визначення завдань перед учнями: уважно прослухати текст, відповісти на запитання, виконати тестові завдання. 2. Підготовча бесіда. 1. Пригадайте подорож до Святогірського монастиря. Поділіться своїми враженнями. 2. Які архітектурні споруди знаходяться на території Святогірського монастиря? 3. Прослухайте пісню М.Петренка „Дивлюсь я на небо”. Зіставте зміст пісні й ваші особисті враження від краєвидів Святогірська, ваші думки. 3. Прослуховування тексту „Святогірський монастир”(Горошкіна О., Попова Л. Збірник текстів для аудіювання на уроках української мови: 5-11 класи.- Луганськ: Шлях, 2001). Протягом багатьох століть духовне життя нашого народу складалося під впливом церкви: її моралі, обрядів і церковної архітектури, яка стала невід'ємною частиною народної культури. Так було і є не лише в українців. Пам'ятки храмобудівництва видатний французький письменник Віктор Гюго відносив до осадового шару, який залишає після себе світовій культурі нація. А наш сучасник, відомий письменник Олесь Гончар, вважав, що в побудові старовинних українських храмів відбилися духовні надбання наших предків і майбутні покоління будуть „дошукуватись тайни пропорцій ідеального суголосся думки й матеріалу, шукатимуть ніким не розгадані формули вічної краси...”. Нині практично немає жодного більш-менш великого населеного пункту в Донбасі, де б не відновлювалася або не будувалася нова церква, їх сьогодні можна нарахувати сотні... Та є серед них такі, що своїми архітектурними якостями зафіксували глибинний зміст своєї доби й несуть у віки історичну пам'ять. Зараз практично неможливо встановити імен архітекторів і будівничих, які створювали їх. Документи, що залишились, скупо розповідають про те, що люди хотіли бачити в цих храмах... І все ж ми, сьогоднішні, спробуємо прочитати ці кам'яні книги нашого краю, своєрідні привітання від попередніх поколінь. Це потрібно й для того, щоб у нових храмах жили наші споконвічні архітектурні традиції. Тож давайте, друзі, оглянемо найвидатніші пам'ятки сакральної архітектури Донбасу, познайомимось з історією їхнього будівництва, спробуємо проникнути у зміст їхньої форми. Над швидким Дінцем, на вершині крейдяної скелі, стрімко злітає у височінь визначна пам'ятка української сакральної архітектури кінця XVII століття - Святогірська Миколаївська церква. Її незвичайна краса й лісовий краєвид дали право називати цю землю донецькою Швейцарією. Саме тут, за народними переказами, відомий поет-романтик Михайло Петренко написав вірш, який став широковідомою народною піснею „Дивлюсь я на небо та й думку гадаю”. Під впливом дивовижної природи поетова уява рвалась до неба - уявного образу свободи: Коли б мені крилля, орлячі ті крилля, Я б землю покинув і на новосілля Орлом бистрокрилим у небо польнув І в хмари навіки од світа втонув. Харківський та Охтирський архієпископ Філарет про цю красу над Дінцем висловлювався так: „Якщо тут не вміти, тоді ж де молитись? Тут так близько до неба, тут так далеко від землі”. Зі Святогірським монастирем пов'язана історія захоплення його козаками під проводом славного сподвижника Б. Хмельницького в боротьбі з поляками Івана Богуна. За історичними джерелами, Іван Богун свої молоді роки провів на Сіверському Дінці, але, посварившись з російською владою, в 1641 році пішов звідти. Весною 1645 року, вже будучи „отаманом Івашком Богуном”, нападає на Святогірський монастир. Цар звелів „тих злодіїв... за злодійство вішати”. Можливо, саме про цей епізод згадувала через десять років французька газета, коли писала, що московити захочуть помститися за погану справу, яку він скоїв у їхній країні. Старі географічні зображення території монастиря свідчать, що до 1679 року на вершині крейдяної гори над Дінцем не було церкви. Служба тоді відправлялася в невеликій дерев'яній церкві біля підніжжя скелі та в печерній церкві святих Антонія й Феодосія. Будівництво церкви на крейдяній горі пов'язане з архітектурними традиціями Слобожанщини кінця XVII ст., коли зміцнюється автономне самоврядування цих земель, розвивається оперта на державність самобутня народна культура. Дещо раніше, відповідно в 1684 та в 1689 роках, було збудовано два видатні шедеври українського церковного будівництва - п'ятиглавий Ізюмський Преображенський та Харківський триглавий Покровський собори, як відзначалося в одному з історичних джерел, „піклуванням ізюмського полковника Костянтина Григоровича Донця і Федора Володимировича Шидловського”. Хто були ініціатори побудови Миколаївської церкви, досі ще залишається невідомим. Аналогічний ренесанс (відродження) переживала й Гетьманщина, коли головним завданням, особливо в XVII - початку XVIII ст., стає створення виразного, вражаючого твору, символу, пам'ятника, побудованого народом на честь національного визволення і ствердження національної культури. Для України це був єдиний процес, характерний, за визначенням спеціалістів церквобудівництва, для всієї території від Слобожанщини до Закарпаття. Цьому періоду розвитку сакральної архітектури притаманні різноманітні стильові особливості. Так, найбільш розповсюдженим в Україні типом була тридільна церква (з трьома главами) з дещо більшим центральним приміщенням. У своїй класичній формі така споруда має три бані на восьмигранних (з вікнами) барабанах. Більшість будов мали зовнішні зрізані кути, що надавало їм гранчастої (кристалічної) форми, яка посилювалась восьмигранними барабанами й характерною для української архітектури банею з м'яко зламаною лінією даху. Стіни в українських церквах, як правило, декорувалися мистецьким ліпленням з використанням місцевого орнаменту. Таке декорування має зв'язок з естетичними засадами і практикою європейського бароко, - яке характеризується примхливими мальовничими кривими лініями фасадів, витонченою орнаментикою. Саме ці риси, творчо інтерпретовані зодчими Слобожанщини, ми й спостерігаємо в зовнішньому оформленні вже названих храмів Слобідської України. Хоча Святогірська наскельна церква виглядає менш грандіозно, ніж Харківський та Ізюмський собори, вона має одну суттєву перевагу, незважаючи на свій порівняно невеликий об'єм, вражаючим є її розташування на вершині крейдяної скелі над Дінцем. Скеля й церква мовби зливаються в стрімку єдину будівлю, що своєю вершиною сягає неба. Так постав над межею тодішніх російських і українських земель цей слобожанський храм, утілюючи в собі велич української народної культури. Разом із Савур-Могилою Миколаївська церква є символом незламності вільнолюбивого духу українського народу ( 3 книги „Таємниця духовного скарбу”). 4. Виконання учнями тестових завдань до тексту. І рівень (6 балів) 1. Хто з видатних письменників відносив пам'ятки храмобудівництва до осадового шару, який залишає після себе світовій культурі нація? а) Віктор Ґюґо; б) Василь Шукшин; в) Олесь Гончар. 2. До якого виду архітектури належать храми та церкви? а) сакральної; б) монументальної. 3. Який з віршів, за народними переказами, написав Михайло Петренко у Святогірському монастирі? а) „Рай цілий радості і пекло муки”; б) „Гуде вітер вельми в полі”; в) „Дивлюсь я на небо...”. 4. З чиїм ім'ям пов'язана історія захоплення Святогірського монастиря? а) Івана Богуна; б) Богдана Хмельницького; в) Івана Мазепи. 5. У якому столітті почалося будівництво Святогірського монастиря? а) XVI; б) XVII; в) XVIII. 6. Що означає слово ренесанс? а) відродження; б) будівництво; в) культура. 7. Тридільна церква як тип сакральної архітектури була розповсюджена на: а) всій території України; б) Центральній частині України; в) Слобожанщині. 8. Стіни в українських церквах декорувалися: а) мистецьким ліпленням з використанням місцевого орнаменту; б) зображенням апостолів; в) декоративним орнаментом. 9. Святогірський монастир знаходиться: а) на вершині крейдяної скелі; б) у долині; в) серед лісу. 10. Визначте тип мовлення тексту: а) розповідь з елементами опису; б) роздум; в) опис. 11. Яке нині призначення споруди Святогірського монастиря? а) культове; б) громадське; в) оборонне. 12. Над якою річкою височить Святогірський монастир? а) Дінцем; б) Айдаром; в) Дніпром. II рівень (3 бали) 1. Доберіть назву до тексту. 2. Назвіть архітектурні терміни. Які з них автор використовує в тексті? Укладіть словник архітектурних термінів. 3. Поділіть почутий текст на частини, складіть до нього план. III рівень (3 бали) Складіть опис церкви або храму, що знаходиться у вашому місті або селищі. 5. Словникова робота. 1. Які слова в тексті були вам незрозумілими? 2. Поясність значення слів: крейдяна скеля, бароко, ренесанс, осадовий шар, сакральна архітектура, тридільна церква. 6. Бесіда за змістом тексту. 1. Про що розповідається в прослуханому вами тексті? 2. Яка інформація була для вас найбільш цікавою? 3. Що нового ви почули під час слухання? 4. Які географічні назви зустрічаються в тексті? 7. Підсумок уроку. Оцінка роботи учнів на уроці, інструктаж щодо продовження роботи вдома (скласти кілька словникових статей)
Читайте також:
|
||||||||
|