• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Урок аудіювання в 9 класі

ТЕМА: аудіювання тексту „Святогірський монастир” з книги „Таємниця духовного скарбу”.

МЕТА: удосконалювати вміння й навички учнів уважно слухати текст, активно його сприймати, розуміти й відтворювати, концентрувати увагу на ключових відрізках тестового матеріалу, складати план, ділити почутий текст на частини; розвивати психофізіологічні механізми оперативної й довготривалої пам'яті, осмислення сприйнятого на слух; виховувати любов і пошану до української культури, духовних традицій свого народу.

ТИП УРОКУ: урок розвитку зв'язного мовлення.

МЕТОДИ Й ПРИЙОМИ: слово вчителя (виразне читання тексту, пояснення), бесіда (підготовча, репродуктивно-відтворювальна, підсумкова), виконання тестових завдань.

ОБЛАДНАННЯ: малюнки із зображенням храмів України, книжки про Святогірський монастир, плакати з висловлюваннями митців про духовність, культуру України, аркуші з трирівневими тестами для кожного учня.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Горошкіна О., Попова Л. Збірник текстів для аудіювання на уроках української мови: 5-11 класи. - Луганськ: Шлях, 2001.

Хід уроку:

1 .Вступне слово вчителя.

Мотивація навчальної діяльності, визначення завдань перед учнями: уважно прослухати текст, відповісти на запитання, виконати тестові завдання.

2. Підготовча бесіда.

1. Пригадайте подорож до Святогірського монастиря. Поділіться своїми враженнями.

2. Які архітектурні споруди знаходяться на території Святогірського монастиря?

3. Прослухайте пісню М.Петренка „Дивлюсь я на небо”. Зіставте зміст пісні й ваші особисті враження від краєвидів Святогірська, ваші думки.

3. Прослуховування тексту „Святогірський монастир”(Горошкіна О., Попова Л. Збірник текстів для аудіювання на уроках української мови: 5-11 класи.- Луганськ: Шлях, 2001).

Протягом багатьох століть духовне життя нашого народу складалося під впливом церкви: її моралі, обрядів і церковної архітектури, яка стала невід'ємною частиною народної куль­тури. Так було і є не лише в українців. Пам'ятки храмобудів­ництва видатний французький письменник Віктор Гюго відно­сив до осадового шару, який залишає після себе світовій куль­турі нація. А наш сучасник, відомий письменник Олесь Гон­чар, вважав, що в побудові старовинних українських храмів відбилися духовні надбання наших предків і майбутні поко­ління будуть „дошукуватись тайни пропорцій ідеального суго­лосся думки й матеріалу, шукатимуть ніким не розгадані фо­рмули вічної краси...”.

Нині практично немає жодного більш-менш великого населеного пункту в Донбасі, де б не відновлювалася або не будувалася нова церква, їх сьогодні можна нарахувати сотні... Та є серед них такі, що своїми архітектурними якостями зафі­ксували глибинний зміст своєї доби й несуть у віки історичну пам'ять. Зараз практично неможливо встановити імен архітек­торів і будівничих, які створювали їх. Документи, що зали­шились, скупо розповідають про те, що люди хотіли бачити в цих храмах... І все ж ми, сьогоднішні, спробуємо прочитати ці кам'яні книги нашого краю, своєрідні привітання від попере­дніх поколінь. Це потрібно й для того, щоб у нових храмах жили наші споконвічні архітектурні традиції.

Тож давайте, друзі, оглянемо найвидатніші пам'ятки сак­ральної архітектури Донбасу, познайомимось з історією їхньо­го будівництва, спробуємо проникнути у зміст їхньої форми.

Над швидким Дінцем, на вершині крейдяної скелі, стрімко злітає у височінь визначна пам'ятка української сакральної архітектури кінця XVII століття - Святогірська Миколаївська церква. Її незвичайна краса й лісовий краєвид дали право на­зивати цю землю донецькою Швейцарією. Саме тут, за народ­ними переказами, відомий поет-романтик Михайло Петренко написав вірш, який став широковідомою народною піснею „Дивлюсь я на небо та й думку гадаю”. Під впливом дивовижної природи поетова уява рвалась до неба - уявного образу свободи:

Коли б мені крилля,

орлячі ті крилля,

Я б землю покинув

і на новосілля

Орлом бистрокрилим у небо польнув

І в хмари навіки од світа втонув.

Харківський та Охтирський архієпископ Філарет про цю красу над Дінцем висловлювався так: „Якщо тут не вміти, то­ді ж де молитись? Тут так близько до неба, тут так далеко від землі”.

Зі Святогірським монастирем пов'язана історія захоплення його козаками під проводом славного сподвижника Б. Хмель­ницького в боротьбі з поляками Івана Богуна. За історичними джерелами, Іван Богун свої молоді роки провів на Сіверському Дінці, але, посварившись з російською владою, в 1641 році пішов звідти. Весною 1645 року, вже будучи „отаманом Івашком Богуном”, нападає на Святогірський монастир. Цар звелів „тих злодіїв... за злодійство вішати”. Можливо, саме про цей епізод згадувала через десять років французька газета, коли писала, що московити захочуть помститися за погану справу, яку він скоїв у їхній країні.

Старі географічні зображення території монастиря свідчать, що до 1679 року на вершині крейдяної гори над Дінцем не бу­ло церкви. Служба тоді відправлялася в невеликій дерев'яній церкві біля підніжжя скелі та в печерній церкві святих Антонія й Феодосія. Будівництво церкви на крейдяній горі пов'я­зане з архітектурними традиціями Слобожанщини кінця XVII ст., коли зміцнюється автономне самоврядування цих земель, розвивається оперта на державність самобутня народна куль­тура. Дещо раніше, відповідно в 1684 та в 1689 роках, було збудовано два видатні шедеври українського церковного будів­ництва - п'ятиглавий Ізюмський Преображенський та Харків­ський триглавий Покровський собори, як відзначалося в од­ному з історичних джерел, „піклуванням ізюмського полков­ника Костянтина Григоровича Донця і Федора Володимировича Шидловського”. Хто були ініціатори побудови Миколаївсь­кої церкви, досі ще залишається невідомим.

Аналогічний ренесанс (відродження) переживала й Гетьманщина, коли головним завданням, особливо в XVII - початку XVIII ст., стає створення виразного, вражаючого твору, симво­лу, пам'ятника, побудованого народом на честь національного визволення і ствердження національної культури. Для Украї­ни це був єдиний процес, характерний, за визначенням спеці­алістів церквобудівництва, для всієї території від Слобожан­щини до Закарпаття.

Цьому періоду розвитку сакральної архітектури притаманні різноманітні стильові особливості. Так, найбільш розповсю­дженим в Україні типом була тридільна церква (з трьома гла­вами) з дещо більшим центральним приміщенням. У своїй класичній формі така споруда має три бані на восьмигранних (з вікнами) барабанах. Більшість будов мали зовнішні зрізані кути, що надавало їм гранчастої (кристалічної) форми, яка по­силювалась восьмигранними барабанами й характерною для української архітектури банею з м'яко зламаною лінією даху. Стіни в українських церквах, як правило, декорувалися мис­тецьким ліпленням з використанням місцевого орнаменту. Та­ке декорування має зв'язок з естетичними засадами і практи­кою європейського бароко, - яке характеризується примхливи­ми мальовничими кривими лініями фасадів, витонченою ор­наментикою. Саме ці риси, творчо інтерпретовані зодчими Слобожанщини, ми й спостерігаємо в зовнішньому оформленні вже названих храмів Слобідської України.

Хоча Святогірська наскельна церква виглядає менш гранді­озно, ніж Харківський та Ізюмський собори, вона має одну суттєву перевагу, незважаючи на свій порівняно невеликий об'єм, вражаючим є її розташування на вершині крейдяної скелі над Дінцем. Скеля й церква мовби зливаються в стрімку єдину будівлю, що своєю вершиною сягає неба. Так постав над межею тодішніх російських і українських земель цей слобо­жанський храм, утілюючи в собі велич української народної культури. Разом із Савур-Могилою Миколаївська церква є си­мволом незламності вільнолюбивого духу українського народу ( 3 книги „Таємниця духовного скарбу”).

4. Виконання учнями тестових завдань до тексту.

І рівень (6 балів)

1. Хто з видатних письменників відносив пам'ятки храмобудівництва до осадового шару, який залишає після себе світовій культурі нація?

а) Віктор Ґюґо;

б) Василь Шукшин;

в) Олесь Гончар.

2. До якого виду архітектури належать храми та церкви?

а) сакральної;

б) монументальної.

3. Який з віршів, за народними переказами, написав Михайло Петренко у Святогірському монастирі?

а) „Рай цілий радості і пекло муки”;

б) „Гуде вітер вельми в полі”;

в) „Дивлюсь я на небо...”.

4. З чиїм ім'ям пов'язана історія захоплення Святогірського монастиря?

а) Івана Богуна;

б) Богдана Хмельницького;

в) Івана Мазепи.

5. У якому столітті почалося будівництво Святогірського монастиря?

а) XVI;

б) XVII;

в) XVIII.

6. Що означає слово ренесанс?

а) відродження;

б) будівництво;

в) культура.

7. Тридільна церква як тип сакральної архітектури була розповсюджена на:

а) всій території України;

б) Центральній частині України;

в) Слобожанщині.

8. Стіни в українських церквах декорувалися:

а) мистецьким ліпленням з використанням місцевого орнаменту;

б) зображенням апостолів;

в) декоративним орнаментом.

9. Святогірський монастир знаходиться:

а) на вершині крейдяної скелі;

б) у долині;

в) серед лісу.

10. Визначте тип мовлення тексту:

а) розповідь з елементами опису;

б) роздум;

в) опис.

11. Яке нині призначення споруди Святогірського монастиря?

а) культове;

б) громадське;

в) оборонне.

12. Над якою річкою височить Святогірський монастир?

а) Дінцем;

б) Айдаром;

в) Дніпром.

II рівень (3 бали)

1. Доберіть назву до тексту.

2. Назвіть архітектурні терміни. Які з них автор використовує в тексті? Укладіть словник архітектурних термінів.

3. Поділіть почутий текст на частини, складіть до нього план.

III рівень (3 бали)

Складіть опис церкви або храму, що знаходиться у вашому місті або селищі.

5. Словникова робота.

1. Які слова в тексті були вам незрозумілими?

2. Поясність значення слів: крейдяна скеля, бароко, ренесанс, осадовий шар, сакральна архітектура, тридільна церква.

6. Бесіда за змістом тексту.

1. Про що розповідається в прослуханому вами тексті?

2. Яка інформація була для вас найбільш цікавою?

3. Що нового ви почули під час слухання?

4. Які географічні назви зустрічаються в тексті?

7. Підсумок уроку.

Оцінка роботи учнів на уроці, інструктаж щодо продовження роботи вдома (скласти кілька словникових статей)

Читайте також:

1. III. Аудіювання тексту з метою розуміння
2. Аудіювання на уроках української мови
3. АУДІЮВАННЯ ЯК ВИД МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ВМІННЯ.
4. Відношення до першої св. війни різних класів і партій.
5. Етапи навчання аудіювання
6. Єдиність еффективної оцінки в класі з фіксованим зсувом
7. Завдання профорієнтації учнів 5-9-х класів.
8. Загальна характеристика класів
9. Класифікація ІС та місце КІС у множині наведених класів
10. Компоненти готовності майбутнього вчителя початкових класів до застосування інноваційних педагогічних технологій.
11. Компоненти готовності майбутнього вчителя початкових класів до застосування інноваційних педагогічних технологій.
12. Лекція 13. Відділ Голонасінні. Характеристика класів Насінні папороті – Lyginopteridopsida, Саговникові – Cycadopsida, Бенетитові – Bennettitopsida, Гнетові – Gnetopsida. План.

Переглядів: 2194