Знання та інтелектуальна власність як фактор ДС зростання

Нематеріальний капітал підприємства

Фактори), на яких вони базуються

Тема 4: Довгострокові стратегії зростання та чинники

У ДС періоді зростання менше залежить від матеріальних чинників виробництва, конкретних проектів підприємства, а від нематеріальних факторів, які обіцяють високе зростання підприємства в майбутньому.

ДС стратегії базуються на розбудові нематеріальних складових потенціалу підприємства.

Стратегічний нематеріальний капітал складається із 4 складових :

v Інтелектуальна власність;

v Марка, бренд;

v Таланти працівників;

v Зв’язки із споживачами (конкурентами, постачальниками)

У кожному підприємстві нематеріальний капітал присутній у загальній формі, тобто є знання, репутація, колектив працівників, зв’язки із споживачами, постачальниками, тощо. Але форма у якій присутній цей загальний капітал, не може бути оцінена ринком, тобто вона є не капіталізованою. Тому завдання менеджменту полягає у виявленні , оцінці і по можливості ефективно капіталізувати наявний на підприємстві нематеріальний капітал.

Процес капіталізації є тривалим у певному порядку і вимагає значних інвестицій ( під час кризи ці інвестиції припиняються).

Всі витрати, що п-во здійснює для дослідження і розробок продуктів, потрібно перевести у взаємозвязок з патентом. Перетворення знань у інтелектуальну власність вимагає єдиної концепції:

1) створення інноваційної культури п-ва

2) цілеспрямований менеджмент знань на п-ві

3) розуміння стратегічної та комерційної цінності патентів

4) профільний менеджмент, портфоліо патентів

1) Під інноваційною культурою розуміють таке середовище,при якому цінності скеровують на здійснення інновацій. Інноваційна культура проявляється через цінності, способи поведінки і норми,які формує п-во.

Успішні інноваційні п-ва зуміли вирішити головну суперечність : що інновації виникають за наявності свободи і творчого хаусу, а також для забезпечення фінансової стабільності необхідні чіткі структури відповідальні для прийняття рішень. Основним завданням в інноваційнномі п-ві є: навчитися визначати полярні полюси, аналізувати їх позитивні і негативні впливи, шукати форми управління,які дозволяють ці полюси згладити.

В інноваційному менеджменті такими полюсами є індивудум і команда (група). Коли домінує індивудум, то це проявляється в високому рінві творчості, проявляється підприємницький дух, проте водносає він має недоліки: не використовується ефект синергії, проявляється корислива аргументація, не формуються спільні напрями п-ва. В такому випадку п-во стимулює індивудума до створення групи.

Команда: ефект синергії, підтримка в команді одне одного, компроміси, коли домінує командна робота,то появляється пристосування одне до одного, зникає зацікавленість,нехтуються потреби як індивідума.

Мета управління полягає в тому,аби правильно обрати ступінь впливу.

Суть інноваційної культури проявляється через суперечності:

1) дисципліна проти легкості та гри ( інновації створюються і середовищі, де домінує гра, творчість, проте повинна бути дисципліна,тому п-во шукає форму,в якій були б поєднанні творчість та дисципліна)

2) простір для творчості проти економічної активності (з одного боку – люди творять,одержують ідею, а з іншого – нові продукти, більш економічні. Потрібно знайти структуру з операційною діяльністю і свободою для творчості)

3) велич.п-ва проти інноваційних груп (завдяки створенню нового продукту розростається п-во, зменшується його інноваційність, зростає велич.п-ва, вирішення цих децентралізованих форм управління шляхом надання високого ступеня свободи)

У зах.фаховій літературі опубліковані такі рекомендації щодо заходів, прав та інструментів, що допомагають створити сприятливе середовище для здійснення інновацій:

присутність інновацій у візії п-ва, постійні зміни, здатність вчитися, особиста відповідальність, посади ієрархії, комунікації ієрархії (праців.поінформовані у достатньому обсязі про стратегії,цілі п-ва), зворотній зв'язок і толерантність до помилок, довіра до працівників, задоволення від роботи, винагорода за роботу.

2) менеджмент знаньформується на усвідомленні кругообігу знань, що передбачають: нагромадження знань, розподілу, використання і розподілу знань. Виходячи з цього його здійснюють у такі кроки:

1. формування цілей стосовно знань

2. ідентифікація наявних знань

3. вир-во (нагромадження) знань

4. зберігання і поширення знань

5. використання знань п-ва за наявних культурних, організаційних рамок

6. втрата знань

7. оцінювання знань

3) комерційна цінність патентів:

шляхи: пошук потенційних порушників запатентованих прав

4) профільний менеджмент, порт фоліо патентів здійснюють за схемою швейцарського науковця. Відповідно до портфоліо, управління патентами відбувається у 5 етапів:

1. вибух (п-во аналізує д-сть конк-в, досліджує патенти)

2. розбудова (розбудовуються патентні кластери, передаються ліцензії у інші галузі)

3. оптимізація (ліцензії передаються у своїй галузі)

4. скорочення (від патентів відмовляються)

5. гарантії як захист (2 крок)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Формування короткотермінової стратегії зростання	\|	Працівники та їх таланти – фактори ДС зростання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.