Формування короткотермінової стратегії зростання

Сутність короткотермінових стратегій зростання

З т.з. зростання, КС стратегії розраховуються на 5 років. КС стратегії зростання базуються на матеріальній складовій потенціалу п-ва (ресурси/продукція)

Для утворення зрівноваженого портфеля , усі напрями діяльності п-ва структуруються відповідно до моделі «3 часових горизонти»:

1) бізнес – напрямки – «дійні корови»: прод,що забезпечує 50% доходів, забезпечує прибутковість п-ва, але на перспективу мають малий потенціал і їхнє зростання можна рідтримати через розширення варіантів прод, через профілювання прод порівнянно з конкурентами, через вихід на нові ринки.

2) напрямки зростання – побудова нових бізнес-напрямків, які мають на майбутнє потенціал прибутковості, потрібні значні інвестиції для великих доходів, продукція знаходиться в розробці, встановлюється термін виходу на ринок (1-5 рр). Під розробки продуктів підводять конкретні бізнес-плани, шукають та залучають інвесторів.

3) майбутні напрямки – вже сьогодні п-во повинно генерувати ідеї для майбутніх варіантів зростання, а це означає, що вже сьогодні потрібні концепції, технології, з якими п-во працюватиме через 3-6 рр., аби знати яку продукцію вироблятимуть. На етапі завдання менеджменту: генерування максимальної кількості варіантів зростання, підтримка творчості та інвестицій для роботи з технологіями.

Напрямки розвитку варіантів зростання йде від майбутніх до бізнес напрямів.

Щоб гарантувати зростання за «3-ма горизонтами», потрібно відслідковувати ситуацію на ринку технологій, здійснювати самим дослідження, починати інвестувати для підготовки впровадження майбутніх технологій.

Формування короткотермінової стратегії зростання можна здійснити у 5 кроків:

1) Встановити зростання як стратегічну ціль підприємства, тобто організація повинна її закріпити у працівників. До її формування потрібно творчо підходити, намагаючись вийти за звичні рамки, орієнтуючись на візію підприємства. Часто формулювання стратегічної цілі веде до виходу підприємства на вищий рівень.

2) Вибір способу формування короткострокових стратегій зростання:

· Ідеї формуються зверху-вниз;

· Ідеї формуються працівниками підприємства, тобто знизу –вверх

При 1 способі голова правління, маючи усю інформацію, щодо стану підприємства, аналіз розвитку зовнішнього середовища, формулює сфери зростання підприємства. З цього деталізуються цілі, встановленні завдання, концепції розвитку підрозділів, тощо.

При такому підході не можливо генерувати максимальну кількість ідей.

При 2 способі пропозиції щодо зростання отримують від працівників, які маючи найтісніші контакти із споживачами. Із працівників різних відділів формують кілька команд і вони генерують максимальну кількість варіантів зростання, пропонують їх керівництву, яке з них обирає найбільш прийнятний для підприємства.

Ці 2 способи мають як переваги, так і недоліки.

Недоліки 1 способу:нерозуміння колективом обраного варіанту зростання, конфлікти.

Недоліки 2 способу:технічно складно забезпечити роботу кількох команд інформацією, аналітикою, засобами.

На практиці ці 2 способи поєднують, при чому керівники задають напрямок, а працівники подають ідеї.

3) Визначення інноваційного рівня зростання.

Щоб сформувати стратегію зростання в короткостроковій перспективі підприємство має такі можливості від еволюційних підходів зростання до революційних.

Еволюційні зміни базуються на існуючому бізнесі, а революційні пов’язані із виходом у цілком нові сфери бізнесу.

Вибір між цими можливостями залежить від готовності менеджера до ризику, цілей.

Залежно від того поєднання є такі можливі рівні зростання :

Ø Коли підприємство вибирає шлях підвищення ринкових часток за рахунок вжиття маркетингових заходів;

Ø Відкриття нових груп споживачів;

Ø Розробка нових продуктів і видів сервісних послуг;

Ø Використання нових каналів збуту;

Ø Вихід з новою продукцією на нові регіони, країни;

Ø Нарощування обсягів реалізації за рахунок горизонтальної та вертикальної диверсифікації;

Ø Конгломератна диверсифікація.

4) Пошук та опис варіантів зростання,рекомендують його робити на основі здатності підприємства та його можливостей.

Для генерування на базі внутрішнього зростання треба дослідити ключові здатності підприємства з урахуванням того, наскільки це корисно для споживачів і як це можна віднести на інші напрямки.

Щодо до зовнішнього середовища для визначення варіантів зростання можна визначити через систему різних чинників.

5) Вибір варіантів зростання

Для оцінювання відбору остаточного варіанту зростання їх необхідно порівняти за критеріями:

· Відсіювання варіантів;

· Здатності підприємства і можливості їх втілення

Після проходження цих 2-ох кроків залишаються найкращі варіанти. Якщо після цього є ще проблема, то використовується 3 критерій: захист від конкурентів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сутність зростання та його забезпечення на кожному етапі життєвого циклу підприємства	\|	Знання та інтелектуальна власність як фактор ДС зростання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.