Контроль і ревізія фінансових результатів діяльності підприємств

ЛЕКЦІЯ 12. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

12.1. Контроль і ревізія фінансових результатів діяльності підприємств.

12.2. Контроль і ревізія фінансової стабільності, платоспроможності та ліквідності підприємства.

12.3. Контроль і ревізія використання оборотних коштів.

12.4. Контроль і ревізія фінансового стану підприємства.

Підсумки фінансово-господарської діяльності підприємств визначаються на завершальній стадії виробничої і комерційної діяльності. Впровадження ринкових відносин, приватизація і комерціалізація підприємств галузей виробничої сфери і торгівлі, розвиток зовнішньоекономічних відносин, перехід до вільної оптової торгівлі замість лімітованого розподілу, право вибору торгового партнера та інші істотні заходи сприяють підвищенню зацікавленості товаровиробників у боротьбі за споживача і збільшенні кінцевих результатів виробничо-комерційної діяльності. Основним критерієм діяльності підприємства є прибуток, його розподіл на загальнодержавні потреби і потреби підприємства для самофінансування і розвитку науково-технічного прогресу в умовах ринку.

В цих умовах завдання ревізії полягає у визначенні достовірності бухгалтерського обліку і звітності про фінансові результати діяльності, фінансового становища підприємства, правильності розподілу прибутку. Відповідно до цього моделлю ревізії результатів фінансово-господарської діяльності підприємства визначаються об'єкти, джерела інформації і методичні прийоми перевірки. Об'єктами ревізії є бізнес-план (баланс доходів і видатків), загальний фінансовий стан підприємства, його стабільність і фінансова мобільність, ліквідність. Дослідження зазначених об'єктів зумовлює перевірку достовірності даних обліку і звітності.

Основними джерелами інформації для ревізії є законодавчі акти, що регулюють фінансово-господарську діяльність, її планування, облік і контроль, а також звітні дані про роботу підприємства за досліджуваний період, які дають змогу ревізорам зробити висновки про достовірність обліку і звітності фінансово-господарської діяльності підприємства, правильність розподілу прибутку між власниками і державою, акціонерами, замовниками тощо. При здійсненні ревізії фінансових результатів підприємства застосовують найбільш поширені дедуктивні методи дослідження. За даними звітності шляхом економічного аналізу, статистичних розрахунків і економіко-математичних методів ревізія виявляє фактори, які впливають на фінансові результати діяльності підприємства. Далі з використанням документальних методичних прийомів встановлюються конкретні факти безгосподарності.

Важливим джерелом інформації для перевірки фінансового стану підприємства є бухгалтерський баланс підприємства (ф.№ 1). Його значення у цьому настільки велике, що аналіз фінансового стану часто називають аналізом балансу. Разом з балансом джерелом даних для ревізії є також інші форми звітності: Звіт про фінансові результати (ф. № 2), Звіт про рух грошових коштів (ф.№ 3), Звіт про власний капітал (ф.№ 4) тощо. Кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства – це балансовий прибуток або збиток, які є алгебраїчною сумою результатів від реалізації продукції, робіт і послуг, іншої реалізації, доходів і витрат від позареалізаційних операцій тощо.

Проміжні фінансові результати діяльності підприємства характеризують також показники виручки (валового доходу) від реалізації продукції, товарів, надання послуг. Виручка від реалізації продукції характеризує завершення виробничого циклу на підприємстві, повернення авансованих у виробництво коштів підприємства і початок нового етапу в обігу коштів. Шляхом вирахування з виручки від реалізації продукції суми непрямих податків і витрат на виробництво реалізованої продукції визначається чистий результат (прибуток чи збиток) від реалізації.

Як правило, показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання на підприємстві. Разом з абсолютною оцінкою розраховують також відносні показники ефективності господарювання - показники рентабельності. Відношення балансового прибутку до середньої вартості основних засобів і оборотних коштів визначає загальну рентабельність підприємства.

Як підтвердила практика, в умовах ринкової економіки основу економічного розвитку підприємства становить прибуток. Прибуток є основним показником ефективності роботи підприємства, джерелом його діяльності. Зростання прибутку створює фінансову основу для самофінансування діяльності підприємства, здійснення розширеного відтворення і задоволення зростаючих соціальних і матеріальних потреб трудових колективів. За рахунок прибутку виконуються також зобов'язання підприємства перед бюджетом, банками та іншими контрагентами. Тому при ревізії прибутку вивчають фактори як його формування, так і розподілу.

Практика показала, що з метою якісного одержання результатів ревізії, її доцільно проводити по етапах, кожен з яких має свій економічний зміст.

1. Визначення прибутку від реалізації товарної продукції (робіт,

послуг).

Прибуток від реалізації продукції та іншої реалізації визначається як різниця між виручкою від реалізації без податку на додану вартість і витратами на виробництво, на управління підприємством та реалізацію продукції. У собівартість продукції при визначенні прибутку включають: матеріальні витрати; амортизацію основних засобів; витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, інші операційні витрати, пов'язані з виробництвом продукції продукції.

2. Визначення суми балансового прибутку.

Балансовий прибуток — це сума прибутку від реалізації продукції та іншої реалізації й доходів від позареалізаційних операцій, зменшена на суму витрат по цих операціях. До складу доходів (витрат) від позареалізаційних операцій включають: доходи, отримані від участі у спільних підприємствах; від здавання майна в оренду; дивіденди по акціях, облігаціях та інших цінних паперах, які належать підприємству; суми, одержані у вигляді економічних санкцій і відшкодування збитків; інші витрати і доходи від операцій, що безпосередньо не пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції.

При цьому суми, внесені до бюджету у вигляді санкцій відповідно до законодавства, відносяться за рахунок прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства. До зазначених санкцій належить перерахування до бюджету прибутку, одержаного внаслідок порушення державної дисципліни цін, недодержання стандартів і технічних умов, а також суми фінансових санкцій, утриманих податковими службами, суми пені за несвоєчасну сплату платежів до бюджету та інші види санкцій.

3. Визначення величини податку на прибуток, що належить сплаті до

бюджету.

При перевірці правильності розрахунку суми податку на прибуток ревізор керується чинними нормативними документами з питань оподаткування, а також переліком пільг, які надаються суб'єктам підприємницької діяльності при обчисленні податків. Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається зменшенням валового доходу звітного періоду на суму валових витрат та суму амортизації. Валовий дохід — загальна сума доходів платника податку від всіх видів діяльності. Валові витрати виробництва і обігу платника податку — це компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбані або виготовлені для подальшого використання їх у власній господарській діяльності.

Амортизація основних фондів і нематеріальних активів — поступове віднесення витрат на відновлення їх вартості, спрямоване на зменшення прибутку у межах норм амортизаційних відрахувань, встановлених податковим законодавством.

4. Визначення і розподіл чистого прибутку, що залишився у

розпорядженні підприємства.

Чистий прибуток підприємства визначається ревізором як різниця між балансовим прибутком, який оподатковується, і величиною податків з урахуванням пільг. Напрями використання чистого прибутку визначаються підприємством самостійно.

Державний вплив на вибір напрямів використання чистого прибутку здійснюється через податки, податкові пільги, а також економічні санкції. У випадках, передбачених законодавчими актами або статутом підприємства, частина чистого прибутку передається у власність членів трудового колективу підприємства. Розмір цього прибутку і порядок його розподілу визначаються радою (правлінням) підприємства. Сума прибутку, що належить члену колективу, утворює його внесок до фондії підприємства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тривалість відпусток	\|	Контроль і ревізія фінансової стабільності, платоспроможності та ліквідності підприємства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.