Третє питання. Види складів злочину

Виділення окремих видів складів злочинів (їх класифікація) має важливе значення для пізнання окремих складів злочинів і встановлення їх істотних ознак, а в кінцевому підсумку — для точної кваліфікації злочину.

Склади можна класифікувати за різними критеріями: за ступенем суспільної небезпечності; за структурою, тобто за способом описування ознак складу в законі; за особливістю законодавчого конструювання.

Класифікація складів злочинів має велике значення для пізнання окремих складів злочину та для правильної кваліфікації злочинів.

Найчастіше склади злочину класифікують:

· за ступенем суспільної небезпеки:

- основний (простий)

- кваліфікований (з обтяжуючими, кваліфікуючими ознаками);

- склад з особливо обтяжуючими (особливо кваліфікуючими) ознаками;

- пом’якшуючими ознаками (так званий привілейований склад).

· за способом описання ознак складу в законі:

- прості;

- складні.

· за особливостями законодавчого конструювання:

- матеріальні;

- формальні;

- усічені.

За ступенем суспільної небезпеки.

Основним (простим) визнається склад злочину, що містить сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, що завжди мають місце при вчиненні цього виду злочину, однак не передбачає додаткових ознак, що підвищують чи знижують рівень суспільної небезпеки вчиненого.

Так у ч.1 ст.186 Кримінального кодексу дається визначення грабежу, як відкритого викрадення чужого майна і не передбачено обставин що обтяжують або пом’якшують відповідальність.

Кваліфікованим визнається склад злочину, котрий містить обтяжуючі вину обставини (кваліфікуючі ознаки), наявність яких тягне підвищене покарання у порівнянні зі злочином, що утворює основний склад.

Так у ч.2 ст.186 Кримінального кодексу передбачається підвищена відповідальність за кваліфікований грабіж (поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого або вчинений повторно чи за попередньою змовою групою осіб і т.д.). У даному випадку такі ознаки як насильство, повторність, попередня змова групи осіб виступають кваліфікуючими обставинами. Також, наприклад, склад злочину, що описаний у ч. 2 ст. 115 КК (умисне вбивство при обтяжуючих обставинах), ч. 2 ст. 186 КК (грабіж, вчинений повторно).

Іноді законодавець, враховуючи особливу ступінь тяжкості вчиненого злочину виділяє різновиди кваліфікованого складу у вигляді складів злочину із особливо обтяжуючими (кваліфікуючими) обставинами, тобто такими, які надають злочину особливої суспільної небезпечності (наприклад, ч. 3, 4 та 5 ст. 186 Кримінального кодексу).

Особливо кваліфікованим є склад злочину з особливо кваліфікуючими обставинами (ознаками). У такому складі міститься вказівка на обставини, що додають злочинові особливої суспільної небезпеки. Такими є, наприклад, склади злочинів, що описані у частинах 3, 4, 5 ст. 185 КК (крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, вчинена у великих розмірах, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою).

Склад злочину з пом'якшуючими обставинами (інколи його ще називають привілейованим) - це склад злочину з обставинами (ознаками), що значною мірою знижують суспільну небезпеку даного виду злочину. До таких складів злочинів належать, зокрема, склади злочинів, описані у статтях 116-118 КК: умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини, умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.

За способом опису.

Простий склад злочину характеризується однією формою вини, містить опис одного діяння, що посягає на один об’єкт.

Наприклад: крадіжка (ст.185 КК), умисне вбивство (ст.115 КК), давання хабара (ст.369 КК).

Складним вважають склад злочину із кількома об’єктами або яким передбачено дві чи більше дії або дві різні форми вини.

Складний склад злочинухарактеризується наявністю:

а) двох і більше безпосередніх об'єктів (наприклад, склад розбійного нападу - ст. 187 КК),

б) двох форм вини - складної (змішаної) (наприклад, склад умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке потягло за собою смерть потерпілого - ч. 2 ст. 121 КК),

в) двох або більше дій, що утворюють об'єктивну сторону складу злочину (наприклад, ст. 357 КК - викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, хуліганство, пов’язане з опором представникові влади або представникові громадськості (ч.3 ст.296 КК)..).

До числа складних належать також склади злочинів, об'єктивна сторона яких характеризується різними способами вчинення злочину або настанням різних наслідків.

До складних, також належать альтернативнісклади злочину, об’єктивна сторона яких описує не одну злочинну дію чи спосіб дії, або не один злочинний наслідок, а кілька варіантів, наявність хоча б одного з яких є підставою для вирішення питання про кримінальну відповідальність. Так, державна зрада в ст 111 визначена як злочин, що може бути вчинений шляхом переходу на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або іх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України Як видно, кожна з названих дій утворює об'єктивну сторону зазначеного злочину У той же час склад злочину зазначений у ч 1 ст 277, передбачає відповідальність за умисне руйнування або пошкодження транспортних засобів за умови настання будь-якого з зазначених у даній статті наслідків аварії поїзда, судна, порушення нормальної роботи транспорту, створення небезпеки для життя людей, настання інших тяжких наслідків

За особливостями конструкції.

Залежно від конструкціїоб'єктивної сторони розрізняють злочини з матеріальним, формальним та усіченим складом.

У матеріальних складах момент закінчення злочину законодавець пов'язує з настанням злочинних наслідків (злочинного результату).

Тому обов'язковою ознакою об'єктивної сторони у таких складах злочину виступають суспільно небезпечні наслідки. У випадках коли діяння, спрямоване на досягнення злочинного результату, обов'язкового для даного складу, не призвело до його настання, закінченого злочину не буде. Винний у такому випадку буде нести відповідальність за замах на відповідний злочин. Наприклад умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст.122 КК).

Формальними визнаються склади, у яких для наявності закінченого злочину потрібно лише вчинити діяння, зазначене в законі.

Безумовно, що і в злочинах з формальним складом має місце настання певних наслідків, але вони не віднесені законом до числа ознак злочину і перебувають немовби за межами складу злочину. Настання таких наслідків не впливає на кваліфікацію злочину і може враховуватись лише при призначенні покарання. До злочинів із формальним складом віднесені одержання хабара (ст. 368 КК), дезертирство (ст. 408 КК), хуліганство (ст. 296 КК) та інші.

Різновидом злочинів із формальним складом визнаються так звані усічені склади злочинів, які у зв'язку з їх підвищеною суспільною небезпекою визнаються закінченими на більш ранніх стадіях вчинення злочину: готуванні або замаху. Момент закінчення злочину у таких складах переноситься на стадію попередньої злочинної діяльності. Так, розбій (ст. 187 КК) вважається закінченим із моменту нападу, а не з моменту заволодіння майном, а бандитизм (ст. 257 КК) - з моменту організації банди. Іншими словами, закон конструює ці злочини таким чином, що вони вважаються закінченими з моменту вчинення діяння, яке за своїм змістом є попередньою злочинною діяльністю.

У кримінально-правовій літературі йдеться ще й про формально-матеріальні[16] склади злочинів. До цих складів С. Д. Шапченко відносить злочини, момент закінчення яких пов'язаний як з часом вчинення діяння, так і з часом настання передбачених у відповідній нормі наслідків. Типовим прикладом, на його думку, є особливо кваліфікований склад зґвалтування (ч. 4 ст. 152 КК). Вважаючи зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої чи малолітнього одним юридичним складом злочину, Шапченко С. Д. робить висновок, що це і є формально-матеріальний склад злочину: якщо в специфічну конструкцію особливо кваліфікованого складу зґвалтування входять особливо тяжкі наслідки, він розглядається як матеріальний; якщо ж ця конструкція особливо тяжких наслідків не містить - зґвалтування малолітньої чи малолітнього - цей склад розглядається як формальний.

До цього ж виду складів злочину віднесено й такі злочини, що вважаються закінченими як з моменту настання злочинного наслідку, так і з моменту вчинення замаху на його досягнення (наприклад, посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя,- ст. 379 КК).

ВИСНОВОК:

Побудова складів злочинів підпорядкована певним закономірностям, які залежать від розташування елементів і ознак складу злочину між собою. Виходячи з цих закономірностей, прийнято виділяти види складів злочинів.

За ступенем суспільної небезпеки розрізняють: основний, кваліфікований, особливо кваліфікований та склади злочинів із пом’якшуючими обставинами.

Залежно від способу описання злочину в законі розрізняють простий і складний склади злочинів.

Залежно від конструкції об’єктивної сторони розрізняють злочини з матеріальним, формальним та усіченим складом.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Друге питання. Елементи та ознаки складу злочину	\|	Четверте питання. Кваліфікація злочинів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.