Методи діяльності Кабінету Міністрів України

Методам державно-владної діяльності приділяється постійна увага Кабінету Міністрів України. У роботі Кабінету Міністрів України застосовується широке коло організаційних методів, серед яких слід виділити планування і прогнозування, контроль за виконанням рішень, роботу з кадрами апарату, координацію діяльності та інформаційне забезпечення.

Планування роботи Кабінету Міністрів здійснюється на основі пропозицій центральних та місцевих органів виконавчої влади шляхом прийняття Програми діяльності Кабінету Міністрів України на період його повноважень, щорічної Державної програми економічного і соціального розвитку України, інших державних програм та актів Кабінету Міністрів. Уряд також планує нормотворчу діяльність, проведення своїх засідань, роботу, пов’язану з реалізацією своїх контрольних функцій і повноважень.

Індивідуальне планування роботи членів Кабінету Міністрів України здійснюється з урахуванням розподілу їх функціональних повноважень на основі щотижневих графіків, які передбачають їх участь у засіданнях Кабінету Міністрів, урядових комітетів, інших утворюваних Кабінетом Міністрів органів, у роботі Верховної Ради, засіданнях колегій центральних органів виконавчої влади, міжнародних заходах, нарадах тощо. Планові заходи, як правило, проводяться у визначені дні тижня. Про виїзд членів Кабінету Міністрів у відрядження, у тому числі закордонні, повідомляється Прем’єр-міністр. Планування діяльності робочих урядових органів відбувається відповідно до положень про ці органи.

Нормотворча діяльність Кабінету Міністрів проводиться відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України, щорічної Державної програми економічного і соціального розвитку України, плану законопроектних робіт на поточний рік, законів України, актів та доручень Президента України.

Слід відзначити, що планування, яке здійснюється урядом, може стосуватися не тільки його майбутньої діяльності, але й подальшого функціонування усіх інших органів виконавчої влади. Необхідною передумовою оптимального планування є прогнозування економічного і соціального розвитку, тобто науково обґрунтоване передбачення напрямів розвитку країни, окремих галузей економіки або окремих адміністративно-територіальних одиниць, можливого стану економіки та соціальної сфери в майбутньому, а також альтернативних шляхів і строків досягнення параметрів економічного і соціального розвитку. Прогнозування економічного і соціального розвитку є засобом обґрунтування вибору тієї чи іншої стратегії та прийняття конкретних рішень органами державної влади щодо регулювання соціально-економічних процесів.

На менш важливу роль, ніж планування, в організації роботи Кабінету Міністрів України відіграє контроль за виконанням рішень. При цьому об’єкти урядового контролю розподілені між його членами за функціональним принципом.

Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр і віце-прем’єр-міністри контролюють діяльність відповідних центральних органів виконавчої влади згідно з встановленим розподілом повноважень.

Питання для розгляду на засіданнях Кабінету Міністрів України готуються органами виконавчої влади, а управління і відділи Секретаріату Кабінету Міністрів України надають допомогу і контролюють своєчасне надання матеріалів.

Контроль за виконанням доручень, які були дані на засіданні Кабінету Міністрів України, здійснюється Секретаріатом Кабінету Міністрів України, який регулярно інформує Прем’єр-міністра про стан їх виконання.

Кабінет Міністрів здійснює контроль за виконанням власних актів центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими підвідомчими йому органами, установами та організаціями, систематично розглядає ці питання на своїх засіданнях. Секретаріат Кабінету Міністрів України організовує контроль за виконанням органами виконавчої влади рішень Кабінету Міністрів України та урядових комітетів, а також доручень Прем’єр-міністра і віце-прем’єр-міністрів України. Практикується і здійснення подвійного контролю. Зокрема, контроль за виконанням доручень Прем’єр-міністра України поряд із Секретаріатом Кабінету Міністрів здійснює і Служба Прем’єр-міністра України.

В умовах функціонування державного апарату за принципом розподілу влад особливого значення в організації роботи Кабінету Міністрів України набуває метод координації, застосування якого забезпечує узгодження діяльності уряду та усієї виконавчої вертикалі з діяльністю інших органів державної влади.

На сучасному етапі першочергового значення набуває координація діяльності законодавчої і виконавчої гілок влади. З цією метою використовуються форми, які довели свою ефективність за минулі роки, і водночас ведуться інтенсивні пошуки нових шляхів координації дій між парламентом і урядом України. Члени Кабінету Міністрів України беруть участь у пленарних засіданнях Верховної Ради України, засіданнях Ради національної безпеки й оборони, у роботі робочих груп парламентських комітетів.

Координація діяльності уряду з судами базується на невтручанні у відправлення правосуддя і визнанні незалежності суду. Тому взаємодія уряду з судовими органами обмежується формуванням Державного бюджету, забезпеченням діяльності суддів і виконанням судових рішень.

Кабінет Міністрів відповідно до законів України взаємодіє з головами Конституційного Суду, Верховного Суду та Вищого господарського суду та Вищого адміністративного суду у процесі розроблення проекту Державного бюджету України на кожний наступний рік у частині фінансування судів, а також розглядає пропозиції Міністерства юстиції щодо видатків на утримання судів загальної юрисдикції.

Істотне значення для реалізації повноважень уряду має злагоджене функціонування структурних підрозділів його апарату. Департаменти, самостійні управління та відділи Секретаріату Кабінету Міністрів України у своїй діяльності взаємодіють зі Службою Прем’єр-міністра України, службами віце-прем’єр-міністрів України шляхом проведення спільних нарад, консультацій, узгодження планів тощо.

Формою координації діяльності Кабінету Міністрів України з найбільш широким колом суб’єктів є участь Прем’єр-міністра України і міністрів у засіданнях Національної Ради з узгодження діяльності загальнодержавних і регіональних органів та місцевого самоврядування. Вони вносять пропозиції щодо порядку денного засідань Національної Ради і мають право вирішального голосу на її засіданнях.

Виконання складних завдань державного будівництва в сучасних умовах вимагає від уряду широкого застосування методу інформаційного забезпечення діяльності. Інформація надходить до Кабінету Міністрів України з наступних джерел: 1) з Верховної Ради України (депутатські запити, “Дні уряду” та ін.); 2) від Президента України та його Адміністрації (укази, розпорядження, доручення); 3) від підлеглих органів виконавчої влади (на засіданнях уряду, під час робочих зустрічей з посадовими особами); 4) від засобів масової інформації, у тому числі державних (тексти правових актів, статті, інтерв’ю, листи читачів та ін.); 5) через безпосереднє спілкування з громадянами (звернення громадян, інформаційні запити, бесіди з громадянами під час робочих поїздок по країні Прем’єр-міністра України та інших членів уряду тощо). Використання всіх шляхів дає змогу налагодити постійний інформаційний зв’язок між урядом і громадськістю.

Істотне місце в організації роботи Кабінету Міністрів України займає метод організації роботи з кадрами апарату. В цілому, робота з кадрами здійснюється Кабінетом Міністрів України згідно зі Стратегію реформування системи державної служби в Україні.

Відповідальність за підбір компетентних кадрів в органах виконавчої влади покладена на Прем’єр-міністра України.

Посади співробітників апарату Кабінету Міністрів України поділяються на адміністративні і патронатні. До адміністративних належать посади Державного секретаря Кабінету Міністрів України, а також інші посади керівників, заступників керівників та спеціалістів, крім патронатних посад. До патронатних відносяться посади радників, консультантів, помічників, прес-секретарів та інші посади, передбачені штатним розписом для організаційного та інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності членів Кабінету Міністрів України. На посади патронатної служби відповідні керівники мають право самостійно добирати та приймати осіб поза конкурсом. Разом з тим посади патронажної служби в установленому порядку відносяться до відповідних категорій посад державних службовців. У разі необхідності на посади патронажної служби керівник може призначати на умовах контракту осіб, які не набувають статусу державних службовців.

Робота з кадрами апарату безпосередньо пов’язана з використанням соціально-психологічних методів впливу. Домінуючим у роботі Кабінету Міністрів України є метод переконання, але у випадках грубого порушення виконавчої дисципліни уряд вдається і до заходів примусового характеру, зокрема до дисциплінарної відповідальності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Форми діяльності Кабінету Міністрів України	\|	Акти Кабінету Міністрів України

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.