Психологічні знання соціальних працівників

Спеціалісти, що займаються соціальним захистом, соціальною допомогою, соціологією, прикладною психологією, лікарі і медичні сестри, вчителі і працівники пенітенціарних закладів з повним правом говорять по те, що займаються соціальною роботою як одним з аспектів своєї діяльності. І проти цього важко заперечувати. Але соціальна робота саме й покликана знайти спільне, що роблять представники перелічених, досить далеких одна від одної професій, осмислити цю діяльність, створити загальні, універсальні концепції цієї діяльності і зробити її ефективнішою.

Якщо визначити, зо соціальна робота - це система теоретичних знань і заснована на них практика, яка має на меті забезпечення соціальної справедливості шляхом наснаження і підтримки найменш захищених верств суспільства та протидії факторам соціального виключення, більшість представників суміжних дисциплін погодяться, по-перше, що жодна з них не ставить перед собою таких завдань і, по-друге, що дисципліна, яка поставила перед собою такі завдання, вкрай необхідна в українському сьогоденні.

Взагалі соціальна робота має зв'язок з багатьма науками. Наприклад, із соціологією, яка вивчає суспільство, поводження і переконання специфічних груп - сімей, дітей, чоловіків, жінок, осіб похилого віку та інше. Пізнання в області соціології дозволяють соціальному робітнику досліджувати соціальні проблеми, опановувати інтерперсональними навиками і технологіями. Наприклад, основна навичка спеціаліста соціальної сфери - це уміння спілкуватися, що припускає уміння так розмовляти з чоловіком, що має ту чи іншу проблему, щоб він міг розкритися, довіритися і відчути себе в безпеці. Зібравши інформацію і проаналізувавши її, соціальний працівник намічає ділі план дій для рішення проблеми. Знання соціології, особливо прикладної, корисно для соціальної роботи, але не підмінює її. Тому змішання двох цих понять у повсякденній свідомості населення неправомірно.

Крім соціології соціальні працівники використовують дані інших дисциплін, наприклад, психології. Ця дисципліна тісно зв'язана із соціальною роботою. Психологи вивчають індивідів і намагаються зрозуміти механізми їхнього розвитку, важливі фактори, що впливають на психіку і поводження людини, а також психологію колективів.

Для з'ясування розходжень між соціальною роботою і психологією доцільно використовувати визначення першої як професії, зв'язаної з відносинами між людьми і їх оточенням. З цього визначення випливає, що соціальні працівники провинні використовувати знання і соціології, і психології, щоб оцінити проблеми клієнтів і здійснити плани необхідного втручання. При цьому соціальні працівники не можуть зосередитися тільки на індивіді, як це роблять психологи, чи на соціальному оточенні, як це роблять соціологи. Вони вивчають різні аспекти того чи іншого кола проблем, сприяють виробленню конструктивного їхнього рішення. Суміжною для соціальної роботи є психіатрія, яка зосереджується на вивченні паталогій внутрішнього світу людини.

З поняттям «психологія» соціальна робота зустрічається досить часто. Як система життєвих явищ, психологія знайома кожній людині. Вона представлена йому у виді власних відчуттів, образів, явищ пам'яті, мислення, мови, волі, уяви, емоцій, почуттів і багато чого іншого. Основні психічні явища ми безпосередньо можемо знайти в самих себе і побічно спостерігати в інших людей. Кожна людина - психолог у якомусь змісті цього слова. Не вивчаючи ще науки, ми з дитинства вживаємо слова «пам'ять», «у нього такий характер», «чуйний», «неуважний», усіємо визначити настрій близьких нам людей по зовнішніх ознаках: жестам, виразу обличчя і користуємось цими знаннями в процесі спілкування.

Психологія - це наука про закономірності розвитку і функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності. Психіка - внутрішній суб'єктивний світ особистості, що виникає в процесі активної взаємодії людини з навколишнім зовнішнім світом, у процесі відображення цього світу у виді образів, думок, почуттів і вчинків. Інакше кажучи, поводження людини завжди обумовлено дією об'єктивного світу. Відбиваючи зовнішній світ, людина не тільки пізнає закони розвитку природи і суспільства, але і робить на них визначений вплив, щоб пристосувати навколишній світ до найкращого задоволення своїх матеріальних і духовних потреб. Народження психології як самостійної дисципліни , її покликання і доля нерозривно пов'язані з виникненням «соціального», як особливого простору мислення і реальності. Психологія як наука розвивалася паралельно з такими поняттями, як «суспільна діяльність», «добробут», «соціальна робота», «соціальні служби» і таке інше.

Психологічні знання є базовою основою професійного навчання соціальній роботі. Наприклад, якщо соціальний робітник не знається на психології, йому буде дуже важко спілкуватися з людиною, якій він забов'язаний допомогти. Але ж як можна допомагати людині, якщо не знаєш, як до неї підступитися. До кожної людини є особливий індивідуальний підхід. Якщо особа не знає його, вона не спроможна допомагати іншим, а тому і бути соціальним працівником не зможе.

Психологія соціальної роботи - це галузь психологічної науки, що вивчає закономірності формування і розвитку психологічної діяльності індивіда або групи, які опинилися в життєво скрутних обставинах і потребують соціального захисту, підтримки зовні. Вона вивчає закономірності розвитку взаємин індивіда (групи) з фахівцями різного профілю, які сприяють вирішенню соціальних проблем, розглядає психологічні аспекти відновлення (реабілітації) соціально значущих якостей індивіда (групи) під впливом позитивних факторів соціального середовища і повернення клієнта до активної життєдіяльності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Завдання соціального захисту населення	\|	Загальна характеристика психологічних знань у системі соціального захисту і допомоги

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.