• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальна система оподаткування 3 страница

14. Розкрийте порядок організації роботи бухгалтерського апарату, його структура, функції?

15. Назвіть права та обов’язки головних бухгалтерів?

Тема 10. Облік основних засобів

Мета лекції – сформувати систему знань про облік основних засобів.

1. Економічна сутність, умови визнання та класифікація основних засобів.

2. Оцінка основних засобів підприємства.

3. Характеристика рахунків, призначених для обліку основних засобів.

4. Бухгалтерський облік надходження та вибуття основних засобів.

5. Методи амортизації основних засобів підприємства.

6. Документування господарських операцій з обліку основних засобів.

7. Відображення даних про основні засоби в облікових регістрах та розкриття інформації у фінансовій звітності.

Література:

Див. п.п. 1, 3, 9, 15, 17, 19, 20, 22, 25, 32-34, 44, 45, 47, 49, 54, 66, 69, 76, 77, 80, 81, 83, 84, 87, 90, 92, 96, 98 із списку літератури.

1. Економічна сутність, умови визнання та класифікація основних засобів

Облік основних засобів регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», який затверджений Міністерством фінансів України № 92 від 27.04.2000 року. Норми Положення (стандарту) 7 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) усіх форм власності (крім бюджетних установ).

Основні засоби –матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об’єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Первісна вартість об'єкта основних засобів збільшується з одночасним створенням забезпечення на обґрунтовану розрахунком суму зобов'язання, яке відповідно до законодавства виникає у підприємства щодо демонтажу, переміщення цього об'єкта та приведення земельної ділянки, на якій він розташований, у стан, придатний для подальшого використання (зокрема на передбачену законодавством рекультивацію порушених земель).

Основні засоби можна згрупувати за наступними ознаками:

- за галузевою ознакою;

- за функціональним призначенням;

- за використанням;

- за ознакою належності.

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами:

1. Основні засоби:

1.1. Земельні ділянки.

1.2. Капітальні витрати на поліпшення земель.

1.3. Будинки, споруди та передавальні пристрої.

1.4. Машини та обладнання.

1.5. Транспортні засоби.

1.6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі).

1.7. Тварини.

1.8. Багаторічні насадження.

1.9. Інші основні засоби.

2. Інші необоротні матеріальні активи:

2.1. Бібліотечні фонди.

2.2. Малоцінні необоротні матеріальні активи.

2.3. Тимчасові (нетитульні) споруди.

2.4. Природні ресурси.

2.5. Інвентарна тара.

2.6. Предмети прокату.

2.7. Інші необоротні матеріальні активи.

2. Оцінка основних засобів підприємства

Підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.

Розрізняють такі види вартості основних засобів:

- первісна;

- переоцінена;

- ліквідаційна;

- залишкова.

Первісна вартість об’єкта основних засобів складається з таких витрат:

- суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

- витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів; інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів включається

до складу додаткового капіталу, а сума уцінки — до складу витрат.

3. Характеристика рахунків, призначених для обліку основних засобів

Для обліку основних засобів передбачений рахунок 10 “Основні засоби” та 11 “Інші необоротні матеріальні активи”. Ці рахунки є активними, балансовими.

По дебету рах. 10 “Основні засоби”відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих, внесених засновниками) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісне очікування від використання об’єкта; сума дооцінки вартості об’єкта основних засобів.

По кредиту –вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об’єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.

4. Бухгалтерський облік надходження та вибуття основних засобів

Надходження основних засобів здійснюється в результаті:

- придбання за плату;

- будівництво (підрядним і господарським способами);

- внесення засновниками до статутного капіталу;

- безоплатне одержання;

- бартерний обмін на основні засоби та інші активи;

- отримання в обмін на неподібні об’єкти;

- отримання в обмін на подібні об’єкти.

Відповідно до п.33 П(С)БО 7 об’єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у випадку його вибуття внаслідок:

- продажу,

- безоплатної передачі, або

- невідповідності критеріям визнання активом.

6. Документування господарських операцій з обліку основних засобів

Наказом Міністерства статистики України № 352 від 29.12.1995 р. “Про затвердження типових форм первинного обліку” затверджено і введено в дію з 1.01.1996 р. типові форми первинної облікової документації з обліку наявності на підприємстві і руху основних засобів:

Ø форма 0З-1 „Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів”

Ø форма ОЗ-2 „ Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів”.

Ø форма ОЗ-3 „Акт на списання основних засобів”

Ø форма ОЗ-4 „Акт на списання автотранспортних засобів”;

Ø форма ОЗ-5 „Акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини”;

Ø форма ОЗ-6 „Інвентарна картка обліку основних засобів”

Ø форма ОЗ-7 „Опис інвентарних карток по обліку основних засобів”

Ø форма ОЗ-8 „Картка обліку руху основних засобів”.

5. Методи амортизації основних засобів підприємства

Для цілей бухгалтерського обліку під амортизацією основних засобів розуміється систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизується, протягом терміну їх корисного використання (експлуатації).

Відповідно до п. 22 П(С)БО 7 об'єктом амортизації є вартість основних засобів (окрім вартості землі і незавершених капітальних інвестицій).

Знос основних засобів –сума амортизації об’єкта основних засобів, накопичена з початку строку їх корисного використання. Для цього використовують рахунок 13 «Знос основних засобів».

Вартістю необоротних активів, що амортизується, є первинна або переоцінена вартість таких активів, зменшена на їх ліквідаційну вартість. В свою чергу, ліквідаційна вартість – це вартість, за якою може бути реалізований об'єкт основних засобів після закінчення терміну його корисного використання.

Термін корисного використання (експлуатації) – це очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи використовуватимуться підприємством або з їх використанням буде виготовлений (виконаний) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Нарахування амортизації проводиться підприємствами щомісячно і припиняється тільки на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання і консервації об'єктів основних засобів.

Стаття 145 Податкового кодексу України визначено класифікацію груп основних засобів та інших необоротних активів та методи нарахування їх амортизації.

Відповідно до П(С)БО 7 амортизація основних засобів нараховується

із застосуванням таких методів:

- прямолінійного;

- зменшення залишкової вартості;

- прискореного зменшення залишкової вартості;

- кумулятивного;

- виробничого (метод суми одиниць продукції);

- норм і методів нарахування амортизації основних засобів, передбачених податковим законодавством.

Крім методів амортизації об'єктів основних засобів, П(С)БО 7 передбачені методи і для нарахування амортизації інших необоротних матеріальних активів, облік яких ведеться на однойменному рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи» загального Плану рахунків.

Амортизація інших необоротних активів нараховується із застосуванням двох методів, розглянутих вище, а саме:

- прямолінійного методу;

- виробничого методу.

Крім того, амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися:

а) у першому місяці використання об'єкту у розмірі 50 % його вартості, що амортизується, і решти 50 % вартості, що амортизується, - в місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) унаслідок невідповідності критеріям визнання активом;

б) у першому місяці використання об'єкту у розмірі 100 % його вартості.

Для узагальнення інформації про наявність та рух основних засобів, нарахування зносу та для відображення капітальних інвестицій призначений Журнал 4.

Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться у розрізі:

- витрат капітального характеру (будівельні, монтажні, проектні роботи, вартість придбаного устаткування, що потребує і не потребує монтажу, затрати на (виготовлення, спорудження) інших необоротних матеріальних активів, фінансова оренда);

- інвестицій у капітальне будівництво, що виконано підрядним і господарським способом.

Питання для самоперевірки.

1. Дайте визначення основних засобів?

2. Економічний зміст основних засобів і завдання їх обліку?

3. Вкажіть критерії визнання активом об'єкта основних засобів?

4. На які групи з позиції бухгалтерського обліку класифікуються основні засоби?

5. Які види оцінки основних засобів визначено вП(С)БО 7 «Основні засоби»?

6. Із яких витрат складається первісна вартість об'єкта основних засобів?

7. Вкажіть порядок визначення первісної вартості основних засобів залежно від шляхів їх надходження?

8. Які існують методи нарахування амортизації основних засобів?

9. Який метод нарахування амортизації основних засобів є найбільш розповсюдженим і чому?

10. Облік витрат на утримання та експлуатацію основних засобів?

11. Облік надходження і вибуття основних засобів?

12. В яких випадках об'єкти основних засобів припиняють визнаватися в балансі?

13. Як визначається фінансовий результат від продажу основних засобів?

14. Як здійснюється облік основних засобів, утримуваних для продажу?

15. Документальне оформлення і облік надходження основних засобів?

16. Документальне оформлення і облік переміщення та вибуття основних засобів?

Тема 11. Облік нематеріальних активів

Мета лекції – сформувати систему знань про облік нематеріальних активів. Розкрити сутність інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів і порядок відображення в обліку її результатів.

1. Економічна суть та класифікація нематеріальних активів.

2. Нематеріальні активи: умови визнання, оцінка, переоцінка.

3. Методи амортизації нематеріальних активів.

4. Бухгалтерський облік нематеріальних активів.

5. Облік вибуття (ліквідації) нематеріальних активів.

6. Інвентаризація нематеріальних активів і порядок відображення в обліку її результатів.

7. Відображення даних про нематеріальні активи в облікових регістрах та розкриття інформації у фінансовій звітності.

Література:

Див. п.п. 1, 3, 9, 15, 17, 19, 20, 22, 26, 32-34, 45, 54, 66, 69, 76, 77, 80, 81, 83, 84, 87, 90, 92, 96, 98 із списку літератури.

1. Економічна суть та класифікація нематеріальних активів

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи та її розкриття у фінансовій звітності регламентуються П(С)БО 8 «Нематеріальні активи». Норми П(С)БО 8 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім бюджетних установ).

Нематеріальний актив — це об'єкт інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані в порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку. Це немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Основними взаємообумовленими і взаємопов’язаними компонентами, які характеризують економічний зміст цієї категорії активів є: немонетарність, нематеріальність, ідентифікованість, підконтрольність, достовірна оцінка, можливість отримання економічних вигод у майбутньому, наявність документів на право власності, реальна участь у фінансово-господарській діяльності підприємств.

Нематеріальний актив визнається як актив, якщо:

— існує ймовірність отримати в майбутньому економічні вигоди підприємством внаслідок його використання;

— його оцінка може бути достовірно визначена.

Для обліку інших необоротних матеріальних активів використовують рахунок 12 «Нематеріальні активи»(він є активним, балансовим). Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається з вартості придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з їх придбанням та доведенням до стану, у якому вони придатні до використання за призначенням.

2. Нематеріальні активи: умови визнання, оцінка, переоцінка

Визнання нематеріальних активів

Відповідно до П(С)БО 8 нематеріальними вважаються немонетарні активи, які:

· не мають матеріальної форми;

· можуть бути ідентифіковані;

· утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, постачання товарів або послуг, в адміністративних цілях або для надання в оренду іншим особам.

Витрати на придбання або створення нематеріальних активів до їх введення в експлуатацію збираються на балансовому рахунку 15 «Капітальні інвестиції», субрахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів».

Надходження та первісна оцінка нематеріальних активів

У міжнародній практиці існують три головні методи оцінювання нематеріальних активів фірми:

— за собівартістю;

— за покупною вартістю;

— за ринковою вартістю.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Переоцінка нематеріальних активів

Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів щодо яких існує активний ринок.

Основні правила переоцінки:

- у разі переоцінки окремого об’єкта нематеріальних активів слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить даний об’єкт (за виключенням тих щодо яких не існує активного ринку);

- якщо проведена переоцінка об’єктів групи нематеріальних активів, то надалі вони підлягають переоцінці з періодичністю, яка залежить від того наскільки суттєво відрізняється залишкова вартість активу від його справедливої вартості.

У випадку, якщо залишкова вартість об’єкта нематеріальних активів дорівнює нулю, то:

- переоцінена залишкова вартість об’єкта дорівнює його справедливій вартості,

- переоцінена первісна вартість визначається додаванням справедливої вартості активу до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу.

3. Методи амортизації нематеріальних активів

Згідно п. 25 П(С)БО 8 нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом терміну їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкту активом.

Пунктом 27 П(С)БО 8 встановлено, що метод амортизації нематеріального активу вибирається підприємством самостійно виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється згідно П(С)БО 7.

У бухгалтерському обліку амортизується так звана амортизаційна вартість. Відповідно до П(С)БО 7 вона визначається як первинна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Можливі методи нарахування амортизації визначені у П(С)БО 7:

1) прямолінійний;

2) зменшення залишкової вартості;

3) прискореного зменшення залишкової вартості;

4) кумулятивний;

5) виробничий.

Докладно ці методи нарахування амортизації розглянуті у розділі «Основні засоби».

4. Бухгалтерський облік нематеріальних активів

Для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух нематеріальних активів призначено рахунок 12 “Нематеріальні активи” – активний, балансовий, Рахунок 12 "Нематеріальні активи" призначений для обліку. Рахунок 12 "Нематеріальні активи" має 7 субрахунків.

Рахунок 19 “Негативний гудвіл” пасивний, призначений для ведення обліку зменшення вартості негативного гудвілу з моменту його виникнення. За дебетом рахунку відображається сума негативного гудвілу, яка визнана доходом, а за кредитом – вартість виникнення негативного гудвілу. У бухгалтерському обліку гудвіл відображається як різниця між фактичною ціною продажу підприємства та сукупною вартістю його активів і пасивів у відповідно до останнього бухгалтерського балансу підприємства. Рахунок 19 «Гудвіл при придбанні» має 2 субрахунки.

Для обліку витрат підприємства на придбання (створення) нематеріальних активів використовується рахунок 154 "Придбання (створення) нематеріальних активів".

5. Облік вибуття (ліквідації) нематеріальних активів

Вибуття нематеріальних активів на підприємстві може виникати внаслідок їх:

Ø реалізації;

Ø ліквідації;

Ø безоплатної передачі;

Ø внеску до статутного капіталу інших підприємств;

Ø обміну на інші активи.

6. Інвентаризація нематеріальних активів і порядок відображення в обліку її результатів

Інвентаризація нематеріальних активів проводиться відповідно до вимог Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків від 11.08.94 № 69.

Основним завданням інвентаризації є як виявлення наявності нематеріальних активів, так і перевірка реальності визначення їх вартості з урахуванням зносу та законності оприбуткування, тобто наявності відповідних документів. У бухгалтерському обліку вартість виявлених у результаті інвентаризації не взятих на облік об'єктів нематеріальних активів зараховується в доход підприємства записом по дебету рахунка 12 «Нематеріальні активи» в кореспонденції з кредитом рахунка 746 «Інші доходи від звичайної діяльності».

Виявлена недостача нематеріальних активів списується з кредиту рахунка 12 «Нематеріальні активи» на дебет рахунка 976 «Списання необоротних активів». Визначена спеціальним розрахунком вартість недостачі об'єктів нематеріальних активів, що підлягає відшкодуванню винними особами, відноситься на їх рахунок записом по дебету рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» у кореспонденції з кредитом рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

Якщо на час проведення інвентаризації особи, винні у недостачі об'єктів нематеріальних активів, не встановлені, то вартість таких об'єктів списується на забалансовий рахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

7. Відображення даних про нематеріальні активи в облікових регістрах та розкриття інформації у фінансовій звітності

Що стосується нематеріальних активів, то Наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2004 р. № 732 затверджені типові форми первинного обліку об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів:

НА-1 "Акт введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів";

НА-2 "Інвентарна картка обліку об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів";

НА-3 "Акт вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів";

НА-4 "Інвентаризаційний опис об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів".

Аналітичний облік нематеріальних активів та зносу цих активів ведеться за кожним об’єктом окремо в картках обліку з розподілом на власні та отримані на умовах фінансової оренди, виробничі та невиробничі об’єкти.

Для узагальнення інформації про наявність та рух нематеріальних активів та їх знос призначений Журнал 4 (за кредитом рахунків 10, 11, 12, 13, 14, 15, 18, 19, 35).

Аналітичний облік капітальних інвестицій у нематеріальні активи ведеться у Відомості 4.1 за дебетом рахунку 15. У Відомості 4.3 ведеться аналітичний облік нематеріальних активів за кожним інвентарним об’єктом.

У Примітках до річної фінансової звітності за вимогами П(С)БО 8 наводиться інформація, яка пояснює облікову політику підприємства щодо визнання та оцінки нематеріальних активів за кожною групою активів:

- підхід до переоцінки нематеріальних активів (вартість (первісна або переоцінена), за якою нематеріальні активи відображені в балансі);

- підхід до відображення витрат на дослідження і розробки;

- обрані методи амортизації та діапазон термінів корисної експлуатації.

Питання для самоперевірки.

1. Поняття нематеріальних активів згідно з П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»?

2. Оцінка нематеріальних активів?

3. Економічний зміст нематеріальних активів і завдання їх обліку?

4. Які методологічні основи формування у бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи?

5. Первісна вартість нематеріальних активів та її складові?

6. Види і характеристика нематеріальних активів?

7. Назвати умови визнання нематеріальних активів в Балансі?

8. Документальне оформлення надходження, переміщення, вибуття нематеріальних активів?

9. Які є методи нарахування амортизації нематеріальних активів?

10. Облік втрат від зменшення корисності нематеріальних активів?

11. Облік надходження і вибуття нематеріальних активів?

12. Синтетичний та аналітичний облік нематеріальних активів?

13. Яку інформацію про нематеріальні активи подають у фінансовій звітності?

Тема 12. Облік виробничих запасів

Мета лекції – сформувати систему знань про облік та інвентаризацію виробничих запасів. Визначити особливості обліку оборотних малоцінних та швидкозношуваних предметів, порядок розкриття інформації про запаси у фінансовій звітності

1. Економічна суть, умови визнання виробничих запасів.

2. Оцінка запасів підприємства.

3. Документальне оформлення господарських операцій з руху запасів.

4. Облік надходження, зберігання та витрачання виробничих запасів.

5. Інвентаризація запасів і відображення в обліку її результатів.

6. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів.

7. Відображення даних про виробничі запаси в облікових регістрах та розкриття інформації у фінансовій звітності.

Література:

Див. п.п. 1, 3, 9, 15, 17, 19, 20, 22, 27, 32-34, 45, 54, 66, 69, 76, 77, 80, 81, 83, 84, 87, 90, 92, 96, 98 із списку літератури.

1. Економічна суть, умови визнання виробничих запасів

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

У теоретичному розумінні виробничі запаси є предметами праці, які одноразово використовуються у виробничому процесі, свою вартість повністю переносять на готову продукцію.

Запаси – це активи, які:

· утримуються з метою подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

· перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

· утримуються з метою споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визнаються активом за такими умовами:

- існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбут­ньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням;

- їх вартість може бути достовірно визначена.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх назва або однорідна група (вид).

Для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі сировини й матеріалів, які знаходяться в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогос­подарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва призначено рахунок 20 «Виробничі запаси».

2. Оцінка запасів підприємства

Важливе значення для правильного обліку має також порядок оцінки виробничих запасів. В обліку виробничі запаси відображаються за первісною вартістю. Відповідно до П(С)БО 9 первісною вартістю запасів, придбаних за

плату, є собівартість.

Згідно з П(С)БО 9 „Запаси" на підприємстві можна використовувати один із п’яти методів оцінки запасів при їх вибутті або декілька одночасно:

•собівартістю перших за часом надходження запасів (FIFO або ФІФО);

•середньозваженою собівартістю;

•нормативних витрат;

•ідентифікованою собівартістю відповідної одиниці запасів;

•ціни продажу.

первісною вартістю запасів, придбаних за плату, є собівартість, яка складається із таких фактичних витрат:

• сум, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

• сум ввізного мита;

• сум непрямих податків, які пов'язані з придбанням запасів і не відшкодовуються підприємству;

• транспортно-заготівельних витрат;

• інших витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

3. Документальне оформлення господарських операцій з руху запасів

Для забезпечення документального відображення в бухгалтерському обліку наявності і руху виробничих запасів необхідно користуватися відповідними нормативними документами. Так, наказом Міністерства статистики України № 193 від 21.06.1996 р. “Про затвердження типових форм первинних типових документів з обліку сировини та матеріалів” затверджено і введено в дію з 1.07.1996 р. типові форми відповідної облікової документації:

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
3. I. ОБРАЗОВАНИЕ СОЕДИНЕННЫХ ШТАТОВ 14 страница
4. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
5. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
6. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
7. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
8. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
9. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
10. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
11. VI. Узагальнення та систематизація знань
12. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.

Переглядів: 718