Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Загальна система оподаткування 9 страница

Для здійснення управління суб’єктом господарської діяльності необхідно мати певні показники його діяльності, які повинні бути виміряні. В бухгалтерському обліку для кількісного відображення руху засобів, коштів, обсягів здійснення господарських процесів використовують три види облікових вимірників: натуральні, трудові та грошові (вартісні).

Грошові вимірники призначені для узагальненого відображення господарських засобів, джерел їх утворення, процесів і результатів в єдиній вартісній оцінці в грошових одиницях. Цей вимірник є найбільш універсальним і узагальнюючим. За його допомогою можна визначити загальні витрати товарно-матеріальних цінностей, праці, хоча вони обчислюються окремо у натуральних і трудових вимірниках.

 

 

3. Форми бухгалтерського обліку для малих підприємств

 

Форма бухгалтерського обліку є певною системою регістрів бухгалтерського обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них. Вибір форми бухгалтерського обліку є одним із заходів щодо організації бухгалтерського обліку і належить до компетенції підприємства.

Форму бухгалтерського обліку мале підприємство самостійно обирає відповідно до:

— конкретних умов діяльності та перспектив подальшого розвитку;

— обсягу виробничо-господарської діяльності;

— наявності облікових кадрів та рівня їх кваліфікації;

— можливостей використання обчислювальної техніки в обліковому процесі.

Водночас форми бухгалтерського обліку відрізняють на підприємствах за ознаками:

Ø зовнішнім виглядом, будовою та кількістю облікових регістрів;

Ø послідовністю і способу запису господарських операцій в регістрах;

Ø поєднання регістрів хронологічного, синтетичного й аналітичного обліку.

Малі підприємства мають право самостійно обирати форму обліку, пристосовуючи регістри обліку до специфіки своєї роботи. Зокрема, можуть використовувати механізовану або автоматизовану форму бухгалтерського обліку. При цьому важливою умовою є дотримання єдиних засад, установлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV.

У зв’язку із введенням в дію норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, відбулися чергові зміни в підходах до встановлення критеріїв визнання суб’єктів малого підприємництва, в організації ведення бухгалтерського обліку та спрощеного обліку доходів і витрат.

На сьогодні чинні два накази Міністерства фінансів України, які встановлюють спрощені форми бухгалтерського обліку для малих підприємств:

Ø методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами від 25.06.2003 р. № 422;

Ø методичні рекомендації із застосування регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами від 15.06.2011 р. № 720.

Наказ № 422 передбачає систематизацію в регістрах бухгалтерського обліку методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань і фактів фінансово-господарської діяльності (господарські операції) зазначених малих підприємств для нагромадження даних і складання фінансової звітності. Ці регістри складаються щомісячно і підписуються головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку, залежно від форми організації ведення бухгалтерського обліку, передбаченої п. 4 ст. 8 розділу III Закону № 996.

Відповідно до Методичних рекомендацій № 422 малі підприємства можуть здійснювати узагальнення інформації про господарські операції у двох формах бухгалтерського обліку:

· простій;

· спрощеній.

Юридичні особи, які не зареєстровані платниками ПДВ та відповідають критеріям, визначеним ст. 154 Податкового кодексу України, та платники єдиного податку групи 4 за ставкою 5% мають право на спрощений облік доходів і витрат без застосуванням подвійного запису (без використання плану рахунків), ведення обліку в облікових регістрах, затверджених Методичними рекомендаціями № 720, і складання спрощеного фінансового звіту суб’єктів малого підприємництва (форми 1-мс та 2-мс).

У методичних рекомендаціях із застосування регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами, що затверджені наказом міністерства фінансів України від 15.06.2011 р. № 720, визначено що регістри повинні містити назву, період реєстрації, зміст та обсяг господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Суттєве обмеження щодо можливості використання форм, існує в методичних рекомендаціях №720, а саме малі підприємства не повинні бути платниками ПДВ, а відповідно гранична сума від здійснення операцій з постачання товарів (послуг) за останні 12 місяців не має перевищувати 300 тис. грн. (без ПДВ), що автоматично зменшує в рази кількість підприємств, які мають право на застосування спрощеного обліку доходів і витрат.

 

 

Всі, хто вибирає для своєї діяльності загальну систему оподаткування, отримує деякі переваги в роботі.

1. Немає обмежень по виду діяльності, можна вибирати будь-який вид діяльності, який не заборонено чинним законодавством.

2. Немає обмежень за сумою доходу.

3. Немає обмежень по кількості найманих співробітників.

Однак юридичні особи та ФОП, які обрали для себе загальну систему оподаткування, сплачують понад 15 різних податків і зборів: податок на прибуток, податок на додану вартість, акцизний податок, податок на доходи фізичних осіб, єдиний соціальний внесок, екологічний податок, збір за спеціальне використання води, збір за першу реєстрацію транспортного засобу, плати за землю та користування надрами та ін..

Підприємець-неспрощенець є платником прибуткового податку за ставками, визначеними у п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України.

Загальна система оподаткування юридичних осіб передбачає виплату податку з суми чистого прибутку без урахування виплат, збитків тощо. Ставка податку постійно зменшується. Так, у 2012 році вона становила 21%, в 2013 – 19%, а в 2014 знизиться до 16%. Щодо отриманих дивідендів, то за загальною системою оподаткування сплачувати необхідно 5%, причому авансовим платежем.

Правила подання звітності та виплати податку мають деякі особливості. В будь-якому разі звітність подається раз на рік. А щодо виплат, загальна система оподаткування для юридичних осіб передбачає два варіанти:

- при перевищенні сумарним доходом межі у 10 млн. гривень – щомісячні виплати у розмірі 1/12 річного податку за минулий рік;

- якщо прибуток менший за 10 млн. – виплата податку здійснюється один раз на рік, по результатам річної декларації про прибутки.

Безумовним плюсом є те, що оподатковується чистий дохід, за вирахуванням документально підтверджених витрат від підприємницької діяльності фізичної особи.

Розмір прибуткового податку фізичної особи-підприємця буде нижчою, ніж розмір максимального фіксованого податку, в тому випадку, якщо місячний чистий дохід становитиме менше 573 грн. Умови для фізичних осіб-підприємців і юридичних осіб дещо відрізняються.

 

 

5. Порядок та умови переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності

 

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування визначені статтею 298 Податкового кодексу України.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до органу державної податкової служби

заяву.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої - шостої груп, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 Податкового кодексу.

За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених Податковим кодексом для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої та п'ятої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється свідоцтво платника податку на додану вартість у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відмова від спрощеної системи оподаткування здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1 - 298.2.3 цієї статті.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до органу державної податкової служби заяву.

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом (за умови відсутності непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу з єдиного податку та/або інших податків і зборів, які платники єдиного податку сплачують відповідно до цієї глави), з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Свідоцтво платника єдиного податку видається безстроково виключно суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі та не може передаватися для провадження господарської діяльності іншим особам.

Платникам єдиного податку першої і другої груп, які провадять кілька видів господарської діяльності, на які встановлено різні ставки єдиного податку, видається одне свідоцтво платника єдиного податку.

Свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви.

Підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави;

2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання вимог підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу.

299.10. Форма свідоцтва платника єдиного податку та порядок видачі свідоцтва встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Встановлена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, форма свідоцтва є обов'язковою до застосування на всій території України.

 

 

6. Фінансова звітність суб’єкта малого підприємництва

 

Для прийняття правильних управлінських рішень на рівні підприємства повинні використовуватись дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, що є зрозумілими та прийнятними для користувачів. Як наслідок процес підготовки та складання фінансових звітів повинен бути організований відповідно до законодавства та забезпечувати користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності і фінансовий стан підприємства.

Правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності на малих підприємствах визначені також Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996- XIV, НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», а також прийнятим П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва».

Фінансова звітність суб'єктами малого бізнесу складається у порядку, установленому П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року №39, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 березня 2000 року за №161/4382, із змінами та доповненнями.

Згідно з П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» фінансова звітність малого підприємства складається з Балансу (форма №1-м) і Звіту про фінансові результати (форма 2-м).

За формами № 1-м та № 2-м можуть звітувати лише новостворені підприємства та підприємства, які за результатами діяльності за минулий рік відповідають встановленим критеріям в частині граничної середньооблікової кількості працівників та розміру валового доходу.

Проміжну звітність у складі Балансу (Форма № 1-м) та Звіту про фінансовий результат (Форма № 2-м) суб’єкти малого та середнього підприємництва складають щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року (ст. 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Квартальну фінансову звітність (крім зведеної та консолідованої) подають не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річну – не пізніше 9 лютого, наступного за звітним року (п. 5 Порядку № 419 «Порядок подання фінансової звітності»).

Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (форми № 1-мс і форми № 2-мс) складають малі підприємства – юридичні особи, котрі згідно з податковим законодавством мають право на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат.

Податковим кодексом України визначено (ст. 44, п. 44.2), що платники податку на прибуток, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків та відповідають критеріям, визначеним пунктом 154.6 статті 154 ПКУ, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою Міністерством фінансів України.

Інформація що розкривається у фінансових звітах малих підприємств має містити дані про:

- підприємство;

- дату звітності та звітний період;

- валюту звітності та одиницю її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинно розкривати причини цього та методи, що були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу;

- відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду;

- іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними

положеннями (стандартами).

 

Питання для самоперевірки.

1. Сформулювати критерії формування малих підприємств?

2. Визначити суть організації бухгалтерського обліку на малих підприємствах?

3. Сформулювати відмінності загального і спрощеного плану рахунків?

4. Сформулювати особливості спрощеного Плану рахунків?

5. Визначити форми ведення бухгалтерського обліку, які можуть

застосовуватися малими підприємствами?

6. Визначити регістри бухгалтерського обліку для малих підприємств передбачено наказом № 720?

7. Визначити умови використання регістрів бухгалтерського обліку для малих підприємств рекомендовані наказом № 422?

8. Визначити облікові регістри при використанні спрощеної форми бухгалтерського обліку?

9. Визначити облікові регістри при використанні простої форми бухгалтерського обліку малими підприємствами?

10. Назвати відмінності у використанні простої форми бухгалтерського обліку від спрощеної форми бухгалтерського обліку?

11. Охарактеризуйте стан та розвиток малого бізнесу в Україні?

12. Державне регулювання малого бізнесу в Україні?

13. Охарактеризуйте законодавчу та нормативну базу обліку на підприємствах малого бізнесу в Україні?

14. Загальна система оподаткування, обліку і звітності суб’єкта малого бізнесу в Україні?

15. Бухгалтерська звітність суб’єкта малого бізнесу в Україні та її особливості?

16. Податкова звітність суб’єкта малого бізнесу в Україні та її особливості?


Тема 22. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку

 

Мета лекції – сформувати знання з історії становлення національної системи бухгалтерського обліку в Україні на основі його гармонізації та стандартизації.

 


Читайте також:

  1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
  2. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  3. I. ОБРАЗОВАНИЕ СОЕДИНЕННЫХ ШТАТОВ 14 страница
  4. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
  5. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  6. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
  7. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
  8. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
  9. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
  10. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
  11. VI. Узагальнення та систематизація знань
  12. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.




Переглядів: 749

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Загальна система оподаткування 8 страница | Загальна характеристика та статус МСБО

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.