• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Самоосвіта – процес самостійного здобуття знань, умінь і навичок. І самовиховання і самоосвіта – дві сторони одного процесу – самовдосконалення.

Предмет, об’єкт і основні категорії педагогіки. Функції педагогіки.

Основи економічної теорії

Навчальний посібник

Л.Є. Сімків, Р.Б. Данилейчук,С.Я. Кісь,

І.І. Проданова, О.С. Яцюк

Педагогіка– наука, що розкриває: сутність виховання людини; закони і закономірності педагогічного процесу; умови, за яких ці закони найповніше проявляються; умови й способи передбачення результатів педагогічного процесу; структуру і взаємодію елементів педагогічної системи.

Предметом педагогікишколи можна вважати виховання як спеціально організований, цілеспрямований, творчий процес формування суб’єкт-суб’єктних морально-естетичних виховуючих відносин дорослих і дітей, учителів і учнів.

Об’єкт педагогіки, як ширше поняття, охоплює усю життєдіяльність дитини, це сукупність організованих і стихійних стосунків, прямих і опосередкованих, позитивних і негативних впливів, що виникають у процесі становлення людської особистості у школі, сім’ї, оточуючому середовищі тощо.

Категорії педагогіки– виховання, навчання, освіта, педагогічний процес, розвиток, формування людини, самовиховання, самоосвіта, перевиховання (корекція).

Виховання – спеціально організований під керівництвом учителя процес формування виховуючих відносин з метою всебічного і гармонійного розвитку особистості учня.

Самовиховання доцільно розглядати як складний процес досягнення власного духовного та фізичного розвитку саморозвитку. А відтак справжнім вихованням є така взаємодія (відносини), що послідовно збуджує до діяльності особисті сили, здібності, нахили учнів, формує самостійність мислення, свідоме ставлення до світу і людей.

Навчання – спеціально організований, цілеспрямований процес взаємодії вчителя і учня, викладання та учіння, що передбачає засвоєння знань, умінь і навичок, формування наукового світогляду, розвиток розумових сил, зміцнення навичок самоосвіти.

Освіта – це процес і результат засвоєння систематичних знань, умінь і навичок, одержаних у результаті навчання і за певний його період.

Навчання — основний шлях здобуття освіти, а освіта — результат навчання. Розрізняють загальну і спеціальну, а також початкову, середню та вищу освіти. Нині, як уже зазначалось, в Україні здійснюється перехід до багатоступеневої освіти з метою її подальшого розвитку та інтеграції до світового освітнього простору.

Розвиток – (процес і результат кількісних і якісних змін в організмі людини) процес кількісних і якісних змін у властивостях і якостях особистості, збагаченні світогляду, моральності; удосконалення пізнавальної і творчої діяльності.

Формування– результат розвитку особистості, це її становлення, надбання сукупності стійких властивостей і якостей.

Педагогічний процес – динамічна взаємодія вихователів і учнів, спрямована на досягнення заданої мети і яка сприяє заздалегідь визначеним змінам стану, властивостей і якостей вихованців. Головна мета – забезпечення єдності навчання, виховання і розвитку на основі цілісності й загальності.

Перевиховання (корекція)– вплив та усунення в діях, вчинках, способі життя учня негативних звичок та хибних схильностей, вад характеру та поступова їх заміна на позитивні риси і якості.

Система педагогічних наук:

I. Теорію та історію педагогіки, яка об’єднує в собі:

1. загальну педагогіку,

2. історію педагогіки,

3. етнопедагогіку,

4. педагогіку школи,

5. дошкільну педагогіку,

6. порівняльну педагогіку,

7. основи педагогічної майстерності,

8. професійну педагогіку,

9. педагогіку вищої школи тощо;

II. Методику викладання (за галузями наук, МВСПДВ);

III. Спеціальну педагогіку(дефектологію):

1. сурдопедагогіку,
2. тифлопедагогіку,
3. олігофренопедагогіку,
4. логопедію.

До емпіричних методів належать: наукове спостереження, дослідна бесіда (інтерв’ю), опитування (усне і письмове), вивчення педагогічної документації та результатів діяльності учнів.

Теоретичні методи: теоретичний та історико-логічний, ретроспективний аналіз, логічна обробка тексту, теоретичне прогнозування, аналіз архівних джерел, бібліографічний метод.

Математичні методи інформаційне моделювання, реєстрацію, ранжування, визначення середніх величин тощо.

Особливе значення для вивчення педагогічних систем має комплексний метод цілеспрямованого конструювання передового педагогічного досвіду. Основу і сутність цього методу становить не той передовий досвід, що виникає стихійно, а спеціально «вирощений» — на основі певних наукових ідей, нових результатів педагогічних досліджень. Дослідник тут виступає організатором і головним виконавцем роботи по-новому.

Цей метод має багато спільного з педагогічним експериментом (дослідження проблем виховання і навчання у спеціально організованих і строго контрольованих умовах). Експеримент може бути констатуючим і перетворюючим, природним і лабораторним, охоплювати весь навчально-виховний процес або окремий його напрям.

Наука, що виникла в другій половині ХХ століття як самостійна педагогічна дисципліна – етнопедагогіка. Етнопедагогіка – це галузь наукових знань, що ґрунтується на здобутках педагогіки того народу, чий досвід вона узагальнює (українська етнопедагогіка, угорська етнопедагогіка, шотландська етнопедагогіка тощо).

Складові етнопедагогіки:

1. народна фамілогія;

2. народне дитинознавство;

3. батьківська педагогіка;

4. народна дидактика;

5. народна педагогічна деонтологія.

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. II. Поняття соціального процесу.
4. IV. План навчального процесу.
5. IV. Повідомлення теми та мети уроку V. Сприймання і засвоєння нових знань, умінь та навичок.
6. Iзобаричний процес
7. Iзотермiчний процес
8. Iзохоричний процес
9. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
10. V Процес інтеріоризації забезпечують механізми ідентифікації, відчуження та порівняння.
11. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
12. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.

Переглядів: 759