• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Камеральний період

Вивчення і опис відслонень

Опис відслонень залежить від будови геологічних утворень, за якими ведеться спостереження. Шаруваті товші описуються пошарово знизу уверх. Відслонення, складені однією породою характеризуються в цілому; відслонення значної протяжності доцільно вивчати і описувати поінтервально. В якості границь інтервалів слід вибирати ділянки із різкою зміною складу відкладів або умов їх залягання.

Геологічними спостереженнями визначаються склад і сполучення гірських порід в межах відслонень, характер залягання цих порід на відслоненні тощо.

Гірські породи описуються в наступній послідовності: назва породи, її колір, структура, текстура, мінеральний склад і морфологія зерен, включення, прожилки, органічні рештки, конкреції і секреції, окремості та інші характеристики.

Опис різних за складом гірських порід передбачає характеристику таких ознак.

Осадові породи:

- чергування порід по вертикалі у вигляді пошарового опису;

- товщина кожного шару або узагальнена характеристика товщини шарів кожної різновидності порід із зазначенням середньої товщини і меж її зміни для кожної різновидності порід;

- переходи шарів за простяганням;

- співвідношення вище- і нижче залягаючих шарів - узгоджене чи неузгоджене.

Вулканогенні породи:

- склад і чергування шарів по вертикалі;

- зміна різновидностей порід по певних горизонтах;

- товщина кожного пласта чи потоку;

- характеристика граничних поверхонь.

Інтрузивні породи:

- склад;

- характер контактів із вміщуючими породами;

- переходи різновидностей порід, їх зміни на контактах, контактовий метаморфізм.

Опис залягання порід включає замірювання елементів залягання, характеристику складок, розривних порущень тощо.

З великою увагою слід відноситись до відбору зразків. Кожний відібраний зразок повинен мати свіжі поверхні без видимих ознак вивітрювання. Середній розмір зразка приблизно відповідає площі долоні. Всі зразки повинні забезпечуватися етикетками і бути записані у журнал зразків, в якому вказуються: дата, номер відслонення і його адреса (номер маршруту, назва породи, вік (світа, горизонт). Зібрані зразки загортаються в папір і вкладаються у спеціальні мішечки.

Камеральний період охоплює час з осені по весну (4-5 місяців) і завершується складанням остаточного звіту з усіма додатками до нього і захистом у профілюючій установі.

Завдання камерального періоду - це вивчення усього зібраного колекційного матеріалу, обробка і поповнення новими даними щоденників, завершення дешифрування аерофотоматеріалів, уточнення польової геологічної карти, карти корисних копалин та інших карт, складання зведеної стратиграфічної колонки і геологічних розрізів до карт, складання геологічного звіту, який затверджується у встановленому порядку і здається у фонди.

Значний об"єм робіт являє собою складання графічного матеріалу, який додається до звіту (геологічна карта з розрізами, зведена стратиграфічна колонка, карта корисних копалин і шліхового опробування, карта фактичного матеріалу, схема геологічної вивченості тощо).

Геологічна карта повинна бути готова ще в кінці польового періоду. В процесі камеральної обробки вона лише уточнюється у відношенні петрографічних назв виділених на ній гірських порід, віку геологічних утворень і деяких границь.

Остаточні дані переносяться на звітну топографічну основу, спеціально приготовлену шляхом розвантаження від деяких несуттєвих топографічних деталей. Не переносяться з польової карти на звітну геологічну карту ті геологічні підрозділи, які мають допоміжне значення, точки спостережень та інші помітки робочого порядку.

Геологічна карта повинна бути прив"язана до інших сусідніх складених рукописних і опублікованих листів.

На геологічній карті показують розповсюдження різних осадових, вулканогенних і метаморфічних утворень, поділених на яруси і світи у відповідності із прийнятою легендою, з неузгодженями, а також площі розвитку інтрузивних порід, розділених на інтрузивні комплекси різного віку і різного петрографічного складу. При цьому дайки і жили можуть наноситись поза масштабом. Показують ореоли контактового метаморфізму. Елементи залягання наносяться в кількості, достатній для розуміння будови геологічної структури. Зображаються стратоізогіпси опірних горизонтів за даними структурно-картувального буріння, структурно-геологічної зйомки і геофізичних досліджень.

Геологічні розрізи складаються у строгій відповідності з легендою карти. У випадку малої товщини відкладів допускається об"єднання на розрізі двох і більше стратиграфічних підрозділів з обов"язковим занесенням в легенду відповідних додаткових позначень.

Зведена стратиграфічна колонка складається у довільному масштабі, але більш крупному, ніж масштаб карти. У випадку значної мінливості розрізу слід складати дві і більше зведені колонки району робіт.

Для стратиграфічних підрозділів, які включають в себе корисні копалини, або мають важливе значення для вирішення загальних геологічних питань, необхідно складати додаткові більш детальні колонки в крупному масштабі.

Карта корисних копалин складається у масштабі звітної геологічної карти і повинна давати повне уявлення про наявність і розміщення відомих родовищ і проявів корисних копалин. Карта корисних копалин, крім фактичного матеріалу, повинна вміщувати необхідні елементи прогнозу.

Обов"язковою для звіту є геоморфологічна карта. Вона складається на основі польових спостережень і дешифрування аерофотоматеріалів. Карта повинна відображати основні морфологічні особливості рельєфу, його походження і вік, а головне - визначати зв"язок форм рельєфу з геологічною будовою.

Карта четвертинних відкладів обов"язкова лише для тих районів, які суттєво складені четвертинними відкладами. Складається за стратиграфічними принципами, з виділенням нижнього, середнього, верхнього і сучасного відділів і повинна, крім віку, відображати генезис і склад четвертинних відкладів.

Карта фактичного матеріалу може бути складена або в масштабі звітної карти, або в більш крупному (в тому, в якому проводились польові спостереження). на ній наносяться:

- всі точки спостережень (незалежно від їх характеру);

-- лінії маршрутів;

- всі описані водопункти, якщо для них не складається окрема карта;

- місця знахідок викопних решток;

- геологічні границі з віковими індексами, але без розмальовки.

Карта водопунктів. На ній наносяться всі обстежені водопункти із зазначенням:

- характеру водопунктів (джерело, криниця, свердловина);

- приуроченість до товщі порід, виділених на геологічній карті;

- геохімічна характеристика.

Текст звіту. В геологічному звіті, який представляється в кінці камерального періоду, дається зведення і узагальнення всіх польових і камеральних досліджень. Звіт включає в себе наступні розділи: вступ, геологічна вивченість, стратиграфія, інтрузивні утворення, тектоніка, геоморфологія, корисні копалини, підземні води, оцінка перспектив району, література.

В тексті звіту поміщають оглядову карту району робіт, схеми геологічної, геофізичної і пошукової вивченості, умов проведення пошуків, стратиграфічної колонки опірних розрізів, кореляційні схеми, зарисовки, фотографії, матеріали аерофото- і космоз"йомки.

Читайте також:

1. I період – адаптаційний.
2. I. Грецький період (друга половина VII — середина
3. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
4. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
5. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
6. Антропологічна періодизація первісної історії
7. Багатофазний однопівперіодний випрямляч
8. Байки першого періоду творчості (1850-1870 pp.).
9. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни
10. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни.
11. Бюджет – загальне поняття, що об’єднує різноманітні фінансові документи, які включають заплановані доходи і державні видатки на відповідний період.
12. Бюджетний контроль - це порівняння показників бюджету зі звітом за від­повідний період часу.

Переглядів: 807