Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Конкурентоспроможність потенціалу підприємства

1. Сутність і рівні конкурентоспроможності потенціалу підприємства Кр 40, Ф3

2. Методи оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства Ф 3, Кр 49

3. Прикладні моделі оцінки потенціалу підприємства Ф3

Самостійна робота

1. Діагностика конкурентних сил [2, стор. 44 - 49].

2. Стратегічний аналіз конкурентоспроможності потенціалу підприємства [2, стор. 58]

 

1. Сутність і рівні конкурентоспроможності потенціалу підприємства

Конкурентоспроможність потенціалу підприємства – комплексна порівняльна характеристика, яка відображає рівень переважання сукупності показників оцінки можливостей підприємства, що визначають його успіх на певному ринку за певний проміжок часу стосовно сукупності аналогічних показників підприємств-конкурентів.

Важливою характеристикою конкурентоспроможності потенціалу є здатність до адаптації в умовах змін зовнішнього середовища. Швидка адаптація потенціалу має забезпечуватися на основі комплексу інтелектуальних, технічних, технологічних, організаційних та економічних характеристик, які визначають успішну діяльність підприємства на ринку.

В сучасній економічній літературі пропонується розрізняти чотири основні рівні конкурентоспроможності потенціалу підприємства [52]:

1 рівень. Для потенціалу цього рівня характерна внутрішньо нейтральна організація управління. Керівник дбає лише про реалізацію виробничого потенціалу, орієнтованого на заван­таження виробничих потужностей, не зважаючи на проблеми конкурентоспроможності та задоволення потреб споживачів.

2 рівень. Вико­ристання наявного потенціалу підприємства забезпечує випуск продукції, яка повністю відповідає стандартам, що встановлені його основними конкурентами. Керівництво такого під­приємства не приділяє уваги потенційним можливостям бізнесу, які б забезпечили певні конкуренті переваги.

3 рівень. Керівники підприємства намагаються не дотримуватись загальних стандартів виробни­цтва, а випереджати окремі стандарти що встановлені в галузі. Система управління на цих підприємствах починає активно впливати на виробничі системи, сприяє їх розвитку та вдоско­наленню.

4рівень. Потенціал підприємства досягає четвертого рівня конкурентоспроможності й істотно випереджає потенціал конкурентів за умов, коли успіх у конкурентній боротьбі стає не стільки функцією виробництва, скільки функцією управ­ління і залежить від якості, ефективності управління, організації виробництва.

Залежно від глобалізації цілей дослідження виділяють такі рівні конкурентоспроможності потенціалу підприємства:

1) світове лідерство;

2) світовий стандарт;

3) національне лідерство;

4) національний стандарт;

5) галузеве лідерство;

6) галузевий стандарт;

7) пороговий рівень.

 

2. Методи оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства Ф 3, Кр 49

За напрямком формування інформаційної бази можна виділити:

Критеріальні методиза інформаційну базу беруть абсолютні (натуральні або вартісні) значення ключових показників. За належного інформаційного забезпечення ці методи є найточнішими.

Експертні методипрості у використанні, не потребують збирання повної інформації про конкурентів, оскільки базуються на думці досвідчених фахівців.

За способом відображення кінцевих результатів виокремлюють

Графічні методизабезпечують найвищий рівень сприйняття кінцевих результатів оцінки, інтерпретованих у графічних об'єктах (рисунках, графіках, діаграмах та ін.).

Математичні методибазуються на факторних моделях оцінки, які полягають у розрахунку одного (інтегрального) показника або кількох цифрових значень показників, за якими формується остаточна оцінка.

Логістичні методиє алгоритмізованими методами оцінки, які базуються на логічних припущеннях.

За можливістю розробки управлінських рішень існують:

Одномоментні методи— це, по суті, статичні методи тому, що оцінюють тільки фактичний стан справ.

Стратегічні методиуможливлюють не тільки оцінку стану конкурентоспроможності потенціалу підприємства на конкретну дату, а й розроблення стратегічних заходів щодо його поліпшення.

За способом оцінки виділяють:

Індикаторні методи.Вони ґрунтуються на використанні системи індикаторів, за допомогою якої проводиться оцінка конку­рентоспроможності потенціалу підприємства (фірми) і національної економіки в цілому. Дані аналізу групують за 10-ма основними факторами кожен з яких складається з 20—40 оціночних індикаторів.

1) динаміка економіки (економічний потенціал);

2) виробнича потужність промисловості;

3) динаміка ринку;

4) фінансова підтримка;

5) людський капітал;

6) імідж країни;

7) забезпеченість сировиною;

8) орієнтація на зовнішній ринок;

9) інноваційний потенціал;

10) суспільний спокій.

Матричні методи.В основу цих методів покладено ідею розгляду процесів конкуренції в їх взаємозалежності та динаміці. Використовуючи матричні методи, управлінці мають змогу оцінити рівень конкурентоспроможності потенціалу не тільки свого підприємства, а й найближчих конкурентів, що допоможе розробити стратегію поведінки на ринку.

 

3. Прикладні моделі оцінки потенціалу підприємства Ф3

Індикаторний метод оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства за економічними й соціальними стандартами.Різні співвідношення доходів та ресурсів (капіталу, праці, часу) за порівняння з аналогічними стандартами, які визначаються критеріально-експертним способом, дають можливість оцінити конкурентоспроможність потенціалу підприємства.

Стандарти конкурентоспроможності потенціалу підприємства розділяють на дві групи: економічні і соціальні.

За економічними стандартами проводиться щонайменше за мінімальною кількістю — 5-ма економічними стандартами, а саме: за ефективністю використання речових та інформаційних ресурсів, економічного простору, часу, технології, за рівнем доходів. Виходячи з цих індикаторів, можна вибрати належну методику оцінки. За індикатори і відповідні їм показники можна взяти:

1) індикатор використання ресурсів (КР)це співвідно­шенняміж коефіцієнтом доходів підприємства — Кдп ([Чистий прибуток підприємства] : [Відрахування до бюджету та соціаль­них фондів]) та коефіцієнтом ресурсів підприємства — Крп ([Ре­сурси, авансовані підприємством] : [Ресурси, застосовані підпри­ємством])

Ресурси, авансовані підприємством, — це всі наявні ресурси підприємства у вартісному виразі, включаючи резервні робочі місця, понаднормові запаси сировини, матеріалів, невстановлене обладнання, страховий фонд та фонд ризику.

Ресурси, застосовані підприємством, — це ресурси, авансовані підприємством за відрахуванням ресурсів, що не використовуються (резервні робочі місця, понаднормові запаси сировини, матеріалів, невстановлене обладнання, страховий фонд та фонд ризику):

КР = Кдп / Крп > max;(3.1)

2) індикатор використання праці (КПР) — це співвідношення чистого прибутку підприємства (ЧПП) і вартості робочих місць підприємства (ВРМn)

Вартість робочих місць підприємства у формуліце середньорічна вартість робочих місць підприємства, яка визначається порівнюванням середньорічної вартості основних фондів і середньорічної кількості робочих місць.

КПр = ЧПП / ВРМП > max; (3.2)

3) індикатор місткості ринку (KM) — це співвідношення балансового прибутку підприємства (БПП) і прибуткової місткості ринку даного товару (ПМРТ).

Прибуткова місткість ринку визначається сукупним грошо­вим попитом споживачів на товар за відрахуванням тієї умовної частини попиту, яка спрямовується на відшкодування витрат на виробництво і реалізацію товару.

КМ = БПп / ПМРТ > max; (3.3)

4) індикатор дохідності (КД) — це співвідношення валового доходу підприємства у розрахунку на одного робітника, включаючи власників підприємства (ВДПР), і аналогічного доходу, який отримується в комерційній сфері (галузі) діяльності в ціломув економіці країни (КомВДПР):

КД = ВДПр / КомВДПр -- > max: (3.4)

5) індикатор використання часового ресурсe (КЧ) — співвідношення між часом, за який вимірюється отриманий валовий дохід підприємства (tвд), і часом, який необхідний для збільшення цього показника вдвічі (t2вд):

K4 = tвд / t2вд -- > max. (3.5)

Наведені показники зіставляються з аналогічними нормативними або фактичними показниками конкурентів, що дає змогу оцінити індивідуальний рівень конкурентоспроможності потен­ціалу підприємства за економічними стандартами.

Для оцінки рівня конкурентоспроможності використовують рівні конкурентноздатності (національний, регіональний, порогів тощо):

Резервами для підприємства є різниця між більш високими показниками того чи іншого стандарту (індикатора) і реальною величиною показників самого підприємства.

Втратами є різниця між величиною порогового рівня стандарту і величиною цього стандарту для підприємства.

Соціальні стандарти, тобто нормативи, які характеризують соціальну конкуренто­спроможність потенціалу підприємства або соціальну якість підприємства. Ця оцінка базується на результатах чотирьох рейтингів, а саме: рейтинг споживачів (Рс), діловий рейтинг (Рд), рейтинг престижу (Рп), міжнародний рейтинг (Рм). Порівнюючи сумарні бали оцінки рейтингів власних і рейтингів конкурентів, отримуємо показник, який відображає рівень конкурентоспроможності потенціалу підприємства за соціальними стандартами.

ЗКППс =(Рсп + Рдп + Рпп + Рмп) / (Рск+ Рдк + Рпк + Рмк) --> max. (3.10)

Метод експертних оцінок.Цей метод можна використовувати як один з варіантів оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства. Слід зауважити, що цю методику розроблено з урахуванням таких основних моментів: підприємство є малим; підприємство виробляє один вид продукції.

Метод набору конкурентоспроможних елементів забезпечує поетапне дослідження конкурентоспроможності потенціалу підприємства, починаючи з порівняльної оцінки найвагоміших складових: конкурентоспроможність продукції, конкурентоспроможність системи управління, конкурентоспроможність техніко-технологічної бази і т. ін.


Читайте також:

  1. IV група- показники надійності підприємства
  2. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
  3. WEB - сайт підприємства в Інтернет
  4. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  5. Автопідприємства вантажних автомобілів
  6. Адміністративно-правовий статус торговельного підприємства
  7. Активами торговельного підприємства
  8. Активи підприємства, їх кругооборот і оборот
  9. Алгоритм формування потенціалу Ф2
  10. Альтернативні варіанти довгострокового фінансування діяльності підприємства
  11. Альтернативність у реалізації стратегії розвитку підприємства
  12. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації




Переглядів: 3185

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Викладач Яковина І.О. | ВИРОБНИЧА ПРОГРАМА ТА ЇЇ РЕСУРСНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ. ПЛАНУВАННЯ ВИТРАТ ПІДРОЗДІЛІВ ПІДПРИЄМСТВА.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.139 сек.