Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Самостійна робота

Література

План

Тема 12 . Поняття про виробництво, передача і розподіл електричної енергії

Мета:пояснити студентам передачу електричної енергії, розподіл електричної енергії, заземлення , занулення , захист від блискавки.

 

Актуальність: знання даної теми необхідні для розуміння роботи побутових техніки.

 

Міжпредметна інтеграція:хімія , фізика, математика.

 

1.Джерела електричної енергії.

2.Трансформаторні підстанції

3. Заземлення та занулення.

 

Після вивчення теми студент повинен знати:

 

- види електричних станцій,

- трансформаторні підстанції

- заземлення, занулення

-

Ключові поняття та терміни:

-електростанція,

- джерела електричної енергії,

-заземлення, нуль

- занулення.

 

Самостійна робота студента:

 

1. Захист від блискавки.

2. Повітряні та кабельні лінії.

3. Передавання електричної енергії на відстані.

 

1. Данилов И.А. ,Иванов П. М. Общая электротехника с основами электроники:учеб. пособ. для неэлектротехнических спец. Техникумов.-М.:Высшая школа, 1989

2. Коруд В.І та ін.. Електротехніка : навч. пос. / за заг. Ред.. В.І. Коруда. –Львів: ’’Магнолія плюс’’,видавець СПД ФО В.М. Піча, 2004

-1-

Джерелом електричної енергії для живлення різних струмопри­ймачів у виробництві й побуті є електричні генератори,встановлені на електростанціях.

Типи електростанцій визначаються джерелами енергії, що викори­стовуються для роботи їх.

Основний вид електростанцій у нас — великі районні електро­станції, які постачають електричну енергію населеним; пунктам і підприємствам, віддаленим на сотні кілометрів.

Залежно від джерела енергії електростанції поділяються на тепло­ві, гідравлічні, вітряні, сонячні (геліоелектростанції ) й атомні.

На теплових електростанціях (ТЕС) генератори приводяться в рух паровими турбінами або двигунами внутрішнього згоряння. Джерелом енергії для паротурбінних установок з вугілля, торф, дрова, природний газ, а для двигунів внутрішнього згоряння — нафта, гас, рідше бен­зин. У паротурбінних установках і двигунах внутрішнього згоряння з енергетичної точки зору відбувається один і той самий процес пере­творення хімічної енергії палива в електричну енергію. Цей процес складається з кількох етапів, кожний з яких пов'язаний з неминучими втратами енергії. Тому к.к. д. ТЕС низький — не вище 30 %. К. к. д. теплоелектроцентралей (ТЕЦ, у яких спрацьована пара турбіни ви­користовується для нагрівання води, до постачається підприємствам і житловим будинкам, досягає 50 %.

На гідравлічних електростанціях (ГЕС) генератори приводяться в дію водяними турбінами. Джерелом енергії є потенціальна енергія во­ди, яка виникає при створенні греблею різниці в її рівнях. ГЕС порів­няно з ТЕС простіші в обслуговуванні, мають вищий к. к. д. і працюють на безплатному паливі. До недоліків ГЕС слід віднести більші капітальні витрати при їх спорудженні.

На вітряних електростанціях (ВЕС) генератор приводиться в рух вітряним колесом. Джерелом енергії є кінетична енергія частинок по­вітря. К. к. д. ВЕС невеликий і будувати їх доцільно лише там, де є постійні вітри.

На сонячних електростанціях (СЕС) первинним двигуном є парова турбіна. Промениста енергія сонця вловлюється дзеркалами і нагрі­ває воду в котлі. Останній виробляє пару для турбіни, яка й перетво­рює теплову енергію в електричну. Енергію сонця на СЕС можна використовувати й іншим способом, спрямовуючи вловлювані дзеркалами промені на систему напівпро­відників. При цьому відбувається безпосереднє перетворення променис­тої енергії сонця в електричну. Проте промислової СЕС з напівпровід­никами поки що не існує.

На атомних електростанціях (АЕС) первинним двигуном є парова турбіна,а джерелом енергії — ядерний реактор. Енергія, що звіль­няється при розпаді ядер ізотопів урану, перетворюється в ядерному реакторі в теплову енергію. В реакторі (або, як його називають, атом­ному котлі) нагрівається первинний теплоносій — вода, газ або роз­плавлені солі деяких металів. Теплоносій містить радіоактивні речо­вини, тому безпосередньо використовувати його не можна. Він надхо­дить у теплообмінник, де віддає свою теплоту воді. Остання, вже вільна від радіоактивних домішок, випаровується, а пара надходить у парову турбіну АЕС.

-2-

Залежно від призначення трансформаторні підстанції (ТП) бувають підвищувальними та знижувальними. Щодо конструкції вони поділя­ються на відкриті й закриті.

Відкриті ТП працюють при напрузі 35 кВ і вище. На цих підстанціях усе устаткування (силові й вимірювальні трансформатори, комутаційна апаратура тощо) розміщуються на відкритому повітрі. В неве­ликому закритому приміщенні розташовуються лише щит низької на­пруги, пункт керування, а також сигнальна, вимірювальна й захисна апаратура. Перевагою відкритих ТП над закритими є те, що для нихне треба споруджувати будинків, полегшується монтаж устаткування, менша небезпека пожеж і вибухів. Їх недоліками є потреба у великій території, важкість експлуатації й ремонту (особливо в зимовий час), а також вища вартість апаратури. Відкритими звичайно бувають по­тужні міські та районні ТП, які живлять ТП підприємств району.

Закриті ТП споруджують на напругу до 10 кВ. Вони складаються з трансформаторів і цілого комплексу високовольтної й низьковольтної комутаційної, сигналізаційної, захисної та вимірювальної апаратури і при­ладів. Звичайно закриті ТП — це заводські чи міські комунальні зни­жувальні підстанції, які трансформують одержувану від районної ТП напругу 6 або 10 кВ у напругу 400/230 В, потрібну для живлення стру­моприймачів.

На рис. 12.3 зображено схему комутації ТП з двома трансформато­рами — силовим ТІ і освітлювальним Т2. Її високовольтні шини (3—10кВ) живляться від районної ТП через роз"єднувач QS1.

 

Рис 12.3 Схема комутації ТП з Рис.12.4 Схема електропостачання

двома трансформаторами великого промислового підприємства



 


Через роз'єд­нувачі QS2 QS3 і масляні вимикачі ( QS4 QS5струм надходить до зни­жувальних трансформаторів ТІ, Т2 і потім через автоматичні вимикачі, QF1 , QF2 до силового й освітлювального щитів. Звідси через запобіж­ники FU1 , FU2 і рубильники QS6 , QS7 струм спрямовується до цехо­вих пунктів живлення. На щитах низької напруги встановлюються прилади для обліку електричної енергії, контролю й захисту ліній жив­лення цехових пунктів.

На рис. 12.4 показано схему електропостачання великого промис­лового підприємства від двох генераторів змінного струму G1 ,G2 , які працюють паралельно на шини електростанції напругою 10 кВ. Тут же встановлено підвищувальні трансформатори ТІ і Т2, що трансфор­мують напругу 10 кВ у 35 кВ. Від шин 35 кВ електростанції ПЛ йдуть до районної чи міської ТП, де напруга 35 кВ трансформується в 10 кВ за допомогою трансформаторів ТЗ,Т4, Від шин 10 кВ цієї ТП відхо­дять КЛ, які живлять заводські знижувальні ТП з трансформаторами Т5 і Т6, на яких напруга 10 кВ трансформується в експлуатаційну напругу 400/230 В. Від шин заводської ТП йдуть КЛ, що живлять це­хові розподільні пункти, від яких, у свою чергу, живляться окремі струмоприймачі.

-3-

Цехи сучасних промислових підприємств дуже насичені електро­установками. Розподільні шафи, освітлювальні щити, електродвигуни, ' електролампи, зварювальні апарати, пускорегулювальна апаратура в справному стані не являють небезпеки для цехового персоналу, бо їх струмоведучі частини звичайно захищені надійно, а захисні кожухи відокремлено від струмоведучих частин ізоляцією. Проте при пошко­дженні ізоляції захисні металеві оболонки струмоведучих частин по­трапляють під напругу, й людину, яка доторкнеться до них, може ура­зити струм.

Якщо умови будуть такими, що через тіло людини пройде струм до 0,1А, то потерпілий зазнає опіків і загального нервового потрясіння. Якщо струм перевищуватиме 0,1 А, то може настати смерть, бо електричним ударом будуть вражені центри дихання й серцевої діяльності людини.

 

Рис. 12.7. Проходження струму через людину (а) та заземлення за­хисного кожуха рубильника (б)

Подивимось, як відбувається ураження людини електричним стру­мом (рис. 12.7, а).

Якщо в точці в станеться пробій ізоляції рубильника, то напруга мережі через провід 1 потрапить на його захисний кожух, і через люди­ну, яка доторкнеться до нього, пройде струм по колу 1-е-Rл-f-c-R-провід від 2 мережі, де Rл, — опір людського тіла,а R — опір ізоляції про­водів відносно землі. При достатньо малому опорі R (стара чи волога ізоляція мережі) й перехідному опорі в точці f (людина у вогкому взутті, без захисних калош) струм може виявитись небезпечним для здоров'я та життя потерпілого.

Щоб запобігти ураженню людини струмом, корпус рубильника за­землюють, тобто з'єднують заземлюючим проводом із заземлювачем — пристроєм із забитих у землю стальних труб, з'єднаних між собою стальною штабою. Сукупність заземлюючого проводу й заземлювача називається захисним заземленням (рис. 12.7, б).

При пробої на заземлений захисний кожух рубильника струм про­йде по двох паралельних колах: через захисне заземлення (провід 1-е-заземлювач -с-R- провід 2) і через людину (провід 1-е-Rл-f-с-R- провід 2).

 

Рис 12.8. До розгляду заземлення й занулення в,системах трифазного струму

Оскільки опір людського тіла в кілька тисяч разів більший від опо­ру заземлювача, через людину пройде дуже малий струм, який не зав­дасть їй ніякої шкоди. Опір заземлювача бажано робити якнайменшим (звичайно близько 4 Ом).

Спосіб з'єднання захисних оболонок електроустаткування з заземлювачем залежить від схеми електропостачання підприємства, яка мо­же бути з ізольованою чи з заземленою нейтраллю при три- та чотири-провідній системах трифазного струму.

У системі з ізольованою нейтраллю (рис. 12.8, а) захисне заземлен­ня виконується у вигляді шин, які відходять від заземлюваних корпу­сів електроустаткування й приєднуються до замкненого контура цехо­вої заземлюючої магістралі, з'єднуваної в кількох точках із заземлю­вачем.

У системі з заземленою нейтраллю при три провідній мережі (рис. 12.8, б) схема заземлення та сама, але заземлююча контурна ма­гістраль приєднується до нульової точки трансформатора, з'єднува­ної з заземлювачем.

При пробої будь-якої фази на корпус електроустаткування вини­кає однофазне коротке замикання, яке призводить до розплавлення за­побіжника на пошкодженій фазі й до її вимкнення. Зазначений спосіб захисту від пробою на корпус електроустаткування називається за­хисним зануленням.

У системі з заземленою нейтраллю при чотири провідній мережі (рис. 12.8, в) нульовий провід підводиться до кожного апарата. До цього проводу приєднуються всі корпуси електроустаткування й ар­матури світильників. Цей спосіб захисту від пробою теж називається захисним заземленням.

Захисне заземлення й занулення виконуватимуть свої функції ли­ше тоді, коли опір заземлювача буде достатньо малим, а цілість кіл за­землення й занулення систематично перевірятиметься.



 


Читайте також:

  1. II. Будова доменної печі (ДП) і її робота
  2. IV. Практична робота.
  3. VI. Домашня робота.
  4. VI. Практична робота .
  5. VI. Практична робота .
  6. VI. Практична робота.
  7. VI. Практична робота.
  8. VI. Практична робота.
  9. VI. Практична робота.
  10. VI. Практична робота.
  11. VI. Практична робота.
  12. VI. Практична робота.




Переглядів: 737

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.