Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Витоки формування інформаційного менеджменту

План

ТЕМА 1. СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ІНФОРМАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ, ЙОГО ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

1) Поняття менеджменту, його сутність і характерні ознаки

2) Інформація як складова процесу управління

3) Передумови виникнення і розвитку інформаційного менеджменту

1. Управління – це цілеспрямована і свідома координація та організація об'єкта управління в різних сферах діяльності людини для досягнення певних цілей.

Суб'єкт управління– елемент або група елементів системи, який своїми свідомим або неусвідомленими активними діями здійснює вплив на об'єкт управління.

Об'єкт управління– елемент або група елементів системи управління, який змінює свою поведінку під впливом суб'єкта.

Управління в узагальненому розумінні трактують як процес пливу суб'єкта управління на об'єкт, якій змінює режим існування системи в якій вони діють.

Сучасну науку управління прийнято поділяти на два рівня знань:

теорії соціального управління– пояснюють механізм функціонування суспільства на різних історичних етапах;

прикладні теорії організації та управліннязабезпечують науково-практичну базу для розробки практичних рекомендацій по раціоналізації праці та удосконаленню управління.

Основні поняття загальної науки управління:

управліннянайширше поняття, включає в себе всю систему класів, відносин і явищ управління в природі і суспільстві. В більш вузькому смислі – технологічна організація об'єкта управління;

менеджмент використовується переважно для характеристики процесів управління господарськими організаціями. В широкому розумінні – це влада і мистецтво управління людьми. В більш вузькому – управління виробництвом, діяльність по організації і досягненню поставлених цілей.

адміністрування поширюється на управління державними установами або для позначення процесів керування діяльністю апарату управління підприємством. Ототожнює соціально-політичний менеджмент. В більш вузькому смислі – розробка і встановлення цілей, визначенні політики організації.

керування (або керівництво) в широкому розумінні ієрархічна система інститутів влади. Поширюється на мистецтво тієї чи іншої особи впливати на поведінку і мотиви діяльності підлеглих з метою досягнення цілей організації. Тобто це безпосередньо управління людьми.

 

Поняття менеджмент в сучасній світовій літературі трактується досить широко.

Слово менеджмент походить від латинського слова “manus” – рука. Початково це слово означало вміння дбайливо вести домашнє господарство, майстерно володіти засобами праці, вправно працювати.

Основні підходи до визначення поняття „менеджмент”

1. менеджмент як інтеграційний процес – за допомогою якого професійно підготовлені спеціалісти формують організації і управляють ними через встановлення цілей і розробку способів їх досягнення.

2. менеджмент як функції управління – здійснюючи які менеджери забезпечують і умови для ефективної праці зайнятих в організації працівників, і одержання результатів, що відповідають цілям.

3. менеджмент як вид професійної діяльності – полягає в організації і керівництві зусиллями всього персоналу для досягнення цілей організації.

4. Менеджмент як керівництво організацією

5. Менеджмент як організація спільної праці людей.

6. Менеджмент як певна категорія людей, основною професійною діяльністю яких є управління організацією.

7. Менеджмент як процес прийняття рішень.

8. менеджмент як наука – це самостійна галузь знань, яка має свій предмет, свої специфічні проблеми, методи і способи вирішення.

9. менеджмент як мистецтво управління – це вміння досягати поставлених цілей, спрямовуючи працю, поведінку і інтелект людей, які працюють в організації.

 

Згідно теорії систем будь-яку організацію схематично можна представити так.

У широкому розумінні менеджмент - це одночасно система наукових знань, мистецтва та досвіду, втілених у діяльності професійних управлінців для досягнення цілей організації шляхом використання праці, інтелекту та мотивів поведінки інших людей.

 

У вузькому розумінні менеджмент - це процес планування, організації, керування та контролю організаційних ресурсів для результативного та ефективного досягнення цілей організації.

 

 

2. На сучасному етапі розвитку суспільства інформація вихо­дить на одне з перших місць по своїй значимості, що багато в чому пов'язано з появою і розвитком інформатики. Інструментом менеджменту, і як науки, і як однієї з галузей людської діяльності, є інформація. Вона виступає джерелом здійснення основних уп­равлінських функцій: планування, організації, мотивації, конт­ролю.


 

 

Будь-яка діяльність людини базується на інформації.

Усі процеси життєдіяльності людського суспільства відбуваються за допомогою інформації, яка є формою зв'язку між об'єктом, що передає повідомлення, і тим, який прийматиме його.

Інформація - сукупність відомостей (даних), які сприймають з навколишнього середовища (вхідна інформація), видають у навколишнє середовище (вихідна інформація) або зберігають всередині певної системи.

Інформація повинна відображати реальний світ, процеси, явища, використовувати при цьому зрозумілу користувачеві мову, бути своєчасною, корисною та необхідною йому.

У теорії автоматизованого оброблення інформації її розглядають як сукупність знань, що є об'єктом нагромадження, реєстрації, передачі, збереження, оброблення.

Ми будемо користуватись більш розширеним визначенням.

Інформація- це відомості про навколишній світ (об'єкти, явища, події, процеси тощо), які зменшують міру існуючої невизначеності, неповноти знань, відчужені від їх творця і які стали повідомленнями (вираженими певною мовою у вигляді знаків, у тому числі й записаними на матеріальному носії), які можна відтворювати шляхом передачі людьми усним, письмовим або іншим способом (за допомогою умовних сигналів, технічних та обчислювальних засобів і т. ін.).

У цьому визначенні, побудованому на ряді визначень, для нас важливим є таке:

• інформація- це не будь-які відомості, вона несе в собі щось нове, що зменшує існуючу невизначеність;

• інформаціяіснує поза її творцем, це – відчуження знання від її творця; знання - це відображення дійсності в мисленні людини;

• інформаціястала повідомленням,оскільки вона виражена певною мовою у вигляді знаків;

• повідомленняможе бути записане на матеріальному носії (повідомлення є формою передачі інформації);

• повідомленнядоступне для відтворення без участі автора;

• інформаціяпередається в канали суспільної комунікації.

Виходячи з наведеного вище визначення, зазначимо, що для інформації характерними є такі атрибути:

Матеріальний носій інформації

Джерело інформації (Д)

Отримувач інформації (О)

Канал зв’язку між Д та О

 

До особливостей інформації, як організаційного ресурсу можна віднести такі:

інформація відрізняється від інших видів організаційних ресурсів тим, що при використанні вона не зникає, а лише змінює свою корисність;

функціонування інформації в організації здійснюється че­рез різноманітні канали за допомогою різних засобів її поширен­ня і збереження;

інформація, що функціонує в організації, включає також суб'єктивні моменти (оцінки, думки, настрої тощо);

-функціонуюча в організації інформація може включати неадекватні, спотворені дані про дійсність, які можуть бути по­в'язані з чутками, стереотипами, забобонами і поширюватись в організації;

інформованість виступає необхідною умовою участі пер­соналу в справах організації.

 

Для вимірювання значення змісту інформації (її кількості на семантичному рівні) найбільшого значення набула тезаурусна міра, запропонована Ю.І. Шнейдером. Автор пов'язує семантичні властивості інформації, передусім, зі здатністю користувача приймати відомості, що надходять. При цьому використовується термін «тезаурус користувача». Тезаурус можна тлумачити як сукупність відомостей, що їх має система, користувач.

 

Якість інформації в комп'ютерних системах є, водночас, і предметом їх праці, і їх продуктом, а тому від якості такої інформації суттєво залежить ефективність функціонування системи.

Якість інформації можна визначити як сукупність властивостей, що зумовлюють можливості її використання для задоволення визначених згідно з її призначенням потреб.

Можливість і ефективність використання інформації для управління зумовлена такими її споживчими показниками якості, як репрезентативність, змістовність, повнота, доступність, актуальність, своєчасність, стійкість, точність, достовірність і цінність. Репрезентативність інформації пов'язана з правильністю її добору й формуванням з метою адекватного відображення заданих властивостей об'єкта. Найважливішого значення тут надають правильності концепції, на базі якої сформульовано вхідне поняття; обґрунтованості добору істотних показників і зв'язків відображуваного явища; правильності методики вимірювання та алгоритму формування інформації.

Змістовність інформації - це її питома семантична місткість, яка дорівнює відношенню кількості семантичної інформації в повідомленні до розміру даних, що його відтворюють. Зі збільшенням змістовності інформації зростає семантична пропускна здатність інформаційної системи, оскільки, щоби отримати одні й ті ж відомості, необхідно переробити менший обсяг даних.

Повнота інформації означає, що вона має мінімальний, але достатній для прийняття ефективного управлінського рішення набір показників. Як неповна, тобто недостатня для прийняття правильного рішення, так і надмірна інформація знижує ефективність управління; найвищі якості притаманні лише повній інформації.

Доступність інформації при прийнятті управлінського рішення в комп'ютерних системах забезпечується виконанням відповідних процедур її одержання і обробки.

Актуальність визначається ступенем збереження цінності інформації для управління в момент її використання і залежить від статистичних характеристик відображуваного об'єкта, від інтервалу змін цих характеристик, від інтервалу часу, який минув із моменту виникнення даної інформації.

Своєчасність інформації. Своєчасною є така інформація, яка може бути врахована при виробленні управлінського рішення без порушення встановленої процедури і регламенту, тобто інформація, яка надходить на той чи інший рівень управління не пізніше заздалегідь призначеного моменту часу, узгодженого з часом розв'язування задач управління.

Стійкість- це властивість управлінської інформації реагувати на - зміни вхідних даних, зберігати необхідну точність.

Точність інформації визначається ступенем наближення відображуваного інформацією параметра і його істинного значення.

Для економічних показників, які відображаються цифровими кодами, відомі чотири класифікаційні поняття точності: формальна точність, вимірювана значенням одиниці молодшого розряду числа, яким подано показник; реальна точність, що визначається значенням одиниці останнього розряду числа, правильність якого гарантована; досяжна точність - максимальна точність, якої можна досягти в даних конкретних умовах функціонування системи; необхідна точність, яка визначається функціональним призначенням показника.

Достовірність (вірогідність) інформації - це властивість інформації відображати реально діючі об'єкти з необхідною точністю.

 

Класифікація інформації і види класифікаторів - НА САМОСТІЙНЕ ВИВЧЕННЯ !

 

 

В даний час існують різні інтерпретації поняття „інформа­ційний менеджмент". Іноді в ньому бачать синонім внутріфірмового управління опрацюванням даних. У інших випадках він порівнюється з ко­мунікаційними та інформаційними процесами на підприємстві. Останній підхід близький такому розумінню менеджменту, коли основна увага фокусується на вивченні, структуризації і викори­станні ресурсів (уданому випадку інформації) або специфічного для фірми потенціалу.

Іншими словами, інформаційний менедж­мент є сукупністю правил, технічних засобів і систем, що визна­чають інформаційну та комунікаційну структуру підприємства.

Термін „інформаційний менеджмент" можна поширити на проблему управління будь-якою структурою, починаючи від ма­лого підприємства і закінчуючи державою і світовим співтовари­ством.

Теоретико-методологічні основивиникнення і розвитку інформаційного менеджменту пов’язані з розвитком наук інформаційно-комунікаційного циклу, інформатикою як фундаментальною основою процесів інформатизації та інформаційно-комунікаційної діяльності.

 

 

1. Взаємозв’язки науково-інформаційної діяльності та управління

(Михайлов А.И., Черный А.И., Гиляревский Р.С. Научные коммуникации и информатика.-М.:Наука, 1976.-436 с.)

2. Використання нових інформаційних технологій як системи цілісних взаємопов’язаних прийомів, методів і засобів опрацювання інформації і здійснення комунікацій у організаційному управлінні, для підвищення ефективності процесів прийняття рішень, вдосконалення документообігу;

(Гриценко В.И., Паньшин Б.Н. Информационная технология: состояние и вопросы развития.- К.: Наукова думка, 1989.-272 с.)

3. Проблеми формування та використання інформаційних ресурсів, пов’язані із розвитком інформаційної індустрії

(Громов Г.Р. Национальные информационные ресурсы: проблемы промышленной эксплуатации.- М.:Наука, 1985.-327 с.)

4. Використання інформаційних ресурсів і основні підходи до організації управління ними

(Елепов Б.С., Чистяков В.М. Управление процессами использования информационных ресурсов.-М.- Новосибирск:Наука.Сиб.отд-ние,1989.-238 с.)


Читайте також:

  1. IV. Виклад інформаційного матеріалу
  2. IV. Виклад інформаційного матеріалу
  3. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
  4. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
  5. Активи як об’єкт фінансового менеджменту
  6. Алгоритм формування комплексу маркетингових комунікацій
  7. Алгоритм формування потенціалу Ф2
  8. Алгоритм формування статутного фонду банку
  9. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
  10. Аналіз ефективності формування та використання банківських ресурсів
  11. Аналіз зарубіжних концепцій менеджменту
  12. АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ЇХ ФОРМУВАННЯ




Переглядів: 2209

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Особливості культури ДАВНЬОГО ЄГИПТУ | Соціально-психологічна адаптація першокласників до умов шкільного навчання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.